Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейлі та Меджну н перс لیلی و مجنون لیلی و مجنون третя поема класика перської поезії Нізамі Ґенджеві з його п ятериці Ха

Лейлі та Меджнун (Нізамі Ґенджеві)

Лейлі та Меджнун (Нізамі Ґенджеві)

«Лейлі та Меджну́н» (перс. لیلی و مجنون‎لیلی و مجنون) — третя поема класика перської поезії Нізамі Ґенджеві з його п'ятериці «Хамсе», написана в 1188 році перською мовою. В її основі сюжет старовинної арабської легенди «Лейлі та Меджнун» про нещасне кохання юнака Каїса, прозваного «Меджнун» («Божевільний»), до красуні Лейлі. Поема присвячена ширваншахові Ахситану I, на чиє замовлення і була написана. Поема нараховує 4600 строф. Ця поема вважається найвідомішим перським викладом сказання про Лейлі та Меджнуна, а також є першою літературною обробкою легенди.

Сюжет

За легендою поет Каїс закохався у свою двоюрідну сестру Лейлі, але її видали заміж за іншого, а Каїс збожеволів і подався в пустелю, де складав вірші, присвячені коханій; і тільки після смерті закохані з'єдналися в одній могилі. Нізамі дещо змінив сюжет: у нього Каїс збожеволів від кохання, і саме тому батьки Лейли відмовляють йому. Лейлі, силоміць видана заміж, гине від кохання до Каїса. Її ховають у весільному вбранні. Дізнавшись про смерть Лейлі, Меджнун приходить на її могилу і вмирає там.

Автор задається питанням: що отримали закохані за свої земні страждання, де їх місце в потойбічному світі? В коді переповідається сон, за яким закохані з'єдналися в раю, де вони живуть як цар і цариця.

Переклади і видання

image
Фронтиспис поеми Лейлі та Меджнун, виданої в 1836 році в Лондоні. Малюнок (як і переклад поеми), на якому зображена Лейлі, виконаний Джеймсом Аткінсоном

Перший переклад твору мав вигляд скороченого вірша англійською мовою. Автор перекладу англійський сходознавець і перекладач Джеймс Аткинсон. Перша публікація відбулась у 1836 році. Пізніше цей переклад був перевиданий кілька разів(1894, 1915).

Російською мовою поему перекладали Євген Бертельс (невеликий прозовий переклад з поеми), Т. Форш, але перше повне видання з'явилось з поетичним перекладом російською мовою (повністю) Павла Антокольського. Повний філологічний переклад з фарсі російською здійснив Рустам Алієв.

Українською мовою переклав поему Нізамі Ґенджеві у 1947 році Леонід Первомайський.

Азербайджанською мовою поему переклав поет Самед Вургун.

Аналіз твору

image
Мініатюра, що зображає Меджнуна з дикими звірами. Інститут рукописів, Баку

Ця романтична поема належить до жанру "удрі" (або ж "одрі"). Сюжет поем цього жанру - удрі, досить простий і обертається навколо кохання без взаємності. Герої удрі напів-вигадані аб напів-історичні персонажі, і їхні вчинки подібні до вчинків інших персонажів романтичних поем цього жанру. Нізамі надав арабсько-бедуїнській легенді перських рис: показав героїв як перських аристократів. Він також переніс розвиток сюжет у міське середовище і додав декілька перських мотивів, прикрасивши розповідь описами природи.

Поема була надрукована в різних країнах у різних версіях тексту. Але іранський учений Вахід Дастгерді в 1934 році здійснив публікацію критичного видання поеми, склавши її текст з 66 розділів і 3657 віршів, виключивши 1007 куплетів, визначивши їх як більш пізні інтерполяції (спотворення, додані в текст), хоча він і припускався думки, що деякі з них могли бути включені в текст самим Нізамі.

Як і в арабських джерелах, Нізамі посилається на поетичний геній Меджнуна не менше 30 разів. Меджнун в поемі постає як поет, що здатний створювати блискучі вірші в різних поетичних жанрах. У Нізамі Меджнун читає любовні вірші та елегії, що можна розглядати як психологічний самоаналіз, який вказує на розчарування і причини його дій. В своїх коментарях до висловів Меджнуна оповідач завжди стає на його бік, що має вплив на інтерпретацію читача.

В живописних образах Меджнуна зображено виснаженим аскетом. Нізамі показує, що досвід люблячої людини і аскета схожі, за винятком того, що аскет діє навмисно, тоді як люблячий страждає від сили кохання. В пролозі та епілозі Нізамі дає поради читачеві на різні теми, такі як швидкоплинність життя, смерть, смиренність и т.д.

В мистецтві

Мініатюри, на яких зображені герої поеми «Лейла і Меджнун», до рукописів твору впродовж століть створювали художники-мініатюристи з різних міст, таких як Тебриз, Герат. Серед перських художників — Ага Мирек, Мір Сайїд Алі, Музаффар Алі.

Мініатюри до рукописів поеми
image
image
image
image
image
image
Лейлі та Меджнун у школі. 1524–25 гг. Султан Мухаммед. Тебризька школа. Метрополітен-музей, Нью-Йорк Меджнун среди диких звірів. 1539—43 гг. Ага Мирек. Тебризька школа. Британський музей, Лондон Меджнун біля намету Лейли. 1539—43 гг. Мір Сфйїд Алі. Тебризька школа. Британська бібліотека, Лондон Лейла зустрічається з Меджнуном у пустелі. XVI століття. Художній музей Волтерс, Балтимор Загибель Лейлі та Меджнуна. 1740-50 рр. Національний музей , Нью-Делі Загибель Лейлі та Меджнуна. 1431 рік. Каліграф Махмуд і невідомий художник. Гератська школа. Ермітаж, Санкт-Петербург

На постаменті пам'ятника Нізамі Ґенджеві в Баку, встановленого в 1949 році, скульптором А. Хрюновым за ескізами художника Газанфара Халикова виконаний барельєф, який зображає героїв поеми — Лейлу и Меджнуна, що навчаються у школі.

За мотивами поеми азербайджанський композитор Кара Караев написав симфонічну пеэму «Лейлі та Меджнун» (вперше була виконана в Баку 29 вересня 1947 года на урочистому вечорі, присвяченому 800-річчю Нізамі Гянджеві) і одноактний балет «Лейла і Меджнун».

В 1960 році за мотивами поеми на кіностудії «Таджикфільм» зняли фільм-балет «Лейлі та Меджнун», перший таджицький фільм-балет. А через рік однойменний фільм за мотивами поеми був знятий на кіностудії «Азербайджанфільм» (роль Меджнуна виконував Нодар Шашик-оглу).

Азербайджанським художником Микаїлом Абдуллаєвым виконані мозаїчні панно на станції метро «» бакинського метрополітену, на яких зображено героїв поеми.

  • Барельєф із зображенням Лейлі та Меджнуна на
  • image
    Сцена из постановки балета
  • Мозаичный рисунок «Лейли и Меджнун» на станции метро в Баку. Художник

Примітки

  1. Низами Генджеви. Лейли и Меджнун. К 840-летию Низами Генджеви. Перевод с фарси, предисловие и комментарии Рустама Алиева. / Редактор А. В. Старостин. — Б. : Элм, 1981. — С. 8. — 388 с. — 4000 екз.
  2. . Государство Ширваншахов (VI-XVI вв.). — Б. : Элм, 1983. — С. 143-144. — 341 с.
  3. Yuriko Yamanaka. . — № 55.
  4. Michiko Suzuki. Oral Tradition of Epic and Folktales. — Music culture in West Asia. — , 1980. — С. 103. — 155 с.
  5. A. A. Seyed-Gohrab. . Процитовано 2010-09-16.
  6. Лейли и Меджнун. Низами Генджеви. Перевод П. Г. Антокольского. — М. : , 1957. — 227 с.
  7. А. М. Бабаян, Н. М. Теймурова. Самед Вургун в русской печати. — Б. : Элм, 1976. — С. 12. — 88 с.
  8. . Наследство и поиски: статьи, очерки, заметки. — , 1961. — С. 219. — 294 с.
  9. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  10. Архівована копія. з джерела 15 грудня 2021. Процитовано 8 квітня 2022.
  11. , . Искусство Советского Азербайджана. — М. : , 1960. — С. 132. — 198 с.
  12. . Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  13. Елена Надеждина, Николай Эльяш. Большой балет. Основные этапы развития советского балета. — Знание, 1964. — С. 85. — 86 с.
  14. История культурного строительства в Таджикистане (1917—1977 гг.). — Дониш, 1983. — Т. II. — С. 258.
  15. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lejli ta Medzhnu n pers لیلی و مجنون لیلی و مجنون tretya poema klasika perskoyi poeziyi Nizami Gendzhevi z jogo p yaterici Hamse napisana v 1188 roci perskoyu movoyu V yiyi osnovi syuzhet starovinnoyi arabskoyi legendi Lejli ta Medzhnun pro neshasne kohannya yunaka Kayisa prozvanogo Medzhnun Bozhevilnij do krasuni Lejli Poema prisvyachena shirvanshahovi Ahsitanu I na chiye zamovlennya i bula napisana Poema narahovuye 4600 strof Cya poema vvazhayetsya najvidomishim perskim vikladom skazannya pro Lejli ta Medzhnuna a takozh ye pershoyu literaturnoyu obrobkoyu legendi SyuzhetZa legendoyu poet Kayis zakohavsya u svoyu dvoyuridnu sestru Lejli ale yiyi vidali zamizh za inshogo a Kayis zbozhevoliv i podavsya v pustelyu de skladav virshi prisvyacheni kohanij i tilki pislya smerti zakohani z yednalisya v odnij mogili Nizami desho zminiv syuzhet u nogo Kayis zbozhevoliv vid kohannya i same tomu batki Lejli vidmovlyayut jomu Lejli silomic vidana zamizh gine vid kohannya do Kayisa Yiyi hovayut u vesilnomu vbranni Diznavshis pro smert Lejli Medzhnun prihodit na yiyi mogilu i vmiraye tam Avtor zadayetsya pitannyam sho otrimali zakohani za svoyi zemni strazhdannya de yih misce v potojbichnomu sviti V kodi perepovidayetsya son za yakim zakohani z yednalisya v rayu de voni zhivut yak car i caricya Perekladi i vidannyaFrontispis poemi Lejli ta Medzhnun vidanoyi v 1836 roci v Londoni Malyunok yak i pereklad poemi na yakomu zobrazhena Lejli vikonanij Dzhejmsom Atkinsonom Pershij pereklad tvoru mav viglyad skorochenogo virsha anglijskoyu movoyu Avtor perekladu anglijskij shodoznavec i perekladach Dzhejms Atkinson Persha publikaciya vidbulas u 1836 roci Piznishe cej pereklad buv perevidanij kilka raziv 1894 1915 Rosijskoyu movoyu poemu perekladali Yevgen Bertels nevelikij prozovij pereklad z poemi T Forsh ale pershe povne vidannya z yavilos z poetichnim perekladom rosijskoyu movoyu povnistyu Pavla Antokolskogo Povnij filologichnij pereklad z farsi rosijskoyu zdijsniv Rustam Aliyev Ukrayinskoyu movoyu pereklav poemu Nizami Gendzhevi u 1947 roci Leonid Pervomajskij Azerbajdzhanskoyu movoyu poemu pereklav poet Samed Vurgun Analiz tvoruMiniatyura sho zobrazhaye Medzhnuna z dikimi zvirami Institut rukopisiv Baku Cya romantichna poema nalezhit do zhanru udri abo zh odri Syuzhet poem cogo zhanru udri dosit prostij i obertayetsya navkolo kohannya bez vzayemnosti Geroyi udri napiv vigadani ab napiv istorichni personazhi i yihni vchinki podibni do vchinkiv inshih personazhiv romantichnih poem cogo zhanru Nizami nadav arabsko beduyinskij legendi perskih ris pokazav geroyiv yak perskih aristokrativ Vin takozh perenis rozvitok syuzhet u miske seredovishe i dodav dekilka perskih motiviv prikrasivshi rozpovid opisami prirodi Poema bula nadrukovana v riznih krayinah u riznih versiyah tekstu Ale iranskij uchenij Vahid Dastgerdi v 1934 roci zdijsniv publikaciyu kritichnogo vidannya poemi sklavshi yiyi tekst z 66 rozdiliv i 3657 virshiv viklyuchivshi 1007 kupletiv viznachivshi yih yak bilsh pizni interpolyaciyi spotvorennya dodani v tekst hocha vin i pripuskavsya dumki sho deyaki z nih mogli buti vklyucheni v tekst samim Nizami Yak i v arabskih dzherelah Nizami posilayetsya na poetichnij genij Medzhnuna ne menshe 30 raziv Medzhnun v poemi postaye yak poet sho zdatnij stvoryuvati bliskuchi virshi v riznih poetichnih zhanrah U Nizami Medzhnun chitaye lyubovni virshi ta elegiyi sho mozhna rozglyadati yak psihologichnij samoanaliz yakij vkazuye na rozcharuvannya i prichini jogo dij V svoyih komentaryah do visloviv Medzhnuna opovidach zavzhdi staye na jogo bik sho maye vpliv na interpretaciyu chitacha V zhivopisnih obrazah Medzhnuna zobrazheno visnazhenim asketom Nizami pokazuye sho dosvid lyublyachoyi lyudini i asketa shozhi za vinyatkom togo sho asket diye navmisno todi yak lyublyachij strazhdaye vid sili kohannya V prolozi ta epilozi Nizami daye poradi chitachevi na rizni temi taki yak shvidkoplinnist zhittya smert smirennist i t d V mistectviMiniatyuri na yakih zobrazheni geroyi poemi Lejla i Medzhnun do rukopisiv tvoru vprodovzh stolit stvoryuvali hudozhniki miniatyuristi z riznih mist takih yak Tebriz Gerat Sered perskih hudozhnikiv Aga Mirek Mir Sajyid Ali Muzaffar Ali Miniatyuri do rukopisiv poemi Lejli ta Medzhnun u shkoli 1524 25 gg Sultan Muhammed Tebrizka shkola Metropoliten muzej Nyu Jork Medzhnun sredi dikih zviriv 1539 43 gg Aga Mirek Tebrizka shkola Britanskij muzej London Medzhnun bilya nametu Lejli 1539 43 gg Mir Sfjyid Ali Tebrizka shkola Britanska biblioteka London Lejla zustrichayetsya z Medzhnunom u pusteli XVI stolittya Hudozhnij muzej Volters Baltimor Zagibel Lejli ta Medzhnuna 1740 50 rr Nacionalnij muzej Nyu Deli Zagibel Lejli ta Medzhnuna 1431 rik Kaligraf Mahmud i nevidomij hudozhnik Geratska shkola Ermitazh Sankt Peterburg Na postamenti pam yatnika Nizami Gendzhevi v Baku vstanovlenogo v 1949 roci skulptorom A Hryunovym za eskizami hudozhnika Gazanfara Halikova vikonanij barelyef yakij zobrazhaye geroyiv poemi Lejlu i Medzhnuna sho navchayutsya u shkoli Za motivami poemi azerbajdzhanskij kompozitor Kara Karaev napisav simfonichnu peemu Lejli ta Medzhnun vpershe bula vikonana v Baku 29 veresnya 1947 goda na urochistomu vechori prisvyachenomu 800 richchyu Nizami Gyandzhevi i odnoaktnij balet Lejla i Medzhnun V 1960 roci za motivami poemi na kinostudiyi Tadzhikfilm znyali film balet Lejli ta Medzhnun pershij tadzhickij film balet A cherez rik odnojmennij film za motivami poemi buv znyatij na kinostudiyi Azerbajdzhanfilm rol Medzhnuna vikonuvav Nodar Shashik oglu Azerbajdzhanskim hudozhnikom Mikayilom Abdullayevym vikonani mozayichni panno na stanciyi metro bakinskogo metropolitenu na yakih zobrazheno geroyiv poemi Barelyef iz zobrazhennyam Lejli ta Medzhnuna na Scena iz postanovki baleta Mozaichnyj risunok Lejli i Medzhnun na stancii metro v Baku HudozhnikPrimitkiNizami Gendzhevi Lejli i Medzhnun K 840 letiyu Nizami Gendzhevi Perevod s farsi predislovie i kommentarii Rustama Alieva Redaktor A V Starostin B Elm 1981 S 8 388 s 4000 ekz Gosudarstvo Shirvanshahov VI XVI vv B Elm 1983 S 143 144 341 s Yuriko Yamanaka 55 Michiko Suzuki Oral Tradition of Epic and Folktales Music culture in West Asia 1980 S 103 155 s A A Seyed Gohrab Procitovano 2010 09 16 Lejli i Medzhnun Nizami Gendzhevi Perevod P G Antokolskogo M 1957 227 s A M Babayan N M Tejmurova Samed Vurgun v russkoj pechati B Elm 1976 S 12 88 s Nasledstvo i poiski stati ocherki zametki 1961 S 219 294 s Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhivovana kopiya z dzherela 15 grudnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2022 Iskusstvo Sovetskogo Azerbajdzhana M 1960 S 132 198 s Arhiv originalu za 28 veresnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016 Elena Nadezhdina Nikolaj Elyash Bolshoj balet Osnovnye etapy razvitiya sovetskogo baleta Znanie 1964 S 85 86 s Istoriya kulturnogo stroitelstva v Tadzhikistane 1917 1977 gg Donish 1983 T II S 258 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016

Дата публікації:
Топ