Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Леопардова акула звичайна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Triakis semifasciata Girard, 1855 | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Triakis californica Gray, 1851 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Леопардова акула звичайна (Triakis semifasciata) — акула з роду Леопардова акула родини Куницеві акули. Інші назви «каліфорнійська потрійнозуба акула», «плямиста гострозуба куницева акула».
Опис
Загальна довжина досягає 2,1 м за ваги 18,4 кг. Середня довжина становить 1,5 м. Голова коротка. Морда трохи округлена. Очі відносно великі, овальні, з мигальною перетинкою. Сітківка ока містить мало колбочок, що відповідають за розпізнавання кольорів, тому ця акула має розвинене контрастне світосприйняття і слабке кольорове сприйняття. Перед ніздрями є носові клапани й носові борозни. Рот широкий, серпоподібний. Верхня щелепа нараховує 41–55 робочих зубів, нижня — 34–45. Зуби дрібні, гострі, з 2–3 верхівками, з яких центральна є високою, бокові — маленькі. У неї 5 пар зябрових щілин. Зябровий апарат дозволяє акулі отримувати кисень навіть з мулистої води й при цьому не засмічується. Тулуб стрункий, обтічний. Грудні плавці великі, трикутної форми. Має 2 великих спинних плавці, з яких передній трохи більше за задній. Передній спинний плавець починається на рівні задньої крайки грудних плавців. Задній розташовано навпроти анального плавця. Черевні плавці середнього розміру. Анальний плавець гетероцеркальний.
Забарвлення бронзово-сіре або сріблясте. На спині, боках, плавцях присутні тіні, іноді чорні, великі плями. На поверхні цих плям є білі крапочки. На світлих ділянках тіла розкидані темні плямочки. Черево має попелясто-білий колір.
Спосіб життя
Тримається переважно на глибині до 10 м. Воліє до піщаних та мулистих бухт, скелястих та кам'янистих ділянок дна, багатих на водяну рослинність. Часто зустрічається поблизу гирл річок і струмків, легко переносить опріснення морської води. Добре орієнтується в умовах слабкої видимості, здатна переносити забруднення і замулення води. Доволі швидка й активна акула. Під час пересування використовує хвилеподібні рухи. Часто утворює великі скупчення на мілині. Зрідка здійснює сезонні міграції, лише особини з північної частини ареалу здатні здійснювати подорожі на відстань 100 км і більше.
Живиться ракоподібними (насамперед крабами, креветками, раками), головоногими молюсками, морськими черв'яками (зазвичай багатощетинковими), а також дрібною костистою рибою (оселедцевими, горбанями, анчоусами, бичками, кабалами, морськими окунями, лопатоносами), молоддю інших видів акул, рибною ікрою, морською травою і водоростями. Полює на здобич за допомогою щічного насоса.
Статева зрілість у самців настає за розмірів 0,7–1,2 м та віку 7–13 років, самиць — 1,1–1,3 м у віці 10–15 років. Це яйцеживородна акула. Вагітність триває 10–11 місяців. У квітні-травні самиця на мілині, серед рясної рослинності, народжує від 4 до 33 акуленят завдовжки 20 см.
Тривалість життя становить 30 років.
М'ясо дуже смачне. Вилов цієї акули регламентується природоохоронним законодавством США і Мексики, оскільки леопардова акула мешкає переважно в заповідних зонах. Визначається розмір і кількість можливого вилову.
Не становить загрози для людини, оскільки доволі полохлива при наближенні плавців і дайверів.
Розповсюдження
Мешкає у східних районах Тихого океану: від лиману Кус-бей (штат Орегон, США) до акваторії міста Масатлан (Мексика), включно з Каліфорнійською затокою. Дослідники поділяють ареал на 7 зон, де мешкають особини із суттєвими особливостями.
Джерела
- Fowler, S.L., R.D. Cavanagh, M. Camhi, G.H. Burgess, G.M. Cailliet, S.V. Fordham, C.A. Simpfendorfer, and J.A. Musick (2005). Sharks, Rays and Chimaeras: The Status of the Chondrichthyan Fishes. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. pp. 281–283. .
- Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. pp. 433–434. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopardova akula zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Kunicevi akuli Triakidae Rid Leopardova akula Triakis Vid Leopardova akula zvichajnaBinomialna nazvaTriakis semifasciata Girard 1855SinonimiTriakis californica Gray 1851PosilannyaVikishovishe Triakis semifasciataVikividi Triakis semifasciataITIS 160448MSOP 39363NCBI 30493 Leopardova akula zvichajna Triakis semifasciata akula z rodu Leopardova akula rodini Kunicevi akuli Inshi nazvi kalifornijska potrijnozuba akula plyamista gostrozuba kuniceva akula OpisZagalna dovzhina dosyagaye 2 1 m za vagi 18 4 kg Serednya dovzhina stanovit 1 5 m Golova korotka Morda trohi okruglena Ochi vidnosno veliki ovalni z migalnoyu peretinkoyu Sitkivka oka mistit malo kolbochok sho vidpovidayut za rozpiznavannya koloriv tomu cya akula maye rozvinene kontrastne svitosprijnyattya i slabke kolorove sprijnyattya Pered nizdryami ye nosovi klapani j nosovi borozni Rot shirokij serpopodibnij Verhnya shelepa narahovuye 41 55 robochih zubiv nizhnya 34 45 Zubi dribni gostri z 2 3 verhivkami z yakih centralna ye visokoyu bokovi malenki U neyi 5 par zyabrovih shilin Zyabrovij aparat dozvolyaye akuli otrimuvati kisen navit z mulistoyi vodi j pri comu ne zasmichuyetsya Tulub strunkij obtichnij Grudni plavci veliki trikutnoyi formi Maye 2 velikih spinnih plavci z yakih perednij trohi bilshe za zadnij Perednij spinnij plavec pochinayetsya na rivni zadnoyi krajki grudnih plavciv Zadnij roztashovano navproti analnogo plavcya Cherevni plavci serednogo rozmiru Analnij plavec geterocerkalnij Zabarvlennya bronzovo sire abo sriblyaste Na spini bokah plavcyah prisutni tini inodi chorni veliki plyami Na poverhni cih plyam ye bili krapochki Na svitlih dilyankah tila rozkidani temni plyamochki Cherevo maye popelyasto bilij kolir Sposib zhittyaTrimayetsya perevazhno na glibini do 10 m Voliye do pishanih ta mulistih buht skelyastih ta kam yanistih dilyanok dna bagatih na vodyanu roslinnist Chasto zustrichayetsya poblizu girl richok i strumkiv legko perenosit oprisnennya morskoyi vodi Dobre oriyentuyetsya v umovah slabkoyi vidimosti zdatna perenositi zabrudnennya i zamulennya vodi Dovoli shvidka j aktivna akula Pid chas peresuvannya vikoristovuye hvilepodibni ruhi Chasto utvoryuye veliki skupchennya na milini Zridka zdijsnyuye sezonni migraciyi lishe osobini z pivnichnoyi chastini arealu zdatni zdijsnyuvati podorozhi na vidstan 100 km i bilshe Zhivitsya rakopodibnimi nasampered krabami krevetkami rakami golovonogimi molyuskami morskimi cherv yakami zazvichaj bagatoshetinkovimi a takozh dribnoyu kostistoyu riboyu oseledcevimi gorbanyami anchousami bichkami kabalami morskimi okunyami lopatonosami moloddyu inshih vidiv akul ribnoyu ikroyu morskoyu travoyu i vodorostyami Polyuye na zdobich za dopomogoyu shichnogo nasosa Stateva zrilist u samciv nastaye za rozmiriv 0 7 1 2 m ta viku 7 13 rokiv samic 1 1 1 3 m u vici 10 15 rokiv Ce yajcezhivorodna akula Vagitnist trivaye 10 11 misyaciv U kvitni travni samicya na milini sered ryasnoyi roslinnosti narodzhuye vid 4 do 33 akulenyat zavdovzhki 20 sm Trivalist zhittya stanovit 30 rokiv M yaso duzhe smachne Vilov ciyeyi akuli reglamentuyetsya prirodoohoronnim zakonodavstvom SShA i Meksiki oskilki leopardova akula meshkaye perevazhno v zapovidnih zonah Viznachayetsya rozmir i kilkist mozhlivogo vilovu Ne stanovit zagrozi dlya lyudini oskilki dovoli polohliva pri nablizhenni plavciv i dajveriv RozpovsyudzhennyaMeshkaye u shidnih rajonah Tihogo okeanu vid limanu Kus bej shtat Oregon SShA do akvatoriyi mista Masatlan Meksika vklyuchno z Kalifornijskoyu zatokoyu Doslidniki podilyayut areal na 7 zon de meshkayut osobini iz suttyevimi osoblivostyami DzherelaFowler S L R D Cavanagh M Camhi G H Burgess G M Cailliet S V Fordham C A Simpfendorfer and J A Musick 2005 Sharks Rays and Chimaeras The Status of the Chondrichthyan Fishes International Union for Conservation of Nature and Natural Resources pp 281 283 ISBN 2 8317 0700 5 Compagno L J V 1984 Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Rome Food and Agricultural Organization pp 433 434 ISBN 92 5 101384 5