Гліб Євге нович Лози но Лози нський нар 25 грудня 1909 7 січня 1910 19100107 Київ 28 листопада 2001 Москва РФ радянсько

Гліб Євге́нович Лози́но-Лози́нський (нар. * 25 грудня 1909 (7 січня 1910)(19100107), Київ — † 28 листопада 2001, Москва, РФ) — радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.

Лозино-Лозинський Гліб Євгенович
рос. Глеб Евгеньевич Лозино-Лозинский

Народився	25 грудня 1909 (7 січня 1910) Київ, Російська імперія
Помер	28 листопада 2001(2001-11-28) (91 рік) Москва, Росія
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Російська імперія СРСР Росія
Діяльність	бортінженер
Галузь	конструктор
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї дворянина, присяжного повіреного 25 грудня 1909 року за «старим стилем», і позаяк у документи зміну дати не внесли, своїм днем народження вважав 25 грудня.

Родина тривалий час мешкала в Кременчуку. Тут Гліб закінчив трудову школу (пішов одразу в 7-й клас), у професійно-технічній школі отримав фах слюсаря.

1926 — поступив у Харківський механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив 1930 року (кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «Паротехніка»). За розподілом потрапив на Харківський турбогенераторний завод.

1932 — перейшов на роботу в Харківський авіаційний інститут інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського (ГТД) РТД-1 (був використаний у важкому бомбардувальнику А.Туполєва).

1939 — переведений до Центрального котло-турбінного інституту (ЦКТІ, Ленінград). Разом з А. М. Люлькою розробляв проєкт авіаційної силової установки з поршневим двигуном і .

Початок 1941 р. — повертається в Україну (до Києва).

Серпень 1941 р. — через наступ німецьких військ евакуйований до Куйбишева.

Березень 1942 р. — прийнятий до конструкторського бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МіГ. Згодом разом із КБ А.Мікояна переїхав до Москви.

По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в США ракетоплана «Х-15».

Багаторазова авіаційно-космічна система (АКС) «Спіраль» складалася з орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем та гіперзвукового літака-розгонника. Запуск орбітального ступеня повинен був відбуватися на висоті 24-30 кілометрів на швидкості, що в 6 разів перевищує швидкість звуку.

Після успішного польоту американського багаторазового корабля «Спейс Шаттл» 1972 року проєкт «Спіраль» був зупинений.

1976 року очолив Науково-виробниче об'єднання «Молнія», якому була доручена розробка багаторазового орбітального корабля «Буран» як відповідника «Шаттлу». Планувалося оснастити «Буран» медоко-психологічним комплексом «Оцінки, контролю і регуляції психофізіологічного стану людини-оператора». Розробку комплексу здійснювала лабораторія психофізіології Науково-дослідного Інституту психології (м. Київ) Контроль за виконанням досліджень здійснював начальник відділу 250 А. Г. Карімов.15 листопада 1988 року радянський «Буран» здійснив свій перший (й останній) космічний політ. Через фінансові й інші проблеми СРСР скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран».

В кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проєкт був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.

Довідка: Літаком-розгінником у системі «Макс» планувався створений у Києві О.Антоновим літак-гігант Ан-225 «Мрія» (нині в РФ розглядаються проєкти повернення до роботи над «Максом»).

Примітки

Лозино-Лозинский Глеб Евгеньевич / Герои страны. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2009.
Чепа М.-Л. А., Рождественский Ю. Т., Исаевский Н. К. Информационно-энергетические аспекты обеспечения эфективности и надежности человека-оператора / Космическая биология и авиокосмическая медицина. — Москва-Калуга, 1982.

Див. також

17358 Лозино-Лозинський — астероїд, названий на честь конструктора.

Література

Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Юрій Хлистун. І в 90 років генеральний конструктор «Бурану» продовжує працювати над новим космічним літаком [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] — газета «Факти і коментарі», 25.12.1999

[1] Лозино-Лозинский Глеб Евгеньевич / Герои страны. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2009.

[2] Чепа М.-Л. А., Рождественский Ю. Т., Исаевский Н. К. Информационно-энергетические аспекты обеспечения эфективности и надежности человека-оператора / Космическая биология и авиокосмическая медицина. — Москва-Калуга, 1982.