Трохим Опанасович Литвиненко 17 жовтня 1910 14 вересня 1963 радянський військовий льотчик Герой Радянського Союзу 1944 у

Трохим Опанасович Литвиненко (17 жовтня 1910 — 14 вересня 1963) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни штурман 191-го винищувального авіаційного полку 257-ї змішаної авіаційної дивізії 7-ї повітряної армії Карельського фронту.

Трохим Опанасович Литвиненко

Народження

17 жовтня 1910
Степанці

Смерть

14 вересня 1963 (52 роки)
Київ

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Луганське вище військове авіаційне училище штурманів

Роки служби

1932–1946

Партія

ВКП(б)

Звання

Підполковник авіації

Війни / битви

Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди

Литвиненко Трохим Опанасович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвиненко.

Біографія

Народився 17 жовтня 1910 року в селі Степанцях (нині Канівського району Черкаської області) в селянській родині. Українець. Закінчив початкову школу. Працював слюсарем. Член ВКП(б) з 1930 року. У 1932 році закінчив два курси комуністичного технікуму.

У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. У 1933 році закінчив Одеську військову танкову школу, у 1934 році — Одеську, а в 1935 році — Ворошиловградську військову авіаційну школи пілотів. Служив льотчиком в частинах винищувальної авіації. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Карельському фронті.

28 вересня 1941 року його МіГ-3 був збитий під час 38-го бойового вильоту, капітан Литвиненко вистрибнув з парашутом. Був поранений в ногу, оперований в польовому медсанбаті. Ешелон, на якому поранених евакуювали в тил, був розбомблений, і Литвиненко знову отримав поранення в ту ж ногу. 16 місяців провів в госпіталі, але нога майже не згиналася і лікарською комісією він був визнаний непригодним для служби в армії. Проте льотчик тренується, розробляє скуті суглоби. Потім звертається з листом особисто до Главкома ВПС, і, як виняток, отримує право літати, але лише в тилу і тільки на тихохідному «кукурузнику» — навчальному біплані У-2.

У 1944 році майор Т. О. Литвиненко стає штурманом винищувального авіаційного полку. У січні 1944 року, в своєму першому після поранення бою, він збив відразу 3 літаки — 2 винищувача FW-190 і пікірувальник Ju-87. У березні—квітні 1944 року йому довелося провести 17 повітряних боїв і збити в них 10 літаків противника. В одному з літніх боїв він збив двох «Моранів» — Мк-410.

До листопада 1944 року штурман 191-го винищувального авіаційного полку майор Т. О. Литвиненко зробив 167 бойових вильотів, беручи участь в 41 повітряному бою, збив 20 літаків противника. У той час льотчики цього полку билися на американських винищувачах Р-39 «Аерокобрах».

З 1946 року підполковник Т. О. Литвиненко — у відставці. Жив у Ленінграді, потім у Києві. Помер 14 вересня 1963 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Звання та нагороди

2 листопада 1944 року Трохиму Опанасовичу Литвиненку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Вшанування пам'яті

Ім'я Т. О. Литвиненка висічене на пам'ятному знаку Героям-землякам в Каневі.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.

Посилання

Біографія Литвиненка Т. О. на сайті «Герои страны» [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
Нагородні листи Т. О. Литвиненка на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 4 лютого 2018 у Archive.is] (рос.)