Любарська Гу та село в Україні у Звягельському районі Житомирської області Населення становить 25 осіб село Любарська Гу

Любарська Гу́та — село в Україні, у Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 25 осіб.

село Любарська Гута
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Звягельський район
Громада	Довбиська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18080090100098182
Основні дані
Населення	25
Площа	4,43 км²
Густота населення	5,64 осіб/км²
Поштовий індекс	12724
Географічні дані
Географічні координати	50°21′22″ пн. ш. 27°54′03″ сх. д. / 50.35611° пн. ш. 27.90083° сх. д. / 50.35611; 27.90083Координати: 50°21′22″ пн. ш. 27°54′03″ сх. д. / 50.35611° пн. ш. 27.90083° сх. д. / 50.35611; 27.90083
Середня висота над рівнем моря	231 м


Місцева влада
Адреса ради	12724, Житомирська обл., Звягельський р-н,. смт Довбиш, вул. Поліська, 20
Карта
Любарська Гута
Любарська Гута
Мапа

Історія

У 1906 році — село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 версти, від волості 14. Дворів 38, мешканців 232.

У жовтні 1935 року із села Любарська Гута до Харківської області, на основі компроментуючих матеріалів НКВС, ешелоном було виселено 25 родин (151 особа), з них 24 — польських і одна українська. Серед виселених 34 особи чоловічої статі, 44 жіночої, 73 дитини. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей.

У 1923—54 роках — адміністративний центр Любарсько-Гутянської сільської ради Довбишського та Баранівського районів.

Відомі люди

Павловський Мечислав Антонович (1921—1989) — український майстер художнього скла, заслужений майстер народної творчості УРСР.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 травня 2019.
Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.
Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 170.

Посилання

Погода в селі Любарська Гута [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 травня 2019.

[2] Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.

[FOOTNOTEРеабілітовані_історією:_У_двадцяти_семи_томах._Житомирська_область._У_семи_книгах._Книга_перша200621-22-3] Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.

[Довідник-4] Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.

[5] Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 170.