Лоанґо, або Королівство Лоанґо — ранньодержавне утворення народу , яке склалось не пізніше XVI ст. на західному узбережжі Екваторіальної Африки, від гирла річки [en] до річки (на території сучасного Конго).
Лоанґо | |
Прапор | |
Дата створення / заснування | 1550 |
---|---|
Континент | Африка |
Країна | Республіка Конго, Габон і Ангола |
Форма правління | монархія |
Час/дата припинення існування | 1883 |
Лоанґо у Вікісховищі |
Координати: 4°42′38″ пд. ш. 11°50′16″ сх. д. / 4.71060000002777812° пд. ш. 11.83780000002777832° сх. д.
Історія
Королівство Лоанґо з'явилося у XIV столітті, у якості частини Королівства Конго. Між 1512 та 1570 роками від Королівства Конго відокремився народ [en], який населяв територію Лоанґо. Наприкінці XVI століття Лоанґо вибороло незалежність від Королівства Конго. У XVIII столітті держава була торгівельним та економічним центром Західної і Центральної Африки.
Священною столицею Лоанґо було велике селище Буалі (або [en]), де розташовувалася резиденція нтіну, або малоанґо (верховного правителя). До смерті 1766 року Н'Ґангуе М'Вумбе панувала абсолютна монархія. З кінця XVIII ст. точилася боротьба між кланами Нката і Конді. В цей час за наказом Н'Ґангуе М'Вумбе Ніамбі розбудовується портове місто [en]. Близько 1840 року перемогу у міжклановій боротьбі за владу здобув клан Нката.
Головним зайняттям мешканців було підсічно-вогневе мотичне землеробство. У XVII—XVIII ст. на території Лоанґо процвітала работоргівля. У 1870-х рр. королівство розпалося на кілька незалежних державних утворень. 1883 року Мое Макосо Чінкосо визнав протекторат Франції. Після Берлінської конференції 1884—1885 рр. територія увійшла до складу Французького Конго.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. -671с. с.74.
Це незавершена стаття про Республіку Конго. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Loango abo Korolivstvo Loango rannoderzhavne utvorennya narodu yake sklalos ne piznishe XVI st na zahidnomu uzberezhzhi Ekvatorialnoyi Afriki vid girla richki en do richki na teritoriyi suchasnogo Kongo LoangoPraporData stvorennya zasnuvannya1550KontinentAfrikaKrayina Respublika Kongo Gabon i AngolaForma pravlinnyamonarhiyaChas data pripinennya isnuvannya1883 Loango u Vikishovishi Koordinati 4 42 38 pd sh 11 50 16 sh d 4 71060000002777812 pd sh 11 83780000002777832 sh d 4 71060000002777812 11 83780000002777832IstoriyaKorolivstvo Loango z yavilosya u XIV stolitti u yakosti chastini Korolivstva Kongo Mizh 1512 ta 1570 rokami vid Korolivstva Kongo vidokremivsya narod en yakij naselyav teritoriyu Loango Naprikinci XVI stolittya Loango viborolo nezalezhnist vid Korolivstva Kongo U XVIII stolitti derzhava bula torgivelnim ta ekonomichnim centrom Zahidnoyi i Centralnoyi Afriki Svyashennoyu stoliceyu Loango bulo velike selishe Buali abo en de roztashovuvalasya rezidenciya ntinu abo maloango verhovnogo pravitelya Do smerti 1766 roku N Gangue M Vumbe panuvala absolyutna monarhiya Z kincya XVIII st tochilasya borotba mizh klanami Nkata i Kondi V cej chas za nakazom N Gangue M Vumbe Niambi rozbudovuyetsya portove misto en Blizko 1840 roku peremogu u mizhklanovij borotbi za vladu zdobuv klan Nkata Divchina Loango Golovnim zajnyattyam meshkanciv bulo pidsichno vogneve motichne zemlerobstvo U XVII XVIII st na teritoriyi Loango procvitala rabotorgivlya U 1870 h rr korolivstvo rozpalosya na kilka nezalezhnih derzhavnih utvoren 1883 roku Moe Makoso Chinkoso viznav protektorat Franciyi Pislya Berlinskoyi konferenciyi 1884 1885 rr teritoriya uvijshla do skladu Francuzkogo Kongo DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 74 Ce nezavershena stattya pro Respubliku Kongo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi