Льво́ве — село в Україні, у Тягинській сільській громаді Бериславського району Херсонської області на березі річки Дніпро, неподалік від її гирла. Населення становить 2565 осіб.
село Львове | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Вигляд на село з Дніпра | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Херсонська область | ||||
Район | Бериславський район | ||||
Громада | Тягинська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA65020210060066170 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 2565 | ||||
Площа | 84,025 км² | ||||
Густота населення | 30,53 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 74331 | ||||
Телефонний код | +380 5546 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 46°47′38″ пн. ш. 33°09′07″ сх. д. / 46.79389° пн. ш. 33.15194° сх. д.Координати: 46°47′38″ пн. ш. 33°09′07″ сх. д. / 46.79389° пн. ш. 33.15194° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 46 м | ||||
Водойми | річки: Дніпро, Козацька | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 74330, Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Тягинка, вул. Вишнева, 1 | ||||
Карта | |||||
Львове | |||||
Львове | |||||
Мапа | |||||
Львове у Вікісховищі |
Географія
Село Львове Бериславського району Херсонської області знаходиться на правому березі річки Дніпро між двома глибокими ярами. Висота скелі правого берега, на якій знаходиться населений пункт, досягає 40 метрів. Село розташоване на березі в тому місці, де зливається основне русло Дніпра з його двома рукавами: річкою Козацькою, що починається біля смт Козацьке, і Коканню[], що відділяється від Дніпра неподалік від села Дніпряни.
Львове розташоване на зручному перетині водних шосейних і ґрунтових шляхів. Водним шляхом можна доїхати до м. Херсон і далі по Чорному морю до міста Одеси та інших чорноморських портів. Вгору по Дніпру шлях простягається до Нової Каховки і через шлюз Каховської ГЕС до будь-якого населеного пункту на березі Каховського моря. Від асфальтної дороги Херсон-Каховка село знаходиться на відстані 3 км; від найближчої залізничної станції (Матросівка) на лінії Снігурівка-Федорівка на відстані 20 км, від обласного центра м. Херсон село знаходиться на відстані 60 км, від м. Нова Каховка — 28 км, від районного центру (м. Берислав) — 27 км.
Природні ресурси та корисні копалини, що розміщуються на території населеного пункту: , глина, вапняк тощо.
Від села Львове на схід розташовані, між двома рукавами: Козаком і Коканню, два мальовничих острови з дніпровськими плавнями. На їх території знаходяться багато озер і густі зарості очерету. Плавні є улюбленим місцем відпочину жителів і гостів села, а також полювання для мисливців з усієї Херсонської області. З дичини тут водяться фазани, качки, зайці, а також хутірний звірок — ондатра.
У Дніпрі та озерах водяться різні види риб: короп, лин, карась, лящ, окунь, щука, рибець, сом, судак тощо.
Історія
Археологічні дослідження
Перші археологічні дослідження в селі припадають на кінець XIX — початок ХХ ст. У прибережних вапняках, на околиці села виявлено палеонтологічні знахідки: залишки гіпаріонів, жирафів, безрогих носорогів та великих жирафів. У 1966 році за південно-західною околицею села відкрито пізньоскіфське поселення І ст. до н. е. — III ст. н. е. зі слідами багатокамерних кам'яних будівель, земляними та рибозасольними ямами, античною керамікою і посудом зарубинецького типу.
Поблизу села досліджено могили з похованням ямної, кемібратської, катакомбної, зрубної культур та кімерійського часу VIII ст. до н. е., знайдено антропоморфні стели мідної доби, розкопано скіфські кургани, поховання сарматів та середньовічних кочовиків.
Утворення поселень Червоний Бургун і Львове
Виникнення села Львове припадає на п.п. XVIII ст. Сучасне село склалося з двох колишніх поселень, що знаходились зовсім поряд. У західній частині сьогоднішнього Львового у п.п. XVIII ст. був розташований курінь кошового Бургуна. Пізніше курінь перетвориться на поселення. Звідси пішла назва західної частини села — Бургун. Після ліквідації Запорізької Січі царський уряд вирішив роздати прибережні землі Херсонського повіту у приватну власність, але колишні козаки не хотіли ставати кріпаками, втікали, через що багато поселень зовсім спустошилось. З часом сюди почали переселяти селян з інших місцевостей України.
Царський уряд створив тут військові поселення, наділяв землею державних селян, роздавав військовослужбовцям, чиновникам, дворянам. Ці землі були заселені і кріпаками північних губерній. Так у 1818 році у Бургун прибуло 156 селян з Полтавської губернії. У середині XIX ст. в цьому місці на березі Дніпра був зведений маяк, що вказував шлях річним суднам. Саме з цього часу поселення і почали називати (однак, паралельно існувала і інша назва — , від імені власника поселення).
У 1850 році Червоний Бургун перейшов у власність до поміщиці Ульянової, вона ігнорувала скасування кріпосницького права аж до 1870 року, збираючи оброк з селян. За даними перепису 1859 року в Червоному Бургуні нараховувалося 20 дворів з 125 селянами (60 чоловіків і 65 жінок). А у 1887 році жителів було вже 230. З них колишніх поміщицьких селян — 37, що мали 87 коней і 34 воли.
Сучасна східна частина села має окрему історію. У 1841 році тут була заснована єврейська колонія Львове. Євреї були переселені сюди царським урядом Миколи І із Вітебської і Могилівської губерній. Назву села дали самі переселенці, по аналогічній назві населеного пункту тих місць, звідки вони переселились. Існує ще одна версія походження назви: за іменем графа Лева Трубецького, який виділив частину своїх земель під поселення євреїв. У часи заснування Львового в ньому нараховувалось 119 господарств з кількістю населення 1060 чоловік, з них 447 колоністів чоловічої статі. Вони отримали 4759 десятин (5235 га) родючої землі з розрахунку 45 га на сім'ю з шести чоловік.
Колоністам надавались пільги: на 25 років звільняли від подушного податку, на 10 років — від земського і на 50 років — від рекрутської повинності, а також колоністів забезпечували сільськогосподарським знаряддям. Однак, попри надані пільги колонія розвивалася слабко, переселенці важко пристосовувались до нових умов життя: землеробство було для них чужим і господарства їх почали занепадати.
Відвідавши ці місця, етнограф О. С. Афанасьєв-Чужбинський наприкінці 50-х років XIX ст. так описував Львове:
Колонія ця розташована над Дніпром… Місцевість прекрасна, особливо живописним є вид на колонію з Дніпро... однак, колонія Львове на вигляд більш неохайна та обірвана, ніж Новобериславська, але й внутрішній зміст її поступається першій у всіх відносинах. Тут набагато більше будинків без дахів, майже немає дерев… Багато сімейств збідніли, лишились без робочого скоту і взагалі без вірних засобів для існування. |
Колония эта расположена над Днепром... Местность прекрасная, особенно живописен вид на колонию с Днепра... однако, колония Львово по наружности неопрятнее и оборваннее Новобериславской, да и внутреннее содержание ее уступает первой во всех отношениях. здесь гораздо больше домов без крыш, прочти нет деревьев... Многие семейства обеднели, остались без рабочего скотаи вообще без верных средств к пропитанию. |
Відчувши на собі всі негаразди колоністського життя, велика частина сімей намагалась покинути Львове.
Через глибокий яр на схід від села Львове (на території сучасного ) у 1806 році був утворений хутір у 2 двори, що належав поміщику Пісарєву.
Економічний розвиток сіл після селянської реформи 1861 р.
Після відміни кріпосного права власниця Червоного Бургуна не укладала викупний договір зі своїми кріпаками до травня 1870 року, тому селяни продовжували сплачувати щорічний оброк за присадибні і польові ділянки.
Після реформи 1861 року характерне помітне зростання великого землеволодіння за рахунок зменшення селянських наділів. У 1902 році в Червоному Бургуні налічувалося 7 великих власників землі:
№ п/п | Прізвище, ініціали | Соціальний статус | Кількість землі |
1. | Полудьоний Н. М. | Міщанин | 625 десятин |
2. | Ульянов І. Л. | Титульний радник | 507,7 десятин |
3. | Ретенко А. Е. | Міщанин | 288,8 десятин |
4. | Ретенко І. Е. | Міщанин | 288,8 десятин |
5. | Давиденко Г. Й. | Міщанин | 178 десятин |
6. | Король К. С. | Міщанин | 175 десятин |
7. | Полудьоний Н. М. | Міщанин | 75 десятин |
У той же час товариству колишніх поміщицьких селян належало всього 258,5 десятин землі.
До 1906 року кількість надільної землі в селі Червоний Бургун було 259 десятин. Селянських господарств нараховувалось 50. Розподіл землі між ними відбувався наступним чином:
№ п/п | Розмір землі | Кількість господарств |
1. | Безземельні | 3 господарства |
2. | До 3-х десятин | 12 господарств |
3. | До 7 десятин | 22 господарства |
4. | До 10 десятин | 3 господарства |
5. | До 15 десятин | 5 господарств |
6. | До 20 десятин | 1 господарство |
У колонії Львове земельне становище селян-колоністів було порівняно кращим ніж у Червоному Бургуні. На 1906 рік колонія мала в розпорядженні 3899 десятин орної землі на 272 господарства:
№ п/п | Розмір землі | Кількість господарств |
1. | До 10 десятин | 175 господарства |
2. | До 20 десятин | 51 господарств |
3. | До 25 десятин | 46 господарства |
Столипінська аграрна реформа ще більше посилила розшарування селян. Таким чином селянин Давиденко Г. Й. мав 100 десятин землі.
Станом на 1886 рік в колонії Тягинської волості мешкало 1354 осіб, налічувалось 96 дворів, працювали єврейська синагога та молитовний будинок, 4 лавки. На початку ХХ століття ж у Львовому вже функціонували дрібні промислові підприємства: маслобійня, , кузня, лісовий склад, а також 8 торгових лавок; у Червоному Бургуні — 6 підприємств промислового типу і торгова лавка. У неділю влаштовувалися базари, весною і восени — ярмарки. Розвиток торгівлі значно активізувався після спорудження в кінці XIX століття пристані. У 1913 році через неї пройшло понад 175 тисяч пудів вантажу (у тому числі 136,1 тисяч пудів хліба).
Села у 1914—1920 рр.
Села у період Першої світової війни
Напередодні Першої світової війни Львове було одним із найбільших населених пунктів . Проте медичне обслуговування в селі зводилося лише до діяльності фельдшера, в обов'язки якого входило надання першої медичної допомоги (прийом хворих проводився у фельдшерському пункті) жителям деяких навколишніх сіл. Працювала приватна аптека. Перша двокомплекта земська школа, у якій 2 вчителя навчали 107 учнів, була відкрита у селі Львове у 1869 році. У Червоному Бургуні з 1898 року функціонувала земська однокомплектна школа, у якій на початку ХХ століття займалось 32 учні і працював один учитель. Половина дітей села лишались неосвіченими.
Перша світова війна сильно погіршила становище селян: більшість чоловіків було мобілізовано до царської армії, у результаті чого кількість населення зменшилась з 2795 чол. в обох у 1912 році селах до 1909 чол. у 1916.
Села у період Визвольних змагань
У другій половині січня 1918 року у селі розпочалась радянська окупація. У березні село звільнили австро-німецькі війська. У листопаді-грудні село зайняли війська армії УНР.
На початку березня 1919 року село знову окупували радянські війська. У травні 1919 року село зайняли війська отамана Григор'єва. У серпні 1919 року село захопили денікінці.
Наприкінці січня 1920 року село знову захопили сили більшовиків. У червні 1920 року на Херсонщину ввійшли врангелівські війська, а Львове стало прифронтовою зоною.
Врешті-решт село залишилось під контролем більшовиків.
Тяжким випробуванням для селян також став голод. Взимку 1921-1922 рр. тільки у Львовому від голоду і тифу померло 169 чоловік. До кінця 1922 року в обох селах лишилося 1675 жителів (для порівняння, у 1920—2253 чол.).
Російське вторгнення в Україну (2022)
В середині березня 2022 року село захоплено російськими військами під час вторгнення на Херсонщину.
29 серпня 2022 року ЗСУ вдарили по ворожій переправі у селі.
10 листопада під час відступу з Правобережжя Херсонщини російські війська остаточно підірвали переправу, що з'єднувало Львове з Лівобережжям.
11 листопада село звільнено ЗСУ в ході контрнаступу в Херсонській області.
Після звільнення село перебуває під постійним вогнем російської армії.
6 лютого 2023 року окупанти обстріляли село.
Вранці 30 березня 2023 року відбувся наймасштабніший обстріл села Львове зі сторони російських окупантів за часів його деокупації, зруйновано понад 10 житлових будинків.
6 червня 2023 року, внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, в перші ж години після вибуху, село було затоплено.
16 вересня 2023 року російським обстрілом був частково зруйнований сільський ліцей.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2317 | 90.33% |
російська | 238 | 9.27% |
білоруська | 2 | 0.08% |
румунська | 2 | 0.08% |
болгарська | 2 | 0.08% |
угорська | 1 | 0.04% |
єврейська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 2 | 0.08% |
Усього | 2565 | 100% |
Відомі люди
- Криничко Леонід Іванович — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2015.
Освіта і культура
Освіта
Дошкільна освіта:
- Львівський дитячий садок
Середня освіта:
Культура
Головним культурним закладом села є Львівський будинок культури.
У селі також діє бібліотека.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ДАХО. Матеріали для оцінки земель Херсонської губернії інв. № 1649, т.6, ст.149-154.
- Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область. - К.: Інститут історії Академії наук УРСР, 1983 р., ст. 217.
- ДАХО. Список землевладений по волости Херсонского уезда на 1902 год, інв. № 391, вид. 1902 год, ст. 120—122.
- ДАХО. Дані про економічне становище населених пунктів Херсонської округи в сільськогосподарському відношенні за подвірними списками окружної землевпорядчої комісії1906-1907 рр., вид. 1907 року, інв. № 201, ст. 64-67.
- ДАХО. Список землевладений по волости Херсонского уезда на 1909 год, изд. 1909 год, інв. № 396, ст.139.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Див. № 2, ст. 218.
- ЗСУ нанесли удар по Поромній Переправі на Херсонщині. slovoidilo.ua. 2 вересня 2022.
- Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення. Facebook. Генеральний штаб ЗСУ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.
- Російська авіація атакувала село Львове. lb.ua. 30 березня 2023.
- Окупанти зруйнували ліцей на Херсонщині. LB. 16 вересня 2023.
Джерела
- Погода в селі Львове [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт села Львове
- Львово. Херсонская область(Украина). Автор — Португальський Олександр [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- История и география школы-интерната с. Львово. Автор сайту — Корсунь Микола. [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Львове-Херсонська область. Автор -Португальський Олександр [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР.Херсонська область. Львове (ст.167-177).Інститут історії Академії наук УРСР, Київ-1972,В. І. Поздишев, В. В. Португальський
- История городов и сел Украинской ССР.Херсонская область. Львово (ст.216-224).Институт истории Академии наук УССР, Киев-1983,В. И. Поздышев, В. В. Португальский
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvo ve selo v Ukrayini u Tyaginskij silskij gromadi Berislavskogo rajonu Hersonskoyi oblasti na berezi richki Dnipro nepodalik vid yiyi girla Naselennya stanovit 2565 osib selo LvoveGerb PraporViglyad na selo z DnipraKrayina UkrayinaOblast Hersonska oblastRajon Berislavskij rajonGromada Tyaginska silska gromadaKod KATOTTG UA65020210060066170Osnovni daniNaselennya 2565Plosha 84 025 km Gustota naselennya 30 53 osib km Poshtovij indeks 74331Telefonnij kod 380 5546Geografichni daniGeografichni koordinati 46 47 38 pn sh 33 09 07 sh d 46 79389 pn sh 33 15194 sh d 46 79389 33 15194 Koordinati 46 47 38 pn sh 33 09 07 sh d 46 79389 pn sh 33 15194 sh d 46 79389 33 15194Serednya visota nad rivnem morya 46 mVodojmi richki Dnipro KozackaMisceva vladaAdresa radi 74330 Hersonska obl Berislavskij r n s Tyaginka vul Vishneva 1KartaLvoveLvoveMapa Lvove u VikishovishiGeografiyaSelo Lvove Berislavskogo rajonu Hersonskoyi oblasti znahoditsya na pravomu berezi richki Dnipro mizh dvoma glibokimi yarami Visota skeli pravogo berega na yakij znahoditsya naselenij punkt dosyagaye 40 metriv Selo roztashovane na berezi v tomu misci de zlivayetsya osnovne ruslo Dnipra z jogo dvoma rukavami richkoyu Kozackoyu sho pochinayetsya bilya smt Kozacke i Kokannyu dzherelo sho viddilyayetsya vid Dnipra nepodalik vid sela Dnipryani Lvove roztashovane na zruchnomu peretini vodnih shosejnih i gruntovih shlyahiv Vodnim shlyahom mozhna doyihati do m Herson i dali po Chornomu moryu do mista Odesi ta inshih chornomorskih portiv Vgoru po Dnipru shlyah prostyagayetsya do Novoyi Kahovki i cherez shlyuz Kahovskoyi GES do bud yakogo naselenogo punktu na berezi Kahovskogo morya Vid asfaltnoyi dorogi Herson Kahovka selo znahoditsya na vidstani 3 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Matrosivka na liniyi Snigurivka Fedorivka na vidstani 20 km vid oblasnogo centra m Herson selo znahoditsya na vidstani 60 km vid m Nova Kahovka 28 km vid rajonnogo centru m Berislav 27 km Prirodni resursi ta korisni kopalini sho rozmishuyutsya na teritoriyi naselenogo punktu glina vapnyak tosho Vid sela Lvove na shid roztashovani mizh dvoma rukavami Kozakom i Kokannyu dva malovnichih ostrovi z dniprovskimi plavnyami Na yih teritoriyi znahodyatsya bagato ozer i gusti zarosti ocheretu Plavni ye ulyublenim miscem vidpochinu zhiteliv i gostiv sela a takozh polyuvannya dlya mislivciv z usiyeyi Hersonskoyi oblasti Z dichini tut vodyatsya fazani kachki zajci a takozh hutirnij zvirok ondatra U Dnipri ta ozerah vodyatsya rizni vidi rib korop lin karas lyash okun shuka ribec som sudak tosho IstoriyaArheologichni doslidzhennya Pershi arheologichni doslidzhennya v seli pripadayut na kinec XIX pochatok HH st U priberezhnih vapnyakah na okolici sela viyavleno paleontologichni znahidki zalishki giparioniv zhirafiv bezrogih nosorogiv ta velikih zhirafiv U 1966 roci za pivdenno zahidnoyu okoliceyu sela vidkrito piznoskifske poselennya I st do n e III st n e zi slidami bagatokamernih kam yanih budivel zemlyanimi ta ribozasolnimi yamami antichnoyu keramikoyu i posudom zarubineckogo tipu Poblizu sela doslidzheno mogili z pohovannyam yamnoyi kemibratskoyi katakombnoyi zrubnoyi kultur ta kimerijskogo chasu VIII st do n e znajdeno antropomorfni steli midnoyi dobi rozkopano skifski kurgani pohovannya sarmativ ta serednovichnih kochovikiv Utvorennya poselen Chervonij Burgun i Lvove Viniknennya sela Lvove pripadaye na p p XVIII st Suchasne selo sklalosya z dvoh kolishnih poselen sho znahodilis zovsim poryad U zahidnij chastini sogodnishnogo Lvovogo u p p XVIII st buv roztashovanij kurin koshovogo Burguna Piznishe kurin peretvoritsya na poselennya Zvidsi pishla nazva zahidnoyi chastini sela Burgun Pislya likvidaciyi Zaporizkoyi Sichi carskij uryad virishiv rozdati priberezhni zemli Hersonskogo povitu u privatnu vlasnist ale kolishni kozaki ne hotili stavati kripakami vtikali cherez sho bagato poselen zovsim spustoshilos Z chasom syudi pochali pereselyati selyan z inshih miscevostej Ukrayini Carskij uryad stvoriv tut vijskovi poselennya nadilyav zemleyu derzhavnih selyan rozdavav vijskovosluzhbovcyam chinovnikam dvoryanam Ci zemli buli zaseleni i kripakami pivnichnih gubernij Tak u 1818 roci u Burgun pribulo 156 selyan z Poltavskoyi guberniyi U seredini XIX st v comu misci na berezi Dnipra buv zvedenij mayak sho vkazuvav shlyah richnim sudnam Same z cogo chasu poselennya i pochali nazivati odnak paralelno isnuvala i insha nazva vid imeni vlasnika poselennya U 1850 roci Chervonij Burgun perejshov u vlasnist do pomishici Ulyanovoyi vona ignoruvala skasuvannya kriposnickogo prava azh do 1870 roku zbirayuchi obrok z selyan Za danimi perepisu 1859 roku v Chervonomu Burguni narahovuvalosya 20 dvoriv z 125 selyanami 60 cholovikiv i 65 zhinok A u 1887 roci zhiteliv bulo vzhe 230 Z nih kolishnih pomishickih selyan 37 sho mali 87 konej i 34 voli Suchasna shidna chastina sela maye okremu istoriyu U 1841 roci tut bula zasnovana yevrejska koloniya Lvove Yevreyi buli pereseleni syudi carskim uryadom Mikoli I iz Vitebskoyi i Mogilivskoyi gubernij Nazvu sela dali sami pereselenci po analogichnij nazvi naselenogo punktu tih misc zvidki voni pereselilis Isnuye she odna versiya pohodzhennya nazvi za imenem grafa Leva Trubeckogo yakij vidiliv chastinu svoyih zemel pid poselennya yevreyiv U chasi zasnuvannya Lvovogo v nomu narahovuvalos 119 gospodarstv z kilkistyu naselennya 1060 cholovik z nih 447 kolonistiv cholovichoyi stati Voni otrimali 4759 desyatin 5235 ga rodyuchoyi zemli z rozrahunku 45 ga na sim yu z shesti cholovik Kolonistam nadavalis pilgi na 25 rokiv zvilnyali vid podushnogo podatku na 10 rokiv vid zemskogo i na 50 rokiv vid rekrutskoyi povinnosti a takozh kolonistiv zabezpechuvali silskogospodarskim znaryaddyam Odnak popri nadani pilgi koloniya rozvivalasya slabko pereselenci vazhko pristosovuvalis do novih umov zhittya zemlerobstvo bulo dlya nih chuzhim i gospodarstva yih pochali zanepadati Vidvidavshi ci miscya etnograf O S Afanasyev Chuzhbinskij naprikinci 50 h rokiv XIX st tak opisuvav Lvove Koloniya cya roztashovana nad Dniprom Miscevist prekrasna osoblivo zhivopisnim ye vid na koloniyu z Dnipro odnak koloniya Lvove na viglyad bilsh neohajna ta obirvana nizh Novoberislavska ale j vnutrishnij zmist yiyi postupayetsya pershij u vsih vidnosinah Tut nabagato bilshe budinkiv bez dahiv majzhe nemaye derev Bagato simejstv zbidnili lishilis bez robochogo skotu i vzagali bez virnih zasobiv dlya isnuvannya Originalnij tekst ros Koloniya eta raspolozhena nad Dneprom Mestnost prekrasnaya osobenno zhivopisen vid na koloniyu s Dnepra odnako koloniya Lvovo po naruzhnosti neopryatnee i oborvannee Novoberislavskoj da i vnutrennee soderzhanie ee ustupaet pervoj vo vseh otnosheniyah zdes gorazdo bolshe domov bez krysh prochti net derevev Mnogie semejstva obedneli ostalis bez rabochego skotai voobshe bez vernyh sredstv k propitaniyu Vidchuvshi na sobi vsi negarazdi kolonistskogo zhittya velika chastina simej namagalas pokinuti Lvove Cherez glibokij yar na shid vid sela Lvove na teritoriyi suchasnogo u 1806 roci buv utvorenij hutir u 2 dvori sho nalezhav pomishiku Pisaryevu Ekonomichnij rozvitok sil pislya selyanskoyi reformi 1861 r Pislya vidmini kriposnogo prava vlasnicya Chervonogo Burguna ne ukladala vikupnij dogovir zi svoyimi kripakami do travnya 1870 roku tomu selyani prodovzhuvali splachuvati shorichnij obrok za prisadibni i polovi dilyanki Pislya reformi 1861 roku harakterne pomitne zrostannya velikogo zemlevolodinnya za rahunok zmenshennya selyanskih nadiliv U 1902 roci v Chervonomu Burguni nalichuvalosya 7 velikih vlasnikiv zemli p p Prizvishe iniciali Socialnij status Kilkist zemli1 Poludonij N M Mishanin 625 desyatin2 Ulyanov I L Titulnij radnik 507 7 desyatin3 Retenko A E Mishanin 288 8 desyatin4 Retenko I E Mishanin 288 8 desyatin5 Davidenko G J Mishanin 178 desyatin6 Korol K S Mishanin 175 desyatin7 Poludonij N M Mishanin 75 desyatin U toj zhe chas tovaristvu kolishnih pomishickih selyan nalezhalo vsogo 258 5 desyatin zemli Do 1906 roku kilkist nadilnoyi zemli v seli Chervonij Burgun bulo 259 desyatin Selyanskih gospodarstv narahovuvalos 50 Rozpodil zemli mizh nimi vidbuvavsya nastupnim chinom p p Rozmir zemli Kilkist gospodarstv1 Bezzemelni 3 gospodarstva2 Do 3 h desyatin 12 gospodarstv3 Do 7 desyatin 22 gospodarstva4 Do 10 desyatin 3 gospodarstva5 Do 15 desyatin 5 gospodarstv6 Do 20 desyatin 1 gospodarstvo U koloniyi Lvove zemelne stanovishe selyan kolonistiv bulo porivnyano krashim nizh u Chervonomu Burguni Na 1906 rik koloniya mala v rozporyadzhenni 3899 desyatin ornoyi zemli na 272 gospodarstva p p Rozmir zemli Kilkist gospodarstv1 Do 10 desyatin 175 gospodarstva2 Do 20 desyatin 51 gospodarstv3 Do 25 desyatin 46 gospodarstva Stolipinska agrarna reforma she bilshe posilila rozsharuvannya selyan Takim chinom selyanin Davidenko G J mav 100 desyatin zemli Stanom na 1886 rik v koloniyi Tyaginskoyi volosti meshkalo 1354 osib nalichuvalos 96 dvoriv pracyuvali yevrejska sinagoga ta molitovnij budinok 4 lavki Na pochatku HH stolittya zh u Lvovomu vzhe funkcionuvali dribni promislovi pidpriyemstva maslobijnya kuznya lisovij sklad a takozh 8 torgovih lavok u Chervonomu Burguni 6 pidpriyemstv promislovogo tipu i torgova lavka U nedilyu vlashtovuvalisya bazari vesnoyu i voseni yarmarki Rozvitok torgivli znachno aktivizuvavsya pislya sporudzhennya v kinci XIX stolittya pristani U 1913 roci cherez neyi projshlo ponad 175 tisyach pudiv vantazhu u tomu chisli 136 1 tisyach pudiv hliba Sela u 1914 1920 rr Sela u period Pershoyi svitovoyi vijni Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Lvove bulo odnim iz najbilshih naselenih punktiv Prote medichne obslugovuvannya v seli zvodilosya lishe do diyalnosti feldshera v obov yazki yakogo vhodilo nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi prijom hvorih provodivsya u feldsherskomu punkti zhitelyam deyakih navkolishnih sil Pracyuvala privatna apteka Persha dvokomplekta zemska shkola u yakij 2 vchitelya navchali 107 uchniv bula vidkrita u seli Lvove u 1869 roci U Chervonomu Burguni z 1898 roku funkcionuvala zemska odnokomplektna shkola u yakij na pochatku HH stolittya zajmalos 32 uchni i pracyuvav odin uchitel Polovina ditej sela lishalis neosvichenimi Persha svitova vijna silno pogirshila stanovishe selyan bilshist cholovikiv bulo mobilizovano do carskoyi armiyi u rezultati chogo kilkist naselennya zmenshilas z 2795 chol v oboh u 1912 roci selah do 1909 chol u 1916 Sela u period Vizvolnih zmagan U drugij polovini sichnya 1918 roku u seli rozpochalas radyanska okupaciya U berezni selo zvilnili avstro nimecki vijska U listopadi grudni selo zajnyali vijska armiyi UNR Na pochatku bereznya 1919 roku selo znovu okupuvali radyanski vijska U travni 1919 roku selo zajnyali vijska otamana Grigor yeva U serpni 1919 roku selo zahopili denikinci Naprikinci sichnya 1920 roku selo znovu zahopili sili bilshovikiv U chervni 1920 roku na Hersonshinu vvijshli vrangelivski vijska a Lvove stalo prifrontovoyu zonoyu Vreshti resht selo zalishilos pid kontrolem bilshovikiv Tyazhkim viprobuvannyam dlya selyan takozh stav golod Vzimku 1921 1922 rr tilki u Lvovomu vid golodu i tifu pomerlo 169 cholovik Do kincya 1922 roku v oboh selah lishilosya 1675 zhiteliv dlya porivnyannya u 1920 2253 chol Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Silskij licej pislya obstrilu 16 veresnya 2023 rokuDokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 V seredini bereznya 2022 roku selo zahopleno rosijskimi vijskami pid chas vtorgnennya na Hersonshinu 29 serpnya 2022 roku ZSU vdarili po vorozhij perepravi u seli 10 listopada pid chas vidstupu z Pravoberezhzhya Hersonshini rosijski vijska ostatochno pidirvali perepravu sho z yednuvalo Lvove z Livoberezhzhyam 11 listopada selo zvilneno ZSU v hodi kontrnastupu v Hersonskij oblasti Pislya zvilnennya selo perebuvaye pid postijnim vognem rosijskoyi armiyi 6 lyutogo 2023 roku okupanti obstrilyali selo Vranci 30 bereznya 2023 roku vidbuvsya najmasshtabnishij obstril sela Lvove zi storoni rosijskih okupantiv za chasiv jogo deokupaciyi zrujnovano ponad 10 zhitlovih budinkiv 6 chervnya 2023 roku vnaslidok pidrivu rosiyanami Kahovskoyi GES v pershi zh godini pislya vibuhu selo bulo zatopleno 16 veresnya 2023 roku rosijskim obstrilom buv chastkovo zrujnovanij silskij licej NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2317 90 33 rosijska 238 9 27 biloruska 2 0 08 rumunska 2 0 08 bolgarska 2 0 08 ugorska 1 0 04 yevrejska 1 0 04 inshi ne vkazali 2 0 08 Usogo 2565 100 Vidomi lyudiKrinichko Leonid Ivanovich soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2015 Osvita i kulturaOsvita Doshkilna osvita Lvivskij dityachij sadok Serednya osvita Kultura Golovnim kulturnim zakladom sela ye Lvivskij budinok kulturi U seli takozh diye biblioteka Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2016 Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2019 DAHO Materiali dlya ocinki zemel Hersonskoyi guberniyi inv 1649 t 6 st 149 154 Istoriya mist i sil URSR Hersonska oblast K Institut istoriyi Akademiyi nauk URSR 1983 r st 217 DAHO Spisok zemlevladenij po volosti Hersonskogo uezda na 1902 god inv 391 vid 1902 god st 120 122 DAHO Dani pro ekonomichne stanovishe naselenih punktiv Hersonskoyi okrugi v silskogospodarskomu vidnoshenni za podvirnimi spiskami okruzhnoyi zemlevporyadchoyi komisiyi1906 1907 rr vid 1907 roku inv 201 st 64 67 DAHO Spisok zemlevladenij po volosti Hersonskogo uezda na 1909 god izd 1909 god inv 396 st 139 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Div 2 st 218 ZSU nanesli udar po Poromnij Perepravi na Hersonshini slovoidilo ua 2 veresnya 2022 Operativna informaciya stanom na 06 00 08 02 2023 shodo rosijskogo vtorgnennya Facebook Generalnij shtab ZSU 8 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 7 listopada 2023 Procitovano 7 listopada 2023 Rosijska aviaciya atakuvala selo Lvove lb ua 30 bereznya 2023 Okupanti zrujnuvali licej na Hersonshini LB 16 veresnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaPogoda v seli Lvove 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Neoficijnij sajt sela Lvove Lvovo Hersonskaya oblast Ukraina Avtor Portugalskij Oleksandr 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Istoriya i geografiya shkoly internata s Lvovo Avtor sajtu Korsun Mikola 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Lvove Hersonska oblast Avtor Portugalskij Oleksandr 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hersonska oblast Lvove st 167 177 Institut istoriyi Akademiyi nauk URSR Kiyiv 1972 V I Pozdishev V V Portugalskij Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Hersonskaya oblast Lvovo st 216 224 Institut istorii Akademii nauk USSR Kiev 1983 V I Pozdyshev V V Portugalskij Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi