Луї Фішер (29 лютого 1896, Філадельфія, Пенсільванія США — 15 січня 1970, Принстон, Нью-Джерсі, США) — єврейсько-американський журналіст. Своїми роботами він зробив великий внесок у розкриття комуністичної ідеології в СРСР: «Богу це не вдалося» (1949), «Життя Махатми Ганді» (1950), що стало основою для нагородження Оскаром фільму Ганді у 1982 році, а також «Життя Леніна», який отримав у 1965 році «Національну книжкову премію» в номінації «Історії та біографії».
Луї Фішер | |
---|---|
англ. Louis Fischer | |
Народився | 29 лютого 1896[1][2][3] Філадельфія, Пенсільванія, США |
Помер | 15 січня 1970[1][2][3] (73 роки) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США |
Країна | США |
Діяльність | журналіст, письменник |
Галузь | журналістика[4], дипломатія[4] і глобальна політика[4][4] |
Alma mater | d, d і d |
Знання мов | англійська[1][5] |
Учасник | громадянська війна в Іспанії |
Нагороди | d d |
|
Біографія
Раннє життя
Луї Фішер, син торговця рибою, народився у Філадельфії 29 лютого 1896 року.
Після навчання у Філадельфійській школі педагогіки з 1914 по 1916 роки, він став шкільним учителем.
У 1917 році, Л.Фішер приєднався до військової частини Єврейського легіону, який був розташований на той час у Палестині. Після повернення до США, Фішер розпочав роботу в інформаційному агентстві в Нью-Йорку. Тут він познайомився з Бертою Марком «Markoosha» (1890?-1977). У 1921 році, коли Берта переїхала на роботу в Берлін, Фішер приєднався до неї через кілька місяців і почав співпрацювати в Нью-Йорк івнінг пост як спеціальний кореспондент у Європі. У наступному році він переїхав до Москви і одружився з Берті. У 1923 році народився їх перший син Георгій. Через рік — другий син Віктор. Тоді Л.Фішер почав працювати в «Нації» (The Nation).
Перебуваючи в СРСР, Фішер опублікував кілька книг, включаючи «Нафтовий імперіалізм: міжнародна боротьба за нафту» (1926) і «Поради у світових справах» (1930).
У 1934 році американець Макс Істман піддав критиці Л.Фішера за пропаганду сталінізму в розділі під назвою «Революція» від 23 квітня 1932 у своїй книзі «Художники в уніформі».
Фішер також описував Громадянську війну в Іспанії і деякий час був членом Інтернаціональної бригади боротьби генерала Франсиско Франко. У 1938 році він повернувся до США і оселився в Нью-Йорку. Він продовжував працювати в «Нації» і написав свою автобіографію, «Чоловіки і політика» (1941).
Фішер залишив «Націю» в 1945 році після суперечок з редактором Фредою Кірхвей за надмірну симпатію до доповіді Йосипа Сталіна. Його розчарування в комунізмі, хоча він ніколи і не був членом Комуністичної партії США, була відображена в його статті в «Богу це не вдалось» (1949).
Л.Фішер почав писати для анти-комуністичних ліберальних журналів, як, наприклад, The Progressive. Луї Фішер вчив про СРСР у Прінстонському університеті аж до своєї смерті 15 січня 1970 року.
Заперечення голоду 1932—1933 років в СРСР
Фішер їздив до України в жовтні і листопаді 1932 року, для написання статей для «Нації». Він був дуже стурбований тим, що побачив. «У Полтавській, Вінницькій, Подільській та Київській областях склались дуже важкі умови, — писав він, — я думаю, що в Україні нині немає голоду, адже вони тільки що зібрали урожай, правда це був неврожайний рік».
Спочатку, критикуючи радянську програму хлібозаготівель, оскільки вона створила продовольчу проблему, Л.Фішер з лютого 1933 року прийняв офіційну позицію радянського уряду, який поклав відповідальність за проблеми на українських контрреволюційних націоналістичних «шкідників.» Здавалося, що «цілі села» були «забруднені» такими людьми, яких мали б депортовати в «лісоповальні табори та гірничодобувні райони у віддалених сільськогосподарських районах, які зараз просто вступають у свою новаторську стадію». Л.Фішер писав, що Кремль був змушений був проводити подібні дії, тим більше, радянські організації, навпаки, навчилися мудро управляти.
Луї Фішер здійснив лекційний тур Сполученими Штатами Америки, коли Гарет Джонс розповів усім про страшні масштаби голоду в Україні. Втім, виступаючи через тиждень перед аудиторією коледжу в Окленді, штат Каліфорнія, Фішер заявив категорично: «В Росії голоду немає.» Він провів навесні 1933 року агітаційну кампанію за дипломатичне визнання Америкою Радянського Союзу. Оскільки чутки про голод в СРСР досягли американських берегів, Л.Фішер гучно спростував ці повідомлення.
Примітка Фішера про Субхаш Чандра Боса
У січні 2009 року, з нагоди 112-ї річниці від дня народження Субхаша Чандра Боса, італійський посол в Індії Алессандро Кароні заявив, що немає сенсу в продовженні досліджень про те, чи загинув у серпні 1945 року С.Бос в авіакатастрофі чи ні. В заяві, опублікованій на противагу цьому зауваженню, неприбуткова організація «Місія Нетаджі», що знаходилась в Делі авторитетно заявила, що існують докази того, що С.Боз не помер в жодній авіакатастрофі. Місія Нетаджі наводила посилання на записку Луї Фішера, яка зберігається в бібліотеці Прінстонського університету. У примітці цитується колишній італійський посол П'єтро Кароні, батько Алессандро Кароні, який сказав, що він не вважає, що новина про випадкову смерть Боса була правдою. Фішер зустрів П'єтро Кароні в Москві в листопаді 1946 року, і процитував його, сказавши, що це можливо, що «Бос ще живий». Кароні розповів Фішеру, що Бос не хотів, щоб британці його шукали, тому поширювалися хибні чутки про його смерть.
Праці
- Нафтовий імперіалізм: Міжнародна боротьба за нафту (1926)
- Поради у світових справах (1930)
- Війни в Іспанії (1937)
- Чоловіки і політика (автобіографія) (1941)
- Ганді і Сталін (1947)
- Богу це не вдалося (внесок) (1949)
- Життя Махатми Ганді (1950)
- Сталін (1952)
- Необхідні Ганді (редактор) (1962).
- Життя Леніна (1964).
- Фишер Луис. Жизнь Ленина. — В 2 тт. — М.: Книжная лавка — РТР, 1997. — 976 с. — .
- Російська дорога від миру до війни (1969)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- «National Book Awards — 1965» [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.]. [en]. Retrieved 2012-03-17.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 25 листопада 2017.
- Max Eastman, Artists in Uniform: A Study of Literature and Bureaucratism, (New York: Alfred A. Knopf, 1934) pp. 161—165
- TNN, 24 January 2009, 03:25AM IST (24 січня 2009). . Timesofindia.indiatimes.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 26 липня 2012.CS1 maint: Multiple names: authors list (CS1_maint:_Multiple_names:_authors_list link)
- . Hindu.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 26 липня 2012.
- . Ibnlive.in.com. 19 березня 2009. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 26 липня 2012.
Посилання
- Документація Луї Фішера в бібліотеці Сили Г.Мудд (рукопис), Принстонський Університет
- Біографія на princeton.edu [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Fisher 29 lyutogo 1896 18960229 Filadelfiya Pensilvaniya SShA 15 sichnya 1970 Prinston Nyu Dzhersi SShA yevrejsko amerikanskij zhurnalist Svoyimi robotami vin zrobiv velikij vnesok u rozkrittya komunistichnoyi ideologiyi v SRSR Bogu ce ne vdalosya 1949 Zhittya Mahatmi Gandi 1950 sho stalo osnovoyu dlya nagorodzhennya Oskarom filmu Gandi u 1982 roci a takozh Zhittya Lenina yakij otrimav u 1965 roci Nacionalnu knizhkovu premiyu v nominaciyi Istoriyi ta biografiyi Luyi Fisherangl Louis FischerNarodivsya29 lyutogo 1896 1896 02 29 1 2 3 Filadelfiya Pensilvaniya SShAPomer15 sichnya 1970 1970 01 15 1 2 3 73 roki Prinston Merser Nyu Dzhersi SShAKrayina SShADiyalnistzhurnalist pismennikGaluzzhurnalistika 4 diplomatiya 4 i globalna politika 4 4 Alma materd d i dZnannya movanglijska 1 5 Uchasnikgromadyanska vijna v IspaniyiNagorodid d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fisher BiografiyaRannye zhittya Luyi Fisher sin torgovcya riboyu narodivsya u Filadelfiyi 29 lyutogo 1896 roku Pislya navchannya u Filadelfijskij shkoli pedagogiki z 1914 po 1916 roki vin stav shkilnim uchitelem U 1917 roci L Fisher priyednavsya do vijskovoyi chastini Yevrejskogo legionu yakij buv roztashovanij na toj chas u Palestini Pislya povernennya do SShA Fisher rozpochav robotu v informacijnomu agentstvi v Nyu Jorku Tut vin poznajomivsya z Bertoyu Markom Markoosha 1890 1977 U 1921 roci koli Berta pereyihala na robotu v Berlin Fisher priyednavsya do neyi cherez kilka misyaciv i pochav spivpracyuvati v Nyu Jork ivning post yak specialnij korespondent u Yevropi U nastupnomu roci vin pereyihav do Moskvi i odruzhivsya z Berti U 1923 roci narodivsya yih pershij sin Georgij Cherez rik drugij sin Viktor Todi L Fisher pochav pracyuvati v Naciyi The Nation Perebuvayuchi v SRSR Fisher opublikuvav kilka knig vklyuchayuchi Naftovij imperializm mizhnarodna borotba za naftu 1926 i Poradi u svitovih spravah 1930 U 1934 roci amerikanec Maks Istman piddav kritici L Fishera za propagandu stalinizmu v rozdili pid nazvoyu Revolyuciya vid 23 kvitnya 1932 u svoyij knizi Hudozhniki v uniformi Fisher takozh opisuvav Gromadyansku vijnu v Ispaniyi i deyakij chas buv chlenom Internacionalnoyi brigadi borotbi generala Fransisko Franko U 1938 roci vin povernuvsya do SShA i oselivsya v Nyu Jorku Vin prodovzhuvav pracyuvati v Naciyi i napisav svoyu avtobiografiyu Choloviki i politika 1941 Fisher zalishiv Naciyu v 1945 roci pislya superechok z redaktorom Fredoyu Kirhvej za nadmirnu simpatiyu do dopovidi Josipa Stalina Jogo rozcharuvannya v komunizmi hocha vin nikoli i ne buv chlenom Komunistichnoyi partiyi SShA bula vidobrazhena v jogo statti v Bogu ce ne vdalos 1949 L Fisher pochav pisati dlya anti komunistichnih liberalnih zhurnaliv yak napriklad The Progressive Luyi Fisher vchiv pro SRSR u Prinstonskomu universiteti azh do svoyeyi smerti 15 sichnya 1970 roku Zaperechennya golodu 1932 1933 rokiv v SRSR Fisher yizdiv do Ukrayini v zhovtni i listopadi 1932 roku dlya napisannya statej dlya Naciyi Vin buv duzhe sturbovanij tim sho pobachiv U Poltavskij Vinnickij Podilskij ta Kiyivskij oblastyah sklalis duzhe vazhki umovi pisav vin ya dumayu sho v Ukrayini nini nemaye golodu adzhe voni tilki sho zibrali urozhaj pravda ce buv nevrozhajnij rik Spochatku kritikuyuchi radyansku programu hlibozagotivel oskilki vona stvorila prodovolchu problemu L Fisher z lyutogo 1933 roku prijnyav oficijnu poziciyu radyanskogo uryadu yakij poklav vidpovidalnist za problemi na ukrayinskih kontrrevolyucijnih nacionalistichnih shkidnikiv Zdavalosya sho cili sela buli zabrudneni takimi lyudmi yakih mali b deportovati v lisopovalni tabori ta girnichodobuvni rajoni u viddalenih silskogospodarskih rajonah yaki zaraz prosto vstupayut u svoyu novatorsku stadiyu L Fisher pisav sho Kreml buv zmushenij buv provoditi podibni diyi tim bilshe radyanski organizaciyi navpaki navchilisya mudro upravlyati Luyi Fisher zdijsniv lekcijnij tur Spoluchenimi Shtatami Ameriki koli Garet Dzhons rozpoviv usim pro strashni masshtabi golodu v Ukrayini Vtim vistupayuchi cherez tizhden pered auditoriyeyu koledzhu v Oklendi shtat Kaliforniya Fisher zayaviv kategorichno V Rosiyi golodu nemaye Vin proviv navesni 1933 roku agitacijnu kampaniyu za diplomatichne viznannya Amerikoyu Radyanskogo Soyuzu Oskilki chutki pro golod v SRSR dosyagli amerikanskih beregiv L Fisher guchno sprostuvav ci povidomlennya Primitka Fishera pro Subhash Chandra Bosa U sichni 2009 roku z nagodi 112 yi richnici vid dnya narodzhennya Subhasha Chandra Bosa italijskij posol v Indiyi Alessandro Karoni zayaviv sho nemaye sensu v prodovzhenni doslidzhen pro te chi zaginuv u serpni 1945 roku S Bos v aviakatastrofi chi ni V zayavi opublikovanij na protivagu comu zauvazhennyu nepributkova organizaciya Misiya Netadzhi sho znahodilas v Deli avtoritetno zayavila sho isnuyut dokazi togo sho S Boz ne pomer v zhodnij aviakatastrofi Misiya Netadzhi navodila posilannya na zapisku Luyi Fishera yaka zberigayetsya v biblioteci Prinstonskogo universitetu U primitci cituyetsya kolishnij italijskij posol P yetro Karoni batko Alessandro Karoni yakij skazav sho vin ne vvazhaye sho novina pro vipadkovu smert Bosa bula pravdoyu Fisher zustriv P yetro Karoni v Moskvi v listopadi 1946 roku i procituvav jogo skazavshi sho ce mozhlivo sho Bos she zhivij Karoni rozpoviv Fisheru sho Bos ne hotiv shob britanci jogo shukali tomu poshiryuvalisya hibni chutki pro jogo smert PraciNaftovij imperializm Mizhnarodna borotba za naftu 1926 Poradi u svitovih spravah 1930 Vijni v Ispaniyi 1937 Choloviki i politika avtobiografiya 1941 Gandi i Stalin 1947 Bogu ce ne vdalosya vnesok 1949 Zhittya Mahatmi Gandi 1950 Stalin 1952 Neobhidni Gandi redaktor 1962 Zhittya Lenina 1964 Fisher Luis Zhizn Lenina V 2 tt M Knizhnaya lavka RTR 1997 976 s ISBN 5 300 00970 9 Rosijska doroga vid miru do vijni 1969 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 National Book Awards 1965 4 veresnya 2018 u Wayback Machine en Retrieved 2012 03 17 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 25 listopada 2017 Max Eastman Artists in Uniform A Study of Literature and Bureaucratism New York Alfred A Knopf 1934 pp 161 165 TNN 24 January 2009 03 25AM IST 24 sichnya 2009 Timesofindia indiatimes com Arhiv originalu za 2 grudnya 2017 Procitovano 26 lipnya 2012 CS1 maint Multiple names authors list CS1 maint Multiple names authors list link Hindu com Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 26 lipnya 2012 Ibnlive in com 19 bereznya 2009 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 26 lipnya 2012 PosilannyaDokumentaciya Luyi Fishera v biblioteci Sili G Mudd rukopis Prinstonskij Universitet Biografiya na princeton edu 11 sichnya 2020 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij