Анатолій Григорович Лук'янов (нар. 12 березня 1919, Краматорськ — пом. 26 грудня 1986, Волгоград) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942), у роки німецько-радянської війни командир ланки 487-го винищувального авіаційного полку (10-а винищувальна авіаційна дивізія, 6-й винищувальний авіаційний корпус ППО, Московська зона ППО).
Анатолій Григорович Лук'янов | |
---|---|
рос. Анатолий Григорьевич Лукьянов | |
Народження | 12 березня 1919 Краматорськ |
Смерть | 26 грудня 1986 (67 років) Волгоград |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Роки служби | 1937 — 1968 |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 12 березня 1919 в місті Краматорськ (зараз Донецька область) в родині робітника. Закінчив 6 класів і школу ФЗУ при заводі «Юний металіст» у Дніпропетровську. Працював слюсарем у тресті «Водоканал». Закінчив аероклуб у 1937 році.
У Червоній Армії з 26 грудня 1937 року. У 1938 році закінчив 1-у Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу льотчиків імені Мяснікова.
Учасник німецько-радянської війни з 24 липня 1941 року. Старший лейтенант Лук'янов відзначився при відбиті нальотів ворожої авіації на Москву. 3 січня 1942 патрулював поблизу міста Боброва Воронезької області. Виявивши у повітрі ворожий бомбардувальник Ju-88, знищив його тараном. Провів посадку на своєму аеродромі.
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 670) старшому лейтенанту Лук'янову Анатолію Григоровичу присвоєно 4 березня 1942.
Воював до кінця війни. Був штурманом, ад'ютантом, заступником командира і командиром ескадрильї, заступником командира і командиром полку, інспектором з техніки пілотування корпусу.
Наприкінці 1943 року 487-му авіаційному полку, яким командував майор А. Г. Лук'янов, було присвоєно звання Гвардійського (146-й Гвардійський винищувальний авіаційний полк).
Після війни продовжував служити у ВПС. У 1956 році закінчив Курси удосконалення офіцерського складу. З лютого 1968 полковник Лук'янов — в запасі. Жив у Волгограді. Помер 26 грудня 1986. Похований на Димитріївському (Центральному) кладовищі у Волгограді.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу войск противовоздушной обороны» от 4 марта 1942 года [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 25 марта (№ 9 (168)). — С. 1.
Посилання
- Біографія А.Г. Лук'янова на сайті «Красные соколы». [ 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luk yanov Anatolij Grigorovich Luk yanov nar 12 bereznya 1919 Kramatorsk pom 26 grudnya 1986 Volgograd radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir lanki 487 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 10 a vinishuvalna aviacijna diviziya 6 j vinishuvalnij aviacijnij korpus PPO Moskovska zona PPO Anatolij Grigorovich Luk yanovros Anatolij Grigorevich LukyanovNarodzhennya12 bereznya 1919 1919 03 12 KramatorskSmert26 grudnya 1986 1986 12 26 67 rokiv VolgogradPohovannyadKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaRoki sluzhbi1937 1968Zvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 670 BiografiyaNarodivsya 12 bereznya 1919 v misti Kramatorsk zaraz Donecka oblast v rodini robitnika Zakinchiv 6 klasiv i shkolu FZU pri zavodi Yunij metalist u Dnipropetrovsku Pracyuvav slyusarem u tresti Vodokanal Zakinchiv aeroklub u 1937 roci U Chervonij Armiyi z 26 grudnya 1937 roku U 1938 roci zakinchiv 1 u Kachinsku Chervonoprapornu vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv imeni Myasnikova Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 24 lipnya 1941 roku Starshij lejtenant Luk yanov vidznachivsya pri vidbiti nalotiv vorozhoyi aviaciyi na Moskvu 3 sichnya 1942 patrulyuvav poblizu mista Bobrova Voronezkoyi oblasti Viyavivshi u povitri vorozhij bombarduvalnik Ju 88 znishiv jogo taranom Proviv posadku na svoyemu aerodromi Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 670 starshomu lejtenantu Luk yanovu Anatoliyu Grigorovichu prisvoyeno 4 bereznya 1942 Voyuvav do kincya vijni Buv shturmanom ad yutantom zastupnikom komandira i komandirom eskadrilyi zastupnikom komandira i komandirom polku inspektorom z tehniki pilotuvannya korpusu Naprikinci 1943 roku 487 mu aviacijnomu polku yakim komanduvav major A G Luk yanov bulo prisvoyeno zvannya Gvardijskogo 146 j Gvardijskij vinishuvalnij aviacijnij polk Pislya vijni prodovzhuvav sluzhiti u VPS U 1956 roci zakinchiv Kursi udoskonalennya oficerskogo skladu Z lyutogo 1968 polkovnik Luk yanov v zapasi Zhiv u Volgogradi Pomer 26 grudnya 1986 Pohovanij na Dimitriyivskomu Centralnomu kladovishi u Volgogradi PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu vojsk protivovozdushnoj oborony ot 4 marta 1942 goda 14 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 25 marta 9 168 S 1 PosilannyaBiografiya A G Luk yanova na sajti Krasnye sokoly 1 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros