Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лукі́но Віско́нті (італ. Luchino Visconti, повне ім'я — Лукіно Вісконті ді Модроне, граф Лонате-Поццоло (Luchino Visconti di Modrone il conte di Lonate Pozzolo); 2 листопада 1906, Мілан — 17 березня 1976, Рим) — італійський режисер театру та кіно.
Італія |
|
Золотий лев
Лукіно Вісконті у ВікісховищіБіографія
Народився 2 листопада 1906 року в Мілані. Був четвертим сином герцога , далеким нащадком міланських герцогів Вісконті. Батько був пошановувачем мистецтва та одним з покровителів театру Ла Скала; мати — Карла Ерба — дочкою багатого промисловця, власника відомої та потужної фармацевтичної кампанії.
У роки другої світової війни Вісконті був близьким до італійських комуністів, допомагав Спротиву, був заарештований за підозрою в організації антифашистської змови. У 1943 році на власні кошти та кошти Комуністичної Партії Італії зняв свій перший повнометражний фільм «Одержимість» за романом Джеймса М. Кейна «Листоноша завжди дзвонить двічі». Ця версія була придумана у радянський час для можливості показу фільмів Вісконті у СРСР. Насправді фільм був спонсорований сином італійського диктатора Беніто Муссоліні Вітторіо. Наступний художній фільм — «Земля здригається» був знятий на Сицилії за участю непрофесійних акторів. Він задумувався як перша частина трилогії про робітничий клас, але вона не була закінчена.
У подальшому Вісконті звертався як до сучасних сюжетів («Найкрасивіша», 1951 р., «Рокко та його брати», 1960 р., «Туманні зірки Великої Ведмедиці», 1965 р., «Сімейний портрет у інтер'єрі», 1974 р.), так і до екранізації класичних творів («Білі ночі» за Ф. М. Достоєвського, 1957 р., «Леопард» по роману Джузеппе Томазі ді Лампедуза, 1963). За «Леопарда» Вісконті отримує «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 1963 року.
Найбільш значущими кінотворами вважаються фільми «німецької трилогії»: «Загибель богів» (1969), «Смерть у Венеції» (1971), «Людвіг». Четвертою частиною мала стати екранізація «Чарівної гори» Томаса Манна. Однак хвороба та ускладнення після неї, а також похилий вік майстра не дозволили цьому здійснитися. У 1976 році Вісконті відфільмував свою останню картину «Невинний» (1976) за романом Габріеле д'Аннунціо.
Помер Лукіно Вісконті 17 березня 1976 року у Римі внаслідок сильної застуди.
Особисте життя
Вісконті не приховував своєї гомосексуальності. У різний час його коханими були принц Умберто Савойський, фотограф Пауль Хорст, режисер Франко Дзефіреллі (1923-2019)), актор Гельмут Бергер (нар. 1944); він також короткий час був заручений з австрійської аристократкою Ірмою Віндішгрец (1913—1984).
Фільмографія
- 1943 — Одержимість / Ossessione
- 1945 — Дні слави / Giorni di gloria
- 1948 — Земля здригається / La terra trema
- 1951 — Найкрасивіша / Bellissima
- 1951 — Нотатки про пригоду / Appunti su un fatto di cronaca
- 1953 — Ми — жінки (новела «Анна Маньяні») / Anna Magnani episodio di Siamo Donne
- 1954 — Почуття / Senso
- 1957 — Білі ночі / Le notti bianche
- 1960 — Рокко та його брати / Rocco e i suoi fratelli
- 1962 — Боккаччо-70 (новела «Робота») / Il lavoro episodio di Boccaccio'70
- 1963 — Леопард / Il Gattopardo
- 1965 — Туманні зірки Великої Ведмедиці (Млиста зірка Великої Ведмедиці) / Vaghe stelle dell'Orsa
- 1967 — Відьми (новела «Відьма, спалена живцем») / La strega bruciata viva, episodio di Le streghe
- 1967 — Сторонній / Lo straniero
- 1969 — Загибель богів / La caduta degli dei
- 1971 — Смерть у Венеції / Morte a Venezia
- 1972 — Людвіг / Ludwig
- 1974 — Сімейний портрет в інтер'єрі / Gruppo di famiglia in un interno
- 1976 — Невинний / L'innocente
Премії та нагороди
- 1948 — Міжнародна премія на Венеційському кінофестивалі за фільм «Земля здригається»
- 1960 — Спеціальна премія на Венеційському кінофестивалі за фільм «Рокко та його брати»
- 1960 — Срібна премія на Венеційському кінофестивалі за фільм «Білі ночі»
- 1963 — «Золота пальмова гілка» на Каннському кінофестивалі за фільм «Леопард»
- 1960 — «Золотий лев» на Венеційському кінофестивалі за фільм «Туманні зірки Великої Ведмедиці»
- 1970 — Найкращий режисер на Венеційському кінофестивалі за фільм «Загибель богів»
- 1971 — Ювілейна премія з нагоди 25-ї річниці Каннського кінофестивалю за фільм «Смерть у Венеції»
- 1971 — Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу за фільм «Смерть у Венеції»
- 1973 — Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу за фільм «Людвіг»
Примітки
- https://fr.findagrave.com/memorial/6810834/luchino-visconti
- https://web.archive.org/web/20101218122840/http://www.fondazionelacolombaia.it/album.php — Fondazione "La Colombaia di Luchino Visconti".
- fondoambiente.it
- Silva, Horacio (17 вересня 2006). The Aristocrat. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
- Jacqueline Reich, Piero Garofalo. Re-viewing Fascism: Italian Cinema, 1922—1943. — Indiana University Press, 2002. — . — P. 175.
Посилання
- Вісконті // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Лукіно Вісконті на сайті MYmovies.it (італ.)
- Лукіно Вісконті на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who» [Архівовано 6 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.](італ.)
- Повна бібліографія [Архівовано 16 червня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Відеогід [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luki no Visko nti ital Luchino Visconti povne im ya Lukino Viskonti di Modrone graf Lonate Poccolo Luchino Visconti di Modrone il conte di Lonate Pozzolo 2 listopada 1906 Milan 17 bereznya 1976 Rim italijskij rezhiser teatru ta kino Lukino ViskontiLuchino Visconti di Modrone il conte di Lonate PozzoloL Viskonti u 1972 rocigolova zhuri Kannskogo kinofestivalyudIm ya pri narodzhenniLukino Viskonti di ModroneData narodzhennya2 listopada 1906 1906 11 02 Misce narodzhennyaMilanData smerti17 bereznya 1976 1976 03 17 69 rokiv Misce smertiRimPohovannyavilla La Colombaiad 1 2 3 NacionalnistitaliyecGromadyanstvo ItaliyaProfesiyarezhiserRoki aktivnosti1936 1976NapryamneorealizmIMDbID 0899581Nagorodi ta premiyiKavaler Savojskogo civilnogo ordenaKavaler Savojskogo civilnogo ordenaZolota palmova gilka 1963 Zolotij levluchinovisconti netLukino Viskonti u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Osobiste zhittya 3 Filmografiya 4 Premiyi ta nagorodi 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiyared Narodivsya 2 listopada 1906 roku v Milani Buv chetvertim sinom gercoga Dzhuzeppe Viskonti di Modrone dalekim nashadkom milanskih gercogiv Viskonti Batko buv poshanovuvachem mistectva ta odnim z pokroviteliv teatru La Skala mati Karla Erba dochkoyu bagatogo promislovcya vlasnika vidomoyi ta potuzhnoyi farmacevtichnoyi kampaniyi U roki drugoyi svitovoyi vijni Viskonti buv blizkim do italijskih komunistiv dopomagav Sprotivu buv zaareshtovanij za pidozroyu v organizaciyi antifashistskoyi zmovi U 1943 roci na vlasni koshti ta koshti Komunistichnoyi Partiyi Italiyi znyav svij pershij povnometrazhnij film Oderzhimist za romanom Dzhejmsa M Kejna Listonosha zavzhdi dzvonit dvichi Cya versiya bula pridumana u radyanskij chas dlya mozhlivosti pokazu filmiv Viskonti u SRSR Naspravdi film buv sponsorovanij sinom italijskogo diktatora Benito Mussolini Vittorio Nastupnij hudozhnij film Zemlya zdrigayetsya buv znyatij na Siciliyi za uchastyu neprofesijnih aktoriv Vin zadumuvavsya yak persha chastina trilogiyi pro robitnichij klas ale vona ne bula zakinchena U podalshomu Viskonti zvertavsya yak do suchasnih syuzhetiv Najkrasivisha 1951 r Rokko ta jogo brati 1960 r Tumanni zirki Velikoyi Vedmedici 1965 r Simejnij portret u inter yeri 1974 r tak i do ekranizaciyi klasichnih tvoriv Bili nochi za F M Dostoyevskogo 1957 r Leopard po romanu Dzhuzeppe Tomazi di Lampeduza 1963 Za Leoparda Viskonti otrimuye Zolotu palmovu gilku na Kannskomu kinofestivali 1963 roku Najbilsh znachushimi kinotvorami vvazhayutsya filmi nimeckoyi trilogiyi Zagibel bogiv 1969 Smert u Veneciyi 1971 Lyudvig Chetvertoyu chastinoyu mala stati ekranizaciya Charivnoyi gori Tomasa Manna Odnak hvoroba ta uskladnennya pislya neyi a takozh pohilij vik majstra ne dozvolili comu zdijsnitisya U 1976 roci Viskonti vidfilmuvav svoyu ostannyu kartinu Nevinnij 1976 za romanom Gabriele d Annuncio Pomer Lukino Viskonti 17 bereznya 1976 roku u Rimi vnaslidok silnoyi zastudi Osobiste zhittyared Viskonti ne prihovuvav svoyeyi gomoseksualnosti 4 U riznij chas jogo kohanimi buli princ Umberto Savojskij fotograf Paul Horst rezhiser Franko Dzefirelli 1923 2019 aktor Gelmut Berger nar 1944 vin takozh korotkij chas buv zaruchenij z avstrijskoyi aristokratkoyu Irmoyu Vindishgrec 1913 1984 5 Filmografiyared 1943 Oderzhimist Ossessione 1945 Dni slavi Giorni di gloria 1948 Zemlya zdrigayetsya La terra trema 1951 Najkrasivisha Bellissima 1951 Notatki pro prigodu Appunti su un fatto di cronaca 1953 Mi zhinki novela Anna Manyani Anna Magnani episodio di Siamo Donne 1954 Pochuttya Senso 1957 Bili nochi Le notti bianche 1960 Rokko ta jogo brati Rocco e i suoi fratelli 1962 Bokkachcho 70 novela Robota Il lavoro episodio di Boccaccio 70 1963 Leopard Il Gattopardo 1965 Tumanni zirki Velikoyi Vedmedici Mlista zirka Velikoyi Vedmedici Vaghe stelle dell Orsa 1967 Vidmi novela Vidma spalena zhivcem La strega bruciata viva episodio di Le streghe 1967 Storonnij Lo straniero 1969 Zagibel bogiv La caduta degli dei 1971 Smert u Veneciyi Morte a Venezia 1972 Lyudvig Ludwig 1974 Simejnij portret v inter yeri Gruppo di famiglia in un interno 1976 Nevinnij L innocentePremiyi ta nagorodired 1948 Mizhnarodna premiya na Venecijskomu kinofestivali za film Zemlya zdrigayetsya 1960 Specialna premiya na Venecijskomu kinofestivali za film Rokko ta jogo brati 1960 Sribna premiya na Venecijskomu kinofestivali za film Bili nochi 1963 Zolota palmova gilka na Kannskomu kinofestivali za film Leopard 1960 Zolotij lev na Venecijskomu kinofestivali za film Tumanni zirki Velikoyi Vedmedici 1970 Najkrashij rezhiser na Venecijskomu kinofestivali za film Zagibel bogiv 1971 Yuvilejna premiya z nagodi 25 yi richnici Kannskogo kinofestivalyu za film Smert u Veneciyi 1971 Premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu za film Smert u Veneciyi 1973 Premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu za film Lyudvig Primitkired https fr findagrave com memorial 6810834 luchino visconti https web archive org web 20101218122840 http www fondazionelacolombaia it album php Fondazione La Colombaia di Luchino Visconti d Track Q124310972 fondoambiente it d Track Q106875441 Silva Horacio 17 veresnya 2006 The Aristocrat The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 2 lyutogo 2019 Jacqueline Reich Piero Garofalo Re viewing Fascism Italian Cinema 1922 1943 Indiana University Press 2002 ISBN 0 253 34045 4 P 175 Posilannyared Viskonti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Lukino Viskonti na sajti MYmovies it ital Lukino Viskonti na www nndb com svoyeridnomu internetivskomu Who s Who Arhivovano 6 listopada 2007 u Wayback Machine Neoficijnij sajt Arhivovano 29 grudnya 2010 u Wayback Machine ital Povna bibliografiya Arhivovano 16 chervnya 2007 u Wayback Machine angl Videogid Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lukino Viskonti amp oldid 40374573