Лев берберійський | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Panthera leo leo (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Panthera leo berberisca | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Лев берберійський, лев атласький (лат. Panthera leo leo) — популяція лева, яка вимерла у дикій природі, хоча вважається що близько 100 особин перебувають у зоопарках по всьому світу. Останній лев у дикій природі був застрелений у 1922 році. Берберійський лев є найважчим підвидом лева. Нормальна вага для самців 200 — 300 кг, для самок 120 — 180 кг.
Зустрічався у горах і пустелях Берберійського узбережжя Північної Африки, від Марокко до Єгипту. Популяцію у дикій природі було знищено після поширення вогнепальної зброї та винагород за відстріл левів. Дослідження записів про полювання та спостереження показав, що невеликі групи левів, можливо, зустрічались в Алжирі до початку 1960-х років, а в Марокко — до середини 1960-х років. На початок ХХІ сторіччя популяція у природньому середовищі знищена.
До 2017 року берберійського лева вважали окремим (підвидом лева). Результати морфологічного та генетичного аналізу зразків левів із Північної Африки, опублікованих у 2008 році, показали, що берберійський лев суттєво не відрізняється від зразків левів, зібраних у західній та північній частині Центральної Африки. Він входить до тієї ж [en] групи, що і азійський лев, а також тісно пов'язаний з популяціями левів у Західній Африці.
У середньовіччі англійці тримали берберійських левів у Лондонському Тауері. У XIX і на початку XX століть багато берберійських левів знаходилось у цирках.
Особливості
Вага самців від 180 до 250 кг, рідко трохи більша і від 100 до 170 кг у самок, берберійський лев був поряд з вимерлим капським левом (Panthera leo melanochaitus) найбільшим сучасним підвидом лева. Його найпомітнішою відмінністю була особливо густа темна грива, що заходила далеко за плечі й висіла вниз на животі.
У існуючих підвидів левів маса самців коливається від 150 до 210 кг, дуже рідко не багато більше (до 225 кг), самок від 90 до 150 кг.
Історія та поширення
Берберійський лев в історичні часи зустрічався на всій території африканського континенту, на північ від Сахари. Давні римляни часто використовували його на аренах у розважальних боях проти туранського тигра, який наразі також є вимерлим. З джерел випливає, що берберійський лев приблизно на початку XVIII століття майже зник у Північній Африці і залишався лише в маленькому ареалі на північному заході. Поширення вогнепальної зброї і цілеспрямована політика винищування були причинами того, що популяція сильно скоротилася і в цьому регіоні. Останній берберійський лев, що жив на волі, був застрелений у марокканській частині Атлаських гір у 1922 році. Схожа доля спіткала і інших великих хижаків Північної Африки. став украй рідкісним, а атласький ведмідь повністю вимер.
Генетичне дослідження
Хоча берберійський лев був морфологічно відмінним, його генетична унікальність залишалася під сумнівом. У комплексному дослідженні еволюції левів в 2008 році було досліджено 357 зразків левів з Африки та Індії. Результати показали, що чотири леви в неволі з Марокко не виявляли жодної унікальної генетичної характеристики, але мали спільні мітохондріальні [en] зі зразками левів із Західної та Центральної Африки. Усі вони були частиною великої групи мтДНК, яка також включала зразки азійських левів. Результати підтвердили гіпотезу про те, що ця група розвинулась у Східній Африці і близько 118 000 років тому зазнала розселення на північ і захід під час першої хвилі експансії левів. Вона мала дві точки біфуркації: в Африці, а пізніше в Західній Азії. Леви в Африці, ймовірно, становлять єдину популяцію, яка схрещувалась між собою під час кількох хвиль міграції з пізнього плейстоцену.
Спосіб життя
Берберійський лев мешкав окрім північноафриканських напівпустель і степів також у лісах і Атлаських горах. До його жертв відносилися головним чином олені, кабани і місцевий підвид звичайних бубалів.
Берберійські леви в неволі
Спочатку науковці вважали, що берберійські леви вимерли і в неволі. Однак марокканські правителі отримували від берберів левів у подарунок, коли ці тварини вже ставали досить рідкісними. Особини, яких марокканський король Хасан II в 1970 році передав рабатському зоопарку, були ймовірно прямими нащадками тих левів. Морфологія переданих особин відповідала історичному опису берберійських левів. У 1998 році жило ще 52 лева, що походять від левів султана, однак і вони мають домішки інших видів. 11 особин, які також можуть бути нащадками берберійських левів, живуть у зоопарку Аддис-Абеби. Їхні предки були власністю імператора Хайле Селассіє I.
Раніше фенотип берберійських левів був аргументом на користь обґрунтованості їхнього статусу як підвиду. Згідно з новішими дослідженнями зовнішність цих звірів може бути наслідком і зовнішніх умов. Густа грива можливо є лише адаптацією до холодного довкілля. У левів незалежно від підвиду з'являється густіша грива, якщо вони живуть у доволі холодному кліматі, наприклад в європейських зоопарках. Генетичні дослідження в 2006 році, тим не менш, підкріпили статус берберійських левів як окремого підвиду. Це, однак, залежить від все ще не до кінця зрозумілого походження левів Хасана II.
У різних зоопарках і цирках є екземпляри, які ймовірно походять від берберійських левів, але з великою ймовірністю нечистокровні. Існують також особини, які в результаті схрещування мають зовнішні ознаки берберійських левів, проте в них лише частково наявний генетичний матеріал цього підвиду.
Наприкінці XIX століття в Лондонському зоопарку жив чистокровний берберійський лев на ім'я Султан.
Примітки
- Black, S. A.; Fellous, A.; Yamaguchi, N.; Roberts, D. L. (2013). Examining the Extinction of the Barbary Lion and Its Implications for Felid Conservation. PLOS ONE. 8 (4): e60174. Bibcode:2013PLoSO...860174B. doi:10.1371/journal.pone.0060174. PMC 3616087. PMID 23573239.
- (1913). The Distribution of Lions. The Book of the Lion. London: . с. 109−147.
- Bauer, H.; Packer, C.; Funston, P. F.; Henschel, P. & Nowell, K. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Panthera leo. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T15951A115130419.
- Nowell, K. & Jackson, P. (1996). . Wild Cats: Status Survey and Conservation Action Plan. Gland, Switzerland: IUCN/SSC Cat Specialist Group. с. 17—21. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 17 січня 2022.
- Kitchener, A. C.; Breitenmoser-Würsten, C.; Eizirik, E.; Gentry, A.; Werdelin, L.; Wilting, A.; Yamaguchi, N.; Abramov, A. V.; Christiansen, P.; Driscoll, C.; Duckworth, J. W.; Johnson, W.; Luo, S.-J.; Meijaard, E.; O’Donoghue, P.; Sanderson, J.; Seymour, K.; Bruford, M.; Groves, C.; Hoffmann, M.; Nowell, K.; Timmons, Z. & Tobe, S. (2017). (PDF). Cat News (Special Issue 11): 71—73. Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2018. Процитовано 17 січня 2022.
- Antunes, A.; Troyer, J. L.; Roelke, M. E.; Pecon-Slattery, J.; Packer, C.; Winterbach, C.; Winterbach, H. & Johnson, W. E. (2008). The Evolutionary Dynamics of the Lion Panthera leo revealed by Host and Viral Population Genomics. PLOS Genetics. 4 (11): e1000251. doi:10.1371/journal.pgen.1000251. PMC 2572142. PMID 18989457.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Bertola, L.D.; Jongbloed, H.; Van Der Gaag K.J.; De Knijff, P.; Yamaguchi, N.; Hooghiemstra, H.; Bauer, H.; Henschel, P.; White, P.A.; Driscoll, C.A.; Tende, T.; Ottosson, U.; Saidu, Y.; Vrieling, K. & de Iongh, H. H. (2016). Phylogeographic patterns in Africa and High Resolution Delineation of genetic clades in the Lion (Panthera leo). Scientific Reports. 6: 30807. Bibcode:2016NatSR...630807B. doi:10.1038/srep30807. PMC 4973251. PMID 27488946.
- Manuel, M. d.; Ross, B.; Sandoval-Velasco, M.; Yamaguchi, N.; Vieira, F. G.; Mendoza, M. L. Z.; Liu, S.; Martin, M. D.; Sinding, M.-H. S.; Mak, S. S. T.; Carøe, C.; Liu, S.; Guo, C.; Zheng, J.; Zazula, G.; Baryshnikov, G.; Eizirik, E.; Koepfli, K.-P.; Johnson, W. E.; Antunes, A.; Sicheritz-Ponten, T.; Gopalakrishnan, S.; Larson, G.; Yang, H.; O’Brien, S. J.; Hansen, A. J.; Zhang, G.; Marques-Bonet, T. & Gilbert, M. T. P. (2020). The evolutionary history of extinct and living lions. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 117 (20): 10927—10934. doi:10.1073/pnas.1919423117. PMC 7245068. PMID 32366643.
- Black, S.; Yamaguchi, N.; Harland, A. & Groombridge, J. (2010). (PDF). European Journal of Wildlife Research. 56 (1): 21—31. doi:10.1007/s10344-009-0280-5. S2CID 44941372. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
Література
- Ronald M. Nowak:Walker's Mammals of the World, Johns Hopkins University Press, 1999
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lev berberijskijOhoronnij statusVimerlij na voli MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kishkopodibni Feliformia Rodina Kotovi Felidae Rid Pantera Panthera Vid Lev Panthera leo Pidvid Berberijskij levTrinomialna nazvaPanthera leo leo Linnaeus 1758 SinonimiFelis leo Linnaeus 1758 Panthera leo berberiscaPosilannyaVikishovishe Panthera leo leoEOL 1273814ITIS 622059NCBI 1446311 Lev berberijskij lev atlaskij lat Panthera leo leo populyaciya leva yaka vimerla u dikij prirodi hocha vvazhayetsya sho blizko 100 osobin perebuvayut u zooparkah po vsomu svitu Ostannij lev u dikij prirodi buv zastrelenij u 1922 roci Berberijskij lev ye najvazhchim pidvidom leva Normalna vaga dlya samciv 200 300 kg dlya samok 120 180 kg Zustrichavsya u gorah i pustelyah Berberijskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki vid Marokko do Yegiptu Populyaciyu u dikij prirodi bulo znisheno pislya poshirennya vognepalnoyi zbroyi ta vinagorod za vidstril leviv Doslidzhennya zapisiv pro polyuvannya ta sposterezhennya pokazav sho neveliki grupi leviv mozhlivo zustrichalis v Alzhiri do pochatku 1960 h rokiv a v Marokko do seredini 1960 h rokiv Na pochatok HHI storichchya populyaciya u prirodnomu seredovishi znishena Do 2017 roku berberijskogo leva vvazhali okremim pidvidom leva Rezultati morfologichnogo ta genetichnogo analizu zrazkiv leviv iz Pivnichnoyi Afriki opublikovanih u 2008 roci pokazali sho berberijskij lev suttyevo ne vidriznyayetsya vid zrazkiv leviv zibranih u zahidnij ta pivnichnij chastini Centralnoyi Afriki Vin vhodit do tiyeyi zh en grupi sho i azijskij lev a takozh tisno pov yazanij z populyaciyami leviv u Zahidnij Africi U serednovichchi anglijci trimali berberijskih leviv u Londonskomu Taueri U XIX i na pochatku XX stolit bagato berberijskih leviv znahodilos u cirkah OsoblivostiVaga samciv vid 180 do 250 kg ridko trohi bilsha i vid 100 do 170 kg u samok berberijskij lev buv poryad z vimerlim kapskim levom Panthera leo melanochaitus najbilshim suchasnim pidvidom leva Jogo najpomitnishoyu vidminnistyu bula osoblivo gusta temna griva sho zahodila daleko za plechi j visila vniz na zhivoti U isnuyuchih pidvidiv leviv masa samciv kolivayetsya vid 150 do 210 kg duzhe ridko ne bagato bilshe do 225 kg samok vid 90 do 150 kg Istoriya ta poshirennyaBerberijskij lev v istorichni chasi zustrichavsya na vsij teritoriyi afrikanskogo kontinentu na pivnich vid Sahari Davni rimlyani chasto vikoristovuvali jogo na arenah u rozvazhalnih boyah proti turanskogo tigra yakij narazi takozh ye vimerlim Z dzherel viplivaye sho berberijskij lev priblizno na pochatku XVIII stolittya majzhe znik u Pivnichnij Africi i zalishavsya lishe v malenkomu areali na pivnichnomu zahodi Poshirennya vognepalnoyi zbroyi i cilespryamovana politika vinishuvannya buli prichinami togo sho populyaciya silno skorotilasya i v comu regioni Ostannij berberijskij lev sho zhiv na voli buv zastrelenij u marokkanskij chastini Atlaskih gir u 1922 roci Shozha dolya spitkala i inshih velikih hizhakiv Pivnichnoyi Afriki stav ukraj ridkisnim a atlaskij vedmid povnistyu vimer Genetichne doslidzhennyaHocha berberijskij lev buv morfologichno vidminnim jogo genetichna unikalnist zalishalasya pid sumnivom U kompleksnomu doslidzhenni evolyuciyi leviv v 2008 roci bulo doslidzheno 357 zrazkiv leviv z Afriki ta Indiyi Rezultati pokazali sho chotiri levi v nevoli z Marokko ne viyavlyali zhodnoyi unikalnoyi genetichnoyi harakteristiki ale mali spilni mitohondrialni en zi zrazkami leviv iz Zahidnoyi ta Centralnoyi Afriki Usi voni buli chastinoyu velikoyi grupi mtDNK yaka takozh vklyuchala zrazki azijskih leviv Rezultati pidtverdili gipotezu pro te sho cya grupa rozvinulas u Shidnij Africi i blizko 118 000 rokiv tomu zaznala rozselennya na pivnich i zahid pid chas pershoyi hvili ekspansiyi leviv Vona mala dvi tochki bifurkaciyi v Africi a piznishe v Zahidnij Aziyi Levi v Africi jmovirno stanovlyat yedinu populyaciyu yaka shreshuvalas mizh soboyu pid chas kilkoh hvil migraciyi z piznogo plejstocenu Sposib zhittyaBerberijskij lev meshkav okrim pivnichnoafrikanskih napivpustel i stepiv takozh u lisah i Atlaskih gorah Do jogo zhertv vidnosilisya golovnim chinom oleni kabani i miscevij pidvid zvichajnih bubaliv Berberijski levi v nevoliLev v zooparku yakij mozhlivo pohodit vid berberijskih leviv Spochatku naukovci vvazhali sho berberijski levi vimerli i v nevoli Odnak marokkanski praviteli otrimuvali vid berberiv leviv u podarunok koli ci tvarini vzhe stavali dosit ridkisnimi Osobini yakih marokkanskij korol Hasan II v 1970 roci peredav rabatskomu zooparku buli jmovirno pryamimi nashadkami tih leviv Morfologiya peredanih osobin vidpovidala istorichnomu opisu berberijskih leviv U 1998 roci zhilo she 52 leva sho pohodyat vid leviv sultana odnak i voni mayut domishki inshih vidiv 11 osobin yaki takozh mozhut buti nashadkami berberijskih leviv zhivut u zooparku Addis Abebi Yihni predki buli vlasnistyu imperatora Hajle Selassiye I Ranishe fenotip berberijskih leviv buv argumentom na korist obgruntovanosti yihnogo statusu yak pidvidu Zgidno z novishimi doslidzhennyami zovnishnist cih zviriv mozhe buti naslidkom i zovnishnih umov Gusta griva mozhlivo ye lishe adaptaciyeyu do holodnogo dovkillya U leviv nezalezhno vid pidvidu z yavlyayetsya gustisha griva yaksho voni zhivut u dovoli holodnomu klimati napriklad v yevropejskih zooparkah Genetichni doslidzhennya v 2006 roci tim ne mensh pidkripili status berberijskih leviv yak okremogo pidvidu Ce odnak zalezhit vid vse she ne do kincya zrozumilogo pohodzhennya leviv Hasana II U riznih zooparkah i cirkah ye ekzemplyari yaki jmovirno pohodyat vid berberijskih leviv ale z velikoyu jmovirnistyu nechistokrovni Isnuyut takozh osobini yaki v rezultati shreshuvannya mayut zovnishni oznaki berberijskih leviv prote v nih lishe chastkovo nayavnij genetichnij material cogo pidvidu Naprikinci XIX stolittya v Londonskomu zooparku zhiv chistokrovnij berberijskij lev na im ya Sultan PrimitkiBlack S A Fellous A Yamaguchi N Roberts D L 2013 Examining the Extinction of the Barbary Lion and Its Implications for Felid Conservation PLOS ONE 8 4 e60174 Bibcode 2013PLoSO 860174B doi 10 1371 journal pone 0060174 PMC 3616087 PMID 23573239 1913 The Distribution of Lions The Book of the Lion London s 109 147 Bauer H Packer C Funston P F Henschel P amp Nowell K 2017 errata version of 2016 assessment Panthera leo IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T15951A115130419 Nowell K amp Jackson P 1996 Wild Cats Status Survey and Conservation Action Plan Gland Switzerland IUCN SSC Cat Specialist Group s 17 21 ISBN 978 2 8317 0045 8 Arhiv originalu PDF za 26 grudnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2022 Kitchener A C Breitenmoser Wursten C Eizirik E Gentry A Werdelin L Wilting A Yamaguchi N Abramov A V Christiansen P Driscoll C Duckworth J W Johnson W Luo S J Meijaard E O Donoghue P Sanderson J Seymour K Bruford M Groves C Hoffmann M Nowell K Timmons Z amp Tobe S 2017 PDF Cat News Special Issue 11 71 73 Arhiv originalu PDF za 30 lipnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2022 Antunes A Troyer J L Roelke M E Pecon Slattery J Packer C Winterbach C Winterbach H amp Johnson W E 2008 The Evolutionary Dynamics of the Lion Panthera leo revealed by Host and Viral Population Genomics PLOS Genetics 4 11 e1000251 doi 10 1371 journal pgen 1000251 PMC 2572142 PMID 18989457 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Bertola L D Jongbloed H Van Der Gaag K J De Knijff P Yamaguchi N Hooghiemstra H Bauer H Henschel P White P A Driscoll C A Tende T Ottosson U Saidu Y Vrieling K amp de Iongh H H 2016 Phylogeographic patterns in Africa and High Resolution Delineation of genetic clades in the Lion Panthera leo Scientific Reports 6 30807 Bibcode 2016NatSR 630807B doi 10 1038 srep30807 PMC 4973251 PMID 27488946 Manuel M d Ross B Sandoval Velasco M Yamaguchi N Vieira F G Mendoza M L Z Liu S Martin M D Sinding M H S Mak S S T Caroe C Liu S Guo C Zheng J Zazula G Baryshnikov G Eizirik E Koepfli K P Johnson W E Antunes A Sicheritz Ponten T Gopalakrishnan S Larson G Yang H O Brien S J Hansen A J Zhang G Marques Bonet T amp Gilbert M T P 2020 The evolutionary history of extinct and living lions Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 117 20 10927 10934 doi 10 1073 pnas 1919423117 PMC 7245068 PMID 32366643 Black S Yamaguchi N Harland A amp Groombridge J 2010 PDF European Journal of Wildlife Research 56 1 21 31 doi 10 1007 s10344 009 0280 5 S2CID 44941372 Arhiv originalu PDF za 18 veresnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2022 LiteraturaRonald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press 1999 ISBN 0 8018 5789 9 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi