Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Баллара про лицаря Галевейна», відома за першою строфою «Пан Галевейн співав пісеньку», Heer Halewijn sang a liedekijn — усна балада нідерландською мовою, яка, ймовірно, походить із Середньовіччя. Балада, у свою чергу, є фінальним сюжетом легенди про лицаря — вбивцю дівчат, популярної у Нідерландах та Бельгії (де героя також можуть звати Галевін — німецько-французька версія імені, або Альберт). Сюжет легенди перекликається з англійською легендою, яка відома за назвами May Colvin and the False Sir John або Lady Isabel and the Elf Knight, а також, можливо, вплив на сюжет легенди про Синю Бороду.
Зміст
Лицар Галевейн співає спокусливу пісню, яка вже заманила в ліс багатьох дівчат. Балада — лише фінальний сюжет популярної у той час легенди, згідно з якою, Галевейн уклав угоду з дияволом, який розкрив йому рецепт, як той може збільшувати свою силу та повертати молодість: треба вбивати молодих дівчат, а їхні серця прикладати до власного.
Принцеса теж захотіла поїхати до нього. Її батьки і сестра забороняють це робити, тому що звідти ще ніхто не повернувся. Її брат дозволяє їй піти, якщо вона збереже свою честь. Принцеса одягає свій найкращий одяг і їде в ліс на коні.
Ім'я дівчини у більшості версій невідоме; в одній версії (яку використав пізніше Шарль де Костер для повісті «Сір Галевін» своєї збірки «Фламандські легенди») її звуть Махтельд (версія імені Матільда).
Через деякий час вона зустрічає лицаря Галевейна, який веде її на шибеничне поле, де висять мертві тіла жінок, яких той раніше спокусив своєю піснею та вбив. Галевейн глибоко вражений красою принцеси, тому надає їй останню послугу: вона може вибрати, як її вбити. Вона обирає меч (шляхетний спосіб смерті, на відміну від шибениці).
Потім з'ясовується, що це частина трюку, який вона придумала: вона просить, щоб Галевейн зняв свій плащ, щоб він не був забруднений кров'ю незайманої, молодої жінки. Поки лицар Галевейн знімає його, принцеса користується нагодою (пісня припиняється і чари певний час не діють) і відрубує йому голову. Відрубана голова просить її намазати йому шию, а після того — засурмити в ріг на пшеничному полі, щоб його друзі знали, що він мертвий. Принцеса рішуче відмовляє в обох проханнях, адже вона не слухає вбивць. Вона знову сідає на свого коня і їде додому, поклавши голову на коліна. По дорозі вона зустрічає мати Галевейна, і повідомляє їй, що її син мертвий.
Король щасливий, що його дочка повернулася живою. Влаштовується бенкет, на столі лежить відрубана голова.
Впливи на пісню
Сюжет нагадує легенду про Синю Бороду, або пізнішу реальну історію Ержебет Баторі, але є суттєва відмінність: про злочини Галевейна знали всі навколишні жителі, але жоден з лицарів не зміг його перемогти: Галевейну допомагала сила від сердець вбитих дівчат, а коли та закінчувалася, його захищала спокуслива пісня (тобто щоб його вбити, треба було, щоб не діяв жоден з цих двох чинників).
Мотив з відрубаною головою на столі нагадує історію Івана Хрестителя. Тема «спокусливої пісні, від якої нема захисту» також відома з сюжету сирен з «Одіссеї» та «Лорелеї». Проте є різниця: у цій баладі лицаря Галевейна вдається перемогти.
Під час співу повторюється другий рядок кожної строфи, за винятком випадків, коли строфа складається з трьох рядків, у цьому випадку третій рядок співається на мелодію повтору.
Відомо кілька варіантів цієї пісні, як за текстом, так і за мелодією. Тільки для голландської мови відомо вісімдесят версій; версії пісні існували багатьма мовами Європи. У варіантах з Гронінгена, Фрісландії та Твенте замість Галевейна згадується лицар Альбертс або Ян Альбертс. Схожість цього Альберта з ім'ям Альберіх свідчить про зв'язок з германською міфологією.
Деякі аспекти вказують на кельтське походження. Наприклад, ім'я Галевейн, можливо, етимоголічно пов'язане з Хелловіном, ніччю, коли люди та надприродні фігури збираються разом. Тоді Галевейн фігурує в цій баладі як надприродне або підземне явище, яке вимагає від громади жертви родючості. І це триває, аж поки принцеса, представниця народу, як Аріадна і Тесей в одному образі, перемагає чудовисько і тріумфально повертається (співаючи) до цивілізації. Крім того, відрубана голова, яка все ще говорить, також вказує на кельтське походження.
Ще один мотив також вказує на дуже давнє походження; Галевейн спокушає дівчат своїм голосом, щоб через їхнє вбивство продовжити собі життя. Старий мотив також з'являється в чеському варіанті; там Галевейна слухає королівська дочка, і при цьому робить жест, який передбачає високий ступінь інтимності, але така ситуація на момент виникнення балади вже була, ймовірно, неможливою вже багато століть.
Знайомства
Датування пісні досить невизначене, але вважається, що вона виникла приблизно в 13 або 14 столітті. Наскільки відомо, вона була вперше записана лише в 19 столітті: приблизно в 1830 році Ян Франс Віллемс переписав її з тексту без автора та опублікував у 1848 році на сторінках 116—119 своєї книги Oude Vlaemsche Songeren (Старі фламандські пісні). Форма, мова і предмет вказують на середньовічне походження.
Серед літературознавців точаться дискусії щодо датування двох останніх рядків. Підозрюють, що вони були додані пізніше, оскільки слово banket у значенні бенкету вживається лише з XVI століття.
Німецькі версії пісні були записані в XVI столітті.
Адаптації
Існують модерні версії історії:
- Хорал: Heer Halewijn, композитор Віллем Пейпер (Willem Pijper, 1920)
- Опера: Halewijn, автор — також Віллем Пейпер, лібрето — Мартінус Нейгофф (1932–34)
- Повість: Sir Halewyn, автор — Алан Гарнер, у збірці The Guizer: A Book of Fools (1975)
- Повість: Sire Halewyn, автор — Шарль де Костер, у збірці «Фламандські легенди» (1858, французькою мовою)
Література
- Stefaan Top: Sir Halewijn in the Flemish Oral and Printed Tradition. The Stockholm Ballad Conference 1991. Stockholm 1992, p. 105—118
- Holger Olof Nygard, The Ballad of Heer Halewijn, its form and Variationes in Western Europe: A Study of the History and Nature of a Ballad Tradition. Helsinki 1958 (FF Comunications No 169)
- Ate Doornbosch: Onder de Groene Linde Deel 1. Uitgeverij Uniepers, Amsterdam 1987
- Frits van Oostrom: Stemmen op schrift. Amsterdam, 2006, p. 88 — 92.
Примітки
- Heer Halewijn zong een liedekijn, op liederenbank.nl. Hierin: «Wel zijn er Duitse versies uit de zestiende eeuw bekend». op 20 juli 2023.
Посилання
- JF Willems, Oude Vlaemsche liederen (1848) на DBNL або на GoogleBooks Текст і ноти.
- Ф. ван Дуйзе, Стара голландська пісня (частина 1) (1903) Текст і ноти.
- Стандарт тексту: Heer Halewijn sang een liedekijn, Dutch Song Bank, Meertens Institute (119 джерел; з поясненням)
- Аудіокнига "Пісня про пана Галевейна на Librivox
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ballara pro licarya Galevejna vidoma za pershoyu strofoyu Pan Galevejn spivav pisenku Heer Halewijn sang a liedekijn usna balada niderlandskoyu movoyu yaka jmovirno pohodit iz Serednovichchya Balada u svoyu chergu ye finalnim syuzhetom legendi pro licarya vbivcyu divchat populyarnoyi u Niderlandah ta Belgiyi de geroya takozh mozhut zvati Galevin nimecko francuzka versiya imeni abo Albert Syuzhet legendi pereklikayetsya z anglijskoyu legendoyu yaka vidoma za nazvami May Colvin and the False Sir John abo Lady Isabel and the Elf Knight a takozh mozhlivo vpliv na syuzhet legendi pro Sinyu Borodu Scena z pisni lorda Halevejna Ilyustraciya Genrikusa Yansena ZmistLicar Galevejn spivaye spokuslivu pisnyu yaka vzhe zamanila v lis bagatoh divchat Balada lishe finalnij syuzhet populyarnoyi u toj chas legendi zgidno z yakoyu Galevejn uklav ugodu z diyavolom yakij rozkriv jomu recept yak toj mozhe zbilshuvati svoyu silu ta povertati molodist treba vbivati molodih divchat a yihni sercya prikladati do vlasnogo Princesa tezh zahotila poyihati do nogo Yiyi batki i sestra zaboronyayut ce robiti tomu sho zvidti she nihto ne povernuvsya Yiyi brat dozvolyaye yij piti yaksho vona zberezhe svoyu chest Princesa odyagaye svij najkrashij odyag i yide v lis na koni Im ya divchini u bilshosti versij nevidome v odnij versiyi yaku vikoristav piznishe Sharl de Koster dlya povisti Sir Galevin svoyeyi zbirki Flamandski legendi yiyi zvut Mahteld versiya imeni Matilda Cherez deyakij chas vona zustrichaye licarya Galevejna yakij vede yiyi na shibenichne pole de visyat mertvi tila zhinok yakih toj ranishe spokusiv svoyeyu pisneyu ta vbiv Galevejn gliboko vrazhenij krasoyu princesi tomu nadaye yij ostannyu poslugu vona mozhe vibrati yak yiyi vbiti Vona obiraye mech shlyahetnij sposib smerti na vidminu vid shibenici Potim z yasovuyetsya sho ce chastina tryuku yakij vona pridumala vona prosit shob Galevejn znyav svij plash shob vin ne buv zabrudnenij krov yu nezajmanoyi molodoyi zhinki Poki licar Galevejn znimaye jogo princesa koristuyetsya nagodoyu pisnya pripinyayetsya i chari pevnij chas ne diyut i vidrubuye jomu golovu Vidrubana golova prosit yiyi namazati jomu shiyu a pislya togo zasurmiti v rig na pshenichnomu poli shob jogo druzi znali sho vin mertvij Princesa rishuche vidmovlyaye v oboh prohannyah adzhe vona ne sluhaye vbivc Vona znovu sidaye na svogo konya i yide dodomu poklavshi golovu na kolina Po dorozi vona zustrichaye mati Galevejna i povidomlyaye yij sho yiyi sin mertvij Korol shaslivij sho jogo dochka povernulasya zhivoyu Vlashtovuyetsya benket na stoli lezhit vidrubana golova Vplivi na pisnyuSyuzhet nagaduye legendu pro Sinyu Borodu abo piznishu realnu istoriyu Erzhebet Batori ale ye suttyeva vidminnist pro zlochini Galevejna znali vsi navkolishni zhiteli ale zhoden z licariv ne zmig jogo peremogti Galevejnu dopomagala sila vid serdec vbitih divchat a koli ta zakinchuvalasya jogo zahishala spokusliva pisnya tobto shob jogo vbiti treba bulo shob ne diyav zhoden z cih dvoh chinnikiv Motiv z vidrubanoyu golovoyu na stoli nagaduye istoriyu Ivana Hrestitelya Tema spokuslivoyi pisni vid yakoyi nema zahistu takozh vidoma z syuzhetu siren z Odisseyi ta Loreleyi Prote ye riznicya u cij baladi licarya Galevejna vdayetsya peremogti Pid chas spivu povtoryuyetsya drugij ryadok kozhnoyi strofi za vinyatkom vipadkiv koli strofa skladayetsya z troh ryadkiv u comu vipadku tretij ryadok spivayetsya na melodiyu povtoru Vidomo kilka variantiv ciyeyi pisni yak za tekstom tak i za melodiyeyu Tilki dlya gollandskoyi movi vidomo visimdesyat versij versiyi pisni isnuvali bagatma movami Yevropi U variantah z Groningena Frislandiyi ta Tvente zamist Galevejna zgaduyetsya licar Alberts abo Yan Alberts Shozhist cogo Alberta z im yam Alberih svidchit pro zv yazok z germanskoyu mifologiyeyu Deyaki aspekti vkazuyut na keltske pohodzhennya Napriklad im ya Galevejn mozhlivo etimogolichno pov yazane z Hellovinom nichchyu koli lyudi ta nadprirodni figuri zbirayutsya razom Todi Galevejn figuruye v cij baladi yak nadprirodne abo pidzemne yavishe yake vimagaye vid gromadi zhertvi rodyuchosti I ce trivaye azh poki princesa predstavnicya narodu yak Ariadna i Tesej v odnomu obrazi peremagaye chudovisko i triumfalno povertayetsya spivayuchi do civilizaciyi Krim togo vidrubana golova yaka vse she govorit takozh vkazuye na keltske pohodzhennya She odin motiv takozh vkazuye na duzhe davnye pohodzhennya Galevejn spokushaye divchat svoyim golosom shob cherez yihnye vbivstvo prodovzhiti sobi zhittya Starij motiv takozh z yavlyayetsya v cheskomu varianti tam Galevejna sluhaye korolivska dochka i pri comu robit zhest yakij peredbachaye visokij stupin intimnosti ale taka situaciya na moment viniknennya baladi vzhe bula jmovirno nemozhlivoyu vzhe bagato stolit ZnajomstvaDatuvannya pisni dosit neviznachene ale vvazhayetsya sho vona vinikla priblizno v 13 abo 14 stolitti Naskilki vidomo vona bula vpershe zapisana lishe v 19 stolitti priblizno v 1830 roci Yan Frans Villems perepisav yiyi z tekstu bez avtora ta opublikuvav u 1848 roci na storinkah 116 119 svoyeyi knigi Oude Vlaemsche Songeren Stari flamandski pisni Forma mova i predmet vkazuyut na serednovichne pohodzhennya Sered literaturoznavciv tochatsya diskusiyi shodo datuvannya dvoh ostannih ryadkiv Pidozryuyut sho voni buli dodani piznishe oskilki slovo banket u znachenni benketu vzhivayetsya lishe z XVI stolittya Nimecki versiyi pisni buli zapisani v XVI stolitti AdaptaciyiIsnuyut moderni versiyi istoriyi Horal Heer Halewijn kompozitor Villem Pejper Willem Pijper 1920 Opera Halewijn avtor takozh Villem Pejper libreto Martinus Nejgoff 1932 34 Povist Sir Halewyn avtor Alan Garner u zbirci The Guizer A Book of Fools 1975 Povist Sire Halewyn avtor Sharl de Koster u zbirci Flamandski legendi 1858 francuzkoyu movoyu LiteraturaStefaan Top Sir Halewijn in the Flemish Oral and Printed Tradition The Stockholm Ballad Conference 1991 Stockholm 1992 p 105 118 Holger Olof Nygard The Ballad of Heer Halewijn its form and Variationes in Western Europe A Study of the History and Nature of a Ballad Tradition Helsinki 1958 FF Comunications No 169 Ate Doornbosch Onder de Groene Linde Deel 1 Uitgeverij Uniepers Amsterdam 1987 ISBN 90 6825 0485 Frits van Oostrom Stemmen op schrift Amsterdam 2006 p 88 92 PrimitkiHeer Halewijn zong een liedekijn op liederenbank nl Hierin Wel zijn er Duitse versies uit de zestiende eeuw bekend op 20 juli 2023 PosilannyaJF Willems Oude Vlaemsche liederen 1848 na DBNL abo na GoogleBooks Tekst i noti F van Dujze Stara gollandska pisnya chastina 1 1903 Tekst i noti Standart tekstu Heer Halewijn sang een liedekijn Dutch Song Bank Meertens Institute 119 dzherel z poyasnennyam Audiokniga Pisnya pro pana Galevejna na Librivox