Любка (річка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Любка.

Лю́бка — річка в Україні, що протікає територією міста Києва, права притока Ірпеня. Довжина — близько 9 кілометрів.

Любка
50°30′06″ пн. ш. 30°16′11″ сх. д. / 50.501666666694774221° пн. ш. 30.26972222224977926° сх. д. / 50.501666666694774221; 30.26972222224977926
Витік	Київ, Святошинський район, поблизу місцевостей Нивки та Дударів Сінокіс
Гирло	Ірпінь, Святошинський ліс, урочище Романівське болото
• координати	50°30′06″ пн. ш. 30°16′11″ сх. д. / 50.50167° пн. ш. 30.26972° сх. д. / 50.50167; 30.26972
Басейн	Ірпінь→Дніпро→Чорне море
Країни:	Україна
Регіон	Київ
Довжина	бл. 9
Притоки:	відсутні

Географія

Став на річці Любка, смт Коцюбинське

Бере початок з колектору, неподалік від вулиці Данила Щербаківського, біля Нивок. Фактично початки має з озера в урочищі Дударів Сінокіс, у лісі неподалік проспекту Палладіна. Потім річка перетинає вищевказаний проспект, проходить під залізницею Київ-Коростень, південною околицею селища Коцюбинське, а далі весь час протікає на північний захід Святошинським лісом. Витікаючи з лісу, впадає у річку Ірпінь трохи вище залізничного мосту.

2002 року долина річки оголошена загальнозоологічним заказником місцевого значення «Річка Любка» (квартали 2-4, 7-9 Святошинського лісництва) як антропогенно не навантажена територія, на якій збереглися типові для Полісся представники тваринного світу. Площа заказнику - 163 га.

Романівська низина

Нижня частина річки знаходиться у межах природного заповідника Романівське болото.

Святошинський лісопарк, озеро в Коцюбинському на річці Любка

У лісі неподалік селища Коцюбинське на річці є невеликий ставок. Сама річка має незначну ширину на більшості своєї протяжності і розширюється лише у нижній течії. Майже на усій протяжності протікає поза межами забудови, через сосновий ліс, тому з усіх річок Києва Любка зазнала людського впливу чи не найменше.

Назва

Назва річки ймовірно походить від назви рослини любка, що колись росла у великій кількості на її берегах. А сама річка в свій час дала назву хутору, який проіснував до 1943 року, був спалений під час війни і більше не відновлювався. Ще одну із версій назви річки розповідав нащадок родини Жидченків, що проживала у хуторі Любки. За версією того старожила, назва походить від імені відьми Любки, що кількасот років тому проживала у тому лісі край яру. Той старожил навіть цитував уривок тексту невідомого автора про «урочище скаженої баби Любки». На жаль автора тексту і джерело не ідентифіковано.

Джерела

• Енциклопедія Києва [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Річка Любка» [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 332 (Любка № 3)
• В Коцюбинському зливають нечистоти в річку