Лендьєл Володи́мир Іва́нович (17 квітня 1934, с. Іршава, нині місто Закарпатської області — 21 січня 2000, Ужгород) — український фізик, доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1978), академік Академії наук вищої школи України, Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991).
Лендьєл Володимир Іванович | |
---|---|
Меморіальна дошка на честь В. Лендьєла в Ужгороді | |
Народився | 17 квітня 1934 або 1934[1] Іршава |
Помер | 21 січня 2000 або 2000[2] Ужгород, Україна |
Країна | Чехословаччина → СРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | фізик |
Alma mater | УжДУ (1955) |
Галузь | Прикладна фізика |
Заклад | УжНУ Український фізичний журнал ОІЯД |
Посада | ректор |
Вчене звання | професор і академік |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1974) |
Вчителі | d |
Діти | Ігор Володимирович Лендьєл Русановська (Лендьел) Ольга Володимирівна |
Нагороди |
Навчання
Народився В.Лендьєл у сім'ї вчителів. В 1950 році він із золотою медаллю закінчив і став студентом першого набору фізичного відділення хіміко-фізико-математичного факультету Ужгородського державного університету.
Перші власні наукові дослідження проводив під керівництвом професора В. А. Шкоди-Ульянова. Згодом продовжив їх на кафедрі теоретичної фізики під керівництвом професора Ю. М. . Перша наукова публікація (у співавторстві) мала назву «Про поведінку повних перерізів піон-протонного розсіяння при великих енергіях».
В.Лендьєл закінчив Ужгородський державний університет 1955 року.
Наукова діяльність
В.Лендьєл працював у новій галузі фундаментальних досліджень, що активно розвивалися з початку 1950-х років — фізики елементарних частинок та фізики високих енергій. Відповідно, він досліджував проблеми ядерних сил і елементарних частинок.
В 1960 році він висунув гіпотезу про існування нової елементарної частинки. У своїх подальших дослідженнях в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (ОІЯД, м. Дубна, 1961) спільно з академіком Д. В. та професором В. О. Мещеряковим йому вдалося підтвердити гіпотезу про існування , який зараз асоціюється з бозоном Хіггса.
Його дсолідження стали основою кандидатської дисертації, яку В.Лендьєл успішно захистив 1964 року у Львівському державному університеті ім. Івана Франка.
У 1962 році він проводив свої наукові дослідження в Каліфорнійському технологічному інституті (Пасадена, США). Тут В.Лендьєл спільно з професором Д. Метьюзом запропонував нові правила сум для амплітуд розсіювання елементарних часток. Згодом вони стали надзвичайно актуальними при вивченні аналітичних властивостей амплітуд розсіювання . Також, він став свідком найбільш резонансного відкриття фізики елементарних часток — «вісімкового шляху» Гелл-Мана.
В 1964—1965 навчальному році В.Лендьєл викладає курс квантової механіки в (Гана).
В 1965 р. обіймає посади завідувача кафедри загальноінженерних дисциплін, а згодом декана загальнотехнічного факультету рідного університету. Спільно з учнями він виконав цикл робіт, який об'єднує всі основні процеси пружного та непружного розсіювання (ππ→ππ, πN→πN, NN→NN), що складають основу . За цей період три його учні (Б. М. Ернст, Ю. М. Марина та Є. В. Товтин) успішно захистили кандидатські дисертації, які стосувались взаємодії π-мезонів та нуклонів.
У 1974 р. В.Лендьєл захищає докторську дисертацію в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубна), присвячену побудові теорії піон-нуклонної та нуклон-нуклонної взаємодії на основі однобозонної моделі.
З 1976 року професор В.Лендьєл починає працювати завідувачем кафедри теоретичної фізики рідного університету (до 1996 року). В кінці 1970-х років він створює в Ужгороді наукову школу фізиків-теоретиків. Його учнями стає 12 кандидатів та 2 доктори наук. В результаті доволі жорсткого відбору всі три професори кафедри отримали міжнародне звання «Соросівський професор». В цей час вчений співпрацює з провідними науковими центрами та вченими різних наукових товариств: Беном Бедерсоном — головним редактором найпрестижнішого міжнародного журналу «Physical Review», Дьєрдьом Марксом — головою угорського фізичного товариства, академіками М. М. Боголюбовим, Д. В. Ширковим, О. М. Ситенком, І. Р. Юхновським, Ю. М. Березанським та іншими.
З 1980 по 1988 роки В.Лендьєл обіймав посаду ректора Ужгородського державного університету. Уже на другому році його перебування на посаді керівника вузу було здано в експлуатацію новий навчальний корпус університетського містечка. Згодом (1986 р.) зведено їдальню на 300 місць для студентів та професорсько-викладацького складу, наступного року збудовано підвісний міст через р. Уж для переходу в спортивно-оздоровчий табір «Скалка», що в селі Кам'яниця.
В 1996 році був переведений на посаду професора кафедри теоретичної фізики УжНУ.
Наукові інтереси
В.Лендьєл досліджував проблеми теоретичної фізики, зокрема взаємодії елементарних частинок, малочастинкової системи, електронно-атомні зіткнення, а також метод змішування конфігурацій, діагоналізаційний метод, метод сильного зв'язку каналів, R-матричний метод, метод фазових функцій, метод апроксимації Паде, метод гіперсферичних координат та інші.
У наукових працях він уперше передбачив існування скалярних мезонів, на основі чого здійснений послідовний опис взаємодії пі-мезонів і нуклонів з нуклонами.
Наукові праці
В.Лендьєл — автор понад 200 наукових праць, у тому числі два підручники з грифом Міністерства освіти та 5 монографій, одна з яких видана найавторитетнішим міжнародним видавництвом Springer-Verlag (Німеччина). Він також був членом редколегії «Українського фізичного журналу».
- Нерелятивистская квантовая теория рассеяния: Учеб. пособ. — Ленинград, 1983;
- Применение специальных функций в теории рассеяния волн и частиц: Учеб. пособ. — Ужгород, 1983;
- Применение теории функций комплексной переменной в теоретической физике: Учеб. пособ. — Ужгород, 1983;
- Введение в теорию атомных столкновений: Учеб. пособ. — Ужгород, 1986;
- Теория резонансных явлений в электрон-атомных столкновениях. — К., 1988;
- Введение в теорию атомных столкновений: [Учеб. пособие для спец. «Физика»] / В. И. Лендьел, В. Ю. Лазур, М. И. Карбованец; М-во высш. и сред. спец. образования УССР, Учеб.-метод. каб. по высш. образовании, Ужгород. гос. ун-т. — Киев: УМКВО, 1988. — 109,[2] с. : ил.;
- Resonance Phenomena in Elektron-Atom Collisions. — Heidelberg, 1992 (усі — співавт.).
Нагороди
- Державна премія України в галузі науки і техніки (1995) — за цикл наукових праць «Елементарні процеси та резонансні явища у зіткненнях електронів, атомів та іонів» (Керівник — професор В. І. Лендьєл, а також фізик-експериментатор І. П. та О. Б. Шпеник, Е. П. Сабад, І. С. Алексахін, А. Й. Імре, А. М. Завилопуло, Л. Л. Шимон.
Увіковічнення пам'яті
- На будинку № 35 по вулиці Волошина в Ужгороді, в якому він жив і працював у 2000 році було встановлено меморіальну дошку.
В рамках декомунізації рішенням Ужгородської міськради переіменована вулиця на честь Володимира Лендьєла (від вул. Собранецької до вул. Університетської, паралельно вулиці Грибоєдова (Миколи Амосова) факт
- ув'язненням.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #17222246X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 27 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 27 травня 2017.
Джерела
- До 60-річчя професора В. І. Лендьєла // Український фізичний журнал. — 1994. — Т. 39, № 4;
- Сливка В. Ю. Пам'яті професора В. І. Лендьєла / Сливка В. Ю., Височанський Ю. М., Шимон Л. Л., Лазур В. Ю. // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Фізика. — 2000. — № 6;
- Лазур В. Ю. До 80-річчя від дня народження професора В. І. Лендьєла (1934—2000 рр.) [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.] / Лазур В. Ю., Гайсак М. І., Ментковський Ю. Л. // Український фізичний журнал. — 2014. — Т. 59, № 5. С. 559-560. ISSN 2071-0194.
Посилання
- Володимир Лендьєл[недоступне посилання з квітня 2019]
- Герешко, Олександр (04.02.2018). . tysa-first.com. Тиса. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lendyel Volodi mir Iva novich 17 kvitnya 1934 19340417 s Irshava nini misto Zakarpatskoyi oblasti 21 sichnya 2000 Uzhgorod ukrayinskij fizik doktor fiziko matematichnih nauk 1975 profesor 1978 akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini Zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR 1991 Lendyel Volodimir IvanovichMemorialna doshka na chest V Lendyela v UzhgorodiNarodivsya 17 kvitnya 1934 1934 04 17 abo 1934 1 IrshavaPomer 21 sichnya 2000 2000 01 21 abo 2000 2 Uzhgorod UkrayinaKrayina Chehoslovachchina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist fizikAlma mater UzhDU 1955 Galuz Prikladna fizikaZaklad UzhNU Ukrayinskij fizichnij zhurnal OIYaDPosada rektorVchene zvannya profesor i akademikNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1974 Vchiteli dDiti Igor Volodimirovich Lendyel Rusanovska Lendel Olga VolodimirivnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lendyel NavchannyaNarodivsya V Lendyel u sim yi vchiteliv V 1950 roci vin iz zolotoyu medallyu zakinchiv i stav studentom pershogo naboru fizichnogo viddilennya himiko fiziko matematichnogo fakultetu Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Pershi vlasni naukovi doslidzhennya provodiv pid kerivnictvom profesora V A Shkodi Ulyanova Zgodom prodovzhiv yih na kafedri teoretichnoyi fiziki pid kerivnictvom profesora Yu M Persha naukova publikaciya u spivavtorstvi mala nazvu Pro povedinku povnih pereriziv pion protonnogo rozsiyannya pri velikih energiyah V Lendyel zakinchiv Uzhgorodskij derzhavnij universitet 1955 roku Naukova diyalnistV Lendyel pracyuvav u novij galuzi fundamentalnih doslidzhen sho aktivno rozvivalisya z pochatku 1950 h rokiv fiziki elementarnih chastinok ta fiziki visokih energij Vidpovidno vin doslidzhuvav problemi yadernih sil i elementarnih chastinok V 1960 roci vin visunuv gipotezu pro isnuvannya novoyi elementarnoyi chastinki U svoyih podalshih doslidzhennyah v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen OIYaD m Dubna 1961 spilno z akademikom D V ta profesorom V O Mesheryakovim jomu vdalosya pidtverditi gipotezu pro isnuvannya yakij zaraz asociyuyetsya z bozonom Higgsa Jogo dsolidzhennya stali osnovoyu kandidatskoyi disertaciyi yaku V Lendyel uspishno zahistiv 1964 roku u Lvivskomu derzhavnomu universiteti im Ivana Franka U 1962 roci vin provodiv svoyi naukovi doslidzhennya v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti Pasadena SShA Tut V Lendyel spilno z profesorom D Metyuzom zaproponuvav novi pravila sum dlya amplitud rozsiyuvannya elementarnih chastok Zgodom voni stali nadzvichajno aktualnimi pri vivchenni analitichnih vlastivostej amplitud rozsiyuvannya Takozh vin stav svidkom najbilsh rezonansnogo vidkrittya fiziki elementarnih chastok visimkovogo shlyahu Gell Mana V 1964 1965 navchalnomu roci V Lendyel vikladaye kurs kvantovoyi mehaniki v Gana V 1965 r obijmaye posadi zaviduvacha kafedri zagalnoinzhenernih disciplin a zgodom dekana zagalnotehnichnogo fakultetu ridnogo universitetu Spilno z uchnyami vin vikonav cikl robit yakij ob yednuye vsi osnovni procesi pruzhnogo ta nepruzhnogo rozsiyuvannya pp pp pN pN NN NN sho skladayut osnovu Za cej period tri jogo uchni B M Ernst Yu M Marina ta Ye V Tovtin uspishno zahistili kandidatski disertaciyi yaki stosuvalis vzayemodiyi p mezoniv ta nukloniv U 1974 r V Lendyel zahishaye doktorsku disertaciyu v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen m Dubna prisvyachenu pobudovi teoriyi pion nuklonnoyi ta nuklon nuklonnoyi vzayemodiyi na osnovi odnobozonnoyi modeli Z 1976 roku profesor V Lendyel pochinaye pracyuvati zaviduvachem kafedri teoretichnoyi fiziki ridnogo universitetu do 1996 roku V kinci 1970 h rokiv vin stvoryuye v Uzhgorodi naukovu shkolu fizikiv teoretikiv Jogo uchnyami staye 12 kandidativ ta 2 doktori nauk V rezultati dovoli zhorstkogo vidboru vsi tri profesori kafedri otrimali mizhnarodne zvannya Sorosivskij profesor V cej chas vchenij spivpracyuye z providnimi naukovimi centrami ta vchenimi riznih naukovih tovaristv Benom Bedersonom golovnim redaktorom najprestizhnishogo mizhnarodnogo zhurnalu Physical Review Dyerdom Marksom golovoyu ugorskogo fizichnogo tovaristva akademikami M M Bogolyubovim D V Shirkovim O M Sitenkom I R Yuhnovskim Yu M Berezanskim ta inshimi Z 1980 po 1988 roki V Lendyel obijmav posadu rektora Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Uzhe na drugomu roci jogo perebuvannya na posadi kerivnika vuzu bulo zdano v ekspluataciyu novij navchalnij korpus universitetskogo mistechka Zgodom 1986 r zvedeno yidalnyu na 300 misc dlya studentiv ta profesorsko vikladackogo skladu nastupnogo roku zbudovano pidvisnij mist cherez r Uzh dlya perehodu v sportivno ozdorovchij tabir Skalka sho v seli Kam yanicya V 1996 roci buv perevedenij na posadu profesora kafedri teoretichnoyi fiziki UzhNU Naukovi interesi V Lendyel doslidzhuvav problemi teoretichnoyi fiziki zokrema vzayemodiyi elementarnih chastinok malochastinkovoyi sistemi elektronno atomni zitknennya a takozh metod zmishuvannya konfiguracij diagonalizacijnij metod metod silnogo zv yazku kanaliv R matrichnij metod metod fazovih funkcij metod aproksimaciyi Pade metod gipersferichnih koordinat ta inshi U naukovih pracyah vin upershe peredbachiv isnuvannya skalyarnih mezoniv na osnovi chogo zdijsnenij poslidovnij opis vzayemodiyi pi mezoniv i nukloniv z nuklonami Naukovi praci V Lendyel avtor ponad 200 naukovih prac u tomu chisli dva pidruchniki z grifom Ministerstva osviti ta 5 monografij odna z yakih vidana najavtoritetnishim mizhnarodnim vidavnictvom Springer Verlag Nimechchina Vin takozh buv chlenom redkolegiyi Ukrayinskogo fizichnogo zhurnalu Nerelyativistskaya kvantovaya teoriya rasseyaniya Ucheb posob Leningrad 1983 Primenenie specialnyh funk cij v teorii rasseyaniya voln i chastic Ucheb posob Uzhgorod 1983 Primenenie teorii funkcij kompleksnoj peremennoj v teoreticheskoj fizike Ucheb posob Uzhgorod 1983 Vvedenie v teoriyu atomnyh stolknovenij Ucheb posob Uzhgorod 1986 Teoriya rezo nansnyh yavlenij v elektron atomnyh stolknoveniyah K 1988 Vvedenie v teoriyu atomnyh stolknovenij Ucheb posobie dlya spec Fizika V I Lendel V Yu Lazur M I Karbovanec M vo vyssh i sred spec obrazovaniya USSR Ucheb metod kab po vyssh obrazovanii Uzhgorod gos un t Kiev UMKVO 1988 109 2 s il Resonance Phenomena in Elektron Atom Collisions Heidelberg 1992 usi spiv avt NagorodiDerzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1995 za cikl naukovih prac Elementarni procesi ta rezonansni yavisha u zitknennyah elektroniv atomiv ta ioniv Kerivnik profesor V I Lendyel a takozh fizik eksperimentator I P ta O B Shpenik E P Sabad I S Aleksahin A J Imre A M Zavilopulo L L Shimon Uvikovichnennya pam yatiNa budinku 35 po vulici Voloshina v Uzhgorodi v yakomu vin zhiv i pracyuvav u 2000 roci bulo vstanovleno memorialnu doshku V ramkah dekomunizaciyi rishennyam Uzhgorodskoyi miskradi pereimenovana vulicya na chest Volodimira Lendyela vid vul Sobraneckoyi do vul Universitetskoyi paralelno vulici Griboyedova Mikoli Amosova faktuv yaznennyam Deutsche Nationalbibliothek Record 17222246X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 27 travnya 2017 Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 27 travnya 2017 ol DzherelaDo 60 richchya profesora V I Len dyela Ukrayinskij fizichnij zhurnal 1994 T 39 4 Sliv ka V Yu Pam yati profesora V I Lendyela Sliv ka V Yu Visochan skij Yu M Shimon L L Lazur V Yu Nauk visn Uzhgorod un tu Ser Fizika 2000 6 Lazur V Yu Do 80 richchya vid dnya narodzhennya profesora V I Lendyela 1934 2000 rr 5 lipnya 2020 u Wayback Machine Lazur V Yu Gajsak M I Mentkov skij Yu L Ukrayinskij fizichnij zhurnal 2014 T 59 5 S 559 560 ISSN 2071 0194 PosilannyaVolodimir Lendyel nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Gereshko Oleksandr 04 02 2018 tysa first com Tisa Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020