Лев, що помирає | |
---|---|
47°03′30″ пн. ш. 8°18′40″ сх. д. / 47.05833333336077828° пн. ш. 8.31111111113887802° сх. д.Координати: 47°03′30″ пн. ш. 8°18′40″ сх. д. / 47.05833333336077828° пн. ш. 8.31111111113887802° сх. д. | |
Тип | скульптура[d] і меморіал |
Статус спадщини | d[1][2] |
Країна | Швейцарія |
Розташування | Люцерн |
Архітектор | Бертель Торвальдсен |
Скульптор | Лукас Агорн |
Матеріал | піщаник |
Засновано | 1821 |
Будівництво | 1818 — 1821 |
Лев, що помирає (Швейцарія) | |
Лев, що помирає у Вікісховищі |
Лев, що помирає — всесвітньо відомий наскельний рельєф, створений за ескізом Бертеля Торвальдсена скульптором Лукасом Агорном. Розташований у швейцарському місті Люцерн. Рельєф присвячений швейцарським гвардійцям, що полягли під час оборони палацу Тюїльрі 10 серпня 1792 року.
Події 10 серпня 1792 року
- Штурм палацуТюїльрі
- Бій в палаці
Повстання 10 серпня 1792 року — один з ключових моментів Великої Французької революції. Бунтівники оточили королівську резиденцію — палац Тюїльрі. Регулярні війська на той момент вже не були підконтрольні королеві і переходили на бік повстанців. Вірність короля Людовикові XVI зберегла лише палацова охорона — Швейцарський гвардійський полк, загальною чисельністю дещо понад тисячу осіб.
Боротьба вибухнула безпосередньо після того, як королівська родина покинула Тюїльрі. Оскільки Людовик XVI заборонив стріляти по натовпу із гармат, боєприпаси швидко вичерпалися, а нападники значно переважали числом, швейцарці програли оборонний бій. Крім того, через півгодини після початку стрілянини король наказав охороні покинути позиції та повернутися до бараків.
Під час штурму загинуло близько шестисот швейцарських воїнів, шістдесят гвардійців було страчено, ще двісті — захоплено в полон. Більшість останніх не пережили вересневу різанину 1792 року, у тому числі склав голову під гільйотиною командир Швейцарського полку, майор Карл Йозеф фон Бахман (Karl Josef von Bachmann). Багато хто помер у в'язниці від ран. Лише 350 солдатам і офіцерам з тисячі ста десяти вдалося уникнути загибелі.
Історія пам'ятника
Лейтенантові Швейцарського гвардійського полку Карлу Пфюферу фон Альтісхофену пощастило — під час подій 10 серпня він був у відпустці в рідному місті Люцерні. Офіцер визнав своїм боргом віддати данину пам'яті героям-землякам. Після закінчення військової служби в 1801 році він повернувся до Люцерну, де з часом став членом міської ради і главою Люцернського товариства мистецтв. Проте в маріонетковій Гельветійській республіці, пов'язаної з Наполеонівською Францією союзним договором, про пам'ятник швейцарським гвардійцям, що захищали Людовика XVI, помислити було не можна.
Лише у 1814 році, коли Швейцарія знову набула реальної незалежності, а в сусідній Франції Бурбони повернулися на прабатьківський трон, — невтомний Пфюфер зміг розпочати реалізацію своїх планів. Ідеєю Карла Пфюфера було спорудити монумент у вигляді мертвого лева, пронизаний списом він впав на землю. Пфюфер звертався до багатьох швейцарських скульпторів, але жоден з ескізів не зміг задовольнити його вимогливий смак. 1818 року Карл Пфюфер написав знаменитому Торвальдсену, що працював тоді в Римі. Данський скульптор зацікавився пропозицією, проте, занурившись у тему, вирішив зображати на горельєфі не загиблого, а помираючого лева.
За створення скульптурної композиції за ескізами Торвальдсена взявся швейцарський скульптор Лукас Ахорн. Роботу було закінчено 7 серпня 1821 року. Через три дні — у 29-ту річницю штурму Тюїльрі — відбулося урочисте відкриття монумента, на яке були запрошені ветерани трагічних подій. Сам Торвальдсен побачив пам'ятник лише через двадцять років — в 1841 році. Він був задоволений горельєфом і високо оцінив майстерність швейцарського скульптора, що утілив його задум у камені. Копії пам'ятника пізніше були встановлені в Греції і Сполучених Штатах Америки.
Опис монумента
Алегорична композиція є горельєфом, висіченим в прямовисному скельному виступі за овальним ставком. На момент створення старий кар'єр, де в середні віки добували піщаник на спорудження будинків, був за межами Люцерна, зараз же це самий центр міста. Дев'ятиметрова статуя розташована в ніші завдовжки 13 метрів і заввишки 6 метрів. Помираючий лев лежить, поклавши голову на праву лапу, що покоїться на щиті з Файлом лілії, — символу короля Франції, якого захищали герої-гвардійці. Побіля узголів'я лева стоїть ще один щит — з гербом Швейцарії. Міміка благородної тварини виражає майже людське страждання, його вдалося показати романтично символічно і художньо переконливо. Ліве плече лева пронизено списом.
Над барельєфом в скелі висічено латинський напис HELVETIORUM FIDEI AC VIRTUTI «Вірності і відвазі швейцарців»; нижче барельєфа — латинські цифри 760 і 350, що відповідають числу полеглих і вцілілих воїнів. Біля підніжжя монумента в камені вирізані імена солдатів і офіцерів, що віддали життя в ім'я виконання обов'язку.
Враження Марка Твена від пам'ятника
Марк Твен (котрий вперше відвідав Швейцарію 1878 року) у книзі [en] (1880) так описав пам'ятник швейцарцям:
Лев лежить у своєму лігві на зрізі невисокої прямовисної скелі, бо він висічений в гірській породі. Фігура його величезна і сповнена величі. Голову він схилив набік, зламаний спис стирчить з плеча, лапа лежить на ліліях Франції, захищаючи їх. Виноградні лози звішуються із скелі, вітер грає в їхньому листі, десь вгорі б'є ключ, і прозорі краплі стікають у водойму біля підніжжя скелі, а в нерухомій гладіні водойми, як у дзеркалі, гойдається серед латаття відображення лева. Довкола зелені дерева і трава. Це затишний лісовий куточок, відчужений від шуму, метушні і замішання, — і усе це так, як повинно бути, — адже леви і справді помирають в подібних місцях, а не на гранітних п'єдесталах, споруджених в міських парках, за чавунними ґратами фасонного литва. Люцернський лев скрізь справляв би велике враження, але тут він особливо на місці. Оригінальний текст (англ.) The Lion lies in his lair in the perpendicular face of a low cliff — for he is carved from the living rock of the cliff. His size is colossal, his attitude is noble. His head is bowed, the broken spear is sticking in his shoulder, his protecting paw rests upon the lilies of France. Vines hang down the cliff and wave in the wind, and a clear stream trickles from above and empties into a pond at the base, and in the smooth surface of the pond the lion is mirrored, among the water-lilies. Around about are green trees and grass. The place is a sheltered, reposeful woodland nook, remote from noise and stir and confusion — and all this is fitting, for lions do die in such places, and not on granite pedestals in public squares fenced with fancy iron railings. The Lion of Lucerne would be impressive anywhere, but nowhere so impressive as where he is. |
.
Цікаві факти
Пам'ятник має одну особливість. Його творець, скульптор Лукас Ахорн, був дуже незадоволеним оплатою, отриманою за фігуру лева, тому в якості помсти зовнішні контури печери, в якій лежить лев, він витесав у формі фігури дикого кабана[].
Фотогалерея
- На листівці бл. 1900 р.)
- На листівці поч. ХХ ст.
- З увімкненим фонтаном (на листівці поч. ХХ ст.)
- Фото 1931 р.
- Зменшена копія статуї
- Копія статуї в коледжі Колбі (знімок сер. XIX ст.)
- Оглядовий майданчик (2011)
- Пам'ятна дошка
- Інформаційна табличка
Примітки
- Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
- Swiss PCP Inventory 2023 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2023.
- . themostbeautifulplacesineurope.wordpress.com (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- Arthur C. Frost (Consul General, Zurich). Mark Twain in Switzerland // The Foreign Service Journal, April 1936. — No. 4. — P. 202.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- . swissinfo.ch (рос.) . Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
Ресурси Інтернету
- Kira Kofoed. Dying Lion (The Lucerne Lion) // The Thorvaldsens Museum Archives [ 31 травня 2019 у Wayback Machine.] (other version: Kira Kofoed. Dying Lion (The Lucerne Lion) // The Thorvaldsens Museum Archives [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
- Löwendenkmal (The Lion of Lucerne), Bertel Thorvaldsen, 1820-21 // Statues — Hither & Thither
- Mark Sukhija. Lucerne - a short history of The Lion Monument // Mark Sukhija 2006 - 2020 [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Lion Monument, Lucerne // Travel Guide to Switzerland - All About Switzerland [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Алексей Малинин. Швейцарский лев // журнал "Новый Акрополь". [ 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- The Pig of Lucerne // Amusing Planet - Exploring Curiosities [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Löwendenkmal // christinathepolyglot
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri zamovnik Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri rozmir zobrazhennyaLev sho pomiraye47 03 30 pn sh 8 18 40 sh d 47 05833333336077828 pn sh 8 31111111113887802 sh d 47 05833333336077828 8 31111111113887802 Koordinati 47 03 30 pn sh 8 18 40 sh d 47 05833333336077828 pn sh 8 31111111113887802 sh d 47 05833333336077828 8 31111111113887802Tipskulptura d i memorialStatus spadshinid 1 2 Krayina Shvejcariya ISO3166 1 alpha 3 CHE ISO3166 1 cifrovij 756 RoztashuvannyaLyucernArhitektorBertel TorvaldsenSkulptorLukas AgornMaterialpishanikZasnovano1821Budivnictvo1818 1821Lev sho pomiraye Shvejcariya Lev sho pomiraye u Vikishovishi Lev sho pomiraye vsesvitno vidomij naskelnij relyef stvorenij za eskizom Bertelya Torvaldsena skulptorom Lukasom Agornom Roztashovanij u shvejcarskomu misti Lyucern Relyef prisvyachenij shvejcarskim gvardijcyam sho polyagli pid chas oboroni palacu Tyuyilri 10 serpnya 1792 roku Podiyi 10 serpnya 1792 rokuShturm palacuTyuyilri Bij v palaci Povstannya 10 serpnya 1792 roku odin z klyuchovih momentiv Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi Buntivniki otochili korolivsku rezidenciyu palac Tyuyilri Regulyarni vijska na toj moment vzhe ne buli pidkontrolni korolevi i perehodili na bik povstanciv Virnist korolya Lyudovikovi XVI zberegla lishe palacova ohorona Shvejcarskij gvardijskij polk zagalnoyu chiselnistyu desho ponad tisyachu osib Borotba vibuhnula bezposeredno pislya togo yak korolivska rodina pokinula Tyuyilri Oskilki Lyudovik XVI zaboroniv strilyati po natovpu iz garmat boyepripasi shvidko vicherpalisya a napadniki znachno perevazhali chislom shvejcarci prograli oboronnij bij Krim togo cherez pivgodini pislya pochatku strilyanini korol nakazav ohoroni pokinuti poziciyi ta povernutisya do barakiv Pid chas shturmu zaginulo blizko shestisot shvejcarskih voyiniv shistdesyat gvardijciv bulo stracheno she dvisti zahopleno v polon Bilshist ostannih ne perezhili veresnevu rizaninu 1792 roku u tomu chisli sklav golovu pid giljotinoyu komandir Shvejcarskogo polku major Karl Jozef fon Bahman Karl Josef von Bachmann Bagato hto pomer u v yaznici vid ran Lishe 350 soldatam i oficeram z tisyachi sta desyati vdalosya uniknuti zagibeli Istoriya pam yatnikaLejtenantovi Shvejcarskogo gvardijskogo polku Karlu Pfyuferu fon Altishofenu poshastilo pid chas podij 10 serpnya vin buv u vidpustci v ridnomu misti Lyucerni Oficer viznav svoyim borgom viddati daninu pam yati geroyam zemlyakam Pislya zakinchennya vijskovoyi sluzhbi v 1801 roci vin povernuvsya do Lyucernu de z chasom stav chlenom miskoyi radi i glavoyu Lyucernskogo tovaristva mistectv Prote v marionetkovij Gelvetijskij respublici pov yazanoyi z Napoleonivskoyu Franciyeyu soyuznim dogovorom pro pam yatnik shvejcarskim gvardijcyam sho zahishali Lyudovika XVI pomisliti bulo ne mozhna Lishe u 1814 roci koli Shvejcariya znovu nabula realnoyi nezalezhnosti a v susidnij Franciyi Burboni povernulisya na prabatkivskij tron nevtomnij Pfyufer zmig rozpochati realizaciyu svoyih planiv Ideyeyu Karla Pfyufera bulo sporuditi monument u viglyadi mertvogo leva pronizanij spisom vin vpav na zemlyu Pfyufer zvertavsya do bagatoh shvejcarskih skulptoriv ale zhoden z eskiziv ne zmig zadovolniti jogo vimoglivij smak 1818 roku Karl Pfyufer napisav znamenitomu Torvaldsenu sho pracyuvav todi v Rimi Danskij skulptor zacikavivsya propoziciyeyu prote zanurivshis u temu virishiv zobrazhati na gorelyefi ne zagiblogo a pomirayuchogo leva Za stvorennya skulpturnoyi kompoziciyi za eskizami Torvaldsena vzyavsya shvejcarskij skulptor Lukas Ahorn Robotu bulo zakincheno 7 serpnya 1821 roku Cherez tri dni u 29 tu richnicyu shturmu Tyuyilri vidbulosya urochiste vidkrittya monumenta na yake buli zaprosheni veterani tragichnih podij Sam Torvaldsen pobachiv pam yatnik lishe cherez dvadcyat rokiv v 1841 roci Vin buv zadovolenij gorelyefom i visoko ociniv majsternist shvejcarskogo skulptora sho utiliv jogo zadum u kameni Kopiyi pam yatnika piznishe buli vstanovleni v Greciyi i Spoluchenih Shtatah Ameriki Opis monumentaAlegorichna kompoziciya ye gorelyefom visichenim v pryamovisnomu skelnomu vistupi za ovalnim stavkom Na moment stvorennya starij kar yer de v seredni viki dobuvali pishanik na sporudzhennya budinkiv buv za mezhami Lyucerna zaraz zhe ce samij centr mista Dev yatimetrova statuya roztashovana v nishi zavdovzhki 13 metriv i zavvishki 6 metriv Pomirayuchij lev lezhit poklavshi golovu na pravu lapu sho pokoyitsya na shiti z Fajlom liliyi simvolu korolya Franciyi yakogo zahishali geroyi gvardijci Pobilya uzgoliv ya leva stoyit she odin shit z gerbom Shvejcariyi Mimika blagorodnoyi tvarini virazhaye majzhe lyudske strazhdannya jogo vdalosya pokazati romantichno simvolichno i hudozhno perekonlivo Live pleche leva pronizeno spisom Nad barelyefom v skeli visicheno latinskij napis HELVETIORUM FIDEI AC VIRTUTI Virnosti i vidvazi shvejcarciv nizhche barelyefa latinski cifri 760 i 350 sho vidpovidayut chislu poleglih i vcililih voyiniv Bilya pidnizhzhya monumenta v kameni virizani imena soldativ i oficeriv sho viddali zhittya v im ya vikonannya obov yazku Vrazhennya Marka Tvena vid pam yatnikaMark Tven kotrij vpershe vidvidav Shvejcariyu 1878 roku u knizi en 1880 tak opisav pam yatnik shvejcarcyam Lev lezhit u svoyemu ligvi na zrizi nevisokoyi pryamovisnoyi skeli bo vin visichenij v girskij porodi Figura jogo velichezna i spovnena velichi Golovu vin shiliv nabik zlamanij spis stirchit z plecha lapa lezhit na liliyah Franciyi zahishayuchi yih Vinogradni lozi zvishuyutsya iz skeli viter graye v yihnomu listi des vgori b ye klyuch i prozori krapli stikayut u vodojmu bilya pidnizhzhya skeli a v neruhomij gladini vodojmi yak u dzerkali gojdayetsya sered latattya vidobrazhennya leva Dovkola zeleni dereva i trava Ce zatishnij lisovij kutochok vidchuzhenij vid shumu metushni i zamishannya i use ce tak yak povinno buti adzhe levi i spravdi pomirayut v podibnih miscyah a ne na granitnih p yedestalah sporudzhenih v miskih parkah za chavunnimi gratami fasonnogo litva Lyucernskij lev skriz spravlyav bi velike vrazhennya ale tut vin osoblivo na misci Originalnij tekst angl The Lion lies in his lair in the perpendicular face of a low cliff for he is carved from the living rock of the cliff His size is colossal his attitude is noble His head is bowed the broken spear is sticking in his shoulder his protecting paw rests upon the lilies of France Vines hang down the cliff and wave in the wind and a clear stream trickles from above and empties into a pond at the base and in the smooth surface of the pond the lion is mirrored among the water lilies Around about are green trees and grass The place is a sheltered reposeful woodland nook remote from noise and stir and confusion and all this is fitting for lions do die in such places and not on granite pedestals in public squares fenced with fancy iron railings The Lion of Lucerne would be impressive anywhere but nowhere so impressive as where he is Cikavi faktiPam yatnik maye odnu osoblivist Jogo tvorec skulptor Lukas Ahorn buv duzhe nezadovolenim oplatoyu otrimanoyu za figuru leva tomu v yakosti pomsti zovnishni konturi pecheri v yakij lezhit lev vin vitesav u formi figuri dikogo kabana utochniti FotogalereyaNa listivci bl 1900 r Na listivci poch HH st Z uvimknenim fontanom na listivci poch HH st Foto 1931 r Zmenshena kopiya statuyi Kopiya statuyi v koledzhi Kolbi znimok ser XIX st Oglyadovij majdanchik 2011 Pam yatna doshka Informacijna tablichkaPrimitkiSwiss Inventory of Cultural Property of National Significance February 2017 Swiss Federal Office for Civil Protection 2017 d Track Q3349626d Track Q28962694 Swiss PCP Inventory 2023 Swiss Federal Office for Civil Protection 2023 d Track Q3349626d Track Q116780576d Track Q869941 themostbeautifulplacesineurope wordpress com angl Arhiv originalu za 1 kvitnya 2017 Procitovano 31 bereznya 2017 Arthur C Frost Consul General Zurich Mark Twain in Switzerland The Foreign Service Journal April 1936 No 4 P 202 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2017 Procitovano 31 bereznya 2017 swissinfo ch ros Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 31 lipnya 2019 Resursi InternetuKira Kofoed Dying Lion The Lucerne Lion The Thorvaldsens Museum Archives 31 travnya 2019 u Wayback Machine other version Kira Kofoed Dying Lion The Lucerne Lion The Thorvaldsens Museum Archives 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lowendenkmal The Lion of Lucerne Bertel Thorvaldsen 1820 21 Statues Hither amp Thither Mark Sukhija Lucerne a short history of The Lion Monument Mark Sukhija 2006 2020 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Lion Monument Lucerne Travel Guide to Switzerland All About Switzerland 16 sichnya 2016 u Wayback Machine Aleksej Malinin Shvejcarskij lev zhurnal Novyj Akropol 8 zhovtnya 2016 u Wayback Machine The Pig of Lucerne Amusing Planet Exploring Curiosities 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Lowendenkmal christinathepolyglot