Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександр Олексійович Лебедєв 26 листопада 1893 18931126 місто Поневеж Ковенської губернії тепер місто Паневежис Литва 1

Лебедєв Олександр Олексійович

Лебедєв Олександр Олексійович

Олександр Олексійович Лебедєв (26 листопада 1893(18931126), місто Поневеж Ковенської губернії, тепер місто Паневежис, Литва — 15 березня 1969, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський і російський науковець, фізик, доктор фізико-математичних наук (1935), член-кореспондент Академії наук СРСР (з 29.01.1939 по Відділенню математичних та природничих наук), академік Академії наук СРСР (з 27.09.1943 по Відділенню фізико-математичних наук (фізика)), фахівець в галузі прикладної та електронної оптики, оптики атмосфери і гідрооптики, лазерної техніки, теорії склоподібного стану, вивчення властивостей та будови скла, космічного випромінювання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань (в 1953—1958 роках). Герой Соціалістичної Праці (21.06.1957).

Лебедєв Олександр Олексійович
image
Народився14 (26) листопада 1893
Паневежис, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер15 березня 1969(1969-03-15) (75 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
ПохованняБогословське кладовище
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьфізик, політик
Галузьоптика
Alma materd
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Вчителіd
Знання мовросійська
ЗакладДержавний оптичний інститут і Санкт-Петербурзький державний університет
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Нагороди
image
image image image image image image image image image image
image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєв.

Біографія

Народився 14 (26) листопада 1893 року в родині директора і викладача фізики Поневезького реального училища Олексія Степановича Лебедєва. У 1911 році закінчив реальне училище в Санкт-Петербурзі.

З 1911 по 1916 рік навчався на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. У 1916 році закінчив Петроградський університет по кафедрі фізики; дипломна робота — «Про застосовність закону Стокса для рідких кульок, що рухаються у в'язкому середовищі» (тема запропонована І. Боргманом, керівник А. Афанасьєв). Був залишений в університеті для підготовки до професорського звання.

З 1916 року Лебедєв за пропозицією професора Д. Рождественського займався дослідженням впливу термічної обробки на властивості скла — спочатку у Фізичному інституті Петроградського університету, а згодом — в лабораторії цеху варіння оптичного скла, створеного на Петроградському порцеляновому заводі.

З 1919 року працював в Державному оптичному інституті (ДОІ) в Петрограді де багато років очолював організований ним сектор прикладної фізичної оптики.

У 1922—1926 роках — позаштатний викладач, старший асистент кафедри фізики Петроградського університету.

У 1925 році був включений до групи дослідників, які працювали під керівництвом Качалова ще з 1914 року, завдяки яким у 1926 році було отримане перше радянське оптичне скло.

У 1930 році поїхав на дев'ять місяців у наукове відрядження до Англії, працював у лабораторії професора У. Брегга в Королівському інституті (лабораторія Деві-Фарадея, Лондон); вивчав методику рентгенівського аналізу, а також досліджував дифракцію електронів від порошкоподібних речовин.

Влітку 1934 року керував експедицією ДОІ на Ельбрусі: проводив роботи з визначення прозорості хмар у різних частинах спектру; вимірювання інтенсивності сонячної радіації в крайній інфрачервоній частині спектру (400 мкм), інтенсивності зеленої лінії неба вночі та в сутінках, яскравості неба під час сутінків.

У квітні 1935 року затверджений у званні дійсного члена Оптичного інституту в Ленінграді.

У 1944—1952 роках — науковий керівник науково-дослідного інституту (НДІ—801) Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР (потім Міністерства електропромисловості СРСР).

З 1947 року — професор, завідувач кафедри електрофізики фізичного факультету Ленінградського державного університету імені Жданова. Також був членом Вченої ради Ленінградського інституту точної механіки і оптики.

Помер 15 березня 1969 року в Ленінграді. Похований на Богословському цвинтарі Ленінграда (Санкт-Петербурга).

Напрями наукової діяльності

  • електронна оптика (електронні мікроскопи, електронографи, мікроаналізатори, електронно-оптичні перетворювачі та інші прилади та установки);
  • дослідження властивостей напівпровідників та їхнє технічне застосування в оптико-електронних приладах;
  • вивчення методів та створення апаратури світлової локації, аналога радіолокації (прилади мають широке застосування — від геодезії до військової техніки);
  • дослідження швидкоплинних процесів, та створення установок та приладів, що дозволяють фіксувати їх фотоспособом через інтервали у стотисячні та мільйонні частки секунди;
  • вивчення умов проходження оптичного випромінювання через атмосферу;
  • дослідження короткохвильового оптичного випромінювання Сонця та рентгенівського випромінювання за межами земної атмосфери за допомогою космічної апаратури;
  • створення, вивчення та застосування лазерних джерел випромінювання; тепловізійні прилади та методи візуального контролю температури поверхні об'єкта (прилади, що застосовуються в медичній практиці, дозволяють проводити діагностику, обумовлену зміною температури шкірного покриву).

Нагороди

Примітки

Джерела

  • Лебедев Александр Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва: Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  • Лебедев Александр Алексеевич (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandr Oleksijovich Lebedyev 26 listopada 1893 18931126 misto Ponevezh Kovenskoyi guberniyi teper misto Panevezhis Litva 15 bereznya 1969 misto Leningrad teper Sankt Peterburg Rosijska Federaciya radyanskij i rosijskij naukovec fizik doktor fiziko matematichnih nauk 1935 chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR z 29 01 1939 po Viddilennyu matematichnih ta prirodnichih nauk akademik Akademiyi nauk SRSR z 27 09 1943 po Viddilennyu fiziko matematichnih nauk fizika fahivec v galuzi prikladnoyi ta elektronnoyi optiki optiki atmosferi i gidrooptiki lazernoyi tehniki teoriyi sklopodibnogo stanu vivchennya vlastivostej ta budovi skla kosmichnogo viprominyuvannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 4 go sklikan v 1953 1958 rokah Geroj Socialistichnoyi Praci 21 06 1957 Lebedyev Oleksandr OleksijovichNarodivsya14 26 listopada 1893 Panevezhis Kovenska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 bereznya 1969 1969 03 15 75 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaBogoslovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistfizik politikGaluzoptikaAlma materdNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukVchitelidZnannya movrosijskaZakladDerzhavnij optichnij institut i Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetChlenstvoAkademiya nauk SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedyev BiografiyaNarodivsya 14 26 listopada 1893 roku v rodini direktora i vikladacha fiziki Ponevezkogo realnogo uchilisha Oleksiya Stepanovicha Lebedyeva U 1911 roci zakinchiv realne uchilishe v Sankt Peterburzi Z 1911 po 1916 rik navchavsya na fiziko matematichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo universitetu U 1916 roci zakinchiv Petrogradskij universitet po kafedri fiziki diplomna robota Pro zastosovnist zakonu Stoksa dlya ridkih kulok sho ruhayutsya u v yazkomu seredovishi tema zaproponovana I Borgmanom kerivnik A Afanasyev Buv zalishenij v universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Z 1916 roku Lebedyev za propoziciyeyu profesora D Rozhdestvenskogo zajmavsya doslidzhennyam vplivu termichnoyi obrobki na vlastivosti skla spochatku u Fizichnomu instituti Petrogradskogo universitetu a zgodom v laboratoriyi cehu varinnya optichnogo skla stvorenogo na Petrogradskomu porcelyanovomu zavodi Z 1919 roku pracyuvav v Derzhavnomu optichnomu instituti DOI v Petrogradi de bagato rokiv ocholyuvav organizovanij nim sektor prikladnoyi fizichnoyi optiki U 1922 1926 rokah pozashtatnij vikladach starshij asistent kafedri fiziki Petrogradskogo universitetu U 1925 roci buv vklyuchenij do grupi doslidnikiv yaki pracyuvali pid kerivnictvom Kachalova she z 1914 roku zavdyaki yakim u 1926 roci bulo otrimane pershe radyanske optichne sklo U 1930 roci poyihav na dev yat misyaciv u naukove vidryadzhennya do Angliyi pracyuvav u laboratoriyi profesora U Bregga v Korolivskomu instituti laboratoriya Devi Faradeya London vivchav metodiku rentgenivskogo analizu a takozh doslidzhuvav difrakciyu elektroniv vid poroshkopodibnih rechovin Vlitku 1934 roku keruvav ekspediciyeyu DOI na Elbrusi provodiv roboti z viznachennya prozorosti hmar u riznih chastinah spektru vimiryuvannya intensivnosti sonyachnoyi radiaciyi v krajnij infrachervonij chastini spektru 400 mkm intensivnosti zelenoyi liniyi neba vnochi ta v sutinkah yaskravosti neba pid chas sutinkiv U kvitni 1935 roku zatverdzhenij u zvanni dijsnogo chlena Optichnogo institutu v Leningradi U 1944 1952 rokah naukovij kerivnik naukovo doslidnogo institutu NDI 801 Narodnogo komisariatu oboronnoyi promislovosti SRSR potim Ministerstva elektropromislovosti SRSR Z 1947 roku profesor zaviduvach kafedri elektrofiziki fizichnogo fakultetu Leningradskogo derzhavnogo universitetu imeni Zhdanova Takozh buv chlenom Vchenoyi radi Leningradskogo institutu tochnoyi mehaniki i optiki Pomer 15 bereznya 1969 roku v Leningradi Pohovanij na Bogoslovskomu cvintari Leningrada Sankt Peterburga Napryami naukovoyi diyalnostielektronna optika elektronni mikroskopi elektronografi mikroanalizatori elektronno optichni peretvoryuvachi ta inshi priladi ta ustanovki doslidzhennya vlastivostej napivprovidnikiv ta yihnye tehnichne zastosuvannya v optiko elektronnih priladah vivchennya metodiv ta stvorennya aparaturi svitlovoyi lokaciyi analoga radiolokaciyi priladi mayut shiroke zastosuvannya vid geodeziyi do vijskovoyi tehniki doslidzhennya shvidkoplinnih procesiv ta stvorennya ustanovok ta priladiv sho dozvolyayut fiksuvati yih fotosposobom cherez intervali u stotisyachni ta miljonni chastki sekundi vivchennya umov prohodzhennya optichnogo viprominyuvannya cherez atmosferu doslidzhennya korotkohvilovogo optichnogo viprominyuvannya Soncya ta rentgenivskogo viprominyuvannya za mezhami zemnoyi atmosferi za dopomogoyu kosmichnoyi aparaturi stvorennya vivchennya ta zastosuvannya lazernih dzherel viprominyuvannya teplovizijni priladi ta metodi vizualnogo kontrolyu temperaturi poverhni ob yekta priladi sho zastosovuyutsya v medichnij praktici dozvolyayut provoditi diagnostiku obumovlenu zminoyu temperaturi shkirnogo pokrivu NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 21 06 1957 p yat ordeniv Lenina 10 06 1945 19 09 1953 26 11 1953 21 06 1957 26 11 1963 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 15 12 1943 8 12 1951 21 12 1957 orden Znak Poshani 8 06 1939 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medali Leninska premiya 1959 za rozrobku optiko elektronnih priladiv ta sistem Stalinska premiya II st 1947 za stvorennya vitchiznyanogo zrazka elektronnogo mikroskopa Stalinska premiya II st 1949 za rozrobku novoyi znimalnoyi kameriPrimitkiDzherelaLebedev Aleksandr Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Lebedev Aleksandr Alekseevich ros

Дата публікації:
Топ