Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніна Олександрівна Лейпунська (9 травня 1930, Харків — 22 грудня 2008, Київ) — українська науковиця-археолог, кандидат історичних наук (1975).
| Ніна Лейпунська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 9 травня 1930 Харків, УРСР |
| Померла | 22 грудня 2008 (78 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  Україна[1] СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1954) |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Ольвійська археологічна експедиція (1953—2008) Інститут археології НАН України (1969—2003) |
| Посада | старша наукова співробітниця |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1975) |
| Науковий керівник | Лазар Славін |
| Відомі учні | , , , , |
| Відома завдяки: | розкопкам в Ольвійській археологічній експедиції, дослідженням Ольвії |
| Батько | Олександр Лейпунський |
| Мати | Антоніна Прихотько |
| У шлюбі з | Сергій Крижицький |
| Діти | Юрій Рєзніков |
Протягом 55 років — учасниця Ольвійської археологічної експедиції та керівниця декількох ділянок розкопок (1953—2008). Майже 35 років — наукова співробітниця Інституту археології НАН України (1969—2003), одна з фундаторок сучасного стану Археологічного музею Інституту. Авторка близько 120 наукових робіт, зокрема, декількох монографій, багаторазово публікувалася за кордоном. Учениця археолога Лазаря Славіна.
Життєпис
Народилась 9 травня 1930-го року в Харкові.
У 1954-му році закінчила Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Археологія». З 1956-го по 1960-й рік навчалася в аспірантурі Московського державного історичного музею за спеціальністю «Антична археологія». Учениця археолога Лазаря Славіна.
Ще зі студентської лави почала брати участь в Ольвійській археологічній експедиції, у складі якої працювала до своєї смерті в 2008-му році. Протягом майже 35-ти років (1972—2006) керувала розкопками декількох ділянок Верхнього та Нижнього міста Ольвії, житлових кварталів. Результати цієї роботи відображалися в фундаментальних наукових працях Ніни Лейпунської, надрукованих в Данії, Франції та інших країнах світу. Всього під авторством Лейпунської вийшло близько 120-ти наукових робіт.
З 1969-го року — наукова співробітниця Інституту археології НАН України, брала провідну участь у створенні експозицій Археологічного музею Інституту у сфері скіфоантичної археології. У 1975-му році здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, захистивши дисертацію на тему «Амфоры из Ольвии VI—IV вв. до н.э.».
Деякий час працювала на посаді вченого секретаря Археологічного музею. Член Фондово-експертної комісії Міністерства культури України. Лектор та організатор багатьох міжнародних археологічних конференцій, зокрема, в Грузії, Греції, Польщі, Румунії тощо.
Серед учнів Ніни Лейпунської — велика кількість докторів історичних наук, професорів, зокрема, , , тощо.
З Інституту археології звільнилась в 2003-му році, зосередивши свою наукову увагу на Ольвії. До останніх місяців життя працювала над монографією за матеріалами розкопок на Ольвійській ділянці НГС, яка була опублікована посмертно в Данії.
Померла від нетривалої хвороби 22 грудня 2008 року. Похована на Байковому кладовищі разом з родиною.
Родина
Донька визначних науковців-фізиків. Батько — Олександр Лейпунський (1903—1972), директор Інституту фізики АН УРСР, дослідник атомної та ядерної фізики. Мати — Антоніна Прихотько (1906—1995), директор Інституту фізики АН УРСР, дослідниця фізики неметалевих кристалів.
Перший чоловік — (1931—1980), історик, сходознавець. Від цього шлюбу народився син Юрій Рєзніков (1953—2016) — фізик, доктор фізико-математичних наук.
Другий чоловік — археолог Сергій Крижицький (1932—2018), колега Ніни Лейпунської по дослідженням Ольвії, професор.
Науковий доробок (частковий)
- 1964 — «Культ Аполлона в Ольвии» (стаття)
- 1970 — «Про культ Ахілла у Північному Причорномор'ї» (стаття)
- 1971 — «Археологія Української РСР» (колективна монографія)
- 1972 — «Досвід розробки методики класифікації грецьких амфор» (стаття)
- 1973 — «Класифікація амфор архаїчного часу з Ольвії» (стаття)
- 1975 — «Амфоры из Ольвии VI—IV вв. до н.э.» (дисертація)
- 1978 — «Раскопки центрального квартала в Ольвии» (стаття)
- 1981 — «Керамическая тара из Ольвии (опыт изучения амфор 6–4 вв. до н. э.)» (монографія)
- 1982 — «Ольвия — память тысячелетий» (у співавторстві з Сергієм Крижицьким)
- 1984 — «Заметки о некоторых группах амфор из Ольвии» (стаття)
- 1986 — «Керамическое производство и керамика» (стаття)
- 1988 — «Комплекс западных ворот в Ольвии» (у співавторстві з Сергієм Крижицьким)
- 1994 — «Центральний житловий квартал Ольвії» (стаття)
- 1994 — «On Some Problems in Research of Amphoras Complex from Olbia Pontique VI—I B.C.» (Стамбул)
- 1997 — «Ольвия. Раскопки, история, культура» (у співавторстві з Сергієм Крижицьким)
- 1998 — «Давня історія України» (колективна монографія)
- 1999 — «Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье» (колективна монографія)
- 2004 — «Принципи моделювання економічного базису північнопричорноморської античної держави на прикладі Ольвії» (у співавторстві)
- 2006 — «Hellenistic amphoras from Olbia Pontic» (Батумі)
- 2007 — «Артеміда Ольвійська» (стаття)
- 2007 — «Olbian-Scythian Trade: Exchange Issues in the Sixth to Fourth Centuries BC» (Оксфордський університет)
- 2010 — «Опыт классификации керамики из архаических комплексов (по материалам Центрального квартала Ольвии)» (стаття; посмертно)
- 2010 — «The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th century BC to the 4th century AD.» (Орхуський університет; посмертно)
- 2011 — «Olbia. Fouilles, histoire, culture. Un État antique sur le littoral septentrional de la Mer Noire» (Франція)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #141708573 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Світлої пам'яті Ніни Олександрівни Лейпунської
- Лейпунська Ніна Олександрівна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nina Oleksandrivna Lejpunska 9 travnya 1930 Harkiv 22 grudnya 2008 Kiyiv ukrayinska naukovicya arheolog kandidat istorichnih nauk 1975 Nina LejpunskaNarodilasya9 travnya 1930 1930 05 09 Harkiv URSRPomerla22 grudnya 2008 2008 12 22 78 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina Ukrayina 1 SRSRDiyalnistarheologAlma materKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1954 GaluzarheologiyaZakladOlvijska arheologichna ekspediciya 1953 2008 Institut arheologiyi NAN Ukrayini 1969 2003 Posadastarsha naukova spivrobitnicyaNaukovij stupinkandidat istorichnih nauk 1975 Naukovij kerivnikLazar SlavinVidomi uchni Vidoma zavdyaki rozkopkam v Olvijskij arheologichnij ekspediciyi doslidzhennyam OlviyiBatkoOleksandr LejpunskijMatiAntonina PrihotkoU shlyubi zSergij KrizhickijDitiYurij RyeznikovU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lejpunska Protyagom 55 rokiv uchasnicya Olvijskoyi arheologichnoyi ekspediciyi ta kerivnicya dekilkoh dilyanok rozkopok 1953 2008 Majzhe 35 rokiv naukova spivrobitnicya Institutu arheologiyi NAN Ukrayini 1969 2003 odna z fundatorok suchasnogo stanu Arheologichnogo muzeyu Institutu Avtorka blizko 120 naukovih robit zokrema dekilkoh monografij bagatorazovo publikuvalasya za kordonom Uchenicya arheologa Lazarya Slavina ZhittyepisNarodilas 9 travnya 1930 go roku v Harkovi U 1954 mu roci zakinchila Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka za specialnistyu Arheologiya Z 1956 go po 1960 j rik navchalasya v aspiranturi Moskovskogo derzhavnogo istorichnogo muzeyu za specialnistyu Antichna arheologiya Uchenicya arheologa Lazarya Slavina She zi studentskoyi lavi pochala brati uchast v Olvijskij arheologichnij ekspediciyi u skladi yakoyi pracyuvala do svoyeyi smerti v 2008 mu roci Protyagom majzhe 35 ti rokiv 1972 2006 keruvala rozkopkami dekilkoh dilyanok Verhnogo ta Nizhnogo mista Olviyi zhitlovih kvartaliv Rezultati ciyeyi roboti vidobrazhalisya v fundamentalnih naukovih pracyah Nini Lejpunskoyi nadrukovanih v Daniyi Franciyi ta inshih krayinah svitu Vsogo pid avtorstvom Lejpunskoyi vijshlo blizko 120 ti naukovih robit Z 1969 go roku naukova spivrobitnicya Institutu arheologiyi NAN Ukrayini brala providnu uchast u stvorenni ekspozicij Arheologichnogo muzeyu Institutu u sferi skifoantichnoyi arheologiyi U 1975 mu roci zdobula naukovij stupin kandidata istorichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Amfory iz Olvii VI IV vv do n e Deyakij chas pracyuvala na posadi vchenogo sekretarya Arheologichnogo muzeyu Chlen Fondovo ekspertnoyi komisiyi Ministerstva kulturi Ukrayini Lektor ta organizator bagatoh mizhnarodnih arheologichnih konferencij zokrema v Gruziyi Greciyi Polshi Rumuniyi tosho Mogila Nini Lejpunskoyi ta yiyi sina Bajkove kladovishe Sered uchniv Nini Lejpunskoyi velika kilkist doktoriv istorichnih nauk profesoriv zokrema tosho Z Institutu arheologiyi zvilnilas v 2003 mu roci zoseredivshi svoyu naukovu uvagu na Olviyi Do ostannih misyaciv zhittya pracyuvala nad monografiyeyu za materialami rozkopok na Olvijskij dilyanci NGS yaka bula opublikovana posmertno v Daniyi Pomerla vid netrivaloyi hvorobi 22 grudnya 2008 roku Pohovana na Bajkovomu kladovishi razom z rodinoyu Rodina Donka viznachnih naukovciv fizikiv Batko Oleksandr Lejpunskij 1903 1972 direktor Institutu fiziki AN URSR doslidnik atomnoyi ta yadernoyi fiziki Mati Antonina Prihotko 1906 1995 direktor Institutu fiziki AN URSR doslidnicya fiziki nemetalevih kristaliv Pershij cholovik 1931 1980 istorik shodoznavec Vid cogo shlyubu narodivsya sin Yurij Ryeznikov 1953 2016 fizik doktor fiziko matematichnih nauk Drugij cholovik arheolog Sergij Krizhickij 1932 2018 kolega Nini Lejpunskoyi po doslidzhennyam Olviyi profesor Naukovij dorobok chastkovij 1964 Kult Apollona v Olvii stattya 1970 Pro kult Ahilla u Pivnichnomu Prichornomor yi stattya 1971 Arheologiya Ukrayinskoyi RSR kolektivna monografiya 1972 Dosvid rozrobki metodiki klasifikaciyi greckih amfor stattya 1973 Klasifikaciya amfor arhayichnogo chasu z Olviyi stattya 1975 Amfory iz Olvii VI IV vv do n e disertaciya 1978 Raskopki centralnogo kvartala v Olvii stattya 1981 Keramicheskaya tara iz Olvii opyt izucheniya amfor 6 4 vv do n e monografiya 1982 Olviya pamyat tysyacheletij u spivavtorstvi z Sergiyem Krizhickim 1984 Zametki o nekotoryh gruppah amfor iz Olvii stattya 1986 Keramicheskoe proizvodstvo i keramika stattya 1988 Kompleks zapadnyh vorot v Olvii u spivavtorstvi z Sergiyem Krizhickim 1994 Cen tralnij zhitlovij kvartal Ol viyi stattya 1994 On Some Problems in Research of Amphoras Complex from Olbia Pontique VI I B C Stambul 1997 Olviya Raskopki istoriya kultura u spivavtorstvi z Sergiyem Krizhickim 1998 Davnya istoriya Ukrayini kolektivna monografiya 1999 Olviya Antichnoe gosudarstvo v Se vernom Prichernomore kolektivna monografiya 2004 Principi modelyuvannya ekono michnogo bazisu pivnichnoprichor nomorskoyi antichnoyi derzhavi na prikladi Olviyi u spivavtorstvi 2006 Hellenistic amphoras from Olbia Pontic Batumi 2007 Artemida Olvijska stattya 2007 Olbian Scythian Trade Exchange Issues in the Sixth to Fourth Centuries BC Oksfordskij universitet 2010 Opyt klassifikacii keramiki iz ar haicheskih kompleksov po materi alam Centralnogo kvartala Ol vii stattya posmertno 2010 The Lower City of Olbia Sector NGS in the 6th century BC to the 4th century AD Orhuskij universitet posmertno 2011 Olbia Fouilles histoire culture Un Etat antique sur le littoral septentrional de la Mer Noire Franciya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 141708573 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Svitloyi pam yati Nini Oleksandrivni Lejpunskoyi Lejpunska Nina Oleksandrivna