Леонід Серебряков

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Серебряков.

Леоні́д Бори́сович Серебряко́в народився 6 січня 1922(19220106) р. у сім'ї робітника Лучанського цукрозаводу в райцентрі Таращі на Київщині — радянський журналіст та письменник.

Серебряков Леонід Борисович
Ім'я при народженні	Серебряков Леонід Борисович
Народився	6 січня 1922(1922-01-06) Тараща, Київська область, Україна
Помер	29 жовтня 2013(2013-10-29) (91 рік) Київ, Київська область, Україна
Громадянство	Україна
Діяльність	журналіст та письменник
Військове звання	лейтенант
Партія	КПРС, КПУ
Нагороди	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За трудову відзнаку» Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня
Орден «За мужність» третього ступеня; Медаль «За відвагу»; Медаль «За трудову відзнаку»; Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» другого ступеня; Медаль Жукова; . Освіта Ніжинський педінститут ім. М. В. Гоголя (1961 р., українська філологія) Київський держуніверситет ім. Т. Г. Шевченка (1969 р., журналістика) Журналістика та письменництво Понад півстоліття у пресі. Працював заступником, а також редактором районних газет у Таращі, Глухові, Городні, Сновську та Носівці Сумської й Чернігівської обл. Сотні публікацій у периодиці. Здебільшого у жанрі гумору та сатири. Колективні збірки: «Гуморески» (1968 р.), (1971 р.), (1973 р.), (1991 р.), (1997 р.) — у київських видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», , а ще (1993 р., вид. «Суднобудівник»), та (2001 р., вид. «Терра» у Херсоні). Посилання Серебряков Леонід Борисович [ 19 грудня 2009 у Wayback Machine.]