Дмитро Микола йович Ловар позивний Борода 20 червня 1972 Кіровоград нині Кропивницький 31 жовтня 2023 с Леонівка Чернігі

Дмитро́ Микола́йович Ловар (позивний «Борода»; 20 червня 1972, Кіровоград, нині Кропивницький — 31 жовтня 2023, с. Леонівка, Чернігівська область) — український військовослужбовець, сержант Сил спеціальних операцій Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2024, посмертно).

Дмитро Ловар

Дмитро Миколайович Ловар

Сержант

Загальна інформація

Народження

20 червня 1972
Кіровоград, Українська РСР, СРСР

Смерть

31 жовтня 2023 (51 рік)
Леонівка

Поховання

Яцево

Національність

українець

Псевдо

«Борода»

Військова служба

Приналежність

Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Дмитро Ловар народився 20 червня 1972 року в місті Кіровограді (нині Кропивницький).

Навчався в Чернігівській середній школі. Не закінчив Чернігівську політехніку, оскільки його призвали на строкову службу. Працював інженером з монтажу камінів.

Після АТО став одним із засновників ГО "Спілка учасників бойових дій та активних громадян", яка об'єднала багатьох чернігівських ветеранів і в майбутньому стала одним із центрів опору російським загарбникам.

2016 року в Чернігові заснував ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака». Займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців Збройних сил України.

Учасник АТО. Після початку широкомасштабного російського вторгнення служив у Силах спеціальних операцій Збройних сил України.

Під час виконання спеціального завдання у складі групи Сил спеціальних операцій, 31 жовтня 2023 року, героїчно загинув, разом із майором Кудабековим А.З., відбиваючи атаку ворожої диверсійно-розвідувальної групи в селі Леонівка на Чернігівщині.

Похований 3 листопада 2023 року на кладовищі «Яцево» міста Чернігова. Залишилися батько, дружина та двоє дітей.

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (18 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;
нагрудний знак «Знак пошани»;
відзнака командира 8 опСпП;
відзнака Батальйону спеціального призначення ім. генерала Кульчицького;
медаль «За оборону Чернігова» (посмертно).

Примітки

На прикордонні Чернігівщини активізувалися ворожі ДРГ, загинули двоє відомих українських бійців, — журналіст. Еспресо. 5 листопада 2023.
Вікторія Горнова (3 листопада 2023). У Чернігові поховали захисників — Андрія Кудабекова та Дмитра Ловара. Суспільне Чернігів.
Указ Президента України від 18 червня 2024 року № 356/2024 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Дмитро Ловар. Платформа пам'яті Меморіал.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На прикордонні Чернігівщини активізувалися ворожі ДРГ, загинули двоє відомих українських бійців, — журналіст. Еспресо. 5 листопада 2023.

[2] Вікторія Горнова (3 листопада 2023). У Чернігові поховали захисників — Андрія Кудабекова та Дмитра Ловара. Суспільне Чернігів.

[3] Указ Президента України від 18 червня 2024 року № 356/2024 «Про відзначення державними нагородами України»