Леонідзе Георгій Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
груз. გიორგი ლეონიძე | ||||
Псевдонім | გოგლა ლეონიძე | |||
Народився | 27 грудня 1899 (8 січня 1900) або 27 грудня 1899[1] d, Тифліська губернія, Російська імперія[2] | |||
Помер | 9 серпня 1966[2][1] (66 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[2] | |||
Поховання | Мтацмінда | |||
Країна | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка СРСР | |||
Діяльність | поет, сценаріст | |||
Alma mater | Тбіліський державний університет | |||
Мова творів | грузинська | |||
Жанр | d і сценарій | |||
Magnum opus | Q28015961? і Q28015964? | |||
Членство | СП СРСР і Грузинська національна академія наук | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Леонідзе Георгій Миколайович у Вікісховищі | ||||
Леонідзе Георгій Миколайович (груз. გიორგი ლეონიძე, 15 (27) грудня 1899, село Патардзеулі, Кахетія, тепер Сагареджойського району Грузії — 9 серпня 1966, Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський письменник, поет, народний поет Грузії (з 1959), історик грузинської літератури, журналіст та кіносценарист, академік АН Грузії (з 1944).
Біографія
Закінчив Тбіліську духовну семінарію, філологічний факультет Тбіліського університету. Друкуватися почав 1911 року. З 1918 року — член групи грузинських символістів «Голубі роги», згодом відійшов від символізму. Перша збірка віршів Леонідзе вийшла 1939 року. Член КПРС з 1945 року. Редагував кілька літературознавчих періодичних видань.
Після окупації Грузії комуністичною Москвою, співпрацював із новою владою.
Серед ліричних творів Леонідзе — «Побачення кипчака», «Ніноцміндська ніч», «Ніно Чавчавадзе», «Пісня першого снігу», «Цесарка», «Оле» та інші. Автор поеми «Дитинство і юність» (1939; Державна премія СРСР, 1941), поем «Порто-хала» (1951; Державна премія СРСР, 1952), «Самгорі» (1950) та інших, збірок оповідань «Чарівне дерево» (1962), кіносценаріїв. Досліджував історію грузинської літератури.
Україні присвятив вірші «Тарасові Шевченку», «Радянська Україна», цикл «У Миргороді». Переклав грузинською мовою деякі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, окремі розділи «Слова о полку Ігоревім».
Українські переклади
- Вибране. — К., 1949,
- Вірші в кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. — К., 1961,
- Олень помирав у горах. В кн.: Сузір'я, в. 2. — К., 1968.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Леонидзе Георгий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Р. Ш. Чилачава. Леонідзе Георгій Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Leonidze Georgij Mikolajovichgruz გიორგი ლეონიძეPsevdonimგოგლა ლეონიძეNarodivsya27 grudnya 1899 8 sichnya 1900 abo 27 grudnya 1899 1899 12 27 1 d Tifliska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer9 serpnya 1966 1966 08 09 2 1 66 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSR 2 PohovannyaMtacmindaKrayina Rosijska imperiya Gruzinska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistpoet scenaristAlma materTbiliskij derzhavnij universitetMova tvorivgruzinskaZhanrd i scenarijMagnum opusQ28015961 i Q28015964 ChlenstvoSP SRSR i Gruzinska nacionalna akademiya naukPartiyaKPRSNagorodi Leonidze Georgij Mikolajovich u Vikishovishi Leonidze Georgij Mikolajovich gruz გიორგი ლეონიძე 15 27 grudnya 1899 18991227 selo Patardzeuli Kahetiya teper Sagaredzhojskogo rajonu Gruziyi 9 serpnya 1966 Tbilisi Gruziya gruzinskij radyanskij pismennik poet narodnij poet Gruziyi z 1959 istorik gruzinskoyi literaturi zhurnalist ta kinoscenarist akademik AN Gruziyi z 1944 BiografiyaZakinchiv Tbilisku duhovnu seminariyu filologichnij fakultet Tbiliskogo universitetu Drukuvatisya pochav 1911 roku Z 1918 roku chlen grupi gruzinskih simvolistiv Golubi rogi zgodom vidijshov vid simvolizmu Persha zbirka virshiv Leonidze vijshla 1939 roku Chlen KPRS z 1945 roku Redaguvav kilka literaturoznavchih periodichnih vidan Pislya okupaciyi Gruziyi komunistichnoyu Moskvoyu spivpracyuvav iz novoyu vladoyu Sered lirichnih tvoriv Leonidze Pobachennya kipchaka Ninocmindska nich Nino Chavchavadze Pisnya pershogo snigu Cesarka Ole ta inshi Avtor poemi Ditinstvo i yunist 1939 Derzhavna premiya SRSR 1941 poem Porto hala 1951 Derzhavna premiya SRSR 1952 Samgori 1950 ta inshih zbirok opovidan Charivne derevo 1962 kinoscenariyiv Doslidzhuvav istoriyu gruzinskoyi literaturi Ukrayini prisvyativ virshi Tarasovi Shevchenku Radyanska Ukrayina cikl U Mirgorodi Pereklav gruzinskoyu movoyu deyaki tvori T Shevchenka I Franka Lesi Ukrayinki P Tichini okremi rozdili Slova o polku Igorevim Ukrayinski perekladiVibrane K 1949 Virshi v kn Poeziya gruzinskogo narodu t 2 K 1961 Olen pomirav u gorah V kn Suzir ya v 2 K 1968 PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Leonidze Georgij Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaR Sh Chilachava Leonidze Georgij Mikolajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 6 1981