Любеновіч Желько

Желько Любенович (серб. Жељко Љубеновић, нар. 9 липня 1981, Белград) — сербський футбольний тренер. У минулому — футболіст, півзахисник луганської «Зорі». Відомий своїми виступами за українські футбольні клуби «Кривбас», «Таврія», «Олександрія» та «Зоря».

Желько Любенович
Желько Любенович
Особисті дані
Народження	9 липня 1981(1981-07-09) (43 роки)
	Белград, Югославія
Зріст	174 см
Вага	72 кг
Громадянство	Сербія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1999–2001 «ОФК Белград»  ? (?) 2001–2002  ? (?) 2002–2004 «Младеновац»  ? (?) 2004 «Пролетер» (Зренянин)  ? (?) 2005–2006 «Хайдук» (Кула) 13 (0) 2005 «Кривбас» 8 (0) 2006–2011 «Таврія» (Сімферополь) 169 (22) 2012 «Олександрія» 9 (0) 2012–2018 «Зоря» (Луганськ) 137 (23)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2018–2019 «Зоря» (Луганськ) (скаут) 2020 «Зоря U-19» (Луганськ) (асист.) 2022 (асист.) 2023 (асист.) 2023– «Минай»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Виступав за молодіжні команди "Партизан та ОФК. Професійну кар'єру розпочав в ОФК. Після цього грав за (Лукичево) та «Младеновац». Він був одним з найкращих гравців в і мав пропозиції з клубів «Вождовац», «Смедерево», «Чукарички» і також з клубів Південної Кореї і Гонконгу. Але перейшов в «Пролетер» з Зренянина і став основним гравцем команди за тренера . В 2005 році виступав за «Хайдук» з Кули.

Взимку 2006 року перейшов в криворізький «Кривбас», підписавши трирічний контракт. У чемпіонаті України дебютував 12 березня 2006 року в матчі проти київського «Арсеналу» (1:2). За підсумками сезону 2005/06 «Кривбас» посів 14 місце з 16 клубів Вищої ліги і по ходу сезону мав фінансові проблеми.

Желько Любенович під час виступів за «Таврію». 16 серпня 2009 року.

У липні 2006 року підписав контракт з сімферопольською «Таврією». В команді у Вищій лізі дебютував 5 листопада 2006 року у виїзному матчі проти луганської «Зорі» (1:0), Любенович вийшов на 61 хвилині замість В'ячеслава Вишневського. У сезоні 2006/07 «Таврія» дійшла до півфіналу Кубка України, де програла донецькому «Шахтарю». Після відходу бразильця Едмара з «Таврії», Желько став одним з найкращих півзахисників і взяв на себе лідерські функції в команді, а також часто виконував штрафні удари.

У червні 2008 року, слідом за Марко Девичем, виявив бажання грати за національну збірну України, втім, на відміну від Марко, так і не був натуралізований.

Влітку 2008 року разом з «Таврією» взяв участь у Кубку Інтертото. Перший гостьовий матч проти молдовського «Тирасполя» закінчився нічиєю (0:0). У другому матчі на стадіоні «Локомотив» «Таврія» здобула перемогу (3:1), Любенович забив перший гол на 10 хвилині у ворота Сергія Журика. У наступному раунді «Таврія» за підсумками двох матчів поступилася французькому «Ренну». Причому в двобої кримчани поступилися лише в серії пенальті — 9:10. У травні 2009 року продовжив контракт з «Таврією» на 2 роки. Любенович став найкращим гравцем «Таврії» першої половини сезону 2009/10 за підсумками голосування офіційного сайту клубу.

У зимове міжсезоння 2011/12, через конфлікт з тренером Желько був змушений піти з «Таврії» в «Олександрію», з якою підписав контракт на три місяці з можливістю продовження на два роки. Однак після вильоту «Олександрії» з Прем'єр-ліги Любенович став вільним агентом. А незабаром підписав контракт з луганською «Зорею» на 2 роки. За новий клуб дебютував у матчі 1 туру чемпіонату України 2012/13 проти запорізького «Металурга». Матч закінчився з рахунком 2:0 на користь луганців. Загалом Желько провів у клубі 6 сезонів, зігравши за клуб 164 гри, з них 137 — в чемпіонаті, 12 — в Кубку і 15 ігор в Лізі Європи. У травні 2018 року Желько Любенович завершив футбольну кар'єру.

Загалом за час виступів в Україні Любенович провів 303 матч в чемпіонаті України, 1 гру в Суперкубку країни, 32 матчі були зіграні футболістом в Кубку України, 4 матчі в Кубку Інтертото і 17 ігор в Лізі Європи.

Тренерська кар'єра

По завершенні ігрової кар'єри Любенович залишився у «Зорі» і став працювати в селекційному відділі, де займався відстеженням футбольного ринку балканських країн, а у першій половині 2020 року був асистентом тренера у складі юнацької команди U-19, яку покинув влітку того ж року. Надалі працював на батьківщині асистентом у клубах та .

18 листопада 2023 року Любенович повернувся в українську Прем'єр-лігу, очоливши закарпатський «Минай», що посідав останнє місце у чемпіонаті без жодної перемоги у активі.

Досягнення

• Володар Кубку України (1): 2009/10
• Фіналіст Кубка України (1): 2015/16
• Бронзовий призер чемпіонату України (1): 2016/17
• Члени Клубу Олександра Чижевського: 303 матчі в Прем'єр-лізі.
• Кандидат у члени бомбардирского Клубу Максима Шацьких: 48 голів.

Особисте життя

Одружений, дружину звуть Бояна, вони разом виховують дочку і жили в Сімферополі. У 2012 році, після переходу в «Зорю», переїхав з родиною в Луганськ.

Примітки

1. Біографія на офіційному сайті Желько Любеновича (ua) . zeljkoljubenovic.com. Процитовано 26.12.2009. {{}}: Недійсний |deadlink=unknown-host ()^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
2. Протокол матчу (рос.). UA-Футбол. 12.03.2006. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
3. «Таврія» підписала двох сербів (рос.). UA-Футбол. 17.07.2006. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
4. Протокол матчу (рос.). Football.ua. 05.11.2006. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
5. Любенович: «Готовий був прийняти українське громадянство» (рос.). Football.ua. 10.07.2008. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
6. Любенович: «Готуємо „Шахтарю“ „сюрпризи“» (рос.). Football.ua. 10.07.2008. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
7. Протокол матчу (рос.). UA-Футбол. 05.07.2008. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
8. Протокол матчу (рос.). UA-Футбол. 13.07.2008. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
9. Протокол матчу (рос.). UA-Футбол. 26.07.2008. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
10. Любенович — ще на два роки у «Таврії»! (рос.). UA-Футбол. 30.05.2009. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26.12.2009.
11. Желько Любенович — кращий гравець «Таврії» осінній частині сезону 2009/2010 (ua) . Офіційний сайт ФК «Таврія». 02.01.2010. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 6.1.2010.
12. Таврія розлучилася з одним із своїх лідерів (рос.). sport.bigmir.net. 28.02.2012. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 21.07.2012.
13. Любенович підписав з "Зорею" контракт на два роки (ua) . http://terrikon.com. 04.06.2012. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 21.07.2012.
14. Зоря стартує з перемоги (рос.). http://football.ua. 14.07.2012. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 21.07.2012.
15. Спасибі, Желько!. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
16. Сергей Рафаилов: «Практически все уже сделано для того, чтобы матчи «Зари» в еврокубках проходили в Запорожье» (Russian) . . 5 липня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
17. Желько Любенович став тренером Зорі. www.ua-football.com (укр.). 21 січня 2020. Процитовано 20 січня 2024.
18. Олексюк, Сергей (7 липня 2020). «Хтось повинен нести відповідальність». Любеновіч пішов із Зорі. SPORTARENA.com (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
19. Андріюк, Богдан. Любенович очолив «Минай». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
20. Желько Любенович: «Луганськ сподобався і нудьгувати по морю не буду». Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Желько Любенович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Желько Любенович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)