Луїджі Ардіті (італ. Luigi Arditi; 22 липня 1822, Крешентіно, Італія — 1 травня 1903, Гоув, Англія) — італійський диригент і композитор.
Луїджі Ардіті | |
---|---|
італ. Luigi Arditi | |
Основна інформація | |
Дата народження | 22 липня 1822[1][…] |
Місце народження | Крешентіно, Провінція Верчеллі, П'ємонт, Італія[4] |
Дата смерті | 1 травня 1903[5][1][4](80 років) |
Місце смерті | d, Східний Сассекс, Велика Британія[4] |
Громадянство | Королівство Італія |
Професії | диригент, композитор, скрипаль |
Інструменти | скрипка |
Жанри | опера |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Уродженець П'ємонту, навчався в Міланській консерваторії у Бернардо Феррара (скрипка) та Ніколи Ваккаї (композиція). Дебютував як скрипаль 1839 року, 1842 року в місті Верчеллі почав кар'єру диригента. Перша опера Луїджі Ардіті «Розбійники» (італ. I Briganti) була поставлена в Мілані 1841 року.
До 1846 року диригував в різних оперних театрах Італії, потім вирушив на Кубу разом з Джованні Боттезіні, де насамперед поставив одну з найбільш відомих своїх опер, «Корсар». З 1851 року працював в Сполучених Штатах Америки, в тому числі в Бостоні та Філадельфії, 1852 року був запрошений на посаду капельмейстера італійської опери Нью-Йорка, в якій завершив чотири роки по тому другу зі своїх найвідоміших опер, «Шпигунка» (італ. La Spia; 1856, головну партію на прем'єрі співала Анна Лагранж). 1856 року відвідав Константинополь, де на замовлення султана Абдул-Меджида I склав «Турецький гімн» (італ. Inno turco пізніше виконаний в лондонському Кришталевому палаці на честь візиту наступного султана, Абдул-Азіза.
У 1858—1869 рр. капельмейстер Театру Її Величності в Лондоні, потім в 1869–1870 рр. в театрі Ковент-Гарден. До заслуг Ардіті належить перша повна постановка опери Ріхарда Вагнера («Летючий голландець») у Великій Британії — парадоксальним чином, італійською мовою, з Ільмою ді Мурска в одній з головних партій. Серед інших британських прем'єр, які пройшли під керуванням Ардіті, — «Гамлет» Амбруаза Тома, «Фауст» Шарля Гуно, «Сільська честь» П'єтро Масканьї.
У 1871—1873 рр. диригував в італійській опері Санкт-Петербурга, потім працював в Німеччині, Відні, Мадриді. 1885 року повернувся в театр Ковент-Гарден.
Згідно З енциклопедичним словником Брокгауза і Ефрона, «з його творів великої популярності набув вальс для співу» Il bacio «(Поцілунок)».
Помер у місті Гоув у графстві Східний Сассекс.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Г. Риман Ардити // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 48.
- A Dictionary of Music and Musicians — OUP, 1878.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11631995X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 16 червня 2021.
- Ардити // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arditi Luyidzhi Arditi ital Luigi Arditi 22 lipnya 1822 Kreshentino Italiya 1 travnya 1903 Gouv Angliya italijskij dirigent i kompozitor Luyidzhi Arditiital Luigi ArditiOsnovna informaciyaData narodzhennya 22 lipnya 1822 1822 07 22 1 Misce narodzhennya Kreshentino Provinciya Verchelli P yemont Italiya 4 Data smerti 1 travnya 1903 1903 05 01 5 1 4 80 rokiv Misce smerti d Shidnij Sasseks Velika Britaniya 4 Gromadyanstvo Korolivstvo ItaliyaProfesiyi dirigent kompozitor skripalInstrumenti skripkaZhanri opera Fajli u VikishovishiBiografiyaUrodzhenec P yemontu navchavsya v Milanskij konservatoriyi u Bernardo Ferrara skripka ta Nikoli Vakkayi kompoziciya Debyutuvav yak skripal 1839 roku 1842 roku v misti Verchelli pochav kar yeru dirigenta Persha opera Luyidzhi Arditi Rozbijniki ital I Briganti bula postavlena v Milani 1841 roku Do 1846 roku diriguvav v riznih opernih teatrah Italiyi potim virushiv na Kubu razom z Dzhovanni Bottezini de nasampered postaviv odnu z najbilsh vidomih svoyih oper Korsar Z 1851 roku pracyuvav v Spoluchenih Shtatah Ameriki v tomu chisli v Bostoni ta Filadelfiyi 1852 roku buv zaproshenij na posadu kapelmejstera italijskoyi operi Nyu Jorka v yakij zavershiv chotiri roki po tomu drugu zi svoyih najvidomishih oper Shpigunka ital La Spia 1856 golovnu partiyu na prem yeri spivala Anna Lagranzh 1856 roku vidvidav Konstantinopol de na zamovlennya sultana Abdul Medzhida I sklav Tureckij gimn ital Inno turco piznishe vikonanij v londonskomu Krishtalevomu palaci na chest vizitu nastupnogo sultana Abdul Aziza U 1858 1869 rr kapelmejster Teatru Yiyi Velichnosti v Londoni potim v 1869 1870 rr v teatri Kovent Garden Do zaslug Arditi nalezhit persha povna postanovka operi Riharda Vagnera Letyuchij gollandec u Velikij Britaniyi paradoksalnim chinom italijskoyu movoyu z Ilmoyu di Murska v odnij z golovnih partij Sered inshih britanskih prem yer yaki projshli pid keruvannyam Arditi Gamlet Ambruaza Toma Faust Sharlya Guno Silska chest P yetro Maskanyi U 1871 1873 rr diriguvav v italijskij operi Sankt Peterburga potim pracyuvav v Nimechchini Vidni Madridi 1885 roku povernuvsya v teatr Kovent Garden Zgidno Z enciklopedichnim slovnikom Brokgauza i Efrona z jogo tvoriv velikoyi populyarnosti nabuv vals dlya spivu Il bacio Pocilunok Pomer u misti Gouv u grafstvi Shidnij Sasseks PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 G Riman Arditi Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 48 d Track Q27771414d Track Q27680201d Track Q649d Track Q2910129d Track Q7117345 A Dictionary of Music and Musicians OUP 1878 d Track Q1422837d Track Q217595 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 11631995X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 6 grudnya 2011 Procitovano 16 chervnya 2021 Arditi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref