Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леопольд Гаснер фон Арта (нім. Leopold Hasner von Artha; *15 березня 1818, Прага, Австрійська імперія — †5 червня 1891, Бад-Ішль, Австро-Угорщина) — австро-угорський державний діяч, міністр-президент Цислейтанії в 1870.
| Леопольд Гаснер фон Арта нім. Leopold Hasner von Artha | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1 лютого 1870 — 4 квітня 1870 | |||
| Попередник: | Іґнац фон Пленер | ||
| Спадкоємець: | Альфред Юзеф Потоцький | ||
| Народження: | 15 березня 1818 Прага, Австрійська імперія | ||
| Смерть: | 5 червня 1891 (73 роки) Бад-Ішль, Австро-Угорщина | ||
| Поховання: | Кладовище Бад-Ішль | ||
| Країна: | Австрія | ||
| Освіта: | Карлів університет | ||
| Партія: | d | ||
| Батько: | d | ||
| Нагороди: | d (1889) | ||
| | |||
Біографія
Народився в Празі. Вивчав право в Празькому університеті. У 1842 у Відні отримав вчений ступінь кандидата наук, до 1848 працював в Генеральній прокуратурі. У 1848 став редактором офіційної газети Богемського королівства «Prager Zeitung». З 1849 запрошений професор філософії права, з 1851 ординарний професор політичних наук Празького університету.
Разом зі своїм другом Густавом Бідерманом вважався одним з найбільш великих австрійських філософів-гегельянців. Опублікував роботу «Основні риси філософії права та її історія» (Grundlinien der Philosophie des Rechts und seiner Geschichte), численні юридичні та мистецтвознавчі статті. Працював над «Системою політичної економії» (System der politischen Ökonomie) (опублікована лише перша частина — в 1888).
З 1861 — член Ландтагу Богемії, потім Палати депутатів Рейхсрата. У червні 1863 на короткий час очолив Раду у справах освіти. З 1865 — професор політичних наук Віденського університету, одночасно отримав придворне звання надвірного радника. З квітня 1867 — довічний член Палати панів (Heerenhaus).
30 грудня 1867 — 31 грудня 1870 — міністр культу і освіти в уряді Карла Вільгельма фон Ауершперга. При опорі австрійського єпископату підготував законодавство про народні школи. У 1868 освіта була відокремлена від церкви, створені реальні училища — повноцінні середні школи без вивчення латині. У 1869 добився прийняття Закону про народні школи (Reichsvolksschulgesetz), відповідно до якого учні різного віросповідання стали вчитися разом.
Під час конфлікту всередині уряду Тааффе в 1870 приєднався до більшості і 1 лютого призначено міністром-президентом. 4 квітня вийшов у відставку.
Пам'ять
Джерела
- Hasner von Artha Leopold. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1959.
- Schulte, von: Hasner von Artha, Leopold. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 50, Duncker & Humblot, Leipzig 1905.
- Hasner. In: Meyers Konversations-Lexikon. 4. Auflage. Band 8, Bibliographisches Institut, Leipzig 1885—1892.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Leopold Gasner fon Arta nim Leopold Hasner von Artha 15 bereznya 1818 Praga Avstrijska imperiya 5 chervnya 1891 Bad Ishl Avstro Ugorshina avstro ugorskij derzhavnij diyach ministr prezident Cislejtaniyi v 1870 Leopold Gasner fon Arta nim Leopold Hasner von ArthaLeopold Gasner fon Arta Prapor Ministr prezident Cislejtaniyi 1 lyutogo 1870 4 kvitnya 1870 Poperednik Ignac fon Plener Spadkoyemec Alfred Yuzef Potockij Narodzhennya 15 bereznya 1818 1818 03 15 Praga Avstrijska imperiyaSmert 5 chervnya 1891 1891 06 05 73 roki Bad Ishl Avstro UgorshinaPohovannya Kladovishe Bad IshlKrayina AvstriyaOsvita Karliv universitetPartiya Constitutional PartydBatko Leopold Hasner Ritter von Arthad Nagorodi pochesnij gromadyanin Vidnyad 1889 Mediafajli u VikishovishiBiografiyared Narodivsya v Prazi Vivchav pravo v Prazkomu universiteti U 1842 u Vidni otrimav vchenij stupin kandidata nauk do 1848 pracyuvav v Generalnij prokuraturi U 1848 stav redaktorom oficijnoyi gazeti Bogemskogo korolivstva Prager Zeitung Z 1849 zaproshenij profesor filosofiyi prava z 1851 ordinarnij profesor politichnih nauk Prazkogo universitetu Razom zi svoyim drugom Gustavom Bidermanom vvazhavsya odnim z najbilsh velikih avstrijskih filosofiv gegelyanciv Opublikuvav robotu Osnovni risi filosofiyi prava ta yiyi istoriya Grundlinien der Philosophie des Rechts und seiner Geschichte chislenni yuridichni ta mistectvoznavchi statti Pracyuvav nad Sistemoyu politichnoyi ekonomiyi System der politischen Okonomie opublikovana lishe persha chastina v 1888 Z 1861 chlen Landtagu Bogemiyi potim Palati deputativ Rejhsrata U chervni 1863 na korotkij chas ocholiv Radu u spravah osviti Z 1865 profesor politichnih nauk Videnskogo universitetu odnochasno otrimav pridvorne zvannya nadvirnogo radnika Z kvitnya 1867 dovichnij chlen Palati paniv Heerenhaus 30 grudnya 1867 31 grudnya 1870 ministr kultu i osviti v uryadi Karla Vilgelma fon Auershperga Pri opori avstrijskogo yepiskopatu pidgotuvav zakonodavstvo pro narodni shkoli U 1868 osvita bula vidokremlena vid cerkvi stvoreni realni uchilisha povnocinni seredni shkoli bez vivchennya latini U 1869 dobivsya prijnyattya Zakonu pro narodni shkoli Reichsvolksschulgesetz vidpovidno do yakogo uchni riznogo virospovidannya stali vchitisya razom Pid chas konfliktu vseredini uryadu Taaffe v 1870 priyednavsya do bilshosti i 1 lyutogo priznacheno ministrom prezidentom 4 kvitnya vijshov u vidstavku Pam yatred Vulicya Gasnershtrasse v Linci Vulicya Gasnershtrasse u Vidni Dzherelared Hasner von Artha Leopold In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 2 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1959 Schulte von Hasner von Artha Leopold In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 50 Duncker amp Humblot Leipzig 1905 Hasner In Meyers Konversations Lexikon 4 Auflage Band 8 Bibliographisches Institut Leipzig 1885 1892 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Leopold Gasner fon Arta