Ло сє пол Łosie українське лемківське село на Закерзонні у Польщі у гміні Лабова Новосондецького повіту Малопольського в

Ло́сє (пол. Łosie) — українське лемківське село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Лабова Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 224 особи (2011).

Село

Лосє

пол. Łosie

Координати 49°28′ пн. ш. 20°55′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 20.917° сх. д. / 49.467; 20.917Координати: 49°28′ пн. ш. 20°55′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 20.917° сх. д. / 49.467; 20.917

Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Малопольське воєводство
Повіт	Новосондецький повіт
Гміна	Лабова
Перша згадка	1359
Населення	224 особи (2011)
Часовий пояс	, влітку
Телефонний код	(+48) 18
Автомобільний код	KNS
SIMC	0442880
OSM	↑2892351 ·R (Ґміна Лабова)

Лосє

Лосє (Польща)

Лосє

Лосє (Малопольське воєводство)

Лосє у Вікісховищі

Розташування

Лежить в Низьких Бескидах.

Історія

Село згадується негайно після анексії Галичини — в 1359 р., коли король Казимир III Великий віддав землі на берегах Ждині своєму лицарю Павлу Гладишу. Податковий реєстр 1581 р. засвідчує власність на село Бранських, було 10 селянських ланів, 2 коморники без тяглової худоби, піп руський і церква.

У грамоті 1588 р. дідич Забелча, Вєльполя і Лабової Іоан Браницький згадує пароха села Лосє, що свідчить про існування церкви і парохії на той час.

В 1600 році Лосє відповідно до угоди в переліку 25 гірських сіл перейшло від князів Острозьких до князів Любомирських.

У 1914 р. за москвофільство 33 жителі села заарештовано і вислано до Талергофу.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки, встановили свою владу шляхом роззброєння жандармських постерунків. У міжвоєнний період рівень життя різко знизився.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 340 жителів села усі 340 — українці. До 1945 р. в селі була церква греко-католицької парафії Нова Весь Мушинського деканату; метричні книги велися з 1784 року.

Після приходу Червоної армії щонайменше 38 жителів села були мобілізовані, 5 з них загинули. Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а 63 родини корінного українського населення примусово-добровільно вивезено в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянського і польського війська. З тих, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла 8 осіб були ув'язнені в концтаборі Явожно, 271 особа (59 родин) депортовані на Повернені Землі, залишилось лише 12 українців, а натомість заселено поляків.

У 1956 р. до села вдалось повернутись 8 родинам з Повернених Земель, а наступного року з СРСР повернулося 4 чоловіки. Того ж року в церкві почав служити православний священик, а греко-католицькому польська влада заборонила перебувати в селі.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	108	30	70	8
Жінки	116	37	66	13
Разом	224	67	136	21

Пам'ятки

В селі збереглася давня дерев'яна церква святого Архангела Михаїла збудована 1826 року зі збереженим внутрішнім оздобленням (іконостас, вівтарі, процесійний хрест, хоругва).
Територія довкола церкви огороджена низьким кам'яним парканом.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лосє

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 54 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

Łosie 3(2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 200. (пол.)

Це незавершена стаття про Малопольське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2016.

[3] Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 54 — Вісбаден, 1983. — 205 с.

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2016.

[5] . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.

[age-6] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.