Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анато лій Іва нович Лук я нов 7 травня 1930 року Смоленськ РРФСР СРСР 9 січня 2019 року Москва Росія радянський партійни

Лук'янов Анатолій Іванович

Лук'янов Анатолій Іванович

Анато́лій Іва́нович Лук'я́нов (7 травня 1930 року, Смоленськ, РРФСР, СРСР — 9 січня 2019 року, Москва, Росія) — радянський партійний і державний діяч, російський політик. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1981—1986 роках. Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Останній Голова Верховної Ради СРСР (березень 1990 — вересень 1991), спочатку сподвижник першого і останнього Президента СРСР Михайла Горбачова, потім його опонент. З серпня 1991 по грудень 1992 року перебував під вартою у справі ГКЧП, був звинувачений у змові з метою захоплення влади й перевищенні влади, але в подальшому був амністований разом з іншими обвинуваченими у цій справі. Депутат Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації з 1993 по 2003 роки від КПРФ. Поет.

Лук'янов Анатолій Іванович
image
 
Народження: 7 травня 1930(1930-05-07)[1][2]
Смоленськ, РСФРР, СРСР
Смерть: 9 січня 2019(2019-01-09)[2] (88 років)
Москва, Росія
Поховання: Троєкуровське кладовище
Країна: СРСР і Росія
Освіта: d і Q4424937?
Ступінь: доктор юридичних наук[d] (1979)
Партія: Комуністична партія Російської Федерації і КПРС
Діти: d
Нагороди:
image image
image

image Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лук'янов.

Доктор юридичних наук (1979), професор МДУ імені Ломоносова (з 2004 року). Заслужений юрист Російської Федерації (2012).

Біографія

Народився в родині військовослужбовця. Батько загинув на фронті. Трудову діяльність розпочав у 1943 р. робочим оборонного заводу.

Школу закінчив у 1948 році з золотою медаллю. Як пише про Лук'янова в журналі «Русская жизнь» Олег Кашин: «В Москву з Смоленська він приїхав подаючим надії поетом, в активі якого були публікації в газетах на батьківщині і доброзичливий відгук Олександра Твардовського».

Закінчив юридичний факультет МДУ (1953), аспірант там же в 1953—1956 роках.

У 1956—1961 — старший консультант юридичної комісії при Раді Міністрів СРСР. У 1957 році був направлений юрисконсультом в Угорщину, потім — у Польщу. 1961—1976 — старший референт, заступник завідувача відділу Президії Верховної Ради СРСР з питань роботи Рад. У 1976—1977 рр. брав участь у підготовці проекту Конституції СРСР 1977 р.

У 1977—1983 роках начальник секретаріату Президії Верховної Ради СРСР. У 1983—1985 роках перший заступник завідувача, а в 1985—1987 роках завідувач Загального відділу ЦК КПРС. У 1987—1988 роках завідувач відділу адміністративних органів ЦК КПРС.

Докторську дисертацію захистив у 1979 році на тему «Державне право». У 1983 році присвоєно військове звання підполковник запасу.

У 1981—1986 роках — член Центральної Ревізійної комісії КПРС. У 1986—1991 роках — член ЦК КПРС. Секретар ЦК КПРС (28 січня 1987 року — 30 вересня 1988 року). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (30 вересня 1988 року — липень 1990 року).

З 1984 року — депутат Верховної Ради РРФСР, голова комісії законодавчих ініціатив. З 1985 року — депутат Верховної Ради СРСР, з 1989 р. по 1992 р. — народний депутат СРСР від КПРС, увійшов до складу ВР СРСР.

З жовтня 1988-го по травень 1989-го перший заступник голови Президії Верховної Ради СРСР. У 1989 році обраний 1-м заступником Голови Верховної Ради СРСР.

15 березня 1990 року Михайло Горбачов був обраний З'їздом народних депутатів Президентом СРСР. На посаді голови Верховної Ради його змінив Лук'янов.

Участь у діяльності ГКЧП

Анатолій Лук'янов у своїх спогадах пише, що не вважав введення надзвичайного стану абсолютно виправданим. Про це він прямо говорив учасникам наради, що проходила в кабінеті прем'єр-міністра СРСР Валентина Павлова пізно ввечері 18 серпня. Сам він до складу Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) не входив. 20 серпня група російських керівників (Руцький, Хасбулатов, Силаєв) зустрічалася в Кремлі з Анатолієм Лук'яновим. В ході зустрічі з російської сторони були висунуті вимоги, які зводилися до припинення діяльності ГКЧП, повернення до Москви Горбачова, але особливих загроз при цьому не висловлювалося. У Лук'янова склалося враження, що ці вимоги не носили ультимативного характеру". Відсутність ультимативності у вимогах відвідувачів Кремля говорило про їхнє бажання не загострювати ситуацію і тим самим утримати гекачепістів від спроб силових дій, а також не квапити події, тобто продовжити невизначеність ситуації, вигідної Білому дому. Колишній член ГКЧП Олег Бакланов зазначав: «Лук'янов займав дуже м'яку позицію, в той час як від Верховної Ради залежало дуже багато». Сам Лук'янов визнавав: «я не входив у ГКЧП із самого початку — у мене були інші погляди». Бакланов також там же відзначав той факт, що Лук'янова заарештували пізніше всіх інших учасників ГКЧП. За власною думкою Лук'янова, його заарештували тому, що «Горбачов і Єльцин боялися, що, якщо V З'їзд народних депутатів СРСР проведе він, депутати можуть звести нанівець всі результати серпневої перемоги демократії».

29 серпня Верховна Рада СРСР дала згоду на притягнення свого голови до кримінальної відповідальності і на його арешт.

З 29 серпня 1991 року по 14 грудня 1992 року Він перебував у слідчому ізоляторі «Матросская Тишина», після чого він був звільнений під підписку про невиїзд. 4 вересня 1991 був звільнений від обов'язків Голови Верховної Ради СРСР. 2 січня 1992 року депутатські повноваження Лук'янова були припинені у зв'язку з розпадом СРСР.

Спочатку Лук'янову пред'явили звинувачення в зраді Батьківщини. У листопаді обвинувачення було змінено на «змова з метою захоплення влади й перевищенні владних повноважень». Давати показання по справі ГКЧП він відмовився, оскільки не вважав себе винним і не міг контактувати з людьми, які, ігноруючи презумпцію невинності, вже в ході перших слідчих дій оголосили його «кримінальним злочинцем». Проти арешту Лук'янова виступив його колега, голова Верховної Ради РРФСР Руслан Хасбулатов, який через 2 роки теж опиниться за ґратами. У серпні 1992 прокуратура знову, тепер уже в третій раз, вирішила змінити свій підхід, повернувшись до звинуваченням у «зраді Батьківщини» і додавши до нього ще різного роду посадові злочини.

1 травня 1993 р. разом з колишніми членами ГКЧП Геннадієм Янаєвим і Володимиром Крючковим брав участь у демонстрації, яка закінчилася сутичкою з міліцією.

23 лютого 1994 року постановою Державної Думи була оголошена амністія для всіх членів та прихильників ГКЧП, і кримінальну справу було припинено.

Депутат Державної думи

У грудні 1993 року обраний депутатом Державної Думи першого скликання по одномандатному округу від Смоленської області, в 1995 році і 1999 році переобирався. У Держдумі першого скликання він був членом Комітету із законодавства і судово-правової реформи. В Держдумі другого скликання був головою Комітету із законодавства і судово-правової реформи. В Держдумі третього скликання з січня 2000 року по квітень 2002 року був головою, а після квітня 2002 року до кінця скликання — член Комітету з державного будівництва.

КПРФ

З 1994 по 2000 рр. — член Президії ЦК КПРФ. У 2000 р. обраний головою Консультативної ради при ЦК КПРФ, з 2008 р. — почесний голова Консультативної ради при ЦК КПРФ.

Викладацька робота

З 2004 року професор кафедри конституційного і муніципального права юридичного факультету МДУ імені М. В. Ломоносова.

Дійсний член Петровської академії наук і мистецтв, Академії адвокатури та Міжнародної академії інформатизації при ООН.

Особисте життя

  • Дружина — Л. Д. Лук'янова (нар. 1931), доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент РАН.
  • Дочка — Олена (нар. 1958), доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та муніципального права ВШЕ.

Нагороди

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. . РБК (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  4. . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 13 квітня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 13 квітня 2017.
  6. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  7. . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  8. . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  9. . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  10. . Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 13 квітня 2017.
  11. Военно-исторический журнал, 1991, № 2
  12. Секретариат ЦК РСДРП(б) — РКП(б) — ВКП(б) — КПСС // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 13 квітня 2017.
  13. . Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  14. Постановление Съезда народных депутатов СССР от 15 марта 1990 г. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
  15. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  16. . Архів оригіналу за 2 вересня 2007. Процитовано 13 квітня 2017.
  17. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2017.
  18. . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  19. . Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  20. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.
  21. . Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  22. . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  23. Постановление Съезда народных депутатов СССР от 4 сентября 1991 г.[недоступне посилання з квітня 2019]
  24. . Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  25. . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  26. . Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  27. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  28. . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  29. . Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  30. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 13 квітня 2017.
  31. Постановление Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации от 23 февраля 1994 г. № 65-1 ГД «Об объявлении политической и экономической амнистии»
  32. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  33. . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 13 квітня 2017.
  34. . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 13 квітня 2017.
  35. Указ Президента Российской Федерации от 25 июня 2012 г. № 902[недоступне посилання з квітня 2019]
  36. . Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 13 квітня 2017.
  37. . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anato lij Iva novich Luk ya nov 7 travnya 1930 roku Smolensk RRFSR SRSR 9 sichnya 2019 roku Moskva Rosiya radyanskij partijnij i derzhavnij diyach rosijskij politik Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS u 1981 1986 rokah Chlen CK KPRS u 1986 1991 rokah Ostannij Golova Verhovnoyi Radi SRSR berezen 1990 veresen 1991 spochatku spodvizhnik pershogo i ostannogo Prezidenta SRSR Mihajla Gorbachova potim jogo oponent Z serpnya 1991 po gruden 1992 roku perebuvav pid vartoyu u spravi GKChP buv zvinuvachenij u zmovi z metoyu zahoplennya vladi j perevishenni vladi ale v podalshomu buv amnistovanij razom z inshimi obvinuvachenimi u cij spravi Deputat Derzhavnoyi Dumi Federalnih Zboriv Rosijskoyi Federaciyi z 1993 po 2003 roki vid KPRF Poet Luk yanov Anatolij Ivanovich Narodzhennya 7 travnya 1930 1930 05 07 1 2 Smolensk RSFRR SRSRSmert 9 sichnya 2019 2019 01 09 2 88 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina SRSR i RosiyaOsvita d i Q4424937 Stupin doktor yuridichnih nauk d 1979 Partiya Komunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi i KPRSDiti d Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luk yanov Doktor yuridichnih nauk 1979 profesor MDU imeni Lomonosova z 2004 roku Zasluzhenij yurist Rosijskoyi Federaciyi 2012 BiografiyaNarodivsya v rodini vijskovosluzhbovcya Batko zaginuv na fronti Trudovu diyalnist rozpochav u 1943 r robochim oboronnogo zavodu Shkolu zakinchiv u 1948 roci z zolotoyu medallyu Yak pishe pro Luk yanova v zhurnali Russkaya zhizn Oleg Kashin V Moskvu z Smolenska vin priyihav podayuchim nadiyi poetom v aktivi yakogo buli publikaciyi v gazetah na batkivshini i dobrozichlivij vidguk Oleksandra Tvardovskogo Zakinchiv yuridichnij fakultet MDU 1953 aspirant tam zhe v 1953 1956 rokah U 1956 1961 starshij konsultant yuridichnoyi komisiyi pri Radi Ministriv SRSR U 1957 roci buv napravlenij yuriskonsultom v Ugorshinu potim u Polshu 1961 1976 starshij referent zastupnik zaviduvacha viddilu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR z pitan roboti Rad U 1976 1977 rr brav uchast u pidgotovci proektu Konstituciyi SRSR 1977 r U 1977 1983 rokah nachalnik sekretariatu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR U 1983 1985 rokah pershij zastupnik zaviduvacha a v 1985 1987 rokah zaviduvach Zagalnogo viddilu CK KPRS U 1987 1988 rokah zaviduvach viddilu administrativnih organiv CK KPRS Doktorsku disertaciyu zahistiv u 1979 roci na temu Derzhavne pravo U 1983 roci prisvoyeno vijskove zvannya pidpolkovnik zapasu U 1981 1986 rokah chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi KPRS U 1986 1991 rokah chlen CK KPRS Sekretar CK KPRS 28 sichnya 1987 roku 30 veresnya 1988 roku Kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS 30 veresnya 1988 roku lipen 1990 roku Z 1984 roku deputat Verhovnoyi Radi RRFSR golova komisiyi zakonodavchih iniciativ Z 1985 roku deputat Verhovnoyi Radi SRSR z 1989 r po 1992 r narodnij deputat SRSR vid KPRS uvijshov do skladu VR SRSR Z zhovtnya 1988 go po traven 1989 go pershij zastupnik golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR U 1989 roci obranij 1 m zastupnikom Golovi Verhovnoyi Radi SRSR 15 bereznya 1990 roku Mihajlo Gorbachov buv obranij Z yizdom narodnih deputativ Prezidentom SRSR Na posadi golovi Verhovnoyi Radi jogo zminiv Luk yanov Uchast u diyalnosti GKChP Anatolij Luk yanov u svoyih spogadah pishe sho ne vvazhav vvedennya nadzvichajnogo stanu absolyutno vipravdanim Pro ce vin pryamo govoriv uchasnikam naradi sho prohodila v kabineti prem yer ministra SRSR Valentina Pavlova pizno vvecheri 18 serpnya Sam vin do skladu Derzhavnogo komitetu z nadzvichajnogo stanu DKNS ne vhodiv 20 serpnya grupa rosijskih kerivnikiv Ruckij Hasbulatov Silayev zustrichalasya v Kremli z Anatoliyem Luk yanovim V hodi zustrichi z rosijskoyi storoni buli visunuti vimogi yaki zvodilisya do pripinennya diyalnosti GKChP povernennya do Moskvi Gorbachova ale osoblivih zagroz pri comu ne vislovlyuvalosya U Luk yanova sklalosya vrazhennya sho ci vimogi ne nosili ultimativnogo harakteru Vidsutnist ultimativnosti u vimogah vidviduvachiv Kremlya govorilo pro yihnye bazhannya ne zagostryuvati situaciyu i tim samim utrimati gekachepistiv vid sprob silovih dij a takozh ne kvapiti podiyi tobto prodovzhiti neviznachenist situaciyi vigidnoyi Bilomu domu Kolishnij chlen GKChP Oleg Baklanov zaznachav Luk yanov zajmav duzhe m yaku poziciyu v toj chas yak vid Verhovnoyi Radi zalezhalo duzhe bagato Sam Luk yanov viznavav ya ne vhodiv u GKChP iz samogo pochatku u mene buli inshi poglyadi Baklanov takozh tam zhe vidznachav toj fakt sho Luk yanova zaareshtuvali piznishe vsih inshih uchasnikiv GKChP Za vlasnoyu dumkoyu Luk yanova jogo zaareshtuvali tomu sho Gorbachov i Yelcin boyalisya sho yaksho V Z yizd narodnih deputativ SRSR provede vin deputati mozhut zvesti nanivec vsi rezultati serpnevoyi peremogi demokratiyi 29 serpnya Verhovna Rada SRSR dala zgodu na prityagnennya svogo golovi do kriminalnoyi vidpovidalnosti i na jogo aresht Z 29 serpnya 1991 roku po 14 grudnya 1992 roku Vin perebuvav u slidchomu izolyatori Matrosskaya Tishina pislya chogo vin buv zvilnenij pid pidpisku pro neviyizd 4 veresnya 1991 buv zvilnenij vid obov yazkiv Golovi Verhovnoyi Radi SRSR 2 sichnya 1992 roku deputatski povnovazhennya Luk yanova buli pripineni u zv yazku z rozpadom SRSR Spochatku Luk yanovu pred yavili zvinuvachennya v zradi Batkivshini U listopadi obvinuvachennya bulo zmineno na zmova z metoyu zahoplennya vladi j perevishenni vladnih povnovazhen Davati pokazannya po spravi GKChP vin vidmovivsya oskilki ne vvazhav sebe vinnim i ne mig kontaktuvati z lyudmi yaki ignoruyuchi prezumpciyu nevinnosti vzhe v hodi pershih slidchih dij ogolosili jogo kriminalnim zlochincem Proti areshtu Luk yanova vistupiv jogo kolega golova Verhovnoyi Radi RRFSR Ruslan Hasbulatov yakij cherez 2 roki tezh opinitsya za gratami U serpni 1992 prokuratura znovu teper uzhe v tretij raz virishila zminiti svij pidhid povernuvshis do zvinuvachennyam u zradi Batkivshini i dodavshi do nogo she riznogo rodu posadovi zlochini 1 travnya 1993 r razom z kolishnimi chlenami GKChP Gennadiyem Yanayevim i Volodimirom Kryuchkovim brav uchast u demonstraciyi yaka zakinchilasya sutichkoyu z miliciyeyu 23 lyutogo 1994 roku postanovoyu Derzhavnoyi Dumi bula ogoloshena amnistiya dlya vsih chleniv ta prihilnikiv GKChP i kriminalnu spravu bulo pripineno Deputat Derzhavnoyi dumi U grudni 1993 roku obranij deputatom Derzhavnoyi Dumi pershogo sklikannya po odnomandatnomu okrugu vid Smolenskoyi oblasti v 1995 roci i 1999 roci pereobiravsya U Derzhdumi pershogo sklikannya vin buv chlenom Komitetu iz zakonodavstva i sudovo pravovoyi reformi V Derzhdumi drugogo sklikannya buv golovoyu Komitetu iz zakonodavstva i sudovo pravovoyi reformi V Derzhdumi tretogo sklikannya z sichnya 2000 roku po kviten 2002 roku buv golovoyu a pislya kvitnya 2002 roku do kincya sklikannya chlen Komitetu z derzhavnogo budivnictva KPRF Z 1994 po 2000 rr chlen Prezidiyi CK KPRF U 2000 r obranij golovoyu Konsultativnoyi radi pri CK KPRF z 2008 r pochesnij golova Konsultativnoyi radi pri CK KPRF Vikladacka robota Z 2004 roku profesor kafedri konstitucijnogo i municipalnogo prava yuridichnogo fakultetu MDU imeni M V Lomonosova Dijsnij chlen Petrovskoyi akademiyi nauk i mistectv Akademiyi advokaturi ta Mizhnarodnoyi akademiyi informatizaciyi pri OON Osobiste zhittyaDruzhina L D Luk yanova nar 1931 doktor biologichnih nauk profesor chlen korespondent RAN Dochka Olena nar 1958 doktor yuridichnih nauk profesor kafedri konstitucijnogo ta municipalnogo prava VShE Nagorodiorden Zhovtnevoyi revolyuciyi orden Trudovogo Chervonogo Prapora Zasluzhenij yurist Rosijskoyi Federaciyi medal CK KPRF 90 rokiv Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi Revolyuciyi inshi medali zarubizhni nagorodi Pochesnij gromadyanin mista geroya Smolenska 2000 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 RBK ros Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2019 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 veresnya 2011 Procitovano 13 kvitnya 2017 Voenno istoricheskij zhurnal 1991 2 Sekretariat CK RSDRP b RKP b VKP b KPSS Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 3 veresnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2017 Postanovlenie Sezda narodnyh deputatov SSSR ot 15 marta 1990 g Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 2 veresnya 2007 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 8 listopada 2014 Procitovano 8 listopada 2014 Arhiv originalu za 4 serpnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Postanovlenie Sezda narodnyh deputatov SSSR ot 4 sentyabrya 1991 g nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 11 grudnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 12 sichnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 10 grudnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 13 kvitnya 2017 Postanovlenie Gosudarstvennoj Dumy Federalnogo Sobraniya Rossijskoj Federacii ot 23 fevralya 1994 g 65 1 GD Ob obyavlenii politicheskoj i ekonomicheskoj amnistii Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 13 kvitnya 2017 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 25 iyunya 2012 g 902 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 16 grudnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 PosilannyaLuk yanov 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6

Дата публікації:
Топ