Любович Петро

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любович.

Петро́ Любо́вич (1826, село Старий Збараж Тернопільської області — 10 грудня 1869, смт Гримайлів Тернопільської області) — священик греко-католицької церкви, український композитор.

Любович Петро
Основна інформація
Дата народження	1826
Дата смерті	1869
Громадянство	Австрійська імперія і Австро-Угорщина
Професії	композитор, диригент
Файли у Вікісховищі

Біографічні відомості

1853 року закінчив Львівську духовну семінарію. Від 1854 р., покликаний єпископом Григорієм Яхимовичем, був диригентом і управителем церковного (катедрального) хору в Перемишлі. У 1859 р. посвячений в духовний сан. 1860-1862 рр. – адміністратор парафії с. Сихів Львівського повіту; з 1862 до 1868 рр. – адміністратор парафії у с. Стінка, Золочівський повіт; з 1868-го до 1869 р. – парох греко-католицької парафії с. Гримайлів Скалатського повіту. Помер у Гримайлові 10 грудня 1869 р. Похований на місцевому цвинтарі (див. фото).

Серед творів — попурі «Улюблені українські солоспіви» — першого зразка української фортепіанної музики Галичини, автор музики до пісні «Мир вам, браття» Івана Гушалевича, літургій для мішаних хорів, фортепіано та інших церковних творів.

Примітки

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 4. — С. 1393.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 374—375.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 380.

Посилання

• Любович Петро // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 234.
• Літературна Гусятинщина^{[недоступне посилання з липня 2019]}