Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2022) |
Луїджі Ді Майо (італ. Luigi Di Maio; нар. 6 липня 1986, Авелліно, Кампанія, Італія) — італійський підприємець і політик. Колишній член Руху п'яти зірок. Засновник та лідер політичної партії «Разом заради майбутнього». Міністр закордонних справ Італії з 5 вересня 2019 до 22 жовтня 2022 року.
| Луїджі Ді Майо | |
|---|---|
| італ. Luigi Di Maio | |
 | |
 Міністр закордонних справ Італії  | |
| 5 вересня 2019 — 22 жовтня 2022 | |
| Президент | Серджо Матарелла |
| Прем'єр-міністр | Джузеппе Конте Маріо Драґі |
| Попередник | Енцо Моаверо-Міланезі |
| Наступник | Антоніо Таяні |
| Міністр економічного розвитку, заступник голови Ради Міністрів Італії | |
| 1 червня 2018 — 5 вересня 2019 | |
| Президент | Серджіо Матарелла |
| Прем'єр-міністр | Джузеппе Конте |
| Попередник | Карло Календа |
| Наступник | Стефано Патуанеллі |
| Міністр праці та соціальної політики Італії | |
| 1 червня 2018 — 5 вересня 2019 | |
| Президент | Серджіо Матарелла |
| Прем'єр-міністр | Джузеппе Конте |
| Попередник | Джуліано Полетті |
| Наступник | Нунція Катальфо |
| Лідер Руху п'яти зірок | |
| 23 вересня 2017 — 22 січня 2020 | |
| Попередник | Беппе Ґрілло |
| Наступник | Віто Кримі |
| | |
| Народився | 6 липня 1986[1](37 років) Авелліно, Кампанія, Італія |
| Відомий як | політик, pubblicista journalist |
| Країна | Італія |
| Політична партія | Рух п'яти зірок (2009—2022) Громадянська відданість (2022) |
| Нагороди |   |
 | |
| luigidimaio.it | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
З 1 червня 2018 до 5 вересня 2019 — віцепрем'єр-міністр Італії та міністр економічного розвитку, праці та соціальної політики.
Біографія
У 2004 р. закінчив класичний ліцей імені в Помільяно-д'Арко і вступив на інженерний факультет Неаполітанського університету, пізніше перевівся на юридичний факультет. У 2006 р. заснував в університеті асоціацію студентів-юристів, увійшов до ради факультету і став президентом студентської ради. Ді Майо працював вебмайстром, володіє 50 % будівельної компанії Ardima S.R.L. в Помільяно-д'Арко, але не бере участь в управлінні нею. У 2007 р. приєднався до Руху п'яти зірок.
У 2010 р. Ді Майо невдало балотувався до комунальної ради Помільяно-д'Арко, на парламентських виборах у 2013 р. був обраний до Палати депутатів XVII скликання, а 21 березня 2013 р. став одним з чотирьох заступників голови палати (у віці 26 років він виявився наймолодшим в історії Італії володарем цієї посади).
Парламентські вибори 2018 року
23 вересня 2017 р. за підсумками онлайн-голосування Ді Майо був обраний кандидатом Руху п'яти зірок на посаду прем'єр-міністра в разі перемоги на наступних парламентських виборах.
У січні 2018 року публічний характер набули розбіжностей між Ді Майо та засновником Руху п'яти зірок Беппе Грілло: на відміну від молодого висуванця, Грілло відкидав можливість вступу об'єднання до якоїсь урядової коаліції після призначених на березень парламентських виборів. Тим не менш, 20 січня обидва опублікували у Фейсбуці заяву про відсутність конфлікту та відданість їхній колишній політиці відмови від політичних альянсів.
1 березня 2018 року Ді Майо представив список можливих міністрів свого майбутнього уряду, в якому Альфонсо Бонафеде значився міністром юстиції, Паола Джаннетакіс — міністром внутрішніх справ, Емануела Дель Ре — міністром іноземних справ, Елізабетта Трента — міністром оборони, а Джузеппе Конте — міністром державної служби.
4 березня 2018 року відбулися парламентські вибори, які принесли Руху першу в його історії відносну перемогу — з результатом 32 % він отримав найбільшу підтримку серед партій, поступившись лише правоцентристській коаліції (37 %).
4 та 5 квітня відбувся перший безрезультатний раунд консультацій щодо формування уряду, за підсумками якого Ді Майо відкинув можливість коаліції з партією Берлусконі Вперед, Італія, і говорив лише про ймовірність союзу Руху або з Лігою Півночі, або з Демократичною партією
27 травня 2018 року президент Матарелла відмовився затвердити узгоджений між Рухом П'яти зірок та Лігою Півночі склад уряду на чолі з Джузеппе Конте, і той склав із себе повноваження щодо формування коаліційного кабінету, після чого Ді Майо заговорив про імпічмент глави держави.
31 травня Ді Майо та Сальвіні погодили компромісний варіант коаліційного уряду під головуванням Конте, . Маттарелла погодився з цією пропозицією і на 1 червня призначено присягу нового кабінету, в якому Ді Майо отримав портфель міністра праці та економічного розвитку, а також посаду заступника прем'єр-міністра.
В урядах Джузеппе Конте
У перші ж дні роботи Ді Майо на міністерській посаді стався його новий конфлікт з Беппе Грілло — той запропонував розбити парк на місці підприємств сталеливарної компанії Ilva, які забруднюють довкілля, вирішення природоохоронних проблем якої записано в коаліційний контракт уряду, але Ді Майо публічно назвав цю позицію лише особистою думкою засновника П'яти зірок (уряд розглядає плани екологічної реабілітації місцевостей за збереження виробництва).
7 серпня 2019 Ліга Півночі пішла на розрив урядової коаліції, проваливши в Сенаті законопроєкт Руху п'яти зірок про заборону будівництва швидкісної залізниці Турин-Ліон, а 9 серпня колишні партнери поставили на голосування в Сенаті питання про довіру уряду Конте. 20 серпня, не чекаючи вотуму недовіри, Джузеппе Конте пішов у відставку, і урядова криза перейшла у вирішальну фазу.
26 серпня відбувся черговий раунд переговорів Ді Майо з лідером Демократичної партії Нікола Дзінгаретті (протягом усіх цих днів лідер П'яти зірок категорично наполягав на єдино можливому для нього варіанті виходу з кризи — формуванні другого уряду на чолі з Джузеппе Конте).
4 вересня 2019 року Джузеппе Конте сформував свій другий уряд, заснований на союзі Р5З з ДП (Ді Майо отримав портфель міністра закордонних справ), і 5 вересня новий кабінет склав присягу.
22 січня 2020 року на конференції керівників регіональних відділень Р5З у римському Храмі Адріана Ді Майо оголосив про свою відставку з посади політичного лідера Руху.
В уряді Маріо Драґі
13 лютого 2021 року склав присягу уряд Драґі, в якому Ді Майо зберіг колишню посаду.
28 серпня 2021 року Ді Майо зустрів в аеропорту Рим-Ф'юмічіно останній італійський військово-транспортний літак з Афганістану і того ж дня повідомив у своєму Твіттері, що Італія вивезла із захопленої Талібаном країни 5 тисяч біженців — більше, ніж будь-яка інша європейська країна.
Вихід із Руху 5 зірок та подальші події
21 червня 2022 року Луїджі Ді Майо заявив, що залишає свою партію «Рух 5 зірок». Тижнем раніше він звинуватив лідера «Руху 5 зірок» та колишнього прем'єр-міністра Джузеппе Конте у підриві зусиль уряду щодо підтримки України та ослаблення позицій Риму в Європейському Союзі..
 | Ми обов'язково мали вибрати, з якого боку історії перебувати – на боці України, на яку напали, чи на боці агресора Росії. Позиції деяких лідерів Р5З ризикували послабити нашу країну |  |
За словами Ді Майо, він сформує нову парламентську групу, яка підтримуватиме уряд прем'єр-міністра Маріо Драґі.
За даними італійських ЗМІ, понад 60 депутатів залишили «Рух 5 зірок» та приєдналися до нової групи Ді Майо. Таким чином, із 227 парламентаріїв «п'ятірки» (155 у Палаті депутатів та 72 у Сенаті) понад чверть залишили партію.
22 червня голова Палати депутатів зачитав список нової фракції «Разом заради майбутнього» (Insieme per il futuro), до якої увійшло 54 депутати.
На парламентських виборах 2022 року партія здобула лише 0,6 % голосів виборців, а Ді Майо втратив місце в парламенті. 23 жовтня 2022 року Ді Майо покинув керівництво партії.
Особисте життя
Батько Луїджі Ді Майо, Антоніо, був активістом неофашистського Італійського соціального руху і пізніше — Національного альянсу.
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.
Примітки
- Munzinger Personen
- . Sky News (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
- Impegno Civico, un partito mai nato. Ultima Voce (італійською) . 11 жовтня 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
- Luigi Di Maio ha lasciato la segreteria di Impegno Civico: l’addio a meno di due mesi dalla nascita. Il Fatto Quotidiano (італійською) . 23 жовтня 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 жовтня 2017.
- Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
- Новий лідер італійських популістів — за реформування ЄС, а не вихід Італії [ 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2022 Luyidzhi Di Majo ital Luigi Di Maio nar 6 lipnya 1986 19860706 Avellino Kampaniya Italiya italijskij pidpriyemec i politik Kolishnij chlen Ruhu p yati zirok Zasnovnik ta lider politichnoyi partiyi Razom zaradi majbutnogo Ministr zakordonnih sprav Italiyi z 5 veresnya 2019 do 22 zhovtnya 2022 roku Luyidzhi Di Majoital Luigi Di MaioLuyidzhi Di MajoMinistr zakordonnih sprav Italiyi5 veresnya 2019 22 zhovtnya 2022Prezident Serdzho MatarellaPrem yer ministr Dzhuzeppe Konte Mario DragiPoperednik Enco Moavero MilaneziNastupnik Antonio TayaniMinistr ekonomichnogo rozvitku zastupnik golovi Radi Ministriv Italiyi1 chervnya 2018 5 veresnya 2019Prezident Serdzhio MatarellaPrem yer ministr Dzhuzeppe KontePoperednik Karlo KalendaNastupnik Stefano PatuanelliMinistr praci ta socialnoyi politiki Italiyi1 chervnya 2018 5 veresnya 2019Prezident Serdzhio MatarellaPrem yer ministr Dzhuzeppe KontePoperednik Dzhuliano PolettiNastupnik Nunciya KatalfoLider Ruhu p yati zirok23 veresnya 2017 22 sichnya 2020Poperednik Beppe GrilloNastupnik Vito KrimiNarodivsya 6 lipnya 1986 1986 07 06 1 37 rokiv Avellino Kampaniya ItaliyaVidomij yak politik pubblicista journalistKrayina ItaliyaPolitichna partiya Ruh p yati zirok 2009 2022 Razom zaradi majbutnogo 2022 Viborchij alyans Gromadyanska viddanist 2022 Nagorodiluigidimaio it Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Z 1 chervnya 2018 do 5 veresnya 2019 viceprem yer ministr Italiyi ta ministr ekonomichnogo rozvitku praci ta socialnoyi politiki BiografiyaU 2004 r zakinchiv klasichnij licej imeni v Pomilyano d Arko i vstupiv na inzhenernij fakultet Neapolitanskogo universitetu piznishe perevivsya na yuridichnij fakultet U 2006 r zasnuvav v universiteti asociaciyu studentiv yuristiv uvijshov do radi fakultetu i stav prezidentom studentskoyi radi Di Majo pracyuvav vebmajstrom volodiye 50 budivelnoyi kompaniyi Ardima S R L v Pomilyano d Arko ale ne bere uchast v upravlinni neyu U 2007 r priyednavsya do Ruhu p yati zirok U 2010 r Di Majo nevdalo balotuvavsya do komunalnoyi radi Pomilyano d Arko na parlamentskih viborah u 2013 r buv obranij do Palati deputativ XVII sklikannya a 21 bereznya 2013 r stav odnim z chotiroh zastupnikiv golovi palati u vici 26 rokiv vin viyavivsya najmolodshim v istoriyi Italiyi volodarem ciyeyi posadi Parlamentski vibori 2018 roku Di Majo z Toninelli ta Grillo 23 veresnya 2017 r za pidsumkami onlajn golosuvannya Di Majo buv obranij kandidatom Ruhu p yati zirok na posadu prem yer ministra v razi peremogi na nastupnih parlamentskih viborah U sichni 2018 roku publichnij harakter nabuli rozbizhnostej mizh Di Majo ta zasnovnikom Ruhu p yati zirok Beppe Grillo na vidminu vid molodogo visuvancya Grillo vidkidav mozhlivist vstupu ob yednannya do yakoyis uryadovoyi koaliciyi pislya priznachenih na berezen parlamentskih viboriv Tim ne mensh 20 sichnya obidva opublikuvali u Fejsbuci zayavu pro vidsutnist konfliktu ta viddanist yihnij kolishnij politici vidmovi vid politichnih alyansiv 1 bereznya 2018 roku Di Majo predstaviv spisok mozhlivih ministriv svogo majbutnogo uryadu v yakomu Alfonso Bonafede znachivsya ministrom yusticiyi Paola Dzhannetakis ministrom vnutrishnih sprav Emanuela Del Re ministrom inozemnih sprav Elizabetta Trenta ministrom oboroni a Dzhuzeppe Konte ministrom derzhavnoyi sluzhbi 4 bereznya 2018 roku vidbulisya parlamentski vibori yaki prinesli Ruhu pershu v jogo istoriyi vidnosnu peremogu z rezultatom 32 vin otrimav najbilshu pidtrimku sered partij postupivshis lishe pravocentristskij koaliciyi 37 4 ta 5 kvitnya vidbuvsya pershij bezrezultatnij raund konsultacij shodo formuvannya uryadu za pidsumkami yakogo Di Majo vidkinuv mozhlivist koaliciyi z partiyeyu Berluskoni Vpered Italiya i govoriv lishe pro jmovirnist soyuzu Ruhu abo z Ligoyu Pivnochi abo z Demokratichnoyu partiyeyu 27 travnya 2018 roku prezident Matarella vidmovivsya zatverditi uzgodzhenij mizh Ruhom P yati zirok ta Ligoyu Pivnochi sklad uryadu na choli z Dzhuzeppe Konte i toj sklav iz sebe povnovazhennya shodo formuvannya koalicijnogo kabinetu pislya chogo Di Majo zagovoriv pro impichment glavi derzhavi 31 travnya Di Majo ta Salvini pogodili kompromisnij variant koalicijnogo uryadu pid golovuvannyam Konte Mattarella pogodivsya z ciyeyu propoziciyeyu i na 1 chervnya priznacheno prisyagu novogo kabinetu v yakomu Di Majo otrimav portfel ministra praci ta ekonomichnogo rozvitku a takozh posadu zastupnika prem yer ministra V uryadah Dzhuzeppe Konte Dokladnishe Pershij uryad Dzhuzeppe Konte Dokladnishe Drugij uryad Dzhuzeppe Konte U pershi zh dni roboti Di Majo na ministerskij posadi stavsya jogo novij konflikt z Beppe Grillo toj zaproponuvav rozbiti park na misci pidpriyemstv stalelivarnoyi kompaniyi Ilva yaki zabrudnyuyut dovkillya virishennya prirodoohoronnih problem yakoyi zapisano v koalicijnij kontrakt uryadu ale Di Majo publichno nazvav cyu poziciyu lishe osobistoyu dumkoyu zasnovnika P yati zirok uryad rozglyadaye plani ekologichnoyi reabilitaciyi miscevostej za zberezhennya virobnictva 7 serpnya 2019 Liga Pivnochi pishla na rozriv uryadovoyi koaliciyi provalivshi v Senati zakonoproyekt Ruhu p yati zirok pro zaboronu budivnictva shvidkisnoyi zaliznici Turin Lion a 9 serpnya kolishni partneri postavili na golosuvannya v Senati pitannya pro doviru uryadu Konte 20 serpnya ne chekayuchi votumu nedoviri Dzhuzeppe Konte pishov u vidstavku i uryadova kriza perejshla u virishalnu fazu 26 serpnya vidbuvsya chergovij raund peregovoriv Di Majo z liderom Demokratichnoyi partiyi Nikola Dzingaretti protyagom usih cih dniv lider P yati zirok kategorichno napolyagav na yedino mozhlivomu dlya nogo varianti vihodu z krizi formuvanni drugogo uryadu na choli z Dzhuzeppe Konte 4 veresnya 2019 roku Dzhuzeppe Konte sformuvav svij drugij uryad zasnovanij na soyuzi R5Z z DP Di Majo otrimav portfel ministra zakordonnih sprav i 5 veresnya novij kabinet sklav prisyagu 22 sichnya 2020 roku na konferenciyi kerivnikiv regionalnih viddilen R5Z u rimskomu Hrami Adriana Di Majo ogolosiv pro svoyu vidstavku z posadi politichnogo lidera Ruhu V uryadi Mario Dragi Dokladnishe Uryad Mario Dragi 13 lyutogo 2021 roku sklav prisyagu uryad Dragi v yakomu Di Majo zberig kolishnyu posadu 28 serpnya 2021 roku Di Majo zustriv v aeroportu Rim F yumichino ostannij italijskij vijskovo transportnij litak z Afganistanu i togo zh dnya povidomiv u svoyemu Tvitteri sho Italiya vivezla iz zahoplenoyi Talibanom krayini 5 tisyach bizhenciv bilshe nizh bud yaka insha yevropejska krayina Vihid iz Ruhu 5 zirok ta podalshi podiyi 21 chervnya 2022 roku Luyidzhi Di Majo zayaviv sho zalishaye svoyu partiyu Ruh 5 zirok Tizhnem ranishe vin zvinuvativ lidera Ruhu 5 zirok ta kolishnogo prem yer ministra Dzhuzeppe Konte u pidrivi zusil uryadu shodo pidtrimki Ukrayini ta oslablennya pozicij Rimu v Yevropejskomu Soyuzi Mi obov yazkovo mali vibrati z yakogo boku istoriyi perebuvati na boci Ukrayini na yaku napali chi na boci agresora Rosiyi Poziciyi deyakih lideriv R5Z rizikuvali poslabiti nashu krayinu Za slovami Di Majo vin sformuye novu parlamentsku grupu yaka pidtrimuvatime uryad prem yer ministra Mario Dragi Za danimi italijskih ZMI ponad 60 deputativ zalishili Ruh 5 zirok ta priyednalisya do novoyi grupi Di Majo Takim chinom iz 227 parlamentariyiv p yatirki 155 u Palati deputativ ta 72 u Senati ponad chvert zalishili partiyu 22 chervnya golova Palati deputativ zachitav spisok novoyi frakciyi Razom zaradi majbutnogo Insieme per il futuro do yakoyi uvijshlo 54 deputati Na parlamentskih viborah 2022 roku partiya zdobula lishe 0 6 golosiv viborciv a Di Majo vtrativ misce v parlamenti 23 zhovtnya 2022 roku Di Majo pokinuv kerivnictvo partiyi Osobiste zhittyaBatko Luyidzhi Di Majo Antonio buv aktivistom neofashistskogo Italijskogo socialnogo ruhu i piznishe Nacionalnogo alyansu NagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo III st Ukrayina 23 serpnya 2022 za znachni osobisti zaslugi u zmicnenni mizhderzhavnogo spivrobitnictva pidtrimku derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini vagomij vnesok u populyarizaciyu Ukrayinskoyi derzhavi u sviti PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Sky News angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2022 Procitovano 22 chervnya 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 22 chervnya 2022 Procitovano 22 chervnya 2022 Impegno Civico un partito mai nato Ultima Voce italijskoyu 11 zhovtnya 2022 Procitovano 5 listopada 2022 Luigi Di Maio ha lasciato la segreteria di Impegno Civico l addio a meno di due mesi dalla nascita Il Fatto Quotidiano italijskoyu 23 zhovtnya 2022 Procitovano 5 listopada 2022 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 19 zhovtnya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2022 roku 595 2022 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini PosilannyaNovij lider italijskih populistiv za reformuvannya YeS a ne vihid Italiyi 28 veresnya 2017 u Wayback Machine