Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лопанський міст (відомий також як Великий Лопанський міст, у XIX столітті також використовувалася назва Катеринославський міст, у радянські часи — Свердловський) — міст через річку Лопань в центрі міста Харкова. Розташований на самому початку вулиці Полтавський Шлях (раніше — Катеринославська, потім — Свердлова). Поєднує Нагірний район і три центральні площі міста з Залопанню.
| Лопанський міст | |
|---|---|
 Лопанський міст, Харків | |
| 49°59′19″ пн. ш. 36°13′33″ сх. д. / 49.98861111113877342° пн. ш. 36.225833333360775° сх. д.Координати: 49°59′19″ пн. ш. 36°13′33″ сх. д. / 49.98861111113877342° пн. ш. 36.225833333360775° сх. д. | |
| Офіційна назва | Лопанський |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Шевченківський, Холодногірський, Новобаварський райони Харкова |
| Галузь застосування | автомобільний, трамвайний, пішохідний |
| Перетинає | Лопань |
| Тип конструкції | Двопролітний з залізобетонною пролітною будівлею |
| Відкрито | раніше 1745 р. (дерев’яний), XIX ст. (кам’яний), 1958 р. (бетонний) |
  Лопанський міст Лопанський міст (Україна) | |
 Лопанський міст у Вікісховищі | |
Виконує важливу транспортну функцію зв'язку центру з західними районами міста.
Історія
XVIII — XIX століття
Лопанський міст був першим великим мостом козацького Харкова. Точна дата його будівництва невідома, однак станом на 1745 рік на річці Лопань існував старий дерев'яний міст, що вже потребував ремонту. Протягом 1749—1750 років був побудований новий міст, який у 1760 році був сильно зіпсований під час повені. На початку 1780-х знову виникла необхідність у перебудові мосту.
У 1782 році губернським механіком Захаржевським був підготовлений проект побудови нового дерев'яного мосту з кошторисом в 4102 рубля. Будівництво мостів було повинністю всіх обивателів Харківського округу, але губернатор Чертков вирішив залучити до будівництва лише дворянство й купецтво. Представники цих станів дали згоду на фінансування на суму трохи більшу за півтори тисячі рублів, але Казенна Палата не погоджувалася без рішення Сенату на фінансування залишків кошторису. Допоки містяни намагалися зібрати необхідні кошти, міст опинився у аварійному стані: «что не только проѣзжающимъ чрезъ оный, но даже и проходящимъ не малую наводилъ опасность». У результаті питання з будівництвом було вирішене губернатором Чертковим, який ухвалив рішення про побудову мосту за кошти міського бюджету, до того ж було вирішено зробити міст кам'яним.
За новим проектом механіка Захаржевського будівництво першого кам'яного мосту в Харкові планувалося здійснити за 3423 рублі. Міст мав бути трипролітним, але власне каменю планувалося використовувати небагато — тільки для фундаментів, на зведення ж опор мосту мало піти 250 тисяч цеглин і 200 пудів заліза. Головним будівельним матеріалом все одно лишалася деревина. Роботи розпочалися навесні 1783 року і первісно мали повністю закінчитися до кінця року. Керував роботами Захаржевський, помічники якому губернатор призначив кількох купців та міщан. Каміння для фундаменту привозилося з Кам'яної Яруги, а для укріплення набережної каміння брали з валу зруйнованої Салтівської фортеці. До осені не вдалося виконати будівельні роботи у повному обсязі, але проїзд мостом став вже можливим.
Та міст виявився нестійким і вже навесні 1785 року повінь зруйнувала частину опор і прольотів. Важливу дорогу на Катеринослав не можна було лишати без надійної переправи через Лопань, тож біля руїн кам'яного побудували два тимчасових дерев'яних мости. Але і вони вже наступного 1786 року були сильно пошкоджені новою повінню. До приїзду Катерини II міст відновили, а береги укріпили сваями й камінням. Але у 1790 році новий губернатор Кишенський визнав кам'яний міст, на будівництво та ремонти якого вже пішло більше 20 тисяч рублів, знову аварійним і таким, що не підлягає відновленню. На його місці було вирішено поставити новий дерев'яний міст, що й було зроблено харківським намісником князем Потьомкіним.
У 1832 році в межах підготовки до приїзду імператора через місто, міст був капітально відремонтований. При генерал-губернаторі Долгорукові у першій половині 1840-х років був складений план робіт по укріпленню берегів в районах Лопанського і Харківського мостів. Тоді ж була проведена і частина цих робіт. У 1847 році роботи були перервані через смерть губернатора.
Наступним генерал-губернатором Кокошкіним в кінці 1840-х — першій половині 1850-х років були продовжені роботи по укріпленню берегів річки, причому роботи проводились не тільки в районі мосту, а майже по всій набережній в межах міста. Для перепланування і укріплення берегів довелося проводити відчуження берегової смуги у приватних осіб за рахунок міста і земства. Так був побудований новий Лопанський міст, біля якого були висаджені тополі, спеціально закуплені в університетському ботанічному саду.
Дерев'яні мости потребували щорічного ремонту і в 1887–1888 роках товариством харківських кінно-залізних доріг в межах контракту по будівництву конки в місті був побудований новий залізний міст на кам'яних опорах — перший міст в Харкові, який не ушкоджували щорічні весняні повені. Кошторис будівництва складав 160 тисяч рублів.
Окрім Великого Лопанського мосту (який власне і сьогодні звуть Лопанським) через річку Лопань між Бурсацьким узвозом і Благовіщенським базаром був прокладений ще один міст, який довгий час носив назву Малого Лопанського.
ХХ — ХХІ століття
В радянські часи міст називали Свердловським, адже Вулиця Полтавський Шлях, від якого починався міст носила тоді ім'я Свердлова.
Під час Другої Світової війни міст був зруйнований і відбудований знову лише в 1958 році.
Сучасний міст збудований за проектом архітектора А. В. Межеровского. Він має два прольоти, зроблений з залізобетону з використанням кам'яних опор, що збереглися від старого мосту. В оформленні використані чавунні литі перила і стовпи освітлення, а також кам'яні тумби на березі.
Мостом проходить двополосна автодорога з трамвайними путями посередині.
Посилання
- Багалій Д., Міллер Д. Історія міста Харкова за 250 років його існування (з 1655 року). — Харків: типографія М. Зільберберг і Сини, 1905. — Т. I. (рос.)
- Багалій Д., Міллер Д. Історія міста Харкова за 250 років його існування (з 1655 року). — Харків: типографія М. Зільберберг і Сини, 1912. — Т. II. (рос.)
Примітки
- Дело Казенной Палаты о Харьковском и Лопанском мостах, 1782—1783 годов из архива Харьковского Губернского Правления в книге Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 года). — Харьков: типография М. Зильберберг и Сыновья, 1905. — Т. I. — С. 209
- Клейн Б. Г., Лаврент’єв І. Н., Лейбфрейд А. Ю. та інші. Харків : Архітектура, пам’ятники, новобудови : Путівник. — Харків : Прапор, 1987. — С. 130.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lopanskij mist vidomij takozh yak Velikij Lopanskij mist u XIX stolitti takozh vikoristovuvalasya nazva Katerinoslavskij mist u radyanski chasi Sverdlovskij mist cherez richku Lopan v centri mista Harkova Roztashovanij na samomu pochatku vulici Poltavskij Shlyah ranishe Katerinoslavska potim Sverdlova Poyednuye Nagirnij rajon i tri centralni ploshi mista z Zalopannyu Lopanskij mistLopanskij mistLopanskij mist Harkiv49 59 19 pn sh 36 13 33 sh d 49 98861111113877342 pn sh 36 225833333360775 sh d 49 98861111113877342 36 225833333360775 Koordinati 49 59 19 pn sh 36 13 33 sh d 49 98861111113877342 pn sh 36 225833333360775 sh d 49 98861111113877342 36 225833333360775Oficijna nazvaLopanskijKrayina UkrayinaRoztashuvannyaShevchenkivskij Holodnogirskij Novobavarskij rajoni HarkovaGaluz zastosuvannyaavtomobilnij tramvajnij pishohidnijPeretinayeLopanTip konstrukciyiDvoprolitnij z zalizobetonnoyu prolitnoyu budivleyuVidkritoranishe 1745 r derev yanij XIX st kam yanij 1958 r betonnij Lopanskij mistLopanskij mist Ukrayina Lopanskij mist u Vikishovishi Viglyad z Universitetskoyi girki cherez chastinu Sergiyivskoyi ploshi na Velikij Lopanskij mist pochatok Katerinoslavskoyi vulici i Hristorozhdestvensku cerkvu Foto 1879 r Lopanskij mist na pochatku XX st Viglyad z za Lopani na Universitetsku girku Vikonuye vazhlivu transportnu funkciyu zv yazku centru z zahidnimi rajonami mista IstoriyaXVIII XIX stolittyaLopanskij mist buv pershim velikim mostom kozackogo Harkova Tochna data jogo budivnictva nevidoma odnak stanom na 1745 rik na richci Lopan isnuvav starij derev yanij mist sho vzhe potrebuvav remontu Protyagom 1749 1750 rokiv buv pobudovanij novij mist yakij u 1760 roci buv silno zipsovanij pid chas poveni Na pochatku 1780 h znovu vinikla neobhidnist u perebudovi mostu U 1782 roci gubernskim mehanikom Zaharzhevskim buv pidgotovlenij proekt pobudovi novogo derev yanogo mostu z koshtorisom v 4102 rublya Budivnictvo mostiv bulo povinnistyu vsih obivateliv Harkivskogo okrugu ale gubernator Chertkov virishiv zaluchiti do budivnictva lishe dvoryanstvo j kupectvo Predstavniki cih staniv dali zgodu na finansuvannya na sumu trohi bilshu za pivtori tisyachi rubliv ale Kazenna Palata ne pogodzhuvalasya bez rishennya Senatu na finansuvannya zalishkiv koshtorisu Dopoki mistyani namagalisya zibrati neobhidni koshti mist opinivsya u avarijnomu stani chto ne tolko proѣzzhayushim chrez onyj no dazhe i prohodyashim ne maluyu navodil opasnost U rezultati pitannya z budivnictvom bulo virishene gubernatorom Chertkovim yakij uhvaliv rishennya pro pobudovu mostu za koshti miskogo byudzhetu do togo zh bulo virisheno zrobiti mist kam yanim Za novim proektom mehanika Zaharzhevskogo budivnictvo pershogo kam yanogo mostu v Harkovi planuvalosya zdijsniti za 3423 rubli Mist mav buti triprolitnim ale vlasne kamenyu planuvalosya vikoristovuvati nebagato tilki dlya fundamentiv na zvedennya zh opor mostu malo piti 250 tisyach ceglin i 200 pudiv zaliza Golovnim budivelnim materialom vse odno lishalasya derevina Roboti rozpochalisya navesni 1783 roku i pervisno mali povnistyu zakinchitisya do kincya roku Keruvav robotami Zaharzhevskij pomichniki yakomu gubernator priznachiv kilkoh kupciv ta mishan Kaminnya dlya fundamentu privozilosya z Kam yanoyi Yarugi a dlya ukriplennya naberezhnoyi kaminnya brali z valu zrujnovanoyi Saltivskoyi forteci Do oseni ne vdalosya vikonati budivelni roboti u povnomu obsyazi ale proyizd mostom stav vzhe mozhlivim Ta mist viyavivsya nestijkim i vzhe navesni 1785 roku povin zrujnuvala chastinu opor i prolotiv Vazhlivu dorogu na Katerinoslav ne mozhna bulo lishati bez nadijnoyi perepravi cherez Lopan tozh bilya ruyin kam yanogo pobuduvali dva timchasovih derev yanih mosti Ale i voni vzhe nastupnogo 1786 roku buli silno poshkodzheni novoyu povinnyu Do priyizdu Katerini II mist vidnovili a beregi ukripili svayami j kaminnyam Ale u 1790 roci novij gubernator Kishenskij viznav kam yanij mist na budivnictvo ta remonti yakogo vzhe pishlo bilshe 20 tisyach rubliv znovu avarijnim i takim sho ne pidlyagaye vidnovlennyu Na jogo misci bulo virisheno postaviti novij derev yanij mist sho j bulo zrobleno harkivskim namisnikom knyazem Potomkinim U 1832 roci v mezhah pidgotovki do priyizdu imperatora cherez misto mist buv kapitalno vidremontovanij Pri general gubernatori Dolgorukovi u pershij polovini 1840 h rokiv buv skladenij plan robit po ukriplennyu beregiv v rajonah Lopanskogo i Harkivskogo mostiv Todi zh bula provedena i chastina cih robit U 1847 roci roboti buli perervani cherez smert gubernatora Nastupnim general gubernatorom Kokoshkinim v kinci 1840 h pershij polovini 1850 h rokiv buli prodovzheni roboti po ukriplennyu beregiv richki prichomu roboti provodilis ne tilki v rajoni mostu a majzhe po vsij naberezhnij v mezhah mista Dlya pereplanuvannya i ukriplennya beregiv dovelosya provoditi vidchuzhennya beregovoyi smugi u privatnih osib za rahunok mista i zemstva Tak buv pobudovanij novij Lopanskij mist bilya yakogo buli visadzheni topoli specialno zakupleni v universitetskomu botanichnomu sadu Derev yani mosti potrebuvali shorichnogo remontu i v 1887 1888 rokah tovaristvom harkivskih kinno zaliznih dorig v mezhah kontraktu po budivnictvu konki v misti buv pobudovanij novij zaliznij mist na kam yanih oporah pershij mist v Harkovi yakij ne ushkodzhuvali shorichni vesnyani poveni Koshtoris budivnictva skladav 160 tisyach rubliv Okrim Velikogo Lopanskogo mostu yakij vlasne i sogodni zvut Lopanskim cherez richku Lopan mizh Bursackim uzvozom i Blagovishenskim bazarom buv prokladenij she odin mist yakij dovgij chas nosiv nazvu Malogo Lopanskogo Bij za Lopanskij mist 25 zhovtnya 1941HH HHI stolittyaV radyanski chasi mist nazivali Sverdlovskim adzhe Vulicya Poltavskij Shlyah vid yakogo pochinavsya mist nosila todi im ya Sverdlova Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni mist buv zrujnovanij i vidbudovanij znovu lishe v 1958 roci Suchasnij mist zbudovanij za proektom arhitektora A V Mezherovskogo Vin maye dva proloti zroblenij z zalizobetonu z vikoristannyam kam yanih opor sho zbereglisya vid starogo mostu V oformlenni vikoristani chavunni liti perila i stovpi osvitlennya a takozh kam yani tumbi na berezi Mostom prohodit dvopolosna avtodoroga z tramvajnimi putyami poseredini PosilannyaBagalij D Miller D Istoriya mista Harkova za 250 rokiv jogo isnuvannya z 1655 roku Harkiv tipografiya M Zilberberg i Sini 1905 T I ros Bagalij D Miller D Istoriya mista Harkova za 250 rokiv jogo isnuvannya z 1655 roku Harkiv tipografiya M Zilberberg i Sini 1912 T II ros PrimitkiDelo Kazennoj Palaty o Harkovskom i Lopanskom mostah 1782 1783 godov iz arhiva Harkovskogo Gubernskogo Pravleniya v knige Bagalej D Miller D Istoriya goroda Harkova za 250 let sushestvovaniya s 1655 goda Harkov tipografiya M Zilberberg i Synovya 1905 T I S 209 Klejn B G Lavrent yev I N Lejbfrejd A Yu ta inshi Harkiv Arhitektura pam yatniki novobudovi Putivnik Harkiv Prapor 1987 S 130