Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шевальє Луї де Жоку р фр Louis de Jaucourt 16 вересня 1704 Париж 3 лютого 1779 Комп єнь французький філософ письменник е

Луї де Жокур

Луї де Жокур

Шевальє Луї де Жоку́р (фр. Louis de Jaucourt; 16 вересня 1704, Париж — 3 лютого 1779, Комп'єнь) — французький філософ, письменник, енциклопедист.

Луї де Жокур
фр. Louis de Jaucourt
image
Народився16 вересня 1704(1704-09-16)
Париж, Королівство Франція[1][2]
Помер3 лютого 1779(1779-02-03) (74 роки)
Комп'єнь
Країнаimage Франція[3][4]
Діяльністьлікар, письменник, Encyclopédistes, філософ, біолог, науковець
Alma materКембриджський університет
Лейденський університет
Женевський університет
Галузьенциклопедія[5] і НДДКР[5][5]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Прусська академія наук
d
Нагороди
image Роботи у Вікіджерелах
image Луї де Жокур у Вікісховищі

Людина надзвичайно широких знань і культури, шевальє де Жокур поряд з Бюфоном — автор наукової частини енциклопедії Дідро і д'Аламбера. Він брав участь у написанні близько половини всіх статей останніх томів, є автором 18 з 72 тисяч статей енциклопедії, тобто чверті усього обсягу. Шевальє де Жокура називали рабом енциклопедії.

Серед написаних ним статей є також такі статті на загально-людські теми, як рабство і «поводження з неграми», в яких він вимагав припинення такої практики, війна, інквізиція, монархія, батьківщина, народ, преса.

Біографія

Луї де Жокур належав до давнього шляхетського роду з Бурґундії, представники якого сповідували протестантизм. Хоча батьки Жокура офіційно прийняли католицизм, тодішня влада ставилася до них з підозрою, як до таємних протестантів. Ця обставина змусила їхнього сина під чужим ім'ям поїхати до Женеви, щоб вивчати протестантську теологію. Згодом де Жокур вивчав точні й природничі науки в Кембриджі та медицину в Лейдені, де познайомився з низкою провідних учених свого часу. Повернувшись до Франції де Жокур вирішує викласти набуті медичні знання в великому енциклопедичному словнику під назвою «Lexicon medicum universalis». Робота над словником тривала 20 років. Закінчивши укладати словник, де Жокур відправив рукопис до Амстердама, де його можна було надрукувати без цензури. На жаль корабель, який перевозив єдину копію рукопису до голландського друкаря, потонув, і рукопис було втрачено.

В 1756 році Луї де Жокур стає членом Лондонського короліського товариства. Саме тоді Дідро запропонував йому долучитися до роботи над щойно розпочатою енциклопедією. Де Жокур погодився й написав чимало статей, але в 1757 році вороги просвітництва зуміли добитися заборони енциклопедії, коли тривала робота над сьомим томом. Тоді, коли інші дописувачі кинули роботу, де Жокур продовжував напружено працювати, редагуючи з допомогою секретарів, яким платив із власної кишені, до чотирьох статей на день. На відміну від багатьох інших дописувачів енциклопедії, які вимагали платню за свою роботу, де Жокур працював безплатно, оскільки був заможною людиною. Коли, після восьми років заборони, робота над укладанням енциклопедії змогла знову зрушити з місця, де Жокур мав досить матеріалу, щоб видати 10 останніх томів впродовж одного 1765 року. В цих томах кожна друга стаття належала перу де Жокура.

Публічно Дідро безперестанку розхвалював де Жокура, але поза його спиною не соромився називати його педантом. Це зневажливе ставлення закріпилося, й де Жокура нечасто називають серед авторів енциклопедії, хоча без нього вона ніколи не була б завершеною. До відносного забуття де Жокура прислужилося також його аристократичне походження, що стало непопулярним після революції.

Де Жокур писав здебільшого статті з природничих наук, біології й медицини, узагальнюючи матеріал із книжок інших авторів, часто копіюючи значні уривки тексту. У науці він притнимувався механістичних поглядів, що було характерним для його епохи. Політичні й філософські погляди де Жокура проявилися в статтях «війна», «монархія», «народ». Хоча він ніколи не висловлював своїх поглядів так відверто, як Дідро і Вольтер, статті свідчать про тверді радикальні і анти-клерикальні переконання автора.

Окрім вкладу в енциклопедію і загубленого шеститомного рукопису Lexicon medicum universalis де Жокур опублікував також в 1756 році «Життя Лейбніца» і є автором численних мемуарів, адресованих різним академіям і науковим товариствам.

Як лікар, де Жокур лікував тільки бідних, пожертвувавши свій статок і обмежуючись для власних потреб лише необхідним.

Де Жокур був членом академій Берліна, Стокгольма і Бордо.

Див. також

  • 6977 Жокур — астероїд, названий на честь філософа.

Примітки

  1. http://www.museeprotestant.org/Pages/Notices.php?scatid=5&noticeid=869&lev=1&Lget=EN
  2. http://www.museeprotestant.org/en/notice/louis-de-jaucourt-1704-1779-2/
  3. http://www.historyofinformation.com/expanded.php?category=Paper+%2F+Papyrus+%2F+Parchment+%2F+Vellum
  4. http://effigiesandbrasses.com/5683/20184/
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shevalye Luyi de Zhoku r fr Louis de Jaucourt 16 veresnya 1704 Parizh 3 lyutogo 1779 Komp yen francuzkij filosof pismennik enciklopedist Luyi de Zhokurfr Louis de JaucourtNarodivsya16 veresnya 1704 1704 09 16 Parizh Korolivstvo Franciya 1 2 Pomer3 lyutogo 1779 1779 02 03 74 roki Komp yenKrayina Franciya 3 4 Diyalnistlikar pismennik Encyclopedistes filosof biolog naukovecAlma materKembridzhskij universitet Lejdenskij universitet Zhenevskij universitetGaluzenciklopediya 5 i NDDKR 5 5 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Prusska akademiya nauk dNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaRoboti u Vikidzherelah Luyi de Zhokur u Vikishovishi Lyudina nadzvichajno shirokih znan i kulturi shevalye de Zhokur poryad z Byufonom avtor naukovoyi chastini enciklopediyi Didro i d Alambera Vin brav uchast u napisanni blizko polovini vsih statej ostannih tomiv ye avtorom 18 z 72 tisyach statej enciklopediyi tobto chverti usogo obsyagu Shevalye de Zhokura nazivali rabom enciklopediyi Sered napisanih nim statej ye takozh taki statti na zagalno lyudski temi yak rabstvo i povodzhennya z negrami v yakih vin vimagav pripinennya takoyi praktiki vijna inkviziciya monarhiya batkivshina narod presa BiografiyaLuyi de Zhokur nalezhav do davnogo shlyahetskogo rodu z Burgundiyi predstavniki yakogo spoviduvali protestantizm Hocha batki Zhokura oficijno prijnyali katolicizm todishnya vlada stavilasya do nih z pidozroyu yak do tayemnih protestantiv Cya obstavina zmusila yihnogo sina pid chuzhim im yam poyihati do Zhenevi shob vivchati protestantsku teologiyu Zgodom de Zhokur vivchav tochni j prirodnichi nauki v Kembridzhi ta medicinu v Lejdeni de poznajomivsya z nizkoyu providnih uchenih svogo chasu Povernuvshis do Franciyi de Zhokur virishuye viklasti nabuti medichni znannya v velikomu enciklopedichnomu slovniku pid nazvoyu Lexicon medicum universalis Robota nad slovnikom trivala 20 rokiv Zakinchivshi ukladati slovnik de Zhokur vidpraviv rukopis do Amsterdama de jogo mozhna bulo nadrukuvati bez cenzuri Na zhal korabel yakij perevoziv yedinu kopiyu rukopisu do gollandskogo drukarya potonuv i rukopis bulo vtracheno V 1756 roci Luyi de Zhokur staye chlenom Londonskogo koroliskogo tovaristva Same todi Didro zaproponuvav jomu doluchitisya do roboti nad shojno rozpochatoyu enciklopediyeyu De Zhokur pogodivsya j napisav chimalo statej ale v 1757 roci vorogi prosvitnictva zumili dobitisya zaboroni enciklopediyi koli trivala robota nad somim tomom Todi koli inshi dopisuvachi kinuli robotu de Zhokur prodovzhuvav napruzheno pracyuvati redaguyuchi z dopomogoyu sekretariv yakim plativ iz vlasnoyi kisheni do chotiroh statej na den Na vidminu vid bagatoh inshih dopisuvachiv enciklopediyi yaki vimagali platnyu za svoyu robotu de Zhokur pracyuvav bezplatno oskilki buv zamozhnoyu lyudinoyu Koli pislya vosmi rokiv zaboroni robota nad ukladannyam enciklopediyi zmogla znovu zrushiti z miscya de Zhokur mav dosit materialu shob vidati 10 ostannih tomiv vprodovzh odnogo 1765 roku V cih tomah kozhna druga stattya nalezhala peru de Zhokura Publichno Didro bezperestanku rozhvalyuvav de Zhokura ale poza jogo spinoyu ne soromivsya nazivati jogo pedantom Ce znevazhlive stavlennya zakripilosya j de Zhokura nechasto nazivayut sered avtoriv enciklopediyi hocha bez nogo vona nikoli ne bula b zavershenoyu Do vidnosnogo zabuttya de Zhokura prisluzhilosya takozh jogo aristokratichne pohodzhennya sho stalo nepopulyarnim pislya revolyuciyi De Zhokur pisav zdebilshogo statti z prirodnichih nauk biologiyi j medicini uzagalnyuyuchi material iz knizhok inshih avtoriv chasto kopiyuyuchi znachni urivki tekstu U nauci vin pritnimuvavsya mehanistichnih poglyadiv sho bulo harakternim dlya jogo epohi Politichni j filosofski poglyadi de Zhokura proyavilisya v stattyah vijna monarhiya narod Hocha vin nikoli ne vislovlyuvav svoyih poglyadiv tak vidverto yak Didro i Volter statti svidchat pro tverdi radikalni i anti klerikalni perekonannya avtora Okrim vkladu v enciklopediyu i zagublenogo shestitomnogo rukopisu Lexicon medicum universalis de Zhokur opublikuvav takozh v 1756 roci Zhittya Lejbnica i ye avtorom chislennih memuariv adresovanih riznim akademiyam i naukovim tovaristvam Yak likar de Zhokur likuvav tilki bidnih pozhertvuvavshi svij statok i obmezhuyuchis dlya vlasnih potreb lishe neobhidnim De Zhokur buv chlenom akademij Berlina Stokgolma i Bordo Div takozh6977 Zhokur asteroyid nazvanij na chest filosofa Primitkihttp www museeprotestant org Pages Notices php scatid 5 amp noticeid 869 amp lev 1 amp Lget EN http www museeprotestant org en notice louis de jaucourt 1704 1779 2 http www historyofinformation com expanded php category Paper 2F Papyrus 2F Parchment 2F Vellum http effigiesandbrasses com 5683 20184 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ