Кода (італ. coda — «хвіст, кінець, шлейф») в музиці — додатковий розділ, можливий наприкінці музичного твору, який не беруть в розрахунок при визначенні його будови.
У Вікісловнику є сторінка кода. |
Кода йде за останнім із основних розділів форми, починається, як правило, після повної каденції.
Розміри коди непостійні — від декількох акордів (у простих формах) до широко розвинених побудов (наприклад, у сонатній формі), де з часів Моцарта кода стала майже обов'язковим елементом.
Вона звучить у головній тональності твору і містить основні його теми. Вона являє собою розповсюдження й остаточне закріплення та затвердження головної тональності завдяки використанню органного пункту, багаторазового повторення акордів тонічної функції або акордів повного кадансу, а також завдяки модуляційним відхиленням, найчастіше — у субдомінантову сферу та ін.
Зміст коди може бути «післямовою», висновком, розв'язкою та узагальненням тем, розвинених у розробці.
Примітки
- Кода. Классическая музыка.ру [ 22 Грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koda znachennya Koda ital coda hvist kinec shlejf v muzici dodatkovij rozdil mozhlivij naprikinci muzichnogo tvoru yakij ne berut v rozrahunok pri viznachenni jogo budovi Znak Kodi U Vikislovniku ye storinka koda Koda jde za ostannim iz osnovnih rozdiliv formi pochinayetsya yak pravilo pislya povnoyi kadenciyi Rozmiri kodi nepostijni vid dekilkoh akordiv u prostih formah do shiroko rozvinenih pobudov napriklad u sonatnij formi de z chasiv Mocarta koda stala majzhe obov yazkovim elementom Vona zvuchit u golovnij tonalnosti tvoru i mistit osnovni jogo temi Vona yavlyaye soboyu rozpovsyudzhennya j ostatochne zakriplennya ta zatverdzhennya golovnoyi tonalnosti zavdyaki vikoristannyu organnogo punktu bagatorazovogo povtorennya akordiv tonichnoyi funkciyi abo akordiv povnogo kadansu a takozh zavdyaki modulyacijnim vidhilennyam najchastishe u subdominantovu sferu ta in Zmist kodi mozhe buti pislyamovoyu visnovkom rozv yazkoyu ta uzagalnennyam tem rozvinenih u rozrobci PrimitkiKoda Klassicheskaya muzyka ru 22 Grudnya 2011 u Wayback Machine ros