Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луїджі Карло Фаріні (італ. Luigi Carlo Farini; 22 жовтня 1812 — 1 серпня 1866) — італійський лікар, журналіст, письменник, державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Італії впродовж кількох місяців у 1862—1863 роках.
| Луїджі Карло Фаріні італ. Luigi Carlo Farini | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 8 грудня 1862 — 24 березня 1863 року | ||
| Монарх: | Віктор Емануїл II | |
| Попередник: | Урбано Раттацці | |
| Наступник: | Марко Мінгетті | |
| Ім'я при народженні: | італ. Luigi Carlo Farini | |
| Народження: | 22 жовтня 1812[1][2][…] Руссі, Провінція Равенна, Емілія-Романья | |
| Смерть: | 1 серпня 1866[1][2][…] (53 роки) Руссі, Провінція Равенна, Емілія-Романья, Королівство Італія | |
| Поховання: | d і Руссі | |
| Країна: | Королівство Італія і Сардинське королівство | |
| Освіта: | Болонський університет | |
| Ступінь: | лауреат[d][4] | |
| Партія: | d | |
| Діти: | d | |
| | ||
Життєпис
Здобув медичну освіту, після чого мав лікарську практику в різних містах Романьї.
1844 року мусив залишити батьківщину, рятуючись від гонінь папської поліції. 1847 повернувся до Італії після оголошення папою Пієм IX амністії. Того ж року отримав посаду в міністерстві внутрішніх справ. У березні 1948 року, після ухвалення Конституції Італії був обраний до римського парламенту. Втім уже невдовзі мусив знову залишити Рим і оселитись у Турині, де співпрацював з Кавуром. У той час він написав значні дослідження «Storia dello stato romano dall'anno 1814 al 1850» і «Storia d'Italia dall'anno 1814 la 1850».
1859 року був відряджений до Середньої Італії як сардинський уповноважений. Населення Модени, потім Парми та Романьї визнало його диктатором. У запеклій боротьбі з Джузеппе Гарібальді, в березні 1860 року приєднав ті країни до Італійського королівства та об'єднав їх у провінцію Емілію.
Від липня до жовтня 1860 року Фаріні був міністром внутрішніх справ у кабінеті Кавура, потім, до січня 1861, — королівським намісником у Неаполі, де продовжував бути антагоністом Гарібальді.
У грудні 1862 року, після падіння уряду Урбано Раттацці, Фаріні сформував власний кабінет, але вже у березні наступного року був змушений вийти у відставку внаслідок сильного нервового розладу, що невдовзі переріс у невиліковну душевну хворобу.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- https://storia.camera.it/deputato/luigi-carlo-farini-18121022
Джерела
- Фарини // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyidzhi Karlo Farini ital Luigi Carlo Farini 22 zhovtnya 1812 1 serpnya 1866 italijskij likar zhurnalist pismennik derzhavnij i politichnij diyach prem yer ministr Italiyi vprodovzh kilkoh misyaciv u 1862 1863 rokah Luyidzhi Karlo Farini ital Luigi Carlo Farini 4 j Prem yer ministr Italiyi 8 grudnya 1862 24 bereznya 1863 roku Monarh Viktor Emanuyil II Poperednik Urbano Rattacci Nastupnik Marko Mingetti Im ya pri narodzhenni ital Luigi Carlo FariniNarodzhennya 22 zhovtnya 1812 1812 10 22 1 2 Russi Provinciya Ravenna Emiliya RomanyaSmert 1 serpnya 1866 1866 08 01 1 2 53 roki Russi Provinciya Ravenna Emiliya Romanya Korolivstvo ItaliyaPohovannya d i RussiKrayina Korolivstvo Italiya i Sardinske korolivstvoOsvita Bolonskij universitetStupin laureat d 4 Partiya dDiti d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZdobuv medichnu osvitu pislya chogo mav likarsku praktiku v riznih mistah Romanyi 1844 roku musiv zalishiti batkivshinu ryatuyuchis vid gonin papskoyi policiyi 1847 povernuvsya do Italiyi pislya ogoloshennya papoyu Piyem IX amnistiyi Togo zh roku otrimav posadu v ministerstvi vnutrishnih sprav U berezni 1948 roku pislya uhvalennya Konstituciyi Italiyi buv obranij do rimskogo parlamentu Vtim uzhe nevdovzi musiv znovu zalishiti Rim i oselitis u Turini de spivpracyuvav z Kavurom U toj chas vin napisav znachni doslidzhennya Storia dello stato romano dall anno 1814 al 1850 i Storia d Italia dall anno 1814 la 1850 1859 roku buv vidryadzhenij do Serednoyi Italiyi yak sardinskij upovnovazhenij Naselennya Modeni potim Parmi ta Romanyi viznalo jogo diktatorom U zapeklij borotbi z Dzhuzeppe Garibaldi v berezni 1860 roku priyednav ti krayini do Italijskogo korolivstva ta ob yednav yih u provinciyu Emiliyu Vid lipnya do zhovtnya 1860 roku Farini buv ministrom vnutrishnih sprav u kabineti Kavura potim do sichnya 1861 korolivskim namisnikom u Neapoli de prodovzhuvav buti antagonistom Garibaldi U grudni 1862 roku pislya padinnya uryadu Urbano Rattacci Farini sformuvav vlasnij kabinet ale vzhe u berezni nastupnogo roku buv zmushenij vijti u vidstavku vnaslidok silnogo nervovogo rozladu sho nevdovzi pereris u nevilikovnu dushevnu hvorobu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 https storia camera it deputato luigi carlo farini 18121022DzherelaFarini Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref