Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Левіафан (англ. Leviathan of Parsonstown — "Левіафан Парсонстауна", або англ. Rosse six-foot telescope — "6-футовий телескоп Росса") — історичний дзеркальний телескоп, побудований ірландським астрономом Вільямом Парсонсом 1845 року в його родовому маєтку Бірр. З діаметром дзеркала 1,83 см, він був найбільшим телескопом у світі з 1845 року до побудови Телескопа Гукера діаметром 2,5 м в Каліфорнії в 1917 році. За допомогою цього інструменту Парсонс зміг спостерігати спіральну структуру галактик.
| англ. Leviathan of Parsonstown | |
|---|---|
| Назва на честь: | Левіафан |
 | |
53°05′48″ пн. ш. 7°55′03″ зх. д. / 53.09677220002777176° пн. ш. 7.91757820002777812° зх. д.Координати: 53°05′48″ пн. ш. 7°55′03″ зх. д. / 53.09677220002777176° пн. ш. 7.91757820002777812° зх. д. | |
| Країна |  Ірландія |
| Розташування | Оффалі |
| Відкрито | 1845 |
| Сайт: | birrcastle.com/telescope-astronomy/ |
  Левіафан Левіафан (Ірландія) | |
 Левіафан у Вікісховищі | |
Зараз телескоп реконструйований з використанням оригінальних стін і труби, але сучасного дзеркала. Також біля Левіафана працює сучасний радіотелескоп I-LOFAR.
Історія створення
Вільям Парсонс, третій лорд Росс, удосконалив техніку відливання, шліфування та полірування великих бронзових дзеркал для телескопів та сконструював парові шліфувальні машини для параболічних дзеркал. У 1839 році він створив дзеркало діаметром 3 фути (91 см), зібравши його з окремих частин, відлитих окремо, а зібраних вже перед шліфуванням і поліруванням. У 1840 році він уже відлив цільне дзеркало. У 1842 році Парсонс відлив своє перше 6-футове (183 см) дзеркало, але знадобилося ще п'ять відливок, перш ніж він зміг отримати два відшліфованих і відполірованих дзеркала. Поверхні дзеркал швидко темніли, і поки одне дзеркало використовувалось в телескопі, інше полірувалося. Труба телескопа та опорна конструкція були завершені в 1845 році.
Дзеркало мало товщину 13 см і важило майже 3 тонни. У телескопі воно встановлювалось у спеціальну комірку для підтримки дзеркала та запобігання його деформації під власною вагою. Довжина труби та дзеркала становила близько 16,5 м. Труба й дзеркало разом важили близько 12 тонн. Труба підтримувалась з дзеркального торця двовісним шарніром, який дозволяв їй і нахилятися по висоті, і повертатися по азимуту. Західна і східна опорні стіни труби обмежували кути по азимуту діапазоном приблизно в 1 годину. Стіни знаходились на відстані 7 м одна від одної, мали висоту 12 м і довжину 21,6 м. Ланцюг і противага тримали телескоп в рівновазі, інший ланцюг з лебідкою контролював висоту. Рейка і шестерня під трубою контролювали азимут. Ця рейка була з'єднана зі східною опорною стіною, де вона могла рухатися по круглій залізній дузі, дозволяючи телескопу змінювати висоту.
Телескоп мав ньютонівську конструкцію з окуляром на західній стороні. На низькій висоті спостерігач мав доступ до окуляра з дерев'яної галереї, яка простягалась між стінами та могла ковзати вгору та вниз по напрямних, щоб стежити за телескопом на висоті. Кабінка на галереї рухалась по горизонталі, щоб досягати окуляра під різним азимутом. На великій висоті використовувалися вигнуті галереї на верхній частині західної стіни, які можна переміщати вздовж стіни, щоб стежити за телескопом по азимуту.
Використання
Метою телескопа було спостереження туманностей в каталогах Шарля Мессьє та Джона Гершеля. Ці каталоги перераховують зоряні скупчення, а також туманності, і питання полягало в тому, чи були останні просто нерозрізненими зоряними скупченнями, чи справді туманними областями космосу. Парсонс виявив, що кілька туманностей мають спіральну структуру, що свідчило про «динамічні закони». Найвідомішою спіральною туманністю, яку спостерігав Парсонс, була Мессьє 51, яку він розділив на зорі.
Після смерті Вільяма Парсонса у 1867 році його син Лоренс Парсонс продовжив працювати із шестифутовим телескопом. З 1874 по 1878 рік з телескопом працював Джон Дреєр, почавши складання свого Нового загального каталогу туманностей і зоряних скупчень.
Хоча Лоренс Парсонс побудував менший 3-футовий екваторіальний телескоп в 1876 році, шестифутовий телескоп продовжував використовуватися приблизно до 1890 року. Після смерті Лоренса Парсонса в 1908 році телескоп був частково демонтований, а в 1914 році одне з дзеркал було передано до Музею науки в Лондоні. Залишилися стіни, труба, коробка другого дзеркала, двовісний шарнір.
Сучасна реставрація
Після телевізійної програми, лекції та книги Патріка Мура у 1970-х роках відновився інтерес до шестифутового телескопа. Поступово телескоп став приваблювати відвідувачів. Але тільки в 1990-х роках почалося фактичне відновлення телескопа. У 1994 році відставного інженера-конструктора та астронома-любителя [en] запросили для дослідження та перепроєктування шестифутового телескопа Росса. Початкові плани були втрачені, тому знадобилася детективна робота, щоб переглянути залишки телескопа, випадкові коментарі в журналах спостережень і фотографії, зроблені Мері Росс, дружиною Вільяма Парсонса. Роботи з реконструкції тривали з початку 1996 року до початку 1997 року. Планувалося встановити робоче дзеркало, але через обмеженість бюджету це довелося залишити на окремий проєкт.
Нове дзеркало було встановлено в 1999 році. На відміну від оригінального бронзового дзеркала та сучасних скляних дзеркал із алюмінієвим або срібним покриттям, це зроблено з алюмінію, що є компромісом між автентичністю та ефективністю в астрономічних спостереженнях.
Радіотелескоп
У 2017 році на території замку була побудована станція радіотелескопа LOFAR IE613, одна з близько 50 подібних станцій у Європі. Це найзахідніша станція в мережі LOFAR. LOFAR робить спостереження в діапазоні 10-240 МГц з двома типами антен: антена низькочастотного діапазону (Low Band Antenna, LBA) і антена високочастотного діапазону (High Band Antenna, HBA), оптимізованих для частот 10-80 МГц і 120—240 МГц відповідно. Станція у замку Бірр складається з 96 LBA і 96 HBA і загалом 96 цифрових приймальних блоків. Ця станція також відома під назвою I-LOFAR (Irish Low Frequency Array, ірландський низькочастотний масив).
Галерея
-
![image]()
Одне з двох оригінальних дзеркал телескопа в Музеї науки -
![image]()
Сучасний вигляд телескопа -
![image]()
Вид на одну зі стін
Література
- Patrick Moore (1981). The Astronomy of Birr Castle. The Tribune Printing and Publishing Group, Birr.
- Patrick Moore (1997). «The Leviathan Reborn». Sky & Telescope, 94.5, p. 52.
- [en] (2004). «Miracle at Birr Castle». Sky & Telescope, 107.1, p. 84.
- Ф. Ю. Зигель. Астрономы наблюдают. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Наука. Гл. ред. физ.-мат. литературы, 1985. — 192 с. : ил.
- Позднякова Ирина. Любительская астрономия: люди, открывшие небо М.: АСТ, 2018. — 334 с.: илл
- А. Сухорукова. Пароль — БТА — 1988
Примітки
- Greenslade Jr., Thomas B. . Kenyon College. Архів оригіналу за 29 October 2013.
- Michael Tubridy (1998). Reconstruction of the Rosse Six Foot Telescope. Journal of the Antique Telescope Society. 14: 18—24. Bibcode:1998JATSo..14...18T.
- William Parsons (Lord Rosse) (1850). XXV. Observations on the Nebulæ. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 140: 499—514. doi:10.1098/rstl.1850.0026.
- Observing and Cataloguing Nebulae and Star Clusters: From Herschel to Dreyer's New General Catalogue, by Wolfgang Steinicke, year 2010, 650 pages. The book discusses Parsons' Leviathan telescope in section 6.4 (including page 115).
- Observing and Cataloguing Nebulae and Star Clusters: From Herschel to Dreyer's New General Catalogue, by Wolfgang Steinicke, year 2010, 650 pages. The book discusses Parsons' Leviathan telescope in section 6.4 (including page 115).
- «Telescope Restoration [ 27 September 2008 у Wayback Machine.]». Birr Castle. Retrieved 22 November 2009.
- . Архів оригіналу за 30 June 2018. Процитовано 27 March 2018.
- Antenna Description. ASTRON. Процитовано 12 травня 2015.
- LOFAR Stations: Description and Layout. ASTRON. Процитовано 12 травня 2015.
- «I-LOFAR: Exploring the Radio Universe From Ireland». I-LOFAR. Retrieved 13 June 2019
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Левіафан (телескоп) |
- Wolfgang Steinicke. «William Parsons, 3rd Earl of Rosse [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.]». Retrieved 22 November 2009.
- WGBH NOVA/Time-Life Video «Beyond the Milky Way». Інтерв'ю з 7-м графом Росс розповідає історію «Левіафана» починаючи з 1:50
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Leviafan Leviafan angl Leviathan of Parsonstown Leviafan Parsonstauna abo angl Rosse six foot telescope 6 futovij teleskop Rossa istorichnij dzerkalnij teleskop pobudovanij irlandskim astronomom Vilyamom Parsonsom 1845 roku v jogo rodovomu mayetku Birr Z diametrom dzerkala 1 83 sm vin buv najbilshim teleskopom u sviti z 1845 roku do pobudovi Teleskopa Gukera diametrom 2 5 m v Kaliforniyi v 1917 roci Za dopomogoyu cogo instrumentu Parsons zmig sposterigati spiralnu strukturu galaktik Leviafanangl Leviathan of ParsonstownNazva na chest Leviafan53 05 48 pn sh 7 55 03 zh d 53 09677220002777176 pn sh 7 91757820002777812 zh d 53 09677220002777176 7 91757820002777812 Koordinati 53 05 48 pn sh 7 55 03 zh d 53 09677220002777176 pn sh 7 91757820002777812 zh d 53 09677220002777176 7 91757820002777812Krayina IrlandiyaRoztashuvannyaOffaliVidkrito1845Sajt birrcastle com telescope astronomy LeviafanLeviafan Irlandiya Leviafan u Vikishovishi Zaraz teleskop rekonstrujovanij z vikoristannyam originalnih stin i trubi ale suchasnogo dzerkala Takozh bilya Leviafana pracyuye suchasnij radioteleskop I LOFAR Istoriya stvorennyaObrobka golovnogo dzerkala Vilyam Parsons tretij lord Ross udoskonaliv tehniku vidlivannya shlifuvannya ta poliruvannya velikih bronzovih dzerkal dlya teleskopiv ta skonstruyuvav parovi shlifuvalni mashini dlya parabolichnih dzerkal U 1839 roci vin stvoriv dzerkalo diametrom 3 futi 91 sm zibravshi jogo z okremih chastin vidlitih okremo a zibranih vzhe pered shlifuvannyam i poliruvannyam U 1840 roci vin uzhe vidliv cilne dzerkalo U 1842 roci Parsons vidliv svoye pershe 6 futove 183 sm dzerkalo ale znadobilosya she p yat vidlivok persh nizh vin zmig otrimati dva vidshlifovanih i vidpolirovanih dzerkala Poverhni dzerkal shvidko temnili i poki odne dzerkalo vikoristovuvalos v teleskopi inshe poliruvalosya Truba teleskopa ta oporna konstrukciya buli zaversheni v 1845 roci Model teleskopa v masshtabi 1 24 zroblena Parsonsom u 1844 1845 rokah Dzerkalo malo tovshinu 13 sm i vazhilo majzhe 3 tonni U teleskopi vono vstanovlyuvalos u specialnu komirku dlya pidtrimki dzerkala ta zapobigannya jogo deformaciyi pid vlasnoyu vagoyu Dovzhina trubi ta dzerkala stanovila blizko 16 5 m Truba j dzerkalo razom vazhili blizko 12 tonn Truba pidtrimuvalas z dzerkalnogo torcya dvovisnim sharnirom yakij dozvolyav yij i nahilyatisya po visoti i povertatisya po azimutu Zahidna i shidna oporni stini trubi obmezhuvali kuti po azimutu diapazonom priblizno v 1 godinu Stini znahodilis na vidstani 7 m odna vid odnoyi mali visotu 12 m i dovzhinu 21 6 m Lancyug i protivaga trimali teleskop v rivnovazi inshij lancyug z lebidkoyu kontrolyuvav visotu Rejka i shesternya pid truboyu kontrolyuvali azimut Cya rejka bula z yednana zi shidnoyu opornoyu stinoyu de vona mogla ruhatisya po kruglij zaliznij duzi dozvolyayuchi teleskopu zminyuvati visotu Teleskop mav nyutonivsku konstrukciyu z okulyarom na zahidnij storoni Na nizkij visoti sposterigach mav dostup do okulyara z derev yanoyi galereyi yaka prostyagalas mizh stinami ta mogla kovzati vgoru ta vniz po napryamnih shob stezhiti za teleskopom na visoti Kabinka na galereyi ruhalas po gorizontali shob dosyagati okulyara pid riznim azimutom Na velikij visoti vikoristovuvalisya vignuti galereyi na verhnij chastini zahidnoyi stini yaki mozhna peremishati vzdovzh stini shob stezhiti za teleskopom po azimutu VikoristannyaMalyunok M51 zroblenij Vilyamom Parsonsom u 1845 roci na osnovi sposterezhen za dopomogoyu Leviafana Metoyu teleskopa bulo sposterezhennya tumannostej v katalogah Sharlya Messye ta Dzhona Gershelya Ci katalogi pererahovuyut zoryani skupchennya a takozh tumannosti i pitannya polyagalo v tomu chi buli ostanni prosto nerozriznenimi zoryanimi skupchennyami chi spravdi tumannimi oblastyami kosmosu Parsons viyaviv sho kilka tumannostej mayut spiralnu strukturu sho svidchilo pro dinamichni zakoni Najvidomishoyu spiralnoyu tumannistyu yaku sposterigav Parsons bula Messye 51 yaku vin rozdiliv na zori Pislya smerti Vilyama Parsonsa u 1867 roci jogo sin Lorens Parsons prodovzhiv pracyuvati iz shestifutovim teleskopom Z 1874 po 1878 rik z teleskopom pracyuvav Dzhon Dreyer pochavshi skladannya svogo Novogo zagalnogo katalogu tumannostej i zoryanih skupchen Hocha Lorens Parsons pobuduvav menshij 3 futovij ekvatorialnij teleskop v 1876 roci shestifutovij teleskop prodovzhuvav vikoristovuvatisya priblizno do 1890 roku Pislya smerti Lorensa Parsonsa v 1908 roci teleskop buv chastkovo demontovanij a v 1914 roci odne z dzerkal bulo peredano do Muzeyu nauki v Londoni Zalishilisya stini truba korobka drugogo dzerkala dvovisnij sharnir Suchasna restavraciyaSuchasnij viglyad teleskopa Pislya televizijnoyi programi lekciyi ta knigi Patrika Mura u 1970 h rokah vidnovivsya interes do shestifutovogo teleskopa Postupovo teleskop stav privablyuvati vidviduvachiv Ale tilki v 1990 h rokah pochalosya faktichne vidnovlennya teleskopa U 1994 roci vidstavnogo inzhenera konstruktora ta astronoma lyubitelya en zaprosili dlya doslidzhennya ta pereproyektuvannya shestifutovogo teleskopa Rossa Pochatkovi plani buli vtracheni tomu znadobilasya detektivna robota shob pereglyanuti zalishki teleskopa vipadkovi komentari v zhurnalah sposterezhen i fotografiyi zrobleni Meri Ross druzhinoyu Vilyama Parsonsa Roboti z rekonstrukciyi trivali z pochatku 1996 roku do pochatku 1997 roku Planuvalosya vstanoviti roboche dzerkalo ale cherez obmezhenist byudzhetu ce dovelosya zalishiti na okremij proyekt Nove dzerkalo bulo vstanovleno v 1999 roci Na vidminu vid originalnogo bronzovogo dzerkala ta suchasnih sklyanih dzerkal iz alyuminiyevim abo sribnim pokrittyam ce zrobleno z alyuminiyu sho ye kompromisom mizh avtentichnistyu ta efektivnistyu v astronomichnih sposterezhennyah RadioteleskopRadioteleskop I LOFAR na teritoriyi zamku Dokladnishe LOFAR U 2017 roci na teritoriyi zamku bula pobudovana stanciya radioteleskopa LOFAR IE613 odna z blizko 50 podibnih stancij u Yevropi Ce najzahidnisha stanciya v merezhi LOFAR LOFAR robit sposterezhennya v diapazoni 10 240 MGc z dvoma tipami anten antena nizkochastotnogo diapazonu Low Band Antenna LBA i antena visokochastotnogo diapazonu High Band Antenna HBA optimizovanih dlya chastot 10 80 MGc i 120 240 MGc vidpovidno Stanciya u zamku Birr skladayetsya z 96 LBA i 96 HBA i zagalom 96 cifrovih prijmalnih blokiv Cya stanciya takozh vidoma pid nazvoyu I LOFAR Irish Low Frequency Array irlandskij nizkochastotnij masiv GalereyaOdne z dvoh originalnih dzerkal teleskopa v Muzeyi nauki Suchasnij viglyad teleskopa Vid na odnu zi stinLiteraturaPatrick Moore 1981 The Astronomy of Birr Castle The Tribune Printing and Publishing Group Birr Patrick Moore 1997 The Leviathan Reborn Sky amp Telescope 94 5 p 52 en 2004 Miracle at Birr Castle Sky amp Telescope 107 1 p 84 F Yu Zigel Astronomy nablyudayut 2 e izd ispr i dop M Nauka Gl red fiz mat literatury 1985 192 s il Pozdnyakova Irina Lyubitelskaya astronomiya lyudi otkryvshie nebo M AST 2018 334 s ill A Suhorukova Parol BTA 1988PrimitkiGreenslade Jr Thomas B Kenyon College Arhiv originalu za 29 October 2013 Michael Tubridy 1998 Reconstruction of the Rosse Six Foot Telescope Journal of the Antique Telescope Society 14 18 24 Bibcode 1998JATSo 14 18T William Parsons Lord Rosse 1850 XXV Observations on the Nebulae Philosophical Transactions of the Royal Society of London 140 499 514 doi 10 1098 rstl 1850 0026 Observing and Cataloguing Nebulae and Star Clusters From Herschel to Dreyer s New General Catalogue by Wolfgang Steinicke year 2010 650 pages The book discusses Parsons Leviathan telescope in section 6 4 including page 115 Observing and Cataloguing Nebulae and Star Clusters From Herschel to Dreyer s New General Catalogue by Wolfgang Steinicke year 2010 650 pages The book discusses Parsons Leviathan telescope in section 6 4 including page 115 Telescope Restoration 27 September 2008 u Wayback Machine Birr Castle Retrieved 22 November 2009 Arhiv originalu za 30 June 2018 Procitovano 27 March 2018 Antenna Description ASTRON Procitovano 12 travnya 2015 LOFAR Stations Description and Layout ASTRON Procitovano 12 travnya 2015 I LOFAR Exploring the Radio Universe From Ireland I LOFAR Retrieved 13 June 2019PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leviafan teleskop Wolfgang Steinicke William Parsons 3rd Earl of Rosse 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Retrieved 22 November 2009 WGBH NOVA Time Life Video Beyond the Milky Way Interv yu z 7 m grafom Ross rozpovidaye istoriyu Leviafana pochinayuchi z 1 50