Єжи Адам Лоєк (пол. Jerzy Adam Łojek; псевдоніми — Leopold Jerzewski, Antoni Jałowiecki, Łukasz Jodko; нар. 3 вересня 1932, м. Варшава — пом. 7 жовтня 1986, там само) — польський історик, публіцист, українознавець.
Єжи Лоєк | |
---|---|
Народився | 3 вересня 1932[1] Варшава, Польська Республіка |
Помер | 7 жовтня 1986[1] (54 роки) Варшава, Польська Народна Республіка |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | історик, письменник, викладач, публіцист, українознавець |
Alma mater | Варшавський університет |
Галузь | історія |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Єжи Лоєк у Вікісховищі |
Біографія
Народився в м. Варшава, в родині військ. лікаря, майора Війська Польського Леопольда Лоєка (1897—1940; замордований НКВС у Катині; див. Катинський розстріл 1940). 1952–56 вивчав історію у Варшавському університеті. Потому працював у науковому закладі з вивчення теорії та історії преси при центральному видавництві робітничого видавничого кооперативу «Praca». Від 1960 — наук. співробітник Лабораторії історії періодики Польської АН. 1961 здобув у Варшавському ун-ті докторський ступінь. Від 1967 — д-р габілітований за працю «Дослідження преси й громадської думки в Королівстві Польському 1815—1830». Цього ж року став доцентом (у званні професора йому було відмовлено з політ. міркувань — через його опозиційну діяльність). Надрукував 34 книги й понад 350 статей. 1974 за сукупність наук. здобутків отримав нагороду Фундації Южиковських (Jurzykowski).
Наук. зацікавлення зосереджувалися на історії Польщі на переломі 18 й 19 ст., історії польсько-рос. дипломатичних відносин, політ. історії 4-літнього сейму (1788–92), проблематиці польс. повстань після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) й агресії більшовицької Росії проти Польщі 1939 (див. Радянсько-польська війна 1939). Сформулював тезу, що Польща 1939 мала погодитися на поступки щодо Німеччини, аби уникнути війни. Досліджував газетярство й польс. пресу 18–19 ст.; був ред. і співавтором «Історії польської преси» (т. 1–4. Варшава, 1976–80).
Автор ґрунтовних досліджень з польсько-укр. проблематики, зокрема своєрідного «українського триптиха», присвяченого родині польс. магнатів Потоцьких — Софії Потоцькій, Станіславу-Щенсному Потоцькому та їхнім нащадкам. Найвідоміша з цього циклу праця — «Історія прекрасної Бітинки: Оповідь про життя Софії Вітт-Потоцької (1760—1822)» (1970; «бестселер польської історичної літератури» — Я.Дашкевич), яка неодноразово перевидавалася (укр. переклад 2005) й успіхом якої автор значною мірою завдячував безкорисливій допомозі історика й краєзнавця з Умані Н.Суровцової та посередництву Я.Дашкевича. У вступі до книги йшлося: «Під час кількарічних джерельних пошуків й праці над цією книгою автор зустрів найприхильніше зацікавлення й постійну, безкорисливу, але надзвичайно цінну допомогу насамперед з боку однієї особи. Нею є д-р Надія Суровцова, відомий знавець історії України 17 й 18 ст., велика шанувальниця парку у Софіївці. Без численних архівних інформацій й джерельних матеріалів, отриманих завдяки допомозі д-ра Суровцової, ця книжка втратила б половину своєї вартості. Складаю їй у цьому місці найсердечнішу подяку за цю допомогу, що є чудовим прикладом співпраці польських і українських істориків у дослідженні проблем, що належать до спільної минувшини обох наших суспільств». У листі до Н.Суровцової від 20 липня 1970 Л. згадував: «Знову подумки пробігаю шляхами, які йдуть через Україну. Стільки подій, найважливіших для історії Польщі, відбувалося в Україні! Тим більше хотів би побачити цей чудовий край». Свою уманську кореспондентку Л. уповноважив вести переговори від його імені щодо ймовірного укр. видання своєї праці й бути її перекладачкою (задум тоді не вдалося реалізувати).
У 1970-х рр. співпрацював з польс. незалежницькою правицею й брав участь у громад. к-ті увічнення пам'яті жертв катинського злочину. Від 1980 — учасник руху «Солідарність», друкувався в нелегальних польс. виданнях. 1981 керував у рамках Центру громад. досліджень «Солідарності» регіону Мазовше лабораторією новітньої історії. Його «Історія Катинської справи» (1980, 1989) стала першою крайовою книжкою з проблематики цього злочину. 1982 достроково вийшов на пенсію, продовжував працювати у статусі незалежного дослідника. На замовлення Є.Ґедройца, гол. ред. паризьких «Kultury» i «Zeszytów historycznych» (там Л. не раз публікував свої матеріали), 1983 підготував працю «Історичний календар: Полемічна історія Польщі».
Помер у м. Варшава.
Від 1989 Інститут ім. Юзефа Пілсудського в Нью-Йорку (США) призначає премію його імені. Від 1994 друкувалася «Бібліотека вибраних праць Є.Лоєка» (упродовж 1994–98 опубл. 7 томів).
Джерела та література
- Рубльов О. С. Лоєк Єжи [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Література
- Żeleński W. Jerzy Łojek (1932—1986): [Nekrolog]. «Zeszyty historyczne», z. 79. Paryż, 1987
- Jackl J. Łojek Jerzy. В кн.: Słownik historyków polskich. Warszawa, 1994
- Rozstrzelani w Katyniu: Alfabetyczny spis 4410 jeńców polskich z Kozielska rozstrzelanych w kwietniu–maju 1940, według zródeł sowieckich, polskich i niemieckich. Indeks represjonowanych, t. 1. Warszawa, 1995
- Суровцова Н. Спогади. К., 1996
- Janowski P. Łojek Jerzy. В кн.: Encyklopedia katolicka, t. 11. Lublin, 2006
- Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури, 2-ге вид., виправлене й доповнене. Львів, 2007
- Чубіна Т. Рід Потоцьких в Україні (тульчинська лінія). Черкаси, 2008.
Посилання
- Рубльов О. С. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezhi Adam Loyek pol Jerzy Adam Lojek psevdonimi Leopold Jerzewski Antoni Jalowiecki Lukasz Jodko nar 3 veresnya 1932 19320903 m Varshava pom 7 zhovtnya 1986 tam samo polskij istorik publicist ukrayinoznavec Yezhi LoyekNarodivsya3 veresnya 1932 1932 09 03 1 Varshava Polska RespublikaPomer7 zhovtnya 1986 1986 10 07 1 54 roki Varshava Polska Narodna RespublikaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnististorik pismennik vikladach publicist ukrayinoznavecAlma materVarshavskij universitetGaluzistoriyaBatkodU shlyubi zdNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Yezhi Loyek u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v m Varshava v rodini vijsk likarya majora Vijska Polskogo Leopolda Loyeka 1897 1940 zamordovanij NKVS u Katini div Katinskij rozstril 1940 1952 56 vivchav istoriyu u Varshavskomu universiteti Potomu pracyuvav u naukovomu zakladi z vivchennya teoriyi ta istoriyi presi pri centralnomu vidavnictvi robitnichogo vidavnichogo kooperativu Praca Vid 1960 nauk spivrobitnik Laboratoriyi istoriyi periodiki Polskoyi AN 1961 zdobuv u Varshavskomu un ti doktorskij stupin Vid 1967 d r gabilitovanij za pracyu Doslidzhennya presi j gromadskoyi dumki v Korolivstvi Polskomu 1815 1830 Cogo zh roku stav docentom u zvanni profesora jomu bulo vidmovleno z polit mirkuvan cherez jogo opozicijnu diyalnist Nadrukuvav 34 knigi j ponad 350 statej 1974 za sukupnist nauk zdobutkiv otrimav nagorodu Fundaciyi Yuzhikovskih Jurzykowski Nauk zacikavlennya zoseredzhuvalisya na istoriyi Polshi na perelomi 18 j 19 st istoriyi polsko ros diplomatichnih vidnosin polit istoriyi 4 litnogo sejmu 1788 92 problematici pols povstan pislya 3 go podilu Polshi 1795 div Podili Polshi 1772 1793 1795 j agresiyi bilshovickoyi Rosiyi proti Polshi 1939 div Radyansko polska vijna 1939 Sformulyuvav tezu sho Polsha 1939 mala pogoditisya na postupki shodo Nimechchini abi uniknuti vijni Doslidzhuvav gazetyarstvo j pols presu 18 19 st buv red i spivavtorom Istoriyi polskoyi presi t 1 4 Varshava 1976 80 Avtor gruntovnih doslidzhen z polsko ukr problematiki zokrema svoyeridnogo ukrayinskogo triptiha prisvyachenogo rodini pols magnativ Potockih Sofiyi Potockij Stanislavu Shensnomu Potockomu ta yihnim nashadkam Najvidomisha z cogo ciklu pracya Istoriya prekrasnoyi Bitinki Opovid pro zhittya Sofiyi Vitt Potockoyi 1760 1822 1970 bestseler polskoyi istorichnoyi literaturi Ya Dashkevich yaka neodnorazovo perevidavalasya ukr pereklad 2005 j uspihom yakoyi avtor znachnoyu miroyu zavdyachuvav bezkorislivij dopomozi istorika j krayeznavcya z Umani N Surovcovoyi ta poserednictvu Ya Dashkevicha U vstupi do knigi jshlosya Pid chas kilkarichnih dzherelnih poshukiv j praci nad ciyeyu knigoyu avtor zustriv najprihilnishe zacikavlennya j postijnu bezkorislivu ale nadzvichajno cinnu dopomogu nasampered z boku odniyeyi osobi Neyu ye d r Nadiya Surovcova vidomij znavec istoriyi Ukrayini 17 j 18 st velika shanuvalnicya parku u Sofiyivci Bez chislennih arhivnih informacij j dzherelnih materialiv otrimanih zavdyaki dopomozi d ra Surovcovoyi cya knizhka vtratila b polovinu svoyeyi vartosti Skladayu yij u comu misci najserdechnishu podyaku za cyu dopomogu sho ye chudovim prikladom spivpraci polskih i ukrayinskih istorikiv u doslidzhenni problem sho nalezhat do spilnoyi minuvshini oboh nashih suspilstv U listi do N Surovcovoyi vid 20 lipnya 1970 L zgaduvav Znovu podumki probigayu shlyahami yaki jdut cherez Ukrayinu Stilki podij najvazhlivishih dlya istoriyi Polshi vidbuvalosya v Ukrayini Tim bilshe hotiv bi pobachiti cej chudovij kraj Svoyu umansku korespondentku L upovnovazhiv vesti peregovori vid jogo imeni shodo jmovirnogo ukr vidannya svoyeyi praci j buti yiyi perekladachkoyu zadum todi ne vdalosya realizuvati U 1970 h rr spivpracyuvav z pols nezalezhnickoyu praviceyu j brav uchast u gromad k ti uvichnennya pam yati zhertv katinskogo zlochinu Vid 1980 uchasnik ruhu Solidarnist drukuvavsya v nelegalnih pols vidannyah 1981 keruvav u ramkah Centru gromad doslidzhen Solidarnosti regionu Mazovshe laboratoriyeyu novitnoyi istoriyi Jogo Istoriya Katinskoyi spravi 1980 1989 stala pershoyu krajovoyu knizhkoyu z problematiki cogo zlochinu 1982 dostrokovo vijshov na pensiyu prodovzhuvav pracyuvati u statusi nezalezhnogo doslidnika Na zamovlennya Ye Gedrojca gol red parizkih Kultury i Zeszytow historycznych tam L ne raz publikuvav svoyi materiali 1983 pidgotuvav pracyu Istorichnij kalendar Polemichna istoriya Polshi Pomer u m Varshava Vid 1989 Institut im Yuzefa Pilsudskogo v Nyu Jorku SShA priznachaye premiyu jogo imeni Vid 1994 drukuvalasya Biblioteka vibranih prac Ye Loyeka uprodovzh 1994 98 opubl 7 tomiv Dzherela ta literaturaRublov O S Loyek Yezhi 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Zelenski W Jerzy Lojek 1932 1986 Nekrolog Zeszyty historyczne z 79 Paryz 1987 Jackl J Lojek Jerzy V kn Slownik historykow polskich Warszawa 1994 Rozstrzelani w Katyniu Alfabetyczny spis 4410 jencow polskich z Kozielska rozstrzelanych w kwietniu maju 1940 wedlug zrodel sowieckich polskich i niemieckich Indeks represjonowanych t 1 Warszawa 1995 Surovcova N Spogadi K 1996 Janowski P Lojek Jerzy V kn Encyklopedia katolicka t 11 Lublin 2006 Dashkevich Ya Postati Narisi pro diyachiv istoriyi politiki kulturi 2 ge vid vipravlene j dopovnene Lviv 2007 Chubina T Rid Potockih v Ukrayini tulchinska liniya Cherkasi 2008 PosilannyaRublov O S Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563