«Луїза д'Епіне» (фр. Louise d'Epinay) — портрет французької шляхетної пані пензля швейцарського художника Жана Етьєна Ліотара (1702—1789).
Жан Етьєн Ліотар |
Луїза д'Епіне, 1759 р. |
фр. Louise d'Epinay |
пастель. |
Женевський музей мистецтва і історії, Женева |
Жінка доби французького просвітництва
Батько був комендантом фортеці і міста Валансьєн, де перебувала і його родина. Луїза народилась у Валансьєні. Генерала-батька не стало, коли донька мала дев'ять років. По смерті батька вона отримала право на патронаж короля і її перевезли на виховання в престижне королівське абатство Фонтевро, призначене для виховання дворянських і аристократичних доньок. В 19 років вона вийшла заміж за маркіза д'Епіне і народила дітей. Шлюб виявився невдалим і молода пані порахувала себе вільною від обов'язків до чоловіка-зрадника.
Вона продовжила життя забезпеченої пані, сама цікавилась літературою і згодом стала володаркою літературного салона, сама володіла пером. Виявила прихильність до письменника Жана-Жака Руссо (1712—1778), що став її коханцем. Руссо, поганий батько і особа без фаху, поводив себе як вільна богема, використав пані і її гроші для зміцнення свого матеріального стану і навіть оселився в парковому павільйоні біля палацу своєї покровительки.
Серед добрих знайомих пані було ще декілька письменників, серед котрих — Вольтер, барон Гольбах, Шарль Луї де Монтеск'є, Жан-Франсуа Сен-Ламбер та ін. Але найкращі ділові і літературні стосунки склались у мадам д'Епіне з письменником Дені Дідро. У місяці відсутності Дені Дідро він довіряв їй ведення «газети для монархів» Європи і навіть власне листування. Тим не менше Луїза д'Єпіне цілком витримувала вимоги нового для неї стану. Мадам д'Єпіне захоплювалась питаннями освіти і прав жінок і сама була непоганою письменницею у жанрах щоденника та листування.
Опис твору
Пані д'Епіне, донька французького генерала, прибула у місто Женеву на лікування. Вона прознала про місцевого художника і запросила того для створення власного портрета, тим паче що це було дешевше, ніж портретуватися у паризького майстра. Ліотар, що був мандрівним портретистом, не був схильним до компліментів у портретах, бо роками мав справи з провінційним дворянством, недалекого розуму і малої освіти, пихатим і малообізнаним.
Контрастом цьому дворянству була мадам Луїза д'Епіне, сама письменниця, шанувальниця французьких письменників, їх знайома і володарка літературного салону . Слабка від хвороби, з худорлявими плечима, вона досить реалістично подана на портреті — зі слабкою посмішкою хворої жінки і в малорухливій позі. Вона здивувала художника обізнаністю, знаннями і приємним поводженням, тому в портреті образ пані був навмисно підтягнутий до тогочасного ідеалу рококової шляхетності і люб'язності. Звідси посмішка на обличчі пані, що не забуває бути люб'язною на людях, і дещо кокетуючий жест руки.
Інші портрети роботи Ліотара
Див. також
Джерела
- журнал «Художник», № 1, 1974
Посилання
Примітки
- журнал «Художник»,№ 1, 1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyiza d Epine fr Louise d Epinay portret francuzkoyi shlyahetnoyi pani penzlya shvejcarskogo hudozhnika Zhana Etyena Liotara 1702 1789 Zhan Etyen Liotar Luyiza d Epine 1759 r fr Louise d Epinay pastel Zhenevskij muzej mistectva i istoriyi ZhenevaZhinka dobi francuzkogo prosvitnictvaBatko buv komendantom forteci i mista Valansyen de perebuvala i jogo rodina Luyiza narodilas u Valansyeni Generala batka ne stalo koli donka mala dev yat rokiv Po smerti batka vona otrimala pravo na patronazh korolya i yiyi perevezli na vihovannya v prestizhne korolivske abatstvo Fontevro priznachene dlya vihovannya dvoryanskih i aristokratichnih donok V 19 rokiv vona vijshla zamizh za markiza d Epine i narodila ditej Shlyub viyavivsya nevdalim i moloda pani porahuvala sebe vilnoyu vid obov yazkiv do cholovika zradnika Vona prodovzhila zhittya zabezpechenoyi pani sama cikavilas literaturoyu i zgodom stala volodarkoyu literaturnogo salona sama volodila perom Viyavila prihilnist do pismennika Zhana Zhaka Russo 1712 1778 sho stav yiyi kohancem Russo poganij batko i osoba bez fahu povodiv sebe yak vilna bogema vikoristav pani i yiyi groshi dlya zmicnennya svogo materialnogo stanu i navit oselivsya v parkovomu paviljoni bilya palacu svoyeyi pokrovitelki Sered dobrih znajomih pani bulo she dekilka pismennikiv sered kotrih Volter baron Golbah Sharl Luyi de Montesk ye Zhan Fransua Sen Lamber ta in Ale najkrashi dilovi i literaturni stosunki sklalis u madam d Epine z pismennikom Deni Didro U misyaci vidsutnosti Deni Didro vin doviryav yij vedennya gazeti dlya monarhiv Yevropi i navit vlasne listuvannya Tim ne menshe Luyiza d Yepine cilkom vitrimuvala vimogi novogo dlya neyi stanu Madam d Yepine zahoplyuvalas pitannyami osviti i prav zhinok i sama bula nepoganoyu pismenniceyu u zhanrah shodennika ta listuvannya Opis tvoruPani d Epine donka francuzkogo generala pribula u misto Zhenevu na likuvannya Vona proznala pro miscevogo hudozhnika i zaprosila togo dlya stvorennya vlasnogo portreta tim pache sho ce bulo deshevshe nizh portretuvatisya u parizkogo majstra Liotar sho buv mandrivnim portretistom ne buv shilnim do komplimentiv u portretah bo rokami mav spravi z provincijnim dvoryanstvom nedalekogo rozumu i maloyi osviti pihatim i maloobiznanim Kontrastom comu dvoryanstvu bula madam Luyiza d Epine sama pismennicya shanuvalnicya francuzkih pismennikiv yih znajoma i volodarka literaturnogo salonu Slabka vid hvorobi z hudorlyavimi plechima vona dosit realistichno podana na portreti zi slabkoyu posmishkoyu hvoroyi zhinki i v maloruhlivij pozi Vona zdivuvala hudozhnika obiznanistyu znannyami i priyemnim povodzhennyam tomu v portreti obraz pani buv navmisno pidtyagnutij do togochasnogo idealu rokokovoyi shlyahetnosti i lyub yaznosti Zvidsi posmishka na oblichchi pani sho ne zabuvaye buti lyub yaznoyu na lyudyah i desho koketuyuchij zhest ruki Inshi portreti roboti LiotaraZhan Batist Groz Pismennik Deni Didro u profil 1766 r Biblioteka i muzej Morgana Graf Dzhejms Gamilton 1774 Ami Zhan de la Riv bl 1758 Nevidoma v chervonomu z hutrom 1750 Portret nevidomoyi bl 1760Div takozhRokoko Prosvitnictvo Deni Didro Zhan Zhak Russo Zhenevskij muzej mistectva i istoriyiDzherelazhurnal Hudozhnik 1 1974PosilannyaPortal Mistectvo Portal Rokoko Portal Zhivopis Primitkizhurnal Hudozhnik 1 1974