Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лозува тка село в Україні у складі Звенигородського району Шполянської міської ОТГ Черкаської області село Лозуватка Кра

Лозуватка (Шполянський район)

Лозуватка (Шполянський район)

Лозува́тка — село в Україні, у складі Звенигородського району Шполянської міської ОТГ Черкаської області.

село Лозуватка
image
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Громада Шполя́нська міська об'єднана територіальна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1649
Населення 1256 осіб (2007)
Поштовий індекс 20621
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 49°03′01″ пн. ш. 31°16′48″ сх. д. / 49.05028° пн. ш. 31.28000° сх. д. / 49.05028; 31.28000Координати: 49°03′01″ пн. ш. 31°16′48″ сх. д. / 49.05028° пн. ш. 31.28000° сх. д. / 49.05028; 31.28000
Середня висота
над рівнем моря 		203 м
Найближча залізнична станція Іскрене
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради с. Лозуватка, вул. Центральна 18
Карта
image
image
Лозуватка
image
image
Лозуватка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лозуватка.

Станом на 2007 рік у селі мешкає 1256 осіб.

У даний час в селі діють сільська рада, СТОВ «Першотравневе», СПОП «Лан», сімейний лікар, школа, дитячий садок, будинок культури, шкільна та сільська бібліотеки.

Історія

Село було засноване 1649 року на Чорному або Битому шляху. За переказами засновано село на річечці тієї ж назви, що брала свій початок з підземного озера по той бік Битого шляху.

За одним з припущень названо село Лозуватка від того, що в долині росло багато верб і кущів лоз. Друга версія — що першим поселився козак Лоза.

Але як би не було село виникло. Достовірно відомо, що першими поселенцями були три брати — чумаки Черненки і джура козацького війська Гегельський. Їх нащадки і нині проживають в селі, а рід Гегельських і зараз по вуличному кличуть Джурами.

У другій половині 18 століття Лозуватка входила до Брацлавського воєводства Речі Посполитої і володів нею шляхтич Ксаверій Любомирський, а після другого поділу Речі Посполитої відійшла до Російської імперії і дісталась князю Потьомкіну в 1793 році.

В середині 19 століття Лозуватка спочатку належала жорстокій і свавільній поміщиці княгині Лопухіній, що жила в Дар'ївці, а потім перейшла у власність князя Григорія Голіцина, який приїхав з Росії і привіз у своєму обозі одинадцять сімей майстрових кріпаків, нібито виміняних ним за мисливських собак у російського поміщика. Їх нащадки живуть в селі і зараз — Житкови, Скворцови, Молодцови, Голякови. Поселив він їх край села, вони утворили нову вулицю, яку люди довгий час називали Росією.

Поштовим трактом через Шполу, Лозуватку, Княжу і Звенигородку їхав в 1822 році з Кам'янки в Кишинів О. С. Пушкін. Влітку 1824 року через Лозуватку проїздив у чумацькій валці з батькам десятирічний Т. Г. Шевченко.

1868 році в селі була відкрита церковно-приходська школа. У 1885 році в Лозуватці почали будувати паровий крохмальний завод, що мав виробляти крохмаль з кукурудзи, але він так і не став працювати, а в 1904 році з Польщі було завезено устаткування і колишній крохмальний завод було переобладнано під паровий млин, що діяв до 80-х років XX століття і виробляв високоякісне борошно.

В 1900 році в селі було збудовано новий будинок церковно-приходської школи, у якому вчителювали Гива Турган і Софрон Скрипник. Цей будинок зберігся до наших днів і зараз переобладнаний на церкву.

Тяжкою була доля селян і не раз вони організовували бунти проти сваволі поміщиків. Тишко Лелека і Варфоломій Скрипник, а під час революції 1905—1907 років в селі діяв підпільний революційний гурток до якого входило 30 чоловік, серед них вчитель Софрон Скрипник, Андріян Шабатин, Соловей Попович, Андрій Лелека, брати Марко і Платон Бойки, Михайло Сич, Юхим Гегельський, Яким Ковбаса.

В роки І світової війни понад 50 лозуватчан загинули на фронтах війни (пішло на фронт близько 200 чоловік).

У 1920 році в приміщені школи було відкрито хату-читальню і бібліотеку на 1000 книг. В 1924 році в школі було встановлено перший в селі радіоприймач, а 1926 році — кіноапарат.

У 1922 році 7 бідняцьких господарств об'єднались у сільськогосподарську артіль «Зірка», яку очолив Антін Рейдало. У 1928 році в селі було тридцять товариств спільного обробітку землі. Артіль «Зірка» одержала в премію трактор «Фордзон», перший тракторист Олександр Самойлович Попович. У 1930 році після колективізації було утворено великий колгосп, що носив ім'я Сталіна. Потім колгосп став ім. 1 Травня. 1938 року колгосп села за високі показники у сільськогосподарському виробництві був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. За видатні успіхи у веденні сільськогосподарського виробництва в 1939 році колгосп було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Цього ж 1939 року в Лозуватці було відкрито одну з перших в Україні музично-вокальну студію, до якої було прийнято 108 дітей і 115 дорослих. Успіхи студії були вражаючі, бо уже 15 травня 1941 року у великому залі Київської ордена Леніна консерваторії ім. Чайковського відбувся великий показовий концерт учнів Лозуватської студії. В ньому взяли участь 136 учнів і педагогів, серед них педагог студії, молодий композитор Яків Цегляр, який присвятив селу і його жителям кілька пісень. До кінця життя він підтримував зв'язки з лозуватчанами і вони з ним, подарував на пам'ять піаніно.

Репресії у селі

Як повідомляє сайт http://proslovo.com/timeline [ 22 січня 2018 у Wayback Machine.], "У липні 1937 в селі Лозуватці заарештовано 32 чоловіки й одну жінку. Виявляється, карателі НКВС, звинувативши у створенні «націоналістичної організації» що існувала в с. Лозоватка Шполянського району, заарештували письменника, уродженця села Онуфрія Тургана у Харкові, через чотири дні після розстрілу більшості земляків, й етапували до Черкас. Його було розстріляно на околиці Черкас уночі 15 січня 1938 року.

Друга світова війна

Чорні хмари нависли над нашою Батьківщиною, почалась Німецько-радянська війна. Уже 22 червня 12 юнаків з Лозуватки першими в районі пішли до райвійськкомату з проханням відправити їх добровольцями на фронт. Всього в роки війни на фронтах воювало понад 400 лозуватчан, 234 з них не повернулось. У нацистську неволю було вивезено 250 юнаків і дівчат.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1228 97.77%
російська 15 1.19%
вірменська 12 0.96%
болгарська 1 0.08%
Усього 1256 100%

Лозуватський дендропарк

Лозуватський дендропарк створений в 1969—1970 роках за проектом Івана Гегельського (1918—1997), кандидата біологічних наук, уродженця села Лозуватка. Вчений за своє життя спроектував 57 парків, а один з проектів подарував односельчанам. Створено дендропарк на кошти місцевого колгоспу. В цій пам'ятці садово-паркового мистецтва росте 264 видів дерев, у тому числі 60 видів дуба. Серед рідкісних експонатів — реліктове гінкго дволопатеве, тюльпанове дерево, півонія деревовидна, тис далекосхідний.

image
Лозуватський парк, Шполянський район, с. Лозуватка

Відомі люди

В селі народився Бендюженко Степан Федорович — український поет Степан Бен.

  • image
    Тракторний стан
  • image
    Сільський будинок культури
  • image
    Торговий центр

Див. також

Посилання

Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (серпень 2013)
image Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lozuva tka selo v Ukrayini u skladi Zvenigorodskogo rajonu Shpolyanskoyi miskoyi OTG Cherkaskoyi oblasti selo Lozuvatka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zvenigorodskij rajon Gromada Shpolya nska miska ob yednana teritorialna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1649 Naselennya 1256 osib 2007 Poshtovij indeks 20621 Telefonnij kod 380 4741 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 03 01 pn sh 31 16 48 sh d 49 05028 pn sh 31 28000 sh d 49 05028 31 28000 Koordinati 49 03 01 pn sh 31 16 48 sh d 49 05028 pn sh 31 28000 sh d 49 05028 31 28000 Serednya visota nad rivnem morya 203 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Iskrene Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi s Lozuvatka vul Centralna 18 Karta Lozuvatka Lozuvatka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lozuvatka Stanom na 2007 rik u seli meshkaye 1256 osib U danij chas v seli diyut silska rada STOV Pershotravneve SPOP Lan simejnij likar shkola dityachij sadok budinok kulturi shkilna ta silska biblioteki IstoriyaSelo bulo zasnovane 1649 roku na Chornomu abo Bitomu shlyahu Za perekazami zasnovano selo na richechci tiyeyi zh nazvi sho brala svij pochatok z pidzemnogo ozera po toj bik Bitogo shlyahu Za odnim z pripushen nazvano selo Lozuvatka vid togo sho v dolini roslo bagato verb i kushiv loz Druga versiya sho pershim poselivsya kozak Loza Ale yak bi ne bulo selo viniklo Dostovirno vidomo sho pershimi poselencyami buli tri brati chumaki Chernenki i dzhura kozackogo vijska Gegelskij Yih nashadki i nini prozhivayut v seli a rid Gegelskih i zaraz po vulichnomu klichut Dzhurami U drugij polovini 18 stolittya Lozuvatka vhodila do Braclavskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi i volodiv neyu shlyahtich Ksaverij Lyubomirskij a pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi vidijshla do Rosijskoyi imperiyi i distalas knyazyu Potomkinu v 1793 roci V seredini 19 stolittya Lozuvatka spochatku nalezhala zhorstokij i svavilnij pomishici knyagini Lopuhinij sho zhila v Dar yivci a potim perejshla u vlasnist knyazya Grigoriya Golicina yakij priyihav z Rosiyi i priviz u svoyemu obozi odinadcyat simej majstrovih kripakiv nibito viminyanih nim za mislivskih sobak u rosijskogo pomishika Yih nashadki zhivut v seli i zaraz Zhitkovi Skvorcovi Molodcovi Golyakovi Poseliv vin yih kraj sela voni utvorili novu vulicyu yaku lyudi dovgij chas nazivali Rosiyeyu Poshtovim traktom cherez Shpolu Lozuvatku Knyazhu i Zvenigorodku yihav v 1822 roci z Kam yanki v Kishiniv O S Pushkin Vlitku 1824 roku cherez Lozuvatku proyizdiv u chumackij valci z batkam desyatirichnij T G Shevchenko 1868 roci v seli bula vidkrita cerkovno prihodska shkola U 1885 roci v Lozuvatci pochali buduvati parovij krohmalnij zavod sho mav viroblyati krohmal z kukurudzi ale vin tak i ne stav pracyuvati a v 1904 roci z Polshi bulo zavezeno ustatkuvannya i kolishnij krohmalnij zavod bulo pereobladnano pid parovij mlin sho diyav do 80 h rokiv XX stolittya i viroblyav visokoyakisne boroshno V 1900 roci v seli bulo zbudovano novij budinok cerkovno prihodskoyi shkoli u yakomu vchitelyuvali Giva Turgan i Sofron Skripnik Cej budinok zberigsya do nashih dniv i zaraz pereobladnanij na cerkvu Tyazhkoyu bula dolya selyan i ne raz voni organizovuvali bunti proti svavoli pomishikiv Tishko Leleka i Varfolomij Skripnik a pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv v seli diyav pidpilnij revolyucijnij gurtok do yakogo vhodilo 30 cholovik sered nih vchitel Sofron Skripnik Andriyan Shabatin Solovej Popovich Andrij Leleka brati Marko i Platon Bojki Mihajlo Sich Yuhim Gegelskij Yakim Kovbasa V roki I svitovoyi vijni ponad 50 lozuvatchan zaginuli na frontah vijni pishlo na front blizko 200 cholovik U 1920 roci v primisheni shkoli bulo vidkrito hatu chitalnyu i biblioteku na 1000 knig V 1924 roci v shkoli bulo vstanovleno pershij v seli radioprijmach a 1926 roci kinoaparat U 1922 roci 7 bidnyackih gospodarstv ob yednalis u silskogospodarsku artil Zirka yaku ocholiv Antin Rejdalo U 1928 roci v seli bulo tridcyat tovaristv spilnogo obrobitku zemli Artil Zirka oderzhala v premiyu traktor Fordzon pershij traktorist Oleksandr Samojlovich Popovich U 1930 roci pislya kolektivizaciyi bulo utvoreno velikij kolgosp sho nosiv im ya Stalina Potim kolgosp stav im 1 Travnya 1938 roku kolgosp sela za visoki pokazniki u silskogospodarskomu virobnictvi buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Za vidatni uspihi u vedenni silskogospodarskogo virobnictva v 1939 roci kolgosp bulo nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Cogo zh 1939 roku v Lozuvatci bulo vidkrito odnu z pershih v Ukrayini muzichno vokalnu studiyu do yakoyi bulo prijnyato 108 ditej i 115 doroslih Uspihi studiyi buli vrazhayuchi bo uzhe 15 travnya 1941 roku u velikomu zali Kiyivskoyi ordena Lenina konservatoriyi im Chajkovskogo vidbuvsya velikij pokazovij koncert uchniv Lozuvatskoyi studiyi V nomu vzyali uchast 136 uchniv i pedagogiv sered nih pedagog studiyi molodij kompozitor Yakiv Ceglyar yakij prisvyativ selu i jogo zhitelyam kilka pisen Do kincya zhittya vin pidtrimuvav zv yazki z lozuvatchanami i voni z nim podaruvav na pam yat pianino Represiyi u seli Yak povidomlyaye sajt http proslovo com timeline 22 sichnya 2018 u Wayback Machine U lipni 1937 v seli Lozuvatci zaareshtovano 32 choloviki j odnu zhinku Viyavlyayetsya karateli NKVS zvinuvativshi u stvorenni nacionalistichnoyi organizaciyi sho isnuvala v s Lozovatka Shpolyanskogo rajonu zaareshtuvali pismennika urodzhencya sela Onufriya Turgana u Harkovi cherez chotiri dni pislya rozstrilu bilshosti zemlyakiv j etapuvali do Cherkas Jogo bulo rozstrilyano na okolici Cherkas unochi 15 sichnya 1938 roku Druga svitova vijna Chorni hmari navisli nad nashoyu Batkivshinoyu pochalas Nimecko radyanska vijna Uzhe 22 chervnya 12 yunakiv z Lozuvatki pershimi v rajoni pishli do rajvijskkomatu z prohannyam vidpraviti yih dobrovolcyami na front Vsogo v roki vijni na frontah voyuvalo ponad 400 lozuvatchan 234 z nih ne povernulos U nacistsku nevolyu bulo vivezeno 250 yunakiv i divchat NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1228 97 77 rosijska 15 1 19 virmenska 12 0 96 bolgarska 1 0 08 Usogo 1256 100 Lozuvatskij dendroparkLozuvatskij dendropark stvorenij v 1969 1970 rokah za proektom Ivana Gegelskogo 1918 1997 kandidata biologichnih nauk urodzhencya sela Lozuvatka Vchenij za svoye zhittya sproektuvav 57 parkiv a odin z proektiv podaruvav odnoselchanam Stvoreno dendropark na koshti miscevogo kolgospu V cij pam yatci sadovo parkovogo mistectva roste 264 vidiv derev u tomu chisli 60 vidiv duba Sered ridkisnih eksponativ reliktove ginkgo dvolopateve tyulpanove derevo pivoniya derevovidna tis dalekoshidnij Lozuvatskij park Shpolyanskij rajon s LozuvatkaVidomi lyudiV seli narodivsya Bendyuzhenko Stepan Fedorovich ukrayinskij poet Stepan Ben Traktornij stan Silskij budinok kulturi Torgovij centrDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannyahttp shpola gov ua shpolanschina turisti4naya html 28 chervnya 2012 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013 Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih

Дата публікації:
Топ