Мико́ла Анато́лійович Лича́́к (26 січня 1964 — 27 липня 2014) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Личак Микола Анатолійович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 26 січня 1964 Немішаєве | |
Смерть | 27 липня 2014 (50 років) Георгіївка | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Територіальна оборона | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
Народився 1964 року в Немішаєвому. Закнічив Немішаївську ЗОШ. Протягом 1982—1984 років брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, десантно-штурмова бригада 40-а армія; двічі поранений.
1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Служив у міліції, в тому числі у спецназі МВС, також в УДО. Згодом працював начальником служби безпеки підприємства «Київ-млин».
Займав активну громадянську позицію, очолював Ірпінську міську організацію Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Був активно задіяний в подіях Революції Гідності. З початком російсько-української війни — волонтер, організовував збирання та доставку матеріальної допомоги українським військовикам на Луганщині. Потім записався добровольцем, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
27 липня 2014-го загинув у боях за Георгіївку. Того ж дня полягли підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший прапорщик Сергій Шостак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Орест Квач, Станіслав Менюк.
Без Миколи лишилися мама, двоє синів — дружина померла в кінці 2000-х.
Похований в місті Ірпінь.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- 15 лютого 2015-го у Немішаївській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Миколі Личаку
- відкрито меморіальну дошку в місті Ірпінь
Джерела
- Личак Микола Анатолійович [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Вижили в афганістані, а знайшли смерть в ато [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Anato lijovich Licha k 26 sichnya 1964 27 lipnya 2014 ukrayinskij vijskovik serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lichak Mikola Anatolijovich SerzhantZagalna informaciyaNarodzhennya26 sichnya 1964 1964 01 26 NemishayeveSmert27 lipnya 2014 2014 07 27 50 rokiv GeorgiyivkaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijskTeritorialna oboronaFormuvannya Ajdar Vijni bitviVijna v Afganistani 1979 1989 Vijna na shodi Ukrayini Boyi za GeorgiyivkuNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Nagrudnij znak Za oboronu Doneckogo aeroportu ZhittyepisNarodivsya 1964 roku v Nemishayevomu Zaknichiv Nemishayivsku ZOSh Protyagom 1982 1984 rokiv brav uchast u bojovih diyah na teritoriyi Respubliki Afganistan desantno shturmova brigada 40 a armiya dvichi poranenij 1986 roku brav uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES Sluzhiv u miliciyi v tomu chisli u specnazi MVS takozh v UDO Zgodom pracyuvav nachalnikom sluzhbi bezpeki pidpriyemstva Kiyiv mlin Zajmav aktivnu gromadyansku poziciyu ocholyuvav Irpinsku misku organizaciyu Ukrayinskoyi spilki veteraniv Afganistanu voyiniv internacionalistiv Buv aktivno zadiyanij v podiyah Revolyuciyi Gidnosti Z pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni volonter organizovuvav zbirannya ta dostavku materialnoyi dopomogi ukrayinskim vijskovikam na Luganshini Potim zapisavsya dobrovolcem 24 j bataljon teritorialnoyi oboroni Ajdar 27 lipnya 2014 go zaginuv u boyah za Georgiyivku Togo zh dnya polyagli pidpolkovnik Sergij Kovriga starshij lejtenant Igor Rimar starshij praporshik Sergij Shostak starshij soldat Ivan Kulish soldati Iolchu Aliyev Vitalij Bojko Illya Vasilash Mihajlo Verbovij Oleksandr Davidchuk Orest Kvach Stanislav Menyuk Bez Mikoli lishilisya mama dvoye siniv druzhina pomerla v kinci 2000 h Pohovanij v misti Irpin Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno nagrudnim znakom Za oboronu Luganskogo aeroportu posmertno 15 lyutogo 2015 go u Nemishayivskij ZOSh 1 vidkrito memorialnu doshku Mikoli Lichaku vidkrito memorialnu doshku v misti IrpinDzherelaLichak Mikola Anatolijovich 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Vizhili v afganistani a znajshli smert v ato 21 bereznya 2017 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 chervnya 2015 roku 365 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi