Луцький вишкільний курінь (також — Господарський курінь, Господарська школа, Сільськогосподарська школа, Ляндвіртшафт, Сільськогосподарча служба України (Landdienst Ukraine), Луцька підстаршинська школа) — школа, утворена з ініціативи ОУН (б) у Луцьку у 1941 році для підготовки кадрів для майбутніх українських збройних сил. Існувала до березня 1943 року.
До серпня 1941 року: Відділ окремого призначення імені Євгена Коновальця, серпень-вересень 1941 року: Школа Української народної міліції, з вересня 1941 року: Сільськогосподарча служба України (Landdienst Ukraine). | |
---|---|
Відзнака Луцького вишкільного куреня на пілотку (травень 1942) | |
На службі | 1941-1943 |
Країна | Райхскомісаріат Україна/Третій Рейх |
Роль | За задумом німців: підрозділ з підготовки працівників сільськогосподарської служби охорони та інших працівників державних сільськогосподарських маєтків, за задумом ОУН (б): підрозділ з підготовки старшинських та підстаршинських кадрів для майбутньої української армії. |
Чисельність | до 370 чоловік |
У складі | 3 сотні (роти) |
Гарнізон/Штаб | Райхскомісаріат Україна, Луцьк |
Прізвиська | Господарський курінь, Господарська школа, Сільськогосподарська школа, Луцька підстаршинська школа, зелені. |
Штандарт | зелений |
Командування | |
Поточний командувач | до серпня 1941 — («Вірлик»), серпень-вересень 1941 - Дмитро Жупінас, після вересня 1941 - з німецького боку: майор Кайзер, з українського боку: Олександр Косаревич (номінально), Степан Коваль («Юрій Рубашенко») (фактично). |
Визначні командувачі | («Вірлик»), Дмитро Жупінас, Олександр Косаревич, Степан Коваль («Юрій Рубашенко»), Іван Посполітак, Григорій Кузьма, Володимир Лукащук, Іван Климчак («Лисий»). |
Передісторія створення
Починаючи з 1939 року Організація Українських Націоналістів розпочала розробку конкретних планів з формування власних збройних сил, включаючи також і підготовку старшинських та підстаршинських кадрів. З цією метою Організацією створювалися різного роду підпільні військові школи, які існували під вивісками поліційних шкіл, спортивних курсів, відділів охорони фабрик тощо. З початком війни Німеччини проти СРСР підготовлені кадри вирушили в Україну у складі Похідних груп ОУН. Члени цих Похідних груп брали активну участь у створенні місцевої адміністрації та міліції. На території Волині у багатьох районних та колишніх повітових містах було організовано військові відділи (сотні або курені), які у майбутньому мали стати частинами регулярної , а на початку використовувалися для боротьби з залишками Червоної армії, що відступали на схід.
30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави, а 3 липня створено Українське Державне Правління під головуванням Ярослава Стецька. У складі УДП було організовано Військове міністерство, за дорученням якого на території західних областей України розпочалося створення військових шкіл для підготовки старшинських і підстаршинських кадрів. Зокрема, вже у перші тижні війни було утворено військову старшинську школу у Великих Мостах, підстаршинські школи поблизу Радехова та у Поморянах на Львівщині, а також цілий ряд військових курсів. Заплановано також було відкриття військових шкіл у Луцьку та Рівному.
Відділ окремого призначення імені Євгена Коновальця
Відділ окремого призначення імені Євгена Коновальця було створено заходами тимчасової української адміністрації та членів Похідних груп вже наприкінці червня 1941 року. На початку липня він складався з однієї чоти (4 рої) та нараховував 50 чоловік особового складу, які займалися виключно теоретичною підготовкою. Військовими інструкторами були старшини Армії УНР, однак деякі предмети викладали цивільні вчителі. Курсанти проходили вишкіл, організований за програмою ОУН (б), здобуваючи початкові знання про державний устрій, обов'язки поліції, військовий впоряд тощо. Озброєння курсанти не мали.
Починаючи з 2 липня 1941 року, Відділ очолив колишній поручник польської армії («Вірлик»). Питаннями набору до Відділу опікувався член ОУН (б) Віталій Рафальський («Дід»). Організаційні справи взяв на себе його заступник — член Похідної групи Степан Коваль («Юрій Рубашенко»). Він залучив до складу Відділу інших членів ОУН (б), які прибули до Луцька у липні 1941 року: Олександра Косаревича, Григорія Кузьму, Івана Посполітака та інших. Завдяки цьому невдовзі Відділ нараховував вже понад 100 чоловік особового складу.
Школа Української народної міліції
11 серпня 1941 р. Відділ окремого призначення імені Євгена Коновальця офіційно було перетворено у Школу Української народної міліції (у документах фігурувала також як міліційний (поліційний) вишкіл або вишкіл кадрів служби порядку при Обласній команді УНМ). Згідно зі спогадами Анатоля Кабайди зазначена школа була організована у співпраці з Союзом Українських Комбатантів. Фактично у зазначеній школі під керівництвом досвідчених старшин здійснювався військовий вишкіл курсантів.
Командантом Школи УНМ став Дмитро Жупінас, колишній полковник Армії УНР, а Матвій Мелешко обійняв посаду його заступника. Військовими інструкторами у Школі працювали колишні старшини та підстаршини Армії УНР, направлені туди Союзом Українських Комбатантів.
Господарський курінь
Створення
Для використання економічних можливостей зайнятих територій України в інтересах німецької армії німецька цивільна адміністрація вирішила зберегти систему колгоспів та радгоспів, яка існувала за часів радянської влади. Для підготовки необхідних фахівців — керівників нижчих ланок господарювання було вирішено створити у Луцьку навчальний заклад для сільськогосподарської служби охорони на базі наявних приміщень та особового складу Школи Української народної міліції.
У зв'язку з цим, у вересні 1941 року Школу УНМ було розформовано, а після екзаменування та відбору курсантів перетворено для початку на Сільськогосподарську школу. Вона мала здійснювати підготовку агрономів, сільськогосподарських службовців, трактористів і службовців маєтків, молочарень, вівчарень та інших працівників для адміністрації районів та німецьких державних маєтків.
Школа розміщувалася у приміщеннях колишньої католицької семінарії в передмісті Красному, де проводилися заняття, і тому, крім офіційної назви «Landdienst Ukraine» (Сільськогосподарча служба України) мала ще неофіційну назву — «семінарія».
Керівництво та командний склад
До школи було надіслано певну кількість німецьких старшин та підстаршин. Командиром було призначено майора Кайзера, а його заступниками — «зондерфюрера» Зайделя і оберлейтенанта Баснера. Пізніше прибув також майор Гоге — колишній старшина литовської армії, який добре володів російською та німецькою мовами і «ніби був офіцером Радянської Армії, але добровільно перед війною виїхав до Німеччини». Німецьке керівництво мало втручалося у буденні справи «Ланддінсту». Воно було неначе наглядачами над українськими старшинами куреня, даючи загальні розпорядження через перекладачів — Олександра Косаревича, Івана Посполітака та І. Литвина, що володіли німецькою мовою.
З українського боку командиром над особовим складом спочатку був Матвій Мелешко, а згодом, номінально, — четар Олександр Косаревич. Однак, оскільки ОУН (б) вважала доцільним і вигідним існування українського напіввійськового відділу, реальним командиром куреня був заступник Косаревича Степан Коваль, який обіймав посаду керівника штабу та був активним членом ОУН (б).
Як зазначається у протоколі допиту Степана Коваля від 27 серпня 1953 року, знаходячись у Луцьку він дізнався про організацію німцями сільськогосподарської школи, так званого «Ляндвірдшафт» (Господарської служби України) для підготовки сільськогосподарських комендантів німецьких окупаційних військ. За завданням ОУН він звернувся до німецького офіцера, який організовував цю школу, під приводом вступу на навчання, на що отримав згоду. Школа була оганізована з числа осіб, що прибули за завданням ОУН.
Відомі члени Луцького вишкільного куреня
Згідно з даними дослідників Сергія Музичука та Ігоря Марчука на даний час вдалося встановити імена наступних командирів та членів Луцького вишкільного куреня:
- Матвій Мелешко (поручник) — командир . Щодо очільництва Мелешка у «Господарському курені» та дати його арешту німецькою СД наразі існують досить суперечливі дані. Зокрема, у протоколі допиту Степана Коваля від 27 квітня 1954 року вказується, що арешт Мелешка мав місце восени 1941 року. Однак, за логікою спогадів В. Новака вбачається, що арешт Мелешка відбувся вже у 1942 році. За інформацією, отриманою від самого Матвія Мелешка, його арешт відбувся у середині липня 1941 року, що, однак, не узгоджується з фактом його перебування на посаді заступника команданта луцької школи УНМ у серпні 1941 року;
- Олександр Косаревич (четар) — другий командир Луцького вишкільного куреня після Матвія Мелешка;
- Степан Коваль (старший булавний) — шеф штабу куреня;
- Василь (за спогадами В. Новака — Степан) Сорока — командир 1 сотні куреня;
- Іван Посполітак — командир 2 сотні куреня до січня 1943 року;
- Григорій Кузьма (старший булавний) — командир 2 сотні куреня після січня 1943 року;
- Володимир Лукащук (сотенний) — командир 3 сотні куреня;
- Іван Вінцюк (чотовий);
- Іван Лень (чотовий);
- Локшук (чотовий);
- Яків Яковлів (чотовий, за спогадами В. Новака — сотенний);
- Іван Климчак (чотовий) — пізніше заступник командира старшинської школи при 103-му батальйоні допоміжної поліції у Мацеєві;
- Богдан (чотовий);
- Копитко (чотовий);
- Доротій (чотовий);
- Віктор Новак (ройовий);
- Хорташко (ройовий);
- Степан Бабинець;
- Володимир Кривенюк;
- Василь Ромащук;
- Петро Коваль;
- Степан Юрків;
- Петро Поліщук;
- Іван Павельчик;
- Іван Гусак (ройовий);
- Гураль;
- Кацавальський;
- Ілько Кошпаль;
- Корній.
- Василь Ромащук.
В. Новак наводить імена ще одного з старшин куреня — Грицька Савчука та стрільця Жегаля.
У протоколі допиту Степана Коваля від 5 травня 1954 р. наводяться також прізвища рядових учнів школи Сметани, Бобяка, Якобчака.
Під час допиту В’ячеслав Новосад, провідник Сенкевичівського районного проводу ОУН, зазначив, що у січні – березні 1943 р. навчався у сільськогосподарській школі.
Вишкіл
Вишкіл проводився українськими та німецькими старшинами, а також вільнонайманими викладачами з числа цивільних осіб. Серед останніх були, зокрема, колишній посол до польського сейму професор Богуславський, професор Іваненко та інші, більшість з яких походила з центральноукраїнських земель.
Крім того, при школі існувала також чоботарська майстерня та їдальня, у яких працювали особи з вільнонайманого складу.
Режим у школі був військовий та включав, зокрема, щоденні вправи, марші. Розпорядок дня курсантів передбачав підйом о 8 годині, ранкову зарядку (руханку) та сніданок. Після сніданку розпочинались заняття з стройової підготовки, історії України, німецької та української мов, а також сільськогосподарські заняття. Далі був обід, година відпочинку і знову заняття до 18-ї години вечора, після чого курсанти мали вільний час. Заняття проводились в окремих групах — в рої, чоті, сотні. Наприклад, стройова підготовка велась у кожному рої окремо. Заняття з вивчення мови, історії відбувались по чотам, а певні загальні заняття проходили одночасно з цілою сотнею.
Щонеділі курсанти організовано відвідували церкву, а увечері мали змогу йти у кіно чи на прогулянку.
Не зважаючи на те, що «Сільськогосподарська школа» була організована на військовий лад, озброєння курсанти не отримали. Загалом, у розпорядженні куреня була лише невелика кількість рушниць різних іноземних систем (10 —15 одиниць), які видавалися лише тим, що вартували біля казарм. Навчання проводилося зі зброєю, у якій були просвердлені цівки.
Протягом першого року у школі навчалася лише одна сотня, отримуючи спеціальні фахові та військові знання. У середині квітня 1942 р. німці дозволили довести чисельність школи до куреня і був оголошений додатковий набір хлопців з навколишньої місцевості. Інколи з одного села до куреня вступало більше десяти чоловік. Курсантів розділили на три сотні, кожну сотню — на три чоти, а чоту — на три рої по 12 чоловік в кожному (13-им був ройовий). В сотні нараховувалось 122 чоловіка (включно з сотенним і бунчужним сотні), а загальна чисельність куреня сягала, таким чином, близько 370 чоловік особового складу.
Починаючи приблизно з квітня та до вересня 1942 року відділи школи виїжджали на практичні заняття з сільського господарства. Зокрема, одна з сотень на чолі з Степаном Ковалем («Рубашенком») перебувала у державному маєтку у с. Лаврів, розміщуючись у двох великих приміщеннях барачного типу. Основною діяльністю курсантів була практична робота у полі під керівництвом німця Баснера. Ще одна чота на чолі з чотовим Вінцюком виїхала до маєтку у Пілганів, а ще ода чота з чотовим Локшуком — у маєток Костюшково.
Старшинська школа при 103-му шуцманшафтбатальйоні
Улітку 1942 року чота підготовлених у школі підстаршин під командуванням чотового Івана Климчака —"Лисого" була направлена на підсилення вишколеним кадрам 103-го шуцманшафтбатальйону, який закінчував формування у містечку Мацеїв. При ньому було створено старшинська школа для охоронних сотень і куренів, які розміщувалися на Волині. І.Климчак був призначений заступником командира школи Климука (згодом в УПА курінний «Назар», «Крига»).
Діяльність організаційної мережі ОУН (б) серед членів куреня
Більшість особового складу «Луцького вишкільного куреня» належала до ОУН (б) або ж перебувала під її впливом. Тому у школі існувала глибоко законспірована мережа Організації, якою керував Григорій Кузьма.
Деяка інформація про структуру організаційної мережі ОУН (б) у школі наводиться у протоколі допиту Степана Коваля від 5 травня 1954 року. Там зазначається, зокрема, що цю мережу було організовано таким чином, що Григорій Кузьма знав не більше трьох підпорядкованих йому членів Організації з кожної сотні. Ці троє знали не більше 3-4 членів Організації у кожній чоті, а ті, у свою чергу, мали підлеглих по оунівській лінії на рівні окремих роїв. Таким чином, уся підпільна література, яка потрапляла до школи, поширювалася між членами ОУН (б), а ті знайомили з нею симпатиків Організації.
У вільний від занять час серед курсантів та старшинського складу куреня йшла йшла жвава підпільна праця. Часто відбувалися таємні зібрання гуртків для полагоджування організаційних справ і політичних бесід. Вже на початку 1942 року вважалося, що курінь перебував під контролем ОУН (б). У підвальних приміщеннях друкувалася нелегальна література, відправлялися з організаційними дорученнями кур'єри до Львова, Києва, Дніпропетровська та інших міст України. За дорученням Організації ройовий Віктор Новак виступав з промовами при посвяченні могил у селах Баїв, Теремне та інших.
Конфлікт з німцями
На початку німецькі старшини Сільськогосподарської школи поводилися дуже коректно, але службово. Згодом вони почали вводити щораз суворішу дисципліну та слідкувати за внутрішнім життям, збираючи дані про людей та діяльність підпілля. Проте арештів спочатку не було. Життя у курені проходило, ніби у мирний час. Німці хоч поки не отримали фактів про підпільну діяльність, мали досить добрі інформації про загальну настанову курсантів. В курені почав наростати конфлікт. Під час однієї з вправ, коли німецький підстаршина, зганяючи на курсантах злість, без кінця піднімав їх і знову клав у багнюку, один стрілець на прізвище Жегаль вискочив з лави, підбіг до німця, витягнув у нього багнет, побив його та втік у підпілля.
У жовтні 1942 р. німці арештували десять курсантів, переважно вишколених підстаршин, у тому числі дуже здібного сотенного Івана Посполітака. Їх підозрювали в приналежності до ОУН (б), але через два місяці, завдяки зусиллям старшин куреня, всіх відпустили.
У січні 1943 р. дві сотні куреня, що перебували в селі Лаврів, приблизно 16 км від Луцька, відсвяткували там урочисто роковини бою під Крутами. Це відбулося без відома і згоди німців. Коли вони довідались, почалося слідство, яке закінчилось без репресій. Але невдовзі після того німці відібрали 13 чоловік (один рій під командуванням Івана Посполітака) і вислали до державного маєтку біля м. Цумань ніби на спеціальне завдання. Цей рій складався з активних членів ОУН, про діяльність яких, видно, довідались німці. Через кілька днів прийшла вістка, що всі вони були помордовані на якомусь фільварку. Всі познаки були на те, що їх у такий підступний спосіб знищили німці, щоби ослабити впливи Організації у курені. Німецьке командування робило в цій справі слідство, але на ділі старалось, щоби українські командири нічого конкретного не дізнались.
Перехід куреня в УПА
Узимку 1943 р. відносини з німцями вкрай загострились. На той час на Волині та на Поліссі уже діяли перші відділи УПА. Приблизно наприкінці лютого — на початку березня у Луцьку відбулися дві підпільні старшинські наради, на яких були присутні представники куреня. Темою нарад була оборона українського населення від винищення німцями і більшовицькими партизанами.
У березні 1943 р. від керівника територіальної організації ОУН (б) Миколу Якимчука-«Олега» через Григорія Кузьму було отримано вказівки підготувати весь Вишкільний курінь до відходу в УПА. Відхід мав відбутися 20 березня 1943 року. Організацією переходу у підпілля керував Степан Коваль-«Рубашенко».
Щоб зменшити підозри німців одна сотня куреня серед білого дня відійшла до фільварку у с. Лаврів. Там вона мала отримати зброю і підготувати прийом інших відділів. Однак несподівано до Лаврова з охороною прибув оберлейтенант Баснер, і сотенному Лукащуку довелось віддати наказ заарештувати німців, щоби не зірвати справи. Пізніше під час відходу сотні з села Баснера було звільнено, щоб не наражати місцевих мешканців на німецькі репресії.
20 березня 1943 року, захопивши наявний одяг, харчі, різне інше майно, а також близько 100 гвинтівок, Господарський курінь був виведений з Луцька у ліс та влився до лав УПА. Командир куреня Олександр Косаревич не був утаємничений у справи відходу куреня у підпілля і дізнався про все в останню годину. Розуміючи, що, залишившись, він буде розстріляний німцями, він, разом з кількома вояками куреня знищив курінну документацію та пішов у підпілля разом з усіма.
Подальша доля старшин та курсантів куреня
Після відходу у підпілля місцевий провід ОУН (б) виділив для додаткового озброєння Луцького вишкільного куреня 26 автоматів, 4 легких та 2 важких кулемети, а також іншу стрілецьку зброю.
Деякий час курінь перебував у районі Луцьк —Торчин, а далі перемістився на територію Цуманського району Волинської області, де 24 квітня 1943 р. під керівництвом командира М. Якимчука-«Олега» прийняв перший бій з німецькими відділами поблизу сіл Яромель, Сильно, Берестяни та загоном більшовицьких партизан поблизу села Журавичі.
Луцький вишкільний курінь за півтора року свого існування зміг підготувати для майбутньої боротьби значну кількість досвідчених військових. Тому пізніше командування Північно-Західної воєнної округи УПА («Турів») вирішило скріпити цими кадрами інші відділи і почало переводити цілий ряд старшин і підстаршин, а навіть і досвідчених стрільців до інших підрозділів УПА, де вони займали командні становища.
Доля вишкільників і курсантів куреня склалась по-різному. Зокрема, командир куреня Олександр Косаревич в УПА мав псевдо «Корнієнко», служив у польовій жандармерії. В кінці 1943 чи на початку 1944 р. він був розстріляний членом крайового проводу Служби Безпеки ОУН (б) «Петром» («Залісним»). Степан Коваль-«Рубашенко» до осені 1943 р. виконував обов'язки шефа штабу групи УПА М. Якимчука-«Олега», а згодом став командиром загону «Котловина», що підпорядковувався Північній ВО «Заграва». З літа 1944 р. до осені 1945 р. він був ад'ютантом командира цієї округи Івана Литвинчука-«Дубового», а потім до самого арешту знаходився на нелегальному становищі під прізвищем Литвин. Помер у Івано-Франківську в 2001 р. Сотенний Володимир Лукащук був пізніше курінним УПА на псевдо «Кропива», а згодом шефом штабу Південної округи УПА. Командир сотні Григорій Кузьма — «Мороз» очолював один з куренів Військової округи «Турів», а чотовий Яків Яковлів — «Распутін», «Кватиренко» — рейдуючу сотню (пізніше курінь) Військової округи «Тютюнник». Чотовий Іван Климчак («Лисий», «Павлюк») разом із 103-м шуцманшафтбатальйоном також перейшов до лав УПА і загинув 23 жовтня 1944 р. на Волині в бою з військами НКВД. Володимир Кривенюк згодом був сотенним УПА на псевдо «Роман». Старшинами УПА були Степан Сорока, Ілько Кошпаль, Іван Вінцюк, Григорій Савчук, один з ройових, відомий під псевдонімом «Ворон» (загинув у вересні 1943 р.) та інші.
Уніформа та відзнаки ступенів
Уніформа
На початку існування його особовий склад носив цивільний одяг, а пізніше — червоноармійську уніформу, велика кількість якої залишилась змагазинованою після відступу Червоної Армії. Звичайно однострій доповнювався відзнаками національних кольорів для легшого зовнішнього розрізнення своїх і ворожих сил.
Найбільш видимою ознакою приналежності до новостворених українських формувань були нараменники (погони), які в той час у Червоній Армії не використовувались. Їх виготовляли з синього чи блакитного сукна або шовку і обшивали жовтим кантом. На комір нашивались петлиці, подібні до радянських, теж синьо-жовті. Різноманітне накриття голови (пілотки, фуражки, саморобні шапки — «мазепинки») прикрашали національним гербом — тризубом — різного розміру та способу виготовлення. Могли носитися і відзнаки — кокарди, що використовувалися ще в армії УНР.
Після переформування відділу у Сільськогосподарську школу німцями було вирішено надати їй напіввійськового характеру для легшого контролю та підсилення дисципліни. Тому було вирішено одягнути всіх вишкільників-українців та курсантів в однострої, відмінні, звичайно, від німецьких. Скоріше за все вирішення питання крою уніформи, пошуку матеріалів для неї та вигляду відзнак було покладено на українських військових.
На текстильній фабриці в с. Лешків біля Варяжа (Сокальщина) Степан Коваль та Олександр Косаревич отримали зелене сукно, подібне до того, що йшло на польські мундири. У Луцьк було також привезено невелику кількість теж зеленого, але світлішого за відтінком та кращого ґатунку сукна. При курені була заведена майстерня, в якій 12 кравців та шевців виготовляли мундири: для курсантів із зеленого, а для підстаршин (починаючи з чотових) і старшин — з світлішого зеленого сукна. Однобортні із застібкою на 6 ґудзиків мундири мали стоячо-відкладний комір, що застібався на гачок, нагрудні та бокові кишені зі складками та клапанами на ґудзиках. Жовті металеві ґудзики з морськими якорями були подібні до французьких та англійських офіцерських військово-морських ґудзиків. Не відомо, чому саме такі ґудзики і яким чином потрапили до куреня, але саме вони, напевне, вплинули на форму рангових відзнак, впроваджених у частині. На лівому рукаві мундирів підстаршин та старшин на відстані близько 10 см від краю рукава нашивалась темнозелена стрічка шириною 4 см з написом чорними готичними літерами «Landdienst Ukraine» («Сільськогосподарча служба України»), що означав офіційну назву школи. Стрічки доставлялися у курінь вже готовими.
Характерною відзнакою підстаршин та старшин був також жовтий плетений шнурок, що кріпився з лівої сторони грудей (від ґудзика на кишені до третього зверху ґудзика мундира), на якому носився свисток. Однострій доповнювали шапка-пілотка на зразок німецької вермахтівської та широкі штани навипуск з того самого сукна.
Пілотка спереду мала характерний виріз, як у мазепинки. У ройових цей виріз обшивався синім кантом. Вся пілотка обшивалася синім кантом у чотових і срібним галуном — у старшин. Спереду кріпилась шапкова відзнака у вигляді золотої розетки з тризубом на блакитному тлі. Взимку уніформа доповнювалась шинелею та шапкою-«лещатаркою» теж із зеленого, але грубішого сукна. Всі предмети однострою (за винятком нарукавних стрічок) виготовлялися безпосередньо у курені.
Через однострої зеленого кольору курсантів куреня часто називали «зеленими».
Відзнаки ступенів
Для відрізнення командирів підрозділів у Господарській школі були заведені відзнаки, які спочатку нашивалися на синіх з жовтою облямівкою нараменниках. Відзнаки нагадували морські, прийняті у військових флотах багатьох країн світу.
Не відомо, хто саме запропонував таку їх форму, можливо на це вплинула наявність ґудзиків з якорями. Їх виготовляли з шовкових стрічок жовтого кольору шириною 1 см для підстаршин, та зі срібного галуна — для старшин. Старший стрілець (заступник ройового) на нараменниках мав один жовтий пасок, вістун (ройовий) — два, булавний (чотовий) — один пасок з петлею, старший булавний (бунчужний сотні) — два паски, верхній з яких мав петлю, четар — один срібний пасок з петлею у вигляді ромба.
Коли навесні 1942 р. німці почали ліквідовувати будь-які українські відзнаки в допоміжних формаціях і започаткували ношення відзнак ступенів на рукавах, у Луцькій школі теж настали зміни. Було наказано зняти кокарди з тризубами і синьо — жовті нараменники, а відзнаки перенести на передпліччя. У виконання наказу нараменники були зняті, але кокарди з тризубами ще деякий час використовувались.
Нововведення збіглися в часі з розгортанням школи до куреня трьохсотенного складу. Для командування новоствореними підрозділами, кількість яких збільшилась, призначалися, крім колишніх військових, найкращі з курсантів, піднесені у ступенях. У зв'язку з цим було розширено і систему нових відзнак на рукавах. Нашивки виготовлялися з жовтих шовкових (у підстаршин) чи срібних галунних (у старшин) стрічок шириною 2 см.
У травні 1942 р. шапкові тризуби були замінені новими відзнаками, що виготовлялися із зеленої тканини і мали зображення двох жовтих колосків і свастики. Вони закріплювалися на основу з картону у формі щита і пришивалися до пілотки. Є свідчення про існування і металевих відзнак, які, очевидно, носили старшини.
Крім того відомо, що на початку 1943 р. знову настали зміни у відображенні рангової системи у поліційних та допоміжних формаціях — відзнаки ступенів почали носити на петлицях. Зазначена система була заведена і у Луцькому вишкільному курені.
В описаній уніформі вся школа перейшла до лав УПА і вояки деякий час її використовували, ліквідувавши стрічки з написами та кокарди зі свастиками. Навіть восени 1943 р., коли загони УПА готувалися до штурму м. і концентрувалися до акції значні сили, багато колишніх учасників вишколу ще носили курінну уніформу.
Підстаршини та старшини носили відзнаки своїх рангів, а не певних функцій. Так, наприклад, старший булавний (старший сержант) Григорій Кузьма командував сотнею, старший булавний Степан Коваль виконував обов'язки шефа штабу, а четар (лейтенант) Олександр Косаревич був командиром куреня (посада сотника). Це було пов'язано з тим, що в курені не вистачало військовиків з вищими званнями, але багато з його членів вже в лавах УПА отримали старшинські ранги і були командирами значних повстанських загонів.
Примітки
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с. 11.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 28.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 29.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с.98.
- А. Кабайда. 1941 // Календар-альманах Нового шляху на 1991 рік. — Торонто, с. 37.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 574, 615.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 615.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 30.
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с.15.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с.100.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 574.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 35.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 99.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 102.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 99-100, 102.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 622.
- 10 фактів про українських повстанців, яких стратили в Луцьку.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 616.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 31.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 574, 616, 624.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 624.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 616, 622.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 100.
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с. 12.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 101.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 99-100.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 101–102.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 32.
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с. 15-16.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 102–103.
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 574, 624.
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с. 18.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 103.
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с. 19.
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 104.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 33.
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 34-35.
Література
- А. Бедрій. ОУН і УПА. // Визвольний шлях. — Лондон, 1983, ч. 1, с. 31;
- М. Гордієнко. З волинських і поліських рейдів УПА. — Торонто, 1959, с. 11-18;
- А. Кабайда. 1941 // Календар-альманах Нового шляху на 1991 рік. — Торонто;
- С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941–1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 28-35;
- В. Новак. Північнозахідня округа «Турів» // Літопис УПА. Торонто, 1984. том 5, с. 96-134;
- В. Ромащук. Спогади поручника «Чорноти». Біографічний нарис. — Запоріжжя, 2002;
- Документи з архівної кримінальної справи Степана Коваля // Літопис УПА. Нова серія. Київ-Торонто, 2011. том 15: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допиту заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Книга 2, с. 569–795.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luckij vishkilnij kurin takozh Gospodarskij kurin Gospodarska shkola Silskogospodarska shkola Lyandvirtshaft Silskogospodarcha sluzhba Ukrayini Landdienst Ukraine Lucka pidstarshinska shkola shkola utvorena z iniciativi OUN b u Lucku u 1941 roci dlya pidgotovki kadriv dlya majbutnih ukrayinskih zbrojnih sil Isnuvala do bereznya 1943 roku Do serpnya 1941 roku Viddil okremogo priznachennya imeni Yevgena Konovalcya serpen veresen 1941 roku Shkola Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi z veresnya 1941 roku Silskogospodarcha sluzhba Ukrayini Landdienst Ukraine Vidznaka Luckogo vishkilnogo kurenya na pilotku traven 1942 Na sluzhbi1941 1943KrayinaRajhskomisariat Ukrayina Tretij RejhRolZa zadumom nimciv pidrozdil z pidgotovki pracivnikiv silskogospodarskoyi sluzhbi ohoroni ta inshih pracivnikiv derzhavnih silskogospodarskih mayetkiv za zadumom OUN b pidrozdil z pidgotovki starshinskih ta pidstarshinskih kadriv dlya majbutnoyi ukrayinskoyi armiyi Chiselnistdo 370 cholovikU skladi3 sotni roti Garnizon ShtabRajhskomisariat Ukrayina LuckPrizviskaGospodarskij kurin Gospodarska shkola Silskogospodarska shkola Lucka pidstarshinska shkola zeleni ShtandartzelenijKomanduvannyaPotochnij komanduvachdo serpnya 1941 Virlik serpen veresen 1941 Dmitro Zhupinas pislya veresnya 1941 z nimeckogo boku major Kajzer z ukrayinskogo boku Oleksandr Kosarevich nominalno Stepan Koval Yurij Rubashenko faktichno Viznachni komanduvachi Virlik Dmitro Zhupinas Oleksandr Kosarevich Stepan Koval Yurij Rubashenko Ivan Pospolitak Grigorij Kuzma Volodimir Lukashuk Ivan Klimchak Lisij Peredistoriya stvorennyaMatvij Meleshko pershij komandir VOP im Ye Konovalcya u lipni 1941 r Svitlinu zrobleno u 1930 h rokah Pochinayuchi z 1939 roku Organizaciya Ukrayinskih Nacionalistiv rozpochala rozrobku konkretnih planiv z formuvannya vlasnih zbrojnih sil vklyuchayuchi takozh i pidgotovku starshinskih ta pidstarshinskih kadriv Z ciyeyu metoyu Organizaciyeyu stvoryuvalisya riznogo rodu pidpilni vijskovi shkoli yaki isnuvali pid viviskami policijnih shkil sportivnih kursiv viddiliv ohoroni fabrik tosho Z pochatkom vijni Nimechchini proti SRSR pidgotovleni kadri virushili v Ukrayinu u skladi Pohidnih grup OUN Chleni cih Pohidnih grup brali aktivnu uchast u stvorenni miscevoyi administraciyi ta miliciyi Na teritoriyi Volini u bagatoh rajonnih ta kolishnih povitovih mistah bulo organizovano vijskovi viddili sotni abo kureni yaki u majbutnomu mali stati chastinami regulyarnoyi a na pochatku vikoristovuvalisya dlya borotbi z zalishkami Chervonoyi armiyi sho vidstupali na shid 30 chervnya 1941 roku u Lvovi bulo progolosheno Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi a 3 lipnya stvoreno Ukrayinske Derzhavne Pravlinnya pid golovuvannyam Yaroslava Stecka U skladi UDP bulo organizovano Vijskove ministerstvo za doruchennyam yakogo na teritoriyi zahidnih oblastej Ukrayini rozpochalosya stvorennya vijskovih shkil dlya pidgotovki starshinskih i pidstarshinskih kadriv Zokrema vzhe u pershi tizhni vijni bulo utvoreno vijskovu starshinsku shkolu u Velikih Mostah pidstarshinski shkoli poblizu Radehova ta u Pomoryanah na Lvivshini a takozh cilij ryad vijskovih kursiv Zaplanovano takozh bulo vidkrittya vijskovih shkil u Lucku ta Rivnomu Viddil okremogo priznachennya imeni Yevgena KonovalcyaDokladnishe Viddil okremogo priznachennya imeni Yevgena Konovalcya bulo stvoreno zahodami timchasovoyi ukrayinskoyi administraciyi ta chleniv Pohidnih grup vzhe naprikinci chervnya 1941 roku Na pochatku lipnya vin skladavsya z odniyeyi choti 4 royi ta narahovuvav 50 cholovik osobovogo skladu yaki zajmalisya viklyuchno teoretichnoyu pidgotovkoyu Vijskovimi instruktorami buli starshini Armiyi UNR odnak deyaki predmeti vikladali civilni vchiteli Kursanti prohodili vishkil organizovanij za programoyu OUN b zdobuvayuchi pochatkovi znannya pro derzhavnij ustrij obov yazki policiyi vijskovij vporyad tosho Ozbroyennya kursanti ne mali Pochinayuchi z 2 lipnya 1941 roku Viddil ocholiv kolishnij poruchnik polskoyi armiyi Virlik Pitannyami naboru do Viddilu opikuvavsya chlen OUN b Vitalij Rafalskij Did Organizacijni spravi vzyav na sebe jogo zastupnik chlen Pohidnoyi grupi Stepan Koval Yurij Rubashenko Vin zaluchiv do skladu Viddilu inshih chleniv OUN b yaki pribuli do Lucka u lipni 1941 roku Oleksandra Kosarevicha Grigoriya Kuzmu Ivana Pospolitaka ta inshih Zavdyaki comu nevdovzi Viddil narahovuvav vzhe ponad 100 cholovik osobovogo skladu Shkola Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi11 serpnya 1941 r Viddil okremogo priznachennya imeni Yevgena Konovalcya oficijno bulo peretvoreno u Shkolu Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi u dokumentah figuruvala takozh yak milicijnij policijnij vishkil abo vishkil kadriv sluzhbi poryadku pri Oblasnij komandi UNM Zgidno zi spogadami Anatolya Kabajdi zaznachena shkola bula organizovana u spivpraci z Soyuzom Ukrayinskih Kombatantiv Faktichno u zaznachenij shkoli pid kerivnictvom dosvidchenih starshin zdijsnyuvavsya vijskovij vishkil kursantiv Komandantom Shkoli UNM stav Dmitro Zhupinas kolishnij polkovnik Armiyi UNR a Matvij Meleshko obijnyav posadu jogo zastupnika Vijskovimi instruktorami u Shkoli pracyuvali kolishni starshini ta pidstarshini Armiyi UNR napravleni tudi Soyuzom Ukrayinskih Kombatantiv Gospodarskij kurinStvorennya Dlya vikoristannya ekonomichnih mozhlivostej zajnyatih teritorij Ukrayini v interesah nimeckoyi armiyi nimecka civilna administraciya virishila zberegti sistemu kolgospiv ta radgospiv yaka isnuvala za chasiv radyanskoyi vladi Dlya pidgotovki neobhidnih fahivciv kerivnikiv nizhchih lanok gospodaryuvannya bulo virisheno stvoriti u Lucku navchalnij zaklad dlya silskogospodarskoyi sluzhbi ohoroni na bazi nayavnih primishen ta osobovogo skladu Shkoli Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi U zv yazku z cim u veresni 1941 roku Shkolu UNM bulo rozformovano a pislya ekzamenuvannya ta vidboru kursantiv peretvoreno dlya pochatku na Silskogospodarsku shkolu Vona mala zdijsnyuvati pidgotovku agronomiv silskogospodarskih sluzhbovciv traktoristiv i sluzhbovciv mayetkiv molocharen vivcharen ta inshih pracivnikiv dlya administraciyi rajoniv ta nimeckih derzhavnih mayetkiv Shkola rozmishuvalasya u primishennyah kolishnoyi katolickoyi seminariyi v peredmisti Krasnomu de provodilisya zanyattya i tomu krim oficijnoyi nazvi Landdienst Ukraine Silskogospodarcha sluzhba Ukrayini mala she neoficijnu nazvu seminariya Kerivnictvo ta komandnij sklad Komandir Gospodarskogo kurenya Oleksandr Kosarevich 1942 r Do shkoli bulo nadislano pevnu kilkist nimeckih starshin ta pidstarshin Komandirom bulo priznacheno majora Kajzera a jogo zastupnikami zonderfyurera Zajdelya i oberlejtenanta Basnera Piznishe pribuv takozh major Goge kolishnij starshina litovskoyi armiyi yakij dobre volodiv rosijskoyu ta nimeckoyu movami i nibi buv oficerom Radyanskoyi Armiyi ale dobrovilno pered vijnoyu viyihav do Nimechchini Nimecke kerivnictvo malo vtruchalosya u budenni spravi Landdinstu Vono bulo nenache naglyadachami nad ukrayinskimi starshinami kurenya dayuchi zagalni rozporyadzhennya cherez perekladachiv Oleksandra Kosarevicha Ivana Pospolitaka ta I Litvina sho volodili nimeckoyu movoyu Z ukrayinskogo boku komandirom nad osobovim skladom spochatku buv Matvij Meleshko a zgodom nominalno chetar Oleksandr Kosarevich Odnak oskilki OUN b vvazhala docilnim i vigidnim isnuvannya ukrayinskogo napivvijskovogo viddilu realnim komandirom kurenya buv zastupnik Kosarevicha Stepan Koval yakij obijmav posadu kerivnika shtabu ta buv aktivnim chlenom OUN b Yak zaznachayetsya u protokoli dopitu Stepana Kovalya vid 27 serpnya 1953 roku znahodyachis u Lucku vin diznavsya pro organizaciyu nimcyami silskogospodarskoyi shkoli tak zvanogo Lyandvirdshaft Gospodarskoyi sluzhbi Ukrayini dlya pidgotovki silskogospodarskih komendantiv nimeckih okupacijnih vijsk Za zavdannyam OUN vin zvernuvsya do nimeckogo oficera yakij organizovuvav cyu shkolu pid privodom vstupu na navchannya na sho otrimav zgodu Shkola bula oganizovana z chisla osib sho pribuli za zavdannyam OUN Vidomi chleni Luckogo vishkilnogo kurenya Ivan Klimchak Lisij Stepan Pavlyuk Pashkevich v uniformi kurenya yaka isnuvala do travnya 1942 r Zgidno z danimi doslidnikiv Sergiya Muzichuka ta Igorya Marchuka na danij chas vdalosya vstanoviti imena nastupnih komandiriv ta chleniv Luckogo vishkilnogo kurenya Matvij Meleshko poruchnik komandir Shodo ochilnictva Meleshka u Gospodarskomu kureni ta dati jogo areshtu nimeckoyu SD narazi isnuyut dosit superechlivi dani Zokrema u protokoli dopitu Stepana Kovalya vid 27 kvitnya 1954 roku vkazuyetsya sho aresht Meleshka mav misce voseni 1941 roku Odnak za logikoyu spogadiv V Novaka vbachayetsya sho aresht Meleshka vidbuvsya vzhe u 1942 roci Za informaciyeyu otrimanoyu vid samogo Matviya Meleshka jogo aresht vidbuvsya u seredini lipnya 1941 roku sho odnak ne uzgodzhuyetsya z faktom jogo perebuvannya na posadi zastupnika komandanta luckoyi shkoli UNM u serpni 1941 roku Oleksandr Kosarevich chetar drugij komandir Luckogo vishkilnogo kurenya pislya Matviya Meleshka Stepan Koval starshij bulavnij shef shtabu kurenya Vasil za spogadami V Novaka Stepan Soroka komandir 1 sotni kurenya Ivan Pospolitak komandir 2 sotni kurenya do sichnya 1943 roku Grigorij Kuzma starshij bulavnij komandir 2 sotni kurenya pislya sichnya 1943 roku Volodimir Lukashuk sotennij komandir 3 sotni kurenya Ivan Vincyuk chotovij Ivan Len chotovij Lokshuk chotovij Yakiv Yakovliv chotovij za spogadami V Novaka sotennij Ivan Klimchak chotovij piznishe zastupnik komandira starshinskoyi shkoli pri 103 mu bataljoni dopomizhnoyi policiyi u Maceyevi Bogdan chotovij Kopitko chotovij Dorotij chotovij Viktor Novak rojovij Hortashko rojovij Stepan Babinec Volodimir Krivenyuk Vasil Romashuk Petro Koval Stepan Yurkiv Petro Polishuk Ivan Pavelchik Ivan Gusak rojovij Gural Kacavalskij Ilko Koshpal Kornij Vasil Romashuk V Novak navodit imena she odnogo z starshin kurenya Gricka Savchuka ta strilcya Zhegalya U protokoli dopitu Stepana Kovalya vid 5 travnya 1954 r navodyatsya takozh prizvisha ryadovih uchniv shkoli Smetani Bobyaka Yakobchaka Pid chas dopitu V yacheslav Novosad providnik Senkevichivskogo rajonnogo provodu OUN zaznachiv sho u sichni berezni 1943 r navchavsya u silskogospodarskij shkoli Vishkil Osobovij sklad kurenya pid chas pohoronu kursanta u travni 1942 r Vishkil provodivsya ukrayinskimi ta nimeckimi starshinami a takozh vilnonajmanimi vikladachami z chisla civilnih osib Sered ostannih buli zokrema kolishnij posol do polskogo sejmu profesor Boguslavskij profesor Ivanenko ta inshi bilshist z yakih pohodila z centralnoukrayinskih zemel Krim togo pri shkoli isnuvala takozh chobotarska majsternya ta yidalnya u yakih pracyuvali osobi z vilnonajmanogo skladu Rezhim u shkoli buv vijskovij ta vklyuchav zokrema shodenni vpravi marshi Rozporyadok dnya kursantiv peredbachav pidjom o 8 godini rankovu zaryadku ruhanku ta snidanok Pislya snidanku rozpochinalis zanyattya z strojovoyi pidgotovki istoriyi Ukrayini nimeckoyi ta ukrayinskoyi mov a takozh silskogospodarski zanyattya Dali buv obid godina vidpochinku i znovu zanyattya do 18 yi godini vechora pislya chogo kursanti mali vilnij chas Zanyattya provodilis v okremih grupah v royi choti sotni Napriklad strojova pidgotovka velas u kozhnomu royi okremo Zanyattya z vivchennya movi istoriyi vidbuvalis po chotam a pevni zagalni zanyattya prohodili odnochasno z ciloyu sotneyu Shonedili kursanti organizovano vidviduvali cerkvu a uvecheri mali zmogu jti u kino chi na progulyanku Ne zvazhayuchi na te sho Silskogospodarska shkola bula organizovana na vijskovij lad ozbroyennya kursanti ne otrimali Zagalom u rozporyadzhenni kurenya bula lishe nevelika kilkist rushnic riznih inozemnih sistem 10 15 odinic yaki vidavalisya lishe tim sho vartuvali bilya kazarm Navchannya provodilosya zi zbroyeyu u yakij buli prosverdleni civki Protyagom pershogo roku u shkoli navchalasya lishe odna sotnya otrimuyuchi specialni fahovi ta vijskovi znannya U seredini kvitnya 1942 r nimci dozvolili dovesti chiselnist shkoli do kurenya i buv ogoloshenij dodatkovij nabir hlopciv z navkolishnoyi miscevosti Inkoli z odnogo sela do kurenya vstupalo bilshe desyati cholovik Kursantiv rozdilili na tri sotni kozhnu sotnyu na tri choti a chotu na tri royi po 12 cholovik v kozhnomu 13 im buv rojovij V sotni narahovuvalos 122 cholovika vklyuchno z sotennim i bunchuzhnim sotni a zagalna chiselnist kurenya syagala takim chinom blizko 370 cholovik osobovogo skladu Pochinayuchi priblizno z kvitnya ta do veresnya 1942 roku viddili shkoli viyizhdzhali na praktichni zanyattya z silskogo gospodarstva Zokrema odna z soten na choli z Stepanom Kovalem Rubashenkom perebuvala u derzhavnomu mayetku u s Lavriv rozmishuyuchis u dvoh velikih primishennyah barachnogo tipu Osnovnoyu diyalnistyu kursantiv bula praktichna robota u poli pid kerivnictvom nimcya Basnera She odna chota na choli z chotovim Vincyukom viyihala do mayetku u Pilganiv a she oda chota z chotovim Lokshukom u mayetok Kostyushkovo Starshinska shkola pri 103 mu shucmanshaftbataljoni Dokladnishe Shucmanshaft Ulitku 1942 roku chota pidgotovlenih u shkoli pidstarshin pid komanduvannyam chotovogo Ivana Klimchaka Lisogo bula napravlena na pidsilennya vishkolenim kadram 103 go shucmanshaftbataljonu yakij zakinchuvav formuvannya u mistechku Maceyiv Pri nomu bulo stvoreno starshinska shkola dlya ohoronnih soten i kureniv yaki rozmishuvalisya na Volini I Klimchak buv priznachenij zastupnikom komandira shkoli Klimuka zgodom v UPA kurinnij Nazar Kriga Diyalnist organizacijnoyi merezhi OUN b sered chleniv kurenya Shef shtabu Luckogo vishkilnogo kurenya Stepan Koval z druzhinoyu cherven 1942 r Bilshist osobovogo skladu Luckogo vishkilnogo kurenya nalezhala do OUN b abo zh perebuvala pid yiyi vplivom Tomu u shkoli isnuvala gliboko zakonspirovana merezha Organizaciyi yakoyu keruvav Grigorij Kuzma Deyaka informaciya pro strukturu organizacijnoyi merezhi OUN b u shkoli navoditsya u protokoli dopitu Stepana Kovalya vid 5 travnya 1954 roku Tam zaznachayetsya zokrema sho cyu merezhu bulo organizovano takim chinom sho Grigorij Kuzma znav ne bilshe troh pidporyadkovanih jomu chleniv Organizaciyi z kozhnoyi sotni Ci troye znali ne bilshe 3 4 chleniv Organizaciyi u kozhnij choti a ti u svoyu chergu mali pidleglih po ounivskij liniyi na rivni okremih royiv Takim chinom usya pidpilna literatura yaka potraplyala do shkoli poshiryuvalasya mizh chlenami OUN b a ti znajomili z neyu simpatikiv Organizaciyi U vilnij vid zanyat chas sered kursantiv ta starshinskogo skladu kurenya jshla jshla zhvava pidpilna pracya Chasto vidbuvalisya tayemni zibrannya gurtkiv dlya polagodzhuvannya organizacijnih sprav i politichnih besid Vzhe na pochatku 1942 roku vvazhalosya sho kurin perebuvav pid kontrolem OUN b U pidvalnih primishennyah drukuvalasya nelegalna literatura vidpravlyalisya z organizacijnimi doruchennyami kur yeri do Lvova Kiyeva Dnipropetrovska ta inshih mist Ukrayini Za doruchennyam Organizaciyi rojovij Viktor Novak vistupav z promovami pri posvyachenni mogil u selah Bayiv Teremne ta inshih Konflikt z nimcyami Na pochatku nimecki starshini Silskogospodarskoyi shkoli povodilisya duzhe korektno ale sluzhbovo Zgodom voni pochali vvoditi shoraz suvorishu disciplinu ta slidkuvati za vnutrishnim zhittyam zbirayuchi dani pro lyudej ta diyalnist pidpillya Prote areshtiv spochatku ne bulo Zhittya u kureni prohodilo nibi u mirnij chas Nimci hoch poki ne otrimali faktiv pro pidpilnu diyalnist mali dosit dobri informaciyi pro zagalnu nastanovu kursantiv V kureni pochav narostati konflikt Pid chas odniyeyi z vprav koli nimeckij pidstarshina zganyayuchi na kursantah zlist bez kincya pidnimav yih i znovu klav u bagnyuku odin strilec na prizvishe Zhegal viskochiv z lavi pidbig do nimcya vityagnuv u nogo bagnet pobiv jogo ta vtik u pidpillya U zhovtni 1942 r nimci areshtuvali desyat kursantiv perevazhno vishkolenih pidstarshin u tomu chisli duzhe zdibnogo sotennogo Ivana Pospolitaka Yih pidozryuvali v prinalezhnosti do OUN b ale cherez dva misyaci zavdyaki zusillyam starshin kurenya vsih vidpustili U sichni 1943 r dvi sotni kurenya sho perebuvali v seli Lavriv priblizno 16 km vid Lucka vidsvyatkuvali tam urochisto rokovini boyu pid Krutami Ce vidbulosya bez vidoma i zgodi nimciv Koli voni dovidalis pochalosya slidstvo yake zakinchilos bez represij Ale nevdovzi pislya togo nimci vidibrali 13 cholovik odin rij pid komanduvannyam Ivana Pospolitaka i vislali do derzhavnogo mayetku bilya m Cuman nibi na specialne zavdannya Cej rij skladavsya z aktivnih chleniv OUN pro diyalnist yakih vidno dovidalis nimci Cherez kilka dniv prijshla vistka sho vsi voni buli pomordovani na yakomus filvarku Vsi poznaki buli na te sho yih u takij pidstupnij sposib znishili nimci shobi oslabiti vplivi Organizaciyi u kureni Nimecke komanduvannya robilo v cij spravi slidstvo ale na dili staralos shobi ukrayinski komandiri nichogo konkretnogo ne diznalis Perehid kurenya v UPA Grigorij Kuzma starshij bulavnij kurenya 1943 r Uzimku 1943 r vidnosini z nimcyami vkraj zagostrilis Na toj chas na Volini ta na Polissi uzhe diyali pershi viddili UPA Priblizno naprikinci lyutogo na pochatku bereznya u Lucku vidbulisya dvi pidpilni starshinski naradi na yakih buli prisutni predstavniki kurenya Temoyu narad bula oborona ukrayinskogo naselennya vid vinishennya nimcyami i bilshovickimi partizanami U berezni 1943 r vid kerivnika teritorialnoyi organizaciyi OUN b Mikolu Yakimchuka Olega cherez Grigoriya Kuzmu bulo otrimano vkazivki pidgotuvati ves Vishkilnij kurin do vidhodu v UPA Vidhid mav vidbutisya 20 bereznya 1943 roku Organizaciyeyu perehodu u pidpillya keruvav Stepan Koval Rubashenko Shob zmenshiti pidozri nimciv odna sotnya kurenya sered bilogo dnya vidijshla do filvarku u s Lavriv Tam vona mala otrimati zbroyu i pidgotuvati prijom inshih viddiliv Odnak nespodivano do Lavrova z ohoronoyu pribuv oberlejtenant Basner i sotennomu Lukashuku dovelos viddati nakaz zaareshtuvati nimciv shobi ne zirvati spravi Piznishe pid chas vidhodu sotni z sela Basnera bulo zvilneno shob ne narazhati miscevih meshkanciv na nimecki represiyi 20 bereznya 1943 roku zahopivshi nayavnij odyag harchi rizne inshe majno a takozh blizko 100 gvintivok Gospodarskij kurin buv vivedenij z Lucka u lis ta vlivsya do lav UPA Komandir kurenya Oleksandr Kosarevich ne buv utayemnichenij u spravi vidhodu kurenya u pidpillya i diznavsya pro vse v ostannyu godinu Rozumiyuchi sho zalishivshis vin bude rozstrilyanij nimcyami vin razom z kilkoma voyakami kurenya znishiv kurinnu dokumentaciyu ta pishov u pidpillya razom z usima Podalsha dolya starshin ta kursantiv kurenya Pislya vidhodu u pidpillya miscevij provid OUN b vidiliv dlya dodatkovogo ozbroyennya Luckogo vishkilnogo kurenya 26 avtomativ 4 legkih ta 2 vazhkih kulemeti a takozh inshu strilecku zbroyu Deyakij chas kurin perebuvav u rajoni Luck Torchin a dali peremistivsya na teritoriyu Cumanskogo rajonu Volinskoyi oblasti de 24 kvitnya 1943 r pid kerivnictvom komandira M Yakimchuka Olega prijnyav pershij bij z nimeckimi viddilami poblizu sil Yaromel Silno Berestyani ta zagonom bilshovickih partizan poblizu sela Zhuravichi Luckij vishkilnij kurin za pivtora roku svogo isnuvannya zmig pidgotuvati dlya majbutnoyi borotbi znachnu kilkist dosvidchenih vijskovih Tomu piznishe komanduvannya Pivnichno Zahidnoyi voyennoyi okrugi UPA Turiv virishilo skripiti cimi kadrami inshi viddili i pochalo perevoditi cilij ryad starshin i pidstarshin a navit i dosvidchenih strilciv do inshih pidrozdiliv UPA de voni zajmali komandni stanovisha Dolya vishkilnikiv i kursantiv kurenya sklalas po riznomu Zokrema komandir kurenya Oleksandr Kosarevich v UPA mav psevdo Korniyenko sluzhiv u polovij zhandarmeriyi V kinci 1943 chi na pochatku 1944 r vin buv rozstrilyanij chlenom krajovogo provodu Sluzhbi Bezpeki OUN b Petrom Zalisnim Stepan Koval Rubashenko do oseni 1943 r vikonuvav obov yazki shefa shtabu grupi UPA M Yakimchuka Olega a zgodom stav komandirom zagonu Kotlovina sho pidporyadkovuvavsya Pivnichnij VO Zagrava Z lita 1944 r do oseni 1945 r vin buv ad yutantom komandira ciyeyi okrugi Ivana Litvinchuka Dubovogo a potim do samogo areshtu znahodivsya na nelegalnomu stanovishi pid prizvishem Litvin Pomer u Ivano Frankivsku v 2001 r Sotennij Volodimir Lukashuk buv piznishe kurinnim UPA na psevdo Kropiva a zgodom shefom shtabu Pivdennoyi okrugi UPA Komandir sotni Grigorij Kuzma Moroz ocholyuvav odin z kureniv Vijskovoyi okrugi Turiv a chotovij Yakiv Yakovliv Rasputin Kvatirenko rejduyuchu sotnyu piznishe kurin Vijskovoyi okrugi Tyutyunnik Chotovij Ivan Klimchak Lisij Pavlyuk razom iz 103 m shucmanshaftbataljonom takozh perejshov do lav UPA i zaginuv 23 zhovtnya 1944 r na Volini v boyu z vijskami NKVD Volodimir Krivenyuk zgodom buv sotennim UPA na psevdo Roman Starshinami UPA buli Stepan Soroka Ilko Koshpal Ivan Vincyuk Grigorij Savchuk odin z rojovih vidomij pid psevdonimom Voron zaginuv u veresni 1943 r ta inshi Uniforma ta vidznaki stupenivUniforma Na pochatku isnuvannya jogo osobovij sklad nosiv civilnij odyag a piznishe chervonoarmijsku uniformu velika kilkist yakoyi zalishilas zmagazinovanoyu pislya vidstupu Chervonoyi Armiyi Zvichajno odnostrij dopovnyuvavsya vidznakami nacionalnih koloriv dlya legshogo zovnishnogo rozriznennya svoyih i vorozhih sil Najbilsh vidimoyu oznakoyu prinalezhnosti do novostvorenih ukrayinskih formuvan buli naramenniki pogoni yaki v toj chas u Chervonij Armiyi ne vikoristovuvalis Yih vigotovlyali z sinogo chi blakitnogo sukna abo shovku i obshivali zhovtim kantom Na komir nashivalis petlici podibni do radyanskih tezh sino zhovti Riznomanitne nakrittya golovi pilotki furazhki samorobni shapki mazepinki prikrashali nacionalnim gerbom trizubom riznogo rozmiru ta sposobu vigotovlennya Mogli nositisya i vidznaki kokardi sho vikoristovuvalisya she v armiyi UNR Pislya pereformuvannya viddilu u Silskogospodarsku shkolu nimcyami bulo virisheno nadati yij napivvijskovogo harakteru dlya legshogo kontrolyu ta pidsilennya disciplini Tomu bulo virisheno odyagnuti vsih vishkilnikiv ukrayinciv ta kursantiv v odnostroyi vidminni zvichajno vid nimeckih Skorishe za vse virishennya pitannya kroyu uniformi poshuku materialiv dlya neyi ta viglyadu vidznak bulo pokladeno na ukrayinskih vijskovih Na tekstilnij fabrici v s Leshkiv bilya Varyazha Sokalshina Stepan Koval ta Oleksandr Kosarevich otrimali zelene sukno podibne do togo sho jshlo na polski mundiri U Luck bulo takozh privezeno neveliku kilkist tezh zelenogo ale svitlishogo za vidtinkom ta krashogo gatunku sukna Pri kureni bula zavedena majsternya v yakij 12 kravciv ta shevciv vigotovlyali mundiri dlya kursantiv iz zelenogo a dlya pidstarshin pochinayuchi z chotovih i starshin z svitlishogo zelenogo sukna Odnobortni iz zastibkoyu na 6 gudzikiv mundiri mali stoyacho vidkladnij komir sho zastibavsya na gachok nagrudni ta bokovi kisheni zi skladkami ta klapanami na gudzikah Zhovti metalevi gudziki z morskimi yakoryami buli podibni do francuzkih ta anglijskih oficerskih vijskovo morskih gudzikiv Ne vidomo chomu same taki gudziki i yakim chinom potrapili do kurenya ale same voni napevne vplinuli na formu rangovih vidznak vprovadzhenih u chastini Na livomu rukavi mundiriv pidstarshin ta starshin na vidstani blizko 10 sm vid krayu rukava nashivalas temnozelena strichka shirinoyu 4 sm z napisom chornimi gotichnimi literami Landdienst Ukraine Silskogospodarcha sluzhba Ukrayini sho oznachav oficijnu nazvu shkoli Strichki dostavlyalisya u kurin vzhe gotovimi Harakternoyu vidznakoyu pidstarshin ta starshin buv takozh zhovtij pletenij shnurok sho kripivsya z livoyi storoni grudej vid gudzika na kisheni do tretogo zverhu gudzika mundira na yakomu nosivsya svistok Odnostrij dopovnyuvali shapka pilotka na zrazok nimeckoyi vermahtivskoyi ta shiroki shtani navipusk z togo samogo sukna Pilotka speredu mala harakternij viriz yak u mazepinki U rojovih cej viriz obshivavsya sinim kantom Vsya pilotka obshivalasya sinim kantom u chotovih i sribnim galunom u starshin Speredu kripilas shapkova vidznaka u viglyadi zolotoyi rozetki z trizubom na blakitnomu tli Vzimku uniforma dopovnyuvalas shineleyu ta shapkoyu leshatarkoyu tezh iz zelenogo ale grubishogo sukna Vsi predmeti odnostroyu za vinyatkom narukavnih strichok vigotovlyalisya bezposeredno u kureni Cherez odnostroyi zelenogo koloru kursantiv kurenya chasto nazivali zelenimi Vidznaki stupeniv Dlya vidriznennya komandiriv pidrozdiliv u Gospodarskij shkoli buli zavedeni vidznaki yaki spochatku nashivalisya na sinih z zhovtoyu oblyamivkoyu naramennikah Vidznaki nagaduvali morski prijnyati u vijskovih flotah bagatoh krayin svitu Ne vidomo hto same zaproponuvav taku yih formu mozhlivo na ce vplinula nayavnist gudzikiv z yakoryami Yih vigotovlyali z shovkovih strichok zhovtogo koloru shirinoyu 1 sm dlya pidstarshin ta zi sribnogo galuna dlya starshin Starshij strilec zastupnik rojovogo na naramennikah mav odin zhovtij pasok vistun rojovij dva bulavnij chotovij odin pasok z petleyu starshij bulavnij bunchuzhnij sotni dva paski verhnij z yakih mav petlyu chetar odin sribnij pasok z petleyu u viglyadi romba Koli navesni 1942 r nimci pochali likvidovuvati bud yaki ukrayinski vidznaki v dopomizhnih formaciyah i zapochatkuvali noshennya vidznak stupeniv na rukavah u Luckij shkoli tezh nastali zmini Bulo nakazano znyati kokardi z trizubami i sino zhovti naramenniki a vidznaki perenesti na peredplichchya U vikonannya nakazu naramenniki buli znyati ale kokardi z trizubami she deyakij chas vikoristovuvalis Novovvedennya zbiglisya v chasi z rozgortannyam shkoli do kurenya trohsotennogo skladu Dlya komanduvannya novostvorenimi pidrozdilami kilkist yakih zbilshilas priznachalisya krim kolishnih vijskovih najkrashi z kursantiv pidneseni u stupenyah U zv yazku z cim bulo rozshireno i sistemu novih vidznak na rukavah Nashivki vigotovlyalisya z zhovtih shovkovih u pidstarshin chi sribnih galunnih u starshin strichok shirinoyu 2 sm U travni 1942 r shapkovi trizubi buli zamineni novimi vidznakami sho vigotovlyalisya iz zelenoyi tkanini i mali zobrazhennya dvoh zhovtih koloskiv i svastiki Voni zakriplyuvalisya na osnovu z kartonu u formi shita i prishivalisya do pilotki Ye svidchennya pro isnuvannya i metalevih vidznak yaki ochevidno nosili starshini Krim togo vidomo sho na pochatku 1943 r znovu nastali zmini u vidobrazhenni rangovoyi sistemi u policijnih ta dopomizhnih formaciyah vidznaki stupeniv pochali nositi na petlicyah Zaznachena sistema bula zavedena i u Luckomu vishkilnomu kureni V opisanij uniformi vsya shkola perejshla do lav UPA i voyaki deyakij chas yiyi vikoristovuvali likviduvavshi strichki z napisami ta kokardi zi svastikami Navit voseni 1943 r koli zagoni UPA gotuvalisya do shturmu m i koncentruvalisya do akciyi znachni sili bagato kolishnih uchasnikiv vishkolu she nosili kurinnu uniformu Pidstarshini ta starshini nosili vidznaki svoyih rangiv a ne pevnih funkcij Tak napriklad starshij bulavnij starshij serzhant Grigorij Kuzma komanduvav sotneyu starshij bulavnij Stepan Koval vikonuvav obov yazki shefa shtabu a chetar lejtenant Oleksandr Kosarevich buv komandirom kurenya posada sotnika Ce bulo pov yazano z tim sho v kureni ne vistachalo vijskovikiv z vishimi zvannyami ale bagato z jogo chleniv vzhe v lavah UPA otrimali starshinski rangi i buli komandirami znachnih povstanskih zagoniv PrimitkiM Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 11 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 28 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 29 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 98 A Kabajda 1941 Kalendar almanah Novogo shlyahu na 1991 rik Toronto s 37 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 574 615 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 615 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 30 M Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 15 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 100 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 574 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 35 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 99 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 102 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 99 100 102 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 622 10 faktiv pro ukrayinskih povstanciv yakih stratili v Lucku Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 616 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 31 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 574 616 624 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 624 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 616 622 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 100 M Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 12 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 101 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 99 100 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 101 102 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 32 M Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 15 16 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 102 103 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 574 624 M Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 18 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 103 M Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 19 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 104 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 33 S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 34 35 LiteraturaA Bedrij OUN i UPA Vizvolnij shlyah London 1983 ch 1 s 31 M Gordiyenko Z volinskih i poliskih rejdiv UPA Toronto 1959 s 11 18 A Kabajda 1941 Kalendar almanah Novogo shlyahu na 1991 rik Toronto S Muzichuk I Marchuk Luckij vishkilnij kurin 1941 1943 Odnostrij Vijskovo istorichnij zhurnal 2004 8 S 28 35 V Novak Pivnichnozahidnya okruga Turiv Litopis UPA Toronto 1984 tom 5 s 96 134 V Romashuk Spogadi poruchnika Chornoti Biografichnij naris Zaporizhzhya 2002 Dokumenti z arhivnoyi kriminalnoyi spravi Stepana Kovalya Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2011 tom 15 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokoli dopitu zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA 1945 1954 Kniga 2 s 569 795 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi