Іван Дмитрович Леонов (11 вересня 1915, Львово — 30 травня 1944) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 85-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південного фронту, гвардії майор.
Іван Дмитрович Леонов | |
---|---|
рос. Леонов Иван Дмитриевич | |
Народження | 11 вересня 1915 село Львово (зараз Московська область) |
Смерть | 30 травня 1944 (28 років) |
Поховання | Парк Вічної Слави |
Країна | СРСР |
Рід військ | ВПС СРСР |
Роки служби | 1938–1944 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 11 вересня 1915 року в селі Львові Московської області в селянській родині. Росіянин. Член ВКП (б) / КПРС з 1943 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював на виробництві.
У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У тому ж році закінчив школу молодших авіаційних фахівців, а в 1939 році — Одеську військову авіаційну школу льотчиків. Служив молодшим льотчиком у Київському Особливому військовому окрузі. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південному фронті.
До вересня 1943 року командир ескадрильї 85-го гвардійського винищувального авіаційного полку гвардії капітан І. Д. Леонов здійснив 267 бойових вильотів, у повітряних боях особисто збив п'ять і в складі групи чотири літаки супротивника. Особливо відзначився в боях при звільненні міста Мелітополя.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітану Івану Дмитровичу Леонову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»(№ 1274).
30 травня 1944 року гвардії майор Іван Дмитрович Леонов загинув у повітряному бою. Похований у Києві у Парку Вічної Слави.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Dmitrovich Leonov 11 veresnya 1915 Lvovo 30 travnya 1944 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir eskadrilyi 85 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 6 yi gvardijskoyi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 8 yi povitryanoyi armiyi Pivdennogo frontu gvardiyi major Ivan Dmitrovich Leonovros Leonov Ivan DmitrievichNarodzhennya11 veresnya 1915 1915 09 11 selo Lvovo zaraz Moskovska oblast Smert30 travnya 1944 1944 05 30 28 rokiv PohovannyaPark Vichnoyi SlaviKrayina SRSRRid vijsk VPS SRSRRoki sluzhbi1938 1944PartiyaKPRSZvannya Major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Leonov BiografiyaNarodivsya 11 veresnya 1915 roku v seli Lvovi Moskovskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen VKP b KPRS z 1943 roku Zakinchiv sim klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli Pracyuvav na virobnictvi U 1938 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U tomu zh roci zakinchiv shkolu molodshih aviacijnih fahivciv a v 1939 roci Odesku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Sluzhiv molodshim lotchikom u Kiyivskomu Osoblivomu vijskovomu okruzi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdennomu fronti Do veresnya 1943 roku komandir eskadrilyi 85 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku gvardiyi kapitan I D Leonov zdijsniv 267 bojovih vilotiv u povitryanih boyah osobisto zbiv p yat i v skladi grupi chotiri litaki suprotivnika Osoblivo vidznachivsya v boyah pri zvilnenni mista Melitopolya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 listopada 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi kapitanu Ivanu Dmitrovichu Leonovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1274 Mogila Ivana Leonova 30 travnya 1944 roku gvardiyi major Ivan Dmitrovich Leonov zaginuv u povitryanomu boyu Pohovanij u Kiyevi u Parku Vichnoyi Slavi Nagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros