Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоніна Федорівна Прихотько (26 квітня 1906, м. П'ятигорськ , нині Російська Федерація — 29 вересня 1995, м. Київ) — український радянський фізик, один з найбільших фахівців в області фізики неметалевих кристалів, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН УРСР, Заслужений діяч науки СРСР, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.
| Антоніна Федорівна Прихотько | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 26 квітня 1906 П'ятигорськ, , Російська імперія |
| Померла | 29 вересня 1995 (89 років) Київ, Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Ленінградський політехнічний інститут |
| Галузь | фізика неметалевих кристалів, |
| Заклад | Інститут фізики НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Обреїмов Іван Васильович |
| Вчителі | Обреїмов Іван Васильович |
| Відомі учні | Михайло Семенович Бродин, Марат Терентійович Шпак, |
| Аспіранти, докторанти | Бродин Михайло Семенович Єременко Віктор Валентинович |
| Членство | НАН України |
| Відома завдяки: | директор Інституту фізики НАН України |
| Нагороди |    Ленінська преміяЗаслужений діяч науки УРСР |
Життєпис
А. Ф. Прихотько народилася в П'ятигорську в 1906 р. Після закінчення в 1923 р. середньої школи пішла навчатися на фізико-технічний факультет Ленінградського Політехнічного інституту ім. М. І. Калініна. Будучи студенткою третього курсу інституту, під керівництвом Івана Васильовича Обреїмова (згодом академіка) почала займатися науковою роботою в Ленінградському фізико-технічному інституті АН СРСР.
Після закінчення в 1929 р. інституту до 1930 р. А. Ф. Прихотько працювала науковим співробітником у Ленінградському фізико-технічному інституті, а в 1930 р. разом з групою молодих учених вона переїжджає до Харкова під знову організований Український фізико-технічний інститут, де працювала до 1941 р.
У 1927—1929 рр.. І. В. Обреїмовим були проведені піонерські дослідження спектрів поглинання молекулярних кристалів, охолоджених до низьких температур. Вперше на прикладі кристала азобензолу було показано, що глибоке охолодження молекулярних кристалів призводить до появи в їх спектрах великої кількості вузьких смуг, які можна згрупувати в серії, подібні серіям в спектрах відповідних вільних молекул. Ці дослідження були початком нового направлення в спектроскопії — низькотемпературної спектроскопії молекулярних кристалів — і були продовжені І. В. Обреїмовим і А. Ф. Прихотько в Харкові.
На початку 30-х років були отримані в поляризованому світлі спектри поглинання кристалів нафталіну, антрацену, фенантрену, охолоджених до температури кипіння рідкого водню, проведено аналіз структури спектрів, класифікація смуг, визначені частоти внутрішньомолекулярних коливань у збудженому стані.
У 1935—1940 рр.. А. Ф. Прихотько виконала великий цикл досліджень спектрів поглинання різних кристалічних модифікацій кисню, твердих сумішей кисню з азотом і аргоном та спектрів поглинання кристалів галогенів. Водночас Антоніна Федорівна розробила ряд методик вирощування надтонких кристалів органічних сполук, придатних для низькотемпературних спектральних досліджень.
Друга світова війна і евакуація УФТІ з Харкова перервали ці дослідження. У роки війни А. Ф. Прихотько перебувала в Уфі і брала активну участь у роботах з надання допомоги фронту. У 1943 р. А. Ф. Прихотько захистила докторську дисертацію.
Після визволення України від гітлерівців А. Ф. Прихотько переїжджає до Києва і організовує в Інституті фізики АН УРСР спектральну лабораторію, яка згодом стала найбільшим у світі центром низькотемпературної спектроскопії неметалічних кристалів. Однією з перших робіт, виконаних А. Ф. Прихотько в Києві, було дослідження спектрів надтонких (10 ~ 4 — 10 ~ 6 см) монокристалів нафталіну, охолоджених до температури рідкого водню. Експериментальна майстерність, з якою була виконана ця робота, довго було зразком для спектроскопістов.
Найважливіші наукові результати, отримані А. Ф. Прихотько в кінці 40-х років, пов'язані з виявленням у спектрах поглинання молекулярних кристалів (нафталін, антрацен, бензол, та інших) різко поляризованих за кристалографічними напрямками мультиплетів смуг, які відсутні в спектрах вільних молекул. Ці дослідження були експериментальною основою для створення О. С. Давидовим теорії екситонних станів у молекулярних кристалах.
Відкриття А. Ф. Прихотько і О. С. Давидовим специфічних для кристалічного стану речовини колективних збуджень екситонів, що виникають під дією електромагнітного збудження, — одне з найважливіших досягнень спектроскопії твердого тіла, яке вплинуло на весь розвиток фізики твердого тіла.
Екситонні уявлення широко використовуються не тільки у фізиці, але і в хімії, біології. За цикл робіт з дослідження екситонів у кристалах А. Ф. Прихотько у складі групи вчених була удостоєна в 1966 р. Ленінської премії.
У 1950-ті — 1960-ті роки А. Ф. Прихотько (спільно з ) провела систематичні дослідження спектрів поглинання гомологічного ряду сполук бензолу. Виявлення у цьому ряду дозволило більш глибоко розібратися в зв'язку між кристалічною структурою і спектрами поглинання відповідних речовин. Була виявлена і досліджена екситонна люмінесценція, вивчено вплив домішок і дефектів решітки в цих кристалів (спільно з , Е. Й. Рашбою, М. Т. Шпаком); розроблені прецизійні кількістні методи вимірювання поглинання і дисперсії світла в молекулярних кристалах, що дозволило встановити ряд нових, закономірностей поглинання світла в кристалах (спільно з М. С. Бродиним); вперше були проведені вимірювання форми ексітонних смуг поглинання при низьких температурах (спільно з ), що стало новим напрямом робіт по кристалооптиці поглинаючих середовищ.
В останні роки під керівництвом А. Ф. Прихотько проведені цікаві дослідження спектрів поглинання , що знаходиться в сильних магнітних полях при температурах, близьких до 1 К, що дозволило встановити, поряд з екситонними станами, екситон-магнонної взаємодії. Ці роботи мають принципове значення для спектроскопії антиферомагнітного стану.
Померла 29 вересня 1995 року на 90-му році життя. Похована на Байковому кладовищі разом з родиною.
Сім'я
Чоловік — ядерний фізик-експериментатор, академік АН УРСР Олександр Лейпунський (1903—1972). Донька — археолог Ніна Лейпунська (1930—2008). Онук — фізик Юрій Рєзніков (1953—2016).
Наукова та педагогічна діяльність
Великий вплив роботи А. Ф. Прихотько справили на розвиток виготовлення кріостатів в Інституті фізики АН УРСР. Вперше в інституті під її керівництвом були розроблені і виготовлені металеві кріостати, які міцно увійшли в лабораторну практику, практично витіснивши скляні кріостати.
А. Ф. Прихотько підготувала велику кількість кандидатів і докторів наук, троє з них — члени та члени-кореспонденти НАН України.
А. Ф. Прихотько автор і співавтор близько 150 наукових праць, двох монографій.
Нагороди
У 1948 р. вона була обрана членом-кореспондентом, а в 1964 р. — академіком АН УРСР. У 1966 р. А. Ф. Прихотько присвоєно звання Заслуженого діяча науки УРСР. Їй присвоєно звання Героя Соціалістічної Праці, вона нагороджена орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Вшанування пам'яті
З 2000 року Національною академією наук України присуджується премія імені А. Ф. Прихотько за видатні роботи в галузі лазерної фізики, оптики та кристалографії.
У 2021 році Антоніна Федорівна, в числі 12 найвідоміших вчених-жінок України, була обрана одним з облич освітнього арт-проєкту «Наука — це вона» від ГО за підтримки міжнародних організацій ООН-Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, при цьому широко популяризувалися стилізовані портрети цих вчених.
Примітки
- Ю. О. Рєзников. Лейпунський Олександр Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
- Премія імені А. Ф. Прихотько. Національна академія наук України. Процитовано 14.08.2020.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- Facebook — Наука це вона
- Facebook — Наука це вона (2)
Джерела
- Прихотько Антоніна Федорівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- (рос.)
- Vadim Loktev, Elena Savchenko. Antonina Fedorovna Prikhot'ko (To the centenary of her birthday) (1906—1995) Fizika Nizkikh Temperatur, 2006, v. 32, No. 11, p. 1295—1296
- Ю. О. Храмов. Антоніна Федорівна Приходько (до 100-річчя до дня народження) Наука та наукознавство, 2006, № 2, с. 105—112.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonina Fedorivna Prihotko 26 kvitnya 1906 19060426 m P yatigorsk nini Rosijska Federaciya 29 veresnya 1995 m Kiyiv ukrayinskij radyanskij fizik odin z najbilshih fahivciv v oblasti fiziki nemetalevih kristaliv doktor fiziko matematichnih nauk profesor akademik AN URSR Zasluzhenij diyach nauki SRSR laureat Leninskoyi premiyi Geroj Socialistichnoyi Praci Antonina Fedorivna PrihotkoNarodilasya 26 kvitnya 1906 1906 04 26 P yatigorsk Rosijska imperiyaPomerla 29 veresnya 1995 1995 09 29 89 rokiv Kiyiv UkrayinaMisce prozhivannya KiyivKrayina UkrayinaDiyalnist fizikAlma mater Leningradskij politehnichnij institutGaluz fizika nemetalevih kristaliv Zaklad Institut fiziki NAN UkrayiniVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Obreyimov Ivan VasilovichVchiteli Obreyimov Ivan VasilovichVidomi uchni Mihajlo Semenovich Brodin Marat Terentijovich Shpak Aspiranti doktoranti Brodin Mihajlo Semenovich Yeremenko Viktor ValentinovichChlenstvo NAN UkrayiniVidoma zavdyaki direktor Institutu fiziki NAN UkrayiniNagorodi Leninska premiya Zasluzhenij diyach nauki URSR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Prihotko ZhittyepisA F Prihotko narodilasya v P yatigorsku v 1906 r Pislya zakinchennya v 1923 r serednoyi shkoli pishla navchatisya na fiziko tehnichnij fakultet Leningradskogo Politehnichnogo institutu im M I Kalinina Buduchi studentkoyu tretogo kursu institutu pid kerivnictvom Ivana Vasilovicha Obreyimova zgodom akademika pochala zajmatisya naukovoyu robotoyu v Leningradskomu fiziko tehnichnomu instituti AN SRSR Pislya zakinchennya v 1929 r institutu do 1930 r A F Prihotko pracyuvala naukovim spivrobitnikom u Leningradskomu fiziko tehnichnomu instituti a v 1930 r razom z grupoyu molodih uchenih vona pereyizhdzhaye do Harkova pid znovu organizovanij Ukrayinskij fiziko tehnichnij institut de pracyuvala do 1941 r U 1927 1929 rr I V Obreyimovim buli provedeni pionerski doslidzhennya spektriv poglinannya molekulyarnih kristaliv oholodzhenih do nizkih temperatur Vpershe na prikladi kristala azobenzolu bulo pokazano sho gliboke oholodzhennya molekulyarnih kristaliv prizvodit do poyavi v yih spektrah velikoyi kilkosti vuzkih smug yaki mozhna zgrupuvati v seriyi podibni seriyam v spektrah vidpovidnih vilnih molekul Ci doslidzhennya buli pochatkom novogo napravlennya v spektroskopiyi nizkotemperaturnoyi spektroskopiyi molekulyarnih kristaliv i buli prodovzheni I V Obreyimovim i A F Prihotko v Harkovi Na pochatku 30 h rokiv buli otrimani v polyarizovanomu svitli spektri poglinannya kristaliv naftalinu antracenu fenantrenu oholodzhenih do temperaturi kipinnya ridkogo vodnyu provedeno analiz strukturi spektriv klasifikaciya smug viznacheni chastoti vnutrishnomolekulyarnih kolivan u zbudzhenomu stani U 1935 1940 rr A F Prihotko vikonala velikij cikl doslidzhen spektriv poglinannya riznih kristalichnih modifikacij kisnyu tverdih sumishej kisnyu z azotom i argonom ta spektriv poglinannya kristaliv galogeniv Vodnochas Antonina Fedorivna rozrobila ryad metodik viroshuvannya nadtonkih kristaliv organichnih spoluk pridatnih dlya nizkotemperaturnih spektralnih doslidzhen Druga svitova vijna i evakuaciya UFTI z Harkova perervali ci doslidzhennya U roki vijni A F Prihotko perebuvala v Ufi i brala aktivnu uchast u robotah z nadannya dopomogi frontu U 1943 r A F Prihotko zahistila doktorsku disertaciyu Pislya vizvolennya Ukrayini vid gitlerivciv A F Prihotko pereyizhdzhaye do Kiyeva i organizovuye v Instituti fiziki AN URSR spektralnu laboratoriyu yaka zgodom stala najbilshim u sviti centrom nizkotemperaturnoyi spektroskopiyi nemetalichnih kristaliv Odniyeyu z pershih robit vikonanih A F Prihotko v Kiyevi bulo doslidzhennya spektriv nadtonkih 10 4 10 6 sm monokristaliv naftalinu oholodzhenih do temperaturi ridkogo vodnyu Eksperimentalna majsternist z yakoyu bula vikonana cya robota dovgo bulo zrazkom dlya spektroskopistov Najvazhlivishi naukovi rezultati otrimani A F Prihotko v kinci 40 h rokiv pov yazani z viyavlennyam u spektrah poglinannya molekulyarnih kristaliv naftalin antracen benzol ta inshih rizko polyarizovanih za kristalografichnimi napryamkami multipletiv smug yaki vidsutni v spektrah vilnih molekul Ci doslidzhennya buli eksperimentalnoyu osnovoyu dlya stvorennya O S Davidovim teoriyi eksitonnih staniv u molekulyarnih kristalah Vidkrittya A F Prihotko i O S Davidovim specifichnih dlya kristalichnogo stanu rechovini kolektivnih zbudzhen eksitoniv sho vinikayut pid diyeyu elektromagnitnogo zbudzhennya odne z najvazhlivishih dosyagnen spektroskopiyi tverdogo tila yake vplinulo na ves rozvitok fiziki tverdogo tila Eksitonni uyavlennya shiroko vikoristovuyutsya ne tilki u fizici ale i v himiyi biologiyi Za cikl robit z doslidzhennya eksitoniv u kristalah A F Prihotko u skladi grupi vchenih bula udostoyena v 1966 r Leninskoyi premiyi Mogila Antonini Prihotko ta yiyi zyatya arheologa Sergiya Krizhickogo Bajkove kladovishe U 1950 ti 1960 ti roki A F Prihotko spilno z provela sistematichni doslidzhennya spektriv poglinannya gomologichnogo ryadu spoluk benzolu Viyavlennya u comu ryadu dozvolilo bilsh gliboko rozibratisya v zv yazku mizh kristalichnoyu strukturoyu i spektrami poglinannya vidpovidnih rechovin Bula viyavlena i doslidzhena eksitonna lyuminescenciya vivcheno vpliv domishok i defektiv reshitki v cih kristaliv spilno z E J Rashboyu M T Shpakom rozrobleni precizijni kilkistni metodi vimiryuvannya poglinannya i dispersiyi svitla v molekulyarnih kristalah sho dozvolilo vstanoviti ryad novih zakonomirnostej poglinannya svitla v kristalah spilno z M S Brodinim vpershe buli provedeni vimiryuvannya formi eksitonnih smug poglinannya pri nizkih temperaturah spilno z sho stalo novim napryamom robit po kristalooptici poglinayuchih seredovish V ostanni roki pid kerivnictvom A F Prihotko provedeni cikavi doslidzhennya spektriv poglinannya sho znahoditsya v silnih magnitnih polyah pri temperaturah blizkih do 1 K sho dozvolilo vstanoviti poryad z eksitonnimi stanami eksiton magnonnoyi vzayemodiyi Ci roboti mayut principove znachennya dlya spektroskopiyi antiferomagnitnogo stanu Pomerla 29 veresnya 1995 roku na 90 mu roci zhittya Pohovana na Bajkovomu kladovishi razom z rodinoyu Sim ya Cholovik yadernij fizik eksperimentator akademik AN URSR Oleksandr Lejpunskij 1903 1972 Donka arheolog Nina Lejpunska 1930 2008 Onuk fizik Yurij Ryeznikov 1953 2016 Naukova ta pedagogichna diyalnistVelikij vpliv roboti A F Prihotko spravili na rozvitok vigotovlennya kriostativ v Instituti fiziki AN URSR Vpershe v instituti pid yiyi kerivnictvom buli rozrobleni i vigotovleni metalevi kriostati yaki micno uvijshli v laboratornu praktiku praktichno vitisnivshi sklyani kriostati A F Prihotko pidgotuvala veliku kilkist kandidativ i doktoriv nauk troye z nih chleni ta chleni korespondenti NAN Ukrayini A F Prihotko avtor i spivavtor blizko 150 naukovih prac dvoh monografij NagorodiU 1948 r vona bula obrana chlenom korespondentom a v 1964 r akademikom AN URSR U 1966 r A F Prihotko prisvoyeno zvannya Zasluzhenogo diyacha nauki URSR Yij prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci vona nagorodzhena ordenom Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora i medalyami Vshanuvannya pam yatiZ 2000 roku Nacionalnoyu akademiyeyu nauk Ukrayini prisudzhuyetsya premiya imeni A F Prihotko za vidatni roboti v galuzi lazernoyi fiziki optiki ta kristalografiyi U 2021 roci Antonina Fedorivna v chisli 12 najvidomishih vchenih zhinok Ukrayini bula obrana odnim z oblich osvitnogo art proyektu Nauka ce vona vid GO za pidtrimki mizhnarodnih organizacij OON Zhinki v Ukrayini ta Dityachogo fondu OON YuNISEF v Ukrayini pri comu shiroko populyarizuvalisya stilizovani portreti cih vchenih PrimitkiYu O Ryeznikov Lejpunskij Oleksandr Illich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Premiya imeni A F Prihotko Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Procitovano 14 08 2020 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 Facebook Nauka ce vona Facebook Nauka ce vona 2 DzherelaPrihotko Antonina Fedorivna Sajt Geroi strany ros ros Vadim Loktev Elena Savchenko Antonina Fedorovna Prikhot ko To the centenary of her birthday 1906 1995 Fizika Nizkikh Temperatur 2006 v 32 No 11 p 1295 1296 Yu O Hramov Antonina Fedorivna Prihodko do 100 richchya do dnya narodzhennya Nauka ta naukoznavstvo 2006 2 s 105 112