Луїза Адамс (до шлюбу Джонсон; англ. Louisa Adams; 12 лютого 1775, Лондон, Велика Британія — 15 травня 1852, Вашингтон, США) — перша леді США, дружина шостого президента США Джона Квінсі Адамса, письменниця.
Луїза Адамс | |
---|---|
англ. Louisa Adams | |
Портрет робота[en] (1816) | |
Перша леді США | |
Нині на посаді | |
Народилася | 12 лютого 1775[1][2][…] Лондон, Королівство Велика Британія |
Померла | 15 травня 1852[1][2][…] (77 років) Вашингтон, США[4] |
Похована | d |
Відома як | перша леді, письменниця |
Громадянство | Велика Британія→ США |
Політична партія | Демократично-республіканська партія |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | Джон Квінсі Адамс |
Діти | d[5], d, d і d[3] |
Релігія | Унітаріанство |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Луїза була першою та єдиною протягом майже 200 років Першою леді, яка народилась не на території США, поки в 2017 році Першою леді не стала уродженка Словенії Меланія Трамп.
Луїза Джонсон народилась в сім'ї американського торговця Джоша Джонсона та британки Кетрін Нут-Джонсон. Її батько був родом з Меріленду і служив у консульстві США в Лондоні після 1790 року. У Луїзи було шість сестер і брат. Виросла вона у Лондоні та у Франції, де сім'я переховувалась від війни. Ще чотирирічною Луїза вперше зустріла свого майбутнього чоловіка у французькому Нанті, коли той подорожував Францією з батьком.
Одружились Джон та Луїза 26 липня 1797 року. Батько дівчини розорився за кілька місяців до весілля, тому ніякого посагу за наречену Джон Квінсі Адамс не отримав.
Подружнє життя
Після зміни зміни місця дипломатичного призначення Адамса, молода пара переїхала до Берліна. Тут молодий дипломат Адамс уклав мирний договір між Пруссією та США. Проте, вже у 1801 році Адамса відкликає з посади новий президент. Подружжя повертається до США, де політична кар'єра Джона змінюється науковою і знову політичною. Проте президент Медісон призначає Джона Квінсі посланцем до Росії. Пізніше, коли сім'я жила у Санкт-Пертбурзі, вони не могли уникнути фінансових проблем, бо сама лише оренда будинку обходилася Джонові Квінсі близько 1500-2000 доларів на рік. Проте такі витрати сім'я терпіла заради престижу, коли не можна було посланцю молодої держави відрізнятись від послів інших держав. У своєму щоденнику Адамс згадував, що заможні росіяни, які хотіли вести справи в Америці, пропонували йому гроші. Нічого дивного в тому не було, бо послам інших країн у Росії теж пропонували хабарі. А от відмова рішуче налаштованого Адамса викликала у місцевої знаті подив, а не захоплення. Він також, писав, у тому ж таки щоденнику про свої інші враження від Росії, де "є тільки знать і раби", а "майже для всіх представників російського суспільства характерний такий спосіб життя, коли їхні витрати перевищують їхні доходи". Проте в квітні 1814 року Джон Адамс лишає сім'ю у Санкт-Петербурзі і вирушає до міста Гент, де укладає мирну угоду з Англією. Дружина та діти повертаються до Америки в 1815 році.
Сім'я переїхала до Вашингтону, в 1817 році. Луїза запрошувала до свої вітальні дипломатів та різних відомих постатей того часу. Вечорами кожного вівторка в неї вдома грала музика, а театральні вечори, які вона влаштовувала, принесли репутацію неймовірної господині.
Пізніше, вже в 1825 році, жорсткі політичні вибори долучились до її депресії, і, хоча вона продовжувала влаштовувати свої щотижневі прийоми, все ж надавала перевагу тихим вечорам, складанню віршів та музики. Як перша леді вона впала остаточно в депресію та мало з'являлась на публіці. Проте, коли її чоловік програв наступні вибори, їхні почуття знову відродилися.
Родинне життя Адамсів складалось подекуди трагічно. Пара поховала двох синів. Джордж - старший син, адвокат, помер у 1829 році. Не встигла сім'я оговтатись, як у 1834 році помирає другий син - Джон - надійний помічник батька у президентській діяльності. І лише Чарльзу, молодшому синові, судилося дожити до 79 років, стати дипломатом і письменником.
Джон Квінсі Адамс визнавав, що "в їхньому союзі не обійшлося без випробувань", проте "вона завжди була вірною дружиною, обережною та ніжною матір'ю дітей".
Її чоловік помер у Капітолії США в 1848 році, після чого вона залишилась у Вашингтоні до своєї смерті 15 травня 1852 року у віці 77 років. Похована поряд з чоловіком.
Примітки
- Caroli B. B. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123455456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Kindred Britain
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 135.
Посилання
- , Louisa Catherine Johnson Adams: The Price of Ambition (Ph.D. dissertation, , 1982), 178 pages. [In his book 'Henry Adams and the Making of America' Garry Wills says, «Joan Challinor…has written the most complete account of Louisa’s life…» New York Times, September 11, 2005, nytimes.com (англ.)
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 133.
- Allgor, Catherine. Parlor Politics: In Which the Ladies of Washington Help Build a City and a Government. Charlottesville: University Press of Virginia, 2000.
- Nagel, Paul. The Adams Women: Abigail and Louisa Adams, Their Sisters and Daughters. Cambridge: Harvard University Press, 1999. [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.] [недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Luyiza Adams Luyiza Adams do shlyubu Dzhonson angl Louisa Adams 12 lyutogo 1775 London Velika Britaniya 15 travnya 1852 Vashington SShA persha ledi SShA druzhina shostogo prezidenta SShA Dzhona Kvinsi Adamsa pismennicya Luyiza Adamsangl Louisa AdamsLuyiza AdamsPortret robota en 1816 Persha ledi SShANini na posadiNarodilasya12 lyutogo 1775 1775 02 12 1 2 London Korolivstvo Velika BritaniyaPomerla15 travnya 1852 1852 05 15 1 2 77 rokiv Vashington SShA 4 PohovanadVidoma yakpersha ledi pismennicyaGromadyanstvo Velika Britaniya SShAPolitichna partiyaDemokratichno respublikanska partiyaBatkodMatidU shlyubi zDzhon Kvinsi AdamsDitid 5 d d i d 3 ReligiyaUnitarianstvo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisLuyiza bula pershoyu ta yedinoyu protyagom majzhe 200 rokiv Pershoyu ledi yaka narodilas ne na teritoriyi SShA poki v 2017 roci Pershoyu ledi ne stala urodzhenka Sloveniyi Melaniya Tramp Luyiza Dzhonson narodilas v sim yi amerikanskogo torgovcya Dzhosha Dzhonsona ta britanki Ketrin Nut Dzhonson Yiyi batko buv rodom z Merilendu i sluzhiv u konsulstvi SShA v Londoni pislya 1790 roku U Luyizi bulo shist sester i brat Virosla vona u Londoni ta u Franciyi de sim ya perehovuvalas vid vijni She chotiririchnoyu Luyiza vpershe zustrila svogo majbutnogo cholovika u francuzkomu Nanti koli toj podorozhuvav Franciyeyu z batkom Odruzhilis Dzhon ta Luyiza 26 lipnya 1797 roku Batko divchini rozorivsya za kilka misyaciv do vesillya tomu niyakogo posagu za narechenu Dzhon Kvinsi Adams ne otrimav Podruzhnye zhittyaPislya zmini zmini miscya diplomatichnogo priznachennya Adamsa moloda para pereyihala do Berlina Tut molodij diplomat Adams uklav mirnij dogovir mizh Prussiyeyu ta SShA Prote vzhe u 1801 roci Adamsa vidklikaye z posadi novij prezident Podruzhzhya povertayetsya do SShA de politichna kar yera Dzhona zminyuyetsya naukovoyu i znovu politichnoyu Prote prezident Medison priznachaye Dzhona Kvinsi poslancem do Rosiyi Piznishe koli sim ya zhila u Sankt Pertburzi voni ne mogli uniknuti finansovih problem bo sama lishe orenda budinku obhodilasya Dzhonovi Kvinsi blizko 1500 2000 dolariv na rik Prote taki vitrati sim ya terpila zaradi prestizhu koli ne mozhna bulo poslancyu molodoyi derzhavi vidriznyatis vid posliv inshih derzhav U svoyemu shodenniku Adams zgaduvav sho zamozhni rosiyani yaki hotili vesti spravi v Americi proponuvali jomu groshi Nichogo divnogo v tomu ne bulo bo poslam inshih krayin u Rosiyi tezh proponuvali habari A ot vidmova rishuche nalashtovanogo Adamsa viklikala u miscevoyi znati podiv a ne zahoplennya Vin takozh pisav u tomu zh taki shodenniku pro svoyi inshi vrazhennya vid Rosiyi de ye tilki znat i rabi a majzhe dlya vsih predstavnikiv rosijskogo suspilstva harakternij takij sposib zhittya koli yihni vitrati perevishuyut yihni dohodi Prote v kvitni 1814 roku Dzhon Adams lishaye sim yu u Sankt Peterburzi i virushaye do mista Gent de ukladaye mirnu ugodu z Angliyeyu Druzhina ta diti povertayutsya do Ameriki v 1815 roci Sim ya pereyihala do Vashingtonu v 1817 roci Luyiza zaproshuvala do svoyi vitalni diplomativ ta riznih vidomih postatej togo chasu Vechorami kozhnogo vivtorka v neyi vdoma grala muzika a teatralni vechori yaki vona vlashtovuvala prinesli reputaciyu nejmovirnoyi gospodini Piznishe vzhe v 1825 roci zhorstki politichni vibori doluchilis do yiyi depresiyi i hocha vona prodovzhuvala vlashtovuvati svoyi shotizhnevi prijomi vse zh nadavala perevagu tihim vechoram skladannyu virshiv ta muziki Yak persha ledi vona vpala ostatochno v depresiyu ta malo z yavlyalas na publici Prote koli yiyi cholovik prograv nastupni vibori yihni pochuttya znovu vidrodilisya Rodinne zhittya Adamsiv skladalos podekudi tragichno Para pohovala dvoh siniv Dzhordzh starshij sin advokat pomer u 1829 roci Ne vstigla sim ya ogovtatis yak u 1834 roci pomiraye drugij sin Dzhon nadijnij pomichnik batka u prezidentskij diyalnosti I lishe Charlzu molodshomu sinovi sudilosya dozhiti do 79 rokiv stati diplomatom i pismennikom Dzhon Kvinsi Adams viznavav sho v yihnomu soyuzi ne obijshlosya bez viprobuvan prote vona zavzhdi bula virnoyu druzhinoyu oberezhnoyu ta nizhnoyu matir yu ditej Yiyi cholovik pomer u Kapitoliyi SShA v 1848 roci pislya chogo vona zalishilas u Vashingtoni do svoyeyi smerti 15 travnya 1852 roku u vici 77 rokiv Pohovana poryad z cholovikom PrimitkiCaroli B B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Deutsche Nationalbibliothek Record 123455456 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kindred Britain d Track Q75653886 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 135 ISBN 978 617 7289 69 1Posilannya Louisa Catherine Johnson Adams The Price of Ambition Ph D dissertation 1982 178 pages In his book Henry Adams and the Making of America Garry Wills says Joan Challinor has written the most complete account of Louisa s life New York Times September 11 2005 nytimes com angl Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 133 ISBN 978 617 7289 69 1 Allgor Catherine Parlor Politics In Which the Ladies of Washington Help Build a City and a Government Charlottesville University Press of Virginia 2000 Nagel Paul The Adams Women Abigail and Louisa Adams Their Sisters and Daughters Cambridge Harvard University Press 1999 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine nedostupne posilannya