Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олег Лойка (1 травня 1931, Слонім — 19 листопада 2008, Слонім) — білоруський поет, письменник і літературознавець. Член-кореспондент АН Білорусі.
| Олег Лойка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Алег Лойка | ||||
| Народився | 1 травня 1931 Слонім, Новогрудське воєводство, Польська Республіка | |||
| Помер | 19 листопада 2008 (77 років) Слонім, Гродненська область, Білорусь | |||
| Громадянство | Білорусь | |||
| Діяльність | перекладач, письменник, поет, критик, літературознавець | |||
| Сфера роботи | філологія, поезія[1], історія літератури[1] і літературна критика[1] | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ (1953) | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Жанр | поезія, роман, есе | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників і СП СРСР | |||
| Діти | Q3917879? | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Біографія
Народився в сім'ї фельдшера. Закінчив філологічний факультет БДУ (1953), аспірантуру при кафедрі білоруської літератури БДУ (1956). З 1956 — викладач білоруської літератури, з 1985 — завідувач кафедри БДУ. У 1991-1996 роках — декан філологічного факультету БДУ. Керував університетським об'єднанням «Зліт» (1964-1989).
В останні роки життя жив у Слонімі. Був одружений, мав дочку Антоніну, сина Павла та онуків Віталія, Олега і Надію.
Творчість
Дебютував віршами в 1943 («Барановицька газета»). Автор збірок поезії «На юначому шляху» (1959), «Задумані переліски» (1961), «Дороги і мріяння» (1963), «Блакитне озерце» (вірші та поеми, 1965), «Щоб не плакали коні» (1967), «Дивосил» (1969), «Коли в дорозі ти …» (вибране, 1971), «Щирість» (1973), «Почуття» (вірші та поема, 1976), «Лінія життя» (1978), «Скрижалі» (вибране, 1981), «Нерівні дати» (1983), «Грайна» (1986), «Проліски в окопах» (1987), «Балади війни і миру» (1989), «Тала весна» (вірші та поеми, 1990). Для дітей вийшли книги віршів «Як Тоня відлуння шукала» (1962), «Хоровод дивовижних пригод» (1966), «Біля млина» (1972), «Де хто ночує?» (1977), «Про діда Аяяй і бабку Оёёй» (1984). Написав романи-есе «Як вогонь, як вода» (1984) і «Франциск Скорина, або Сонце молодикове» (1990), повість «Скорина на Градчанах» (1990), сценарій документального фільму «Максим Богданович» (знятий у 1990). Автор 100 книг, остання прижиттєва вийшла в 2003 році.
Переклав білоруською мовою книгу вибраних творів П. Верлена «У місячному сяйві» (1974), Й. В. Гете «Побачення і розлука» (1981), окремі твори російських, українських, литовських, латиських, польських та інших поетів. Перекладач і упорядник 2-томної антології польської поезії «Від Бугу до Вісли», куди увійшли вірші 180 поетів.
Виступав як критик і літературознавець. Видав монографії «Адам Міцкевич і білоруська література» (1959), «„Нова земля“ Якуба Коласа: Витоки, велич, краса» (1961), «Максим Богданович» (1966), «Зустрічі з днем сьогоднішнім» (1968), «Білоруськf поезія початку XX століття» (1972), збірка літературно-критичних статей і творчих портретів «Поезія і час» (1981), доповіді на V Міжнародний з'їзд славістів «Білорусько-польські літературні взаємозв'язки в XIX ст.» (з Н. Перкіним, 1963), на IX з'їзд — «Традиції літератури стародавньої Русі в білоруській літератури» (з В. Чемерицьким, А. Коршуновим, 1982), навчальний посібник для студентів вузів «Історія білоруської літератури: дореволюційних період» (ч. I — 1977, ч. II — 1980, 2-е допрац. вид. ч. I і II — 1989). Автор програм зі старобілоруської літератури і білоруської літератури XVIII — початку XX століть. Один з укладачів хрестоматії для вищих навчальних закладів «Білоруська література XIX століття» (з С. Олександровичем і В. Рагойшею, 1971, 2-е доопрацьоване видання з В. Рагойшею, 1988).
Визнання
- Член Спілки письменників СРСР (з 1960).
- Доктор філологічних наук
- Професор.
- Нагороджений орденом Дружби народів, медаллю Франциска Скорини, польською медаллю «Заслужений перед польською літературою», ін. медалями.
- Лауреат Державної премії БРСР імені Якуба Коласа (1990) за роман-есе «Франциск Скорина, або Сонце молодикове».
- Лауреат премії БДУ імені Володимира Пічети.
Пам'ять
Іменем Олега Лойка названа вулиця у Слонімі.
Література
- Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ;
- Лойка Алег // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995.;
- Аксак В. Вянок памяці: Алег Лойка // Радыё Свабода 19 ліст. 2008, 18:06.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleg Lojka 1 travnya 1931 19310501 Slonim 19 listopada 2008 Slonim biloruskij poet pismennik i literaturoznavec Chlen korespondent AN Bilorusi Oleg LojkaAleg LojkaNarodivsya1 travnya 1931 1931 05 01 Slonim Novogrudske voyevodstvo Polska RespublikaPomer19 listopada 2008 2008 11 19 77 rokiv Slonim Grodnenska oblast BilorusGromadyanstvoBilorusDiyalnistperekladach pismennik poet kritik literaturoznavecSfera robotifilologiya poeziya 1 istoriya literaturi 1 i literaturna kritika 1 Alma materfilologichnij fakultet BDU 1953 Mova tvorivbiloruskaZhanrpoeziya roman eseChlenstvoSpilka biloruskih pismennikiv i SP SRSRDitiQ3917879 NagorodiLiteraturna premiya imeni Yakuba Kolasa 1990 Q114288289 BiografiyaNarodivsya v sim yi feldshera Zakinchiv filologichnij fakultet BDU 1953 aspiranturu pri kafedri biloruskoyi literaturi BDU 1956 Z 1956 vikladach biloruskoyi literaturi z 1985 zaviduvach kafedri BDU U 1991 1996 rokah dekan filologichnogo fakultetu BDU Keruvav universitetskim ob yednannyam Zlit 1964 1989 V ostanni roki zhittya zhiv u Slonimi Buv odruzhenij mav dochku Antoninu sina Pavla ta onukiv Vitaliya Olega i Nadiyu TvorchistDebyutuvav virshami v 1943 Baranovicka gazeta Avtor zbirok poeziyi Na yunachomu shlyahu 1959 Zadumani pereliski 1961 Dorogi i mriyannya 1963 Blakitne ozerce virshi ta poemi 1965 Shob ne plakali koni 1967 Divosil 1969 Koli v dorozi ti vibrane 1971 Shirist 1973 Pochuttya virshi ta poema 1976 Liniya zhittya 1978 Skrizhali vibrane 1981 Nerivni dati 1983 Grajna 1986 Proliski v okopah 1987 Baladi vijni i miru 1989 Tala vesna virshi ta poemi 1990 Dlya ditej vijshli knigi virshiv Yak Tonya vidlunnya shukala 1962 Horovod divovizhnih prigod 1966 Bilya mlina 1972 De hto nochuye 1977 Pro dida Ayayaj i babku Oyoyoj 1984 Napisav romani ese Yak vogon yak voda 1984 i Francisk Skorina abo Sonce molodikove 1990 povist Skorina na Gradchanah 1990 scenarij dokumentalnogo filmu Maksim Bogdanovich znyatij u 1990 Avtor 100 knig ostannya prizhittyeva vijshla v 2003 roci Pereklav biloruskoyu movoyu knigu vibranih tvoriv P Verlena U misyachnomu syajvi 1974 J V Gete Pobachennya i rozluka 1981 okremi tvori rosijskih ukrayinskih litovskih latiskih polskih ta inshih poetiv Perekladach i uporyadnik 2 tomnoyi antologiyi polskoyi poeziyi Vid Bugu do Visli kudi uvijshli virshi 180 poetiv Vistupav yak kritik i literaturoznavec Vidav monografiyi Adam Mickevich i biloruska literatura 1959 Nova zemlya Yakuba Kolasa Vitoki velich krasa 1961 Maksim Bogdanovich 1966 Zustrichi z dnem sogodnishnim 1968 Biloruskf poeziya pochatku XX stolittya 1972 zbirka literaturno kritichnih statej i tvorchih portretiv Poeziya i chas 1981 dopovidi na V Mizhnarodnij z yizd slavistiv Bilorusko polski literaturni vzayemozv yazki v XIX st z N Perkinim 1963 na IX z yizd Tradiciyi literaturi starodavnoyi Rusi v biloruskij literaturi z V Chemerickim A Korshunovim 1982 navchalnij posibnik dlya studentiv vuziv Istoriya biloruskoyi literaturi dorevolyucijnih period ch I 1977 ch II 1980 2 e doprac vid ch I i II 1989 Avtor program zi starobiloruskoyi literaturi i biloruskoyi literaturi XVIII pochatku XX stolit Odin z ukladachiv hrestomatiyi dlya vishih navchalnih zakladiv Biloruska literatura XIX stolittya z S Oleksandrovichem i V Ragojsheyu 1971 2 e doopracovane vidannya z V Ragojsheyu 1988 ViznannyaChlen Spilki pismennikiv SRSR z 1960 Doktor filologichnih nauk Profesor Nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv medallyu Franciska Skorini polskoyu medallyu Zasluzhenij pered polskoyu literaturoyu in medalyami Laureat Derzhavnoyi premiyi BRSR imeni Yakuba Kolasa 1990 za roman ese Francisk Skorina abo Sonce molodikove Laureat premiyi BDU imeni Volodimira Picheti Pam yatImenem Olega Lojka nazvana vulicya u Slonimi LiteraturaBelaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X Lojka Aleg Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagrafichny sloynik U 6 t pad red A I Maldzisa Mn BelEn 1992 1995 Aksak V Vyanok pamyaci Aleg Lojka Radyyo Svaboda 19 list 2008 18 06 Czech National Authority Database d Track Q13550863