Лисов Іван Сисойович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Лисов.

Іван Сисойович Ли́сов (25 вересня 1916, Юзівка — 15 квітня 1991, Донецьк) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Батько художника Олександра Лисова.

Лисов Іван Сисойович
Народження	12 (25) вересня 1916 Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	15 квітня 1991(1991-04-15) (74 роки)
	Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1940)
Діяльність	художник
Вчитель	Мучник Леонід Овсійович і Павлюк Микола Артемович
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Лисов Олександр Іванович
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 12 [25] вересня 1916(19160925) року в місті Юзівці (нині Донецьк, Україна). Протягом 1936—1940 років навчався у Одеському художньому училищі, був учнем Леоніда Мучника, Миколи Павлюка.

У Червоній армії з 8 серпня 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у стрілецьких підрозділах, мав військові звання лейтенанта, старшого лейтенанта. Нагороджений орденами Олександра Невського (березень 1945), Вітчизняної війни I ступеня (6 листопада 1985).

Мешкав у Донецьку в будинку на бульварі Пушкіна, № 18, квартира № 50. Помер у Донецьку 15 квітня 1991 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював пейзажі, портрети, натюрморти. Серед робіт:

• «Відпочинок шахтарів» (1932);
• «Заслужений лікар УРСР П. Контрольський» (1949)
• «Комсомолець-прохідник» (1951);
• «Герой Соціалістичної Праці І. Ященко» (1954);
• «Дружина» (1955);
• «Молоді шахтарі» (1957);
• «Про нашу бригаду» (1960);
• «Прохідник І. Га­линка» (1965);
• «Академіки на шахті» (1972);
• «Зо­лоте Підмосков'я» (1972);
• «За­служений льотчик УРСР М. Головура» (1973);
• «Герой Соціалістичної Праці Іван Стрельченко» (1973);
• «Герой Радянського Союзу, командир партизанського загону Дмитро Медведєв» (1974);
• «Скульп­тор Микола Баранов» (1979);
• «Кінорежисер Ю. Виш­невський» (1979);
• «О. Урекін» (1980).

Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1949 року. Персональна виставка відбулася у Донецьку у 1966 році.

Окремі роботи художника зберігаються у Донецькому і Луганському художніх музеях.

У мистецтві

Живописний портрет художника у 1985 році написав його син Олександр.

Примітки

1. Лысов Иван Сысоевич / Память народа. (рос.)
2. Лысов Иван Сысоевич / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)
3. Р. Г. Клименко. Лисов Олександр Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .

Література

• Лисов Іван Сисойович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 263.;
• Р. Г. Клименко. Лисов Іван Сисойович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .