Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ніс Модрисович Лупікс (27 червня 1971 року, с. Сувид, Київська область — 17 листопада 2014 року, с. Орлово-Іванівка, Донецька область) — молодший сержант 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України, загинув в ході російсько-української війни.
| Лупікс Яніс Модрисович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 27 червня 1971 Сувид | |
| Смерть | 17 листопада 2014 (43 роки) Орлово-Іванівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях
Батько Яніса — латиш, мама — українка. Закінчив Сувидівську неповну середню школу; пройшов строкову службу в лавах РА. З 1992-го працював на гірничих підприємствах Краснодарського краю. Потім працював у селі Сувид. Довгий час працював у Києві пекарем, тоді познайомився із майбутньою дружиною, згодом таксував в Ніжині, фірма «Тайм». Проживав у селі Григоро-Іванівка.
Доброволець, заяви до військкомату писав з весни 2014-го, не брали, призваний під час третьої хвилі мобілізації, снайпер, 169-й навчальний центр Сухопутних військ.
16 листопада група з чотирьох військових із 169-го навчального центру вирушила на пошуки нових шляхів до блокпосту, позаяк територія навколо була замінована; зв'язок з ними обірвався. Подзвонив місцевий житель та сповістив, що бачив машину, котра підірвалася на фугасі. Тоді загинули усі члени екіпажу — Володимир Рвачов, підполковник Микола Яжук, майор медичної служби Віталій Вашеняк, солдат, Олександр Іщенко. 17 листопада 2014-го загинув під час поїздки за загиблими військовиками поблизу Дебальцевого: автомобіль «Урал», у якому перебував Яніс, підірвався на протитанковому радіокерованому фугасі в околицях села Орлово-Іванівка та загорівся. Тоді ж загинули сержант Анатолій Олійник та молодший сержант Олександр Будько; поранень зазнали Григорій Аксанов та Валерій Смілий.
Без Яніса лишились дружина Вікторія, двоє синів — 14-річний Максим, 4,5-річний Святослав, 3-річна донька Яна.
Похований в селі Григоро-Іванівка, звідки родом дружина, 20 листопада 2014-го.
Нагороди та вшанування
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- В селі Ніжинське (колишня назва — Григоро-Іванівка), на будинку, де мешкав герой, в березні 2016 року встановили пам'ятну дошку.
Джерела
- Лупікс Яніс Модресович [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Одниадцять бійців за два дні [ 30 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Дружина загиблого під Дебальцевим снайпера Яніса Лупікса залишилася з трьома дітьми [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Яніс Лупікс [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya nis Modrisovich Lupiks 27 chervnya 1971 roku s Suvid Kiyivska oblast 17 listopada 2014 roku s Orlovo Ivanivka Donecka oblast molodshij serzhant 169 go navchalnogo centru Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini zaginuv v hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni Lupiks Yanis Modrisovich Molodshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya27 chervnya 1971 1971 06 27 SuvidSmert17 listopada 2014 2014 11 17 43 roki Orlovo IvanivkaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaFormuvannya 169 NC Desna Vijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaZhittyevij shlyahBatko Yanisa latish mama ukrayinka Zakinchiv Suvidivsku nepovnu serednyu shkolu projshov strokovu sluzhbu v lavah RA Z 1992 go pracyuvav na girnichih pidpriyemstvah Krasnodarskogo krayu Potim pracyuvav u seli Suvid Dovgij chas pracyuvav u Kiyevi pekarem todi poznajomivsya iz majbutnoyu druzhinoyu zgodom taksuvav v Nizhini firma Tajm Prozhivav u seli Grigoro Ivanivka Dobrovolec zayavi do vijskkomatu pisav z vesni 2014 go ne brali prizvanij pid chas tretoyi hvili mobilizaciyi snajper 169 j navchalnij centr Suhoputnih vijsk 16 listopada grupa z chotiroh vijskovih iz 169 go navchalnogo centru virushila na poshuki novih shlyahiv do blokpostu pozayak teritoriya navkolo bula zaminovana zv yazok z nimi obirvavsya Podzvoniv miscevij zhitel ta spovistiv sho bachiv mashinu kotra pidirvalasya na fugasi Todi zaginuli usi chleni ekipazhu Volodimir Rvachov pidpolkovnik Mikola Yazhuk major medichnoyi sluzhbi Vitalij Vashenyak soldat Oleksandr Ishenko 17 listopada 2014 go zaginuv pid chas poyizdki za zagiblimi vijskovikami poblizu Debalcevogo avtomobil Ural u yakomu perebuvav Yanis pidirvavsya na protitankovomu radiokerovanomu fugasi v okolicyah sela Orlovo Ivanivka ta zagorivsya Todi zh zaginuli serzhant Anatolij Olijnik ta molodshij serzhant Oleksandr Budko poranen zaznali Grigorij Aksanov ta Valerij Smilij Bez Yanisa lishilis druzhina Viktoriya dvoye siniv 14 richnij Maksim 4 5 richnij Svyatoslav 3 richna donka Yana Pohovanij v seli Grigoro Ivanivka zvidki rodom druzhina 20 listopada 2014 go Nagorodi ta vshanuvannyaDoshka pam yati Yanisa Lupiksa Za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno V seli Nizhinske kolishnya nazva Grigoro Ivanivka na budinku de meshkav geroj v berezni 2016 roku vstanovili pam yatnu doshku DzherelaLupiks Yanis Modresovich 17 listopada 2021 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Odniadcyat bijciv za dva dni 30 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Druzhina zagiblogo pid Debalcevim snajpera Yanisa Lupiksa zalishilasya z troma ditmi 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Yanis Lupiks 17 listopada 2021 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 travnya 2015 roku 282 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020