Лисичівська сільська ра да адміністративно територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Іршавському районі

Лисичівська сільська́ ра́да — адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Іршавському районі Закарпатської області. Адміністративний центр — село Лисичово.

Лисичівська сільська рада

Основні дані

Країна

Україна

Область

Закарпатська область

Район

Іршавський район

Адм. центр с. Лисичово

Код КОАТУУ 2121985600

Облікова картка Лисичівська сільська рада

Склад

Кількість членів 14 депутатів

Голова ради Пальок Ярослав Васильович

Секретар ради Будул Віра Іванівна

Територія та населення

Площа 28.58 км²

Населення 3187 (на 2001 рік)

Густота 111.51 осіб/км²

Населені пункти с. Лисичово

Контактні дані

Адреса 90150, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Лисичово, 372

Телефонний код +380 3144

Загальні відомості

Територія ради: 28,58 км²
Населення ради: 3187 осіб (станом на 2001 рік)

Розташована в підніжжі полонини Кук, висота якої 1380 м над рівнем моря.

Населені пункти

Сільській раді підпорядковані населені пункти:

с. Лисичово

Склад ради

Рада складалася з 14 депутатів та голови.

Голова ради: Пальок Ярослав Васильович
Секретар ради: Будул Віра Іванівна

Керівний склад попередніх скликань

Прізвище, ім'я, по батькові	Основні відомості	Дата обрання	Дата звільнення
Продан Володимир Федорович	Сільський голова, 1970 року народження, член Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина»	26.03.2006	31.10.2010
Пальок Ярослав Васильович	Сільський голова, 1956 року народження, освіта вища, безпартійний	31.10.2010	25.10.2015
Пальок Ярослав Васильович	Сільський голова, 1956 року народження, освіта вища, безпартійний	25.10.2015

Примітка: таблиця складена за даними сайту Верховної Ради України та ЦВК

Депутати VII скликання

За результатами місцевих виборів 2015 року депутатами ради стали:

За суб'єктами висування

Суб'єкт висування	Кількість обраних депутатів	%
Самовисування	14	100.00

За округами

№ округу	Прізвище, ім'я, по батькові	Ким висунуто	Дата нар.	Освіта	Партійна приналежність	Відомості
1	Сньозик Іван Васильович	Самовисування	02.01.1957	загальна середня	безпартійний	Тимчасово не працює
2	Шморцер Петро Петрович	Самовисування	10.04.1959	загальна середня	безпартійний	кафе-бар, підприємець
3	Романець Василь Васильович	Самовисування	17.06.1956	загальна середня	безпартійний	підприємець
4	Калабішка Василь Васильович	Самовисування	17.08.1970	загальна середня	безпартійний	Лисичівське ЛМГ, майстер ЛГ
5	Костраба Іван Юрійович	Самовисування	21.04.1989	загальна середня	безпартійний	Тимчасово не працює
6	Прокоп Василь Васильович	Самовисування	26.05.1966	загальна середня	безпартійний	Працівник РЕМ
7	Продан Іван Іванович	Самовисування	13.04.1963	вища	безпартійний	обхідн. ЗЛВУМГ
8	Мелеш Ганна Василівна	Самовисування	22.04.1970	вища	безпартійна	Лисичівська ЗОШ, вчитель
9	Попадинець Михайло Михайлович	Самовисування	04.11.1979	вища	безпартійний	УДСНС, начальник караулу
10	Метеньканич Марія Федорівна	Самовисування	22.05.1969	вища	безпартійна	Лисичівська ЗОШ, директор
11	Будул Віра Іванівна	Самовисування	01.09.1970	вища	безпартійна	Лисичівська сільська рада, секретар
12	Мазур Михайло Юрійович	Самовисування	01.11.1958	загальна середня	безпартійний	Бронька АЗПСМ, водій
13	Мазур Ганна Іванович	Самовисування	22.06.1982	вища	безпартійний	Лисичівська ЗОШ, заступник директора
14	Олегаш Ганна Василівна	Самовисування	03.10.1973	вища	безпартійна	Лисичівський ДНЗ, вихователь

Культурні пам'ятки

Історичною пам'яткою є кузня-музей «Гамора». На території «Гамори» проводяться фольклорні фестивалі.

Природні багатства

Залізна руда, камінь-андезит, пісковик, а також золотоносні і поліметанічні ґрунти. В давнину за переказами існували срібні копальні в урочищі «Рипа».

Відомі вихідці

Ізидор Білак — поет і фольклорист
Дубіш І. І. — член спілки художників України,
Сможаник М. Д. — делегат І з'їзду Народних комітетів
Пальок В. В. — кандидат історичних наук, доцент УЖНУ

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2915 осіб, з яких 1418 чоловіків та 1497 жінок.

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 3186 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,81 %
словацька	0,82 %
російська	0,38 %

Примітки

Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
Секретарі попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
. Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
Лисичівська сільська рада. Результати виборів депутатів від 25 жовтня 2015 року. ЦВК. Процитовано 8 листопада 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Джерела

Лисичівська сільська рада // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Це незавершена стаття про Закарпатську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України

[2] Секретарі попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України

[3] . Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.

[4] Лисичівська сільська рада. Результати виборів депутатів від 25 жовтня 2015 року. ЦВК. Процитовано 8 листопада 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[населення_1989-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-7] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.