Лебединський Олександр Гнатович | |
---|---|
Народився | 17 січня 1913 Женева, Швейцарія |
Помер | 8 вересня 1967 (54 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | доцент, астроном, фізик |
Alma mater | Кримський педінститут |
Галузь | Астрофізика |
Заклад | Ленінградському університеті, Московський університет |
Науковий ступінь | Доктор физико-математичних наук |
Науковий керівник | Професор |
Лебединський Олександр Гнатович у Вікісховищі |
Олександр Гнатович Лебединський (рос. Александр Игнатьевич Лебединский; 7 січня 1913 — 8 вересня 1967) — радянський астрофізик.
Біографія
Народився в Женеві. Незабаром сім'я переїхала до Сімферополя. У 1932 закінчив Кримський педінститут. У 1935, після закінчення аспірантури при Ленінградському університеті, став співробітником обсерваторії університету, з 1938 — доцент, з 1948 — професор кафедри астрофізики університету. З 1953 — професор Московського університету.
Внесок у науку
Наукові праці присвячені різним проблемам астрофізики і геофізики, дослідженню космічного простору та конструюванню астрономічної апаратури. Один з піонерів магнітогідродинаміки. Спільно з Л. Е. Гуревичем обґрунтував можливість виникнення динамо-ефекту в сонячній атмосфері. Досліджував проблему спалахів нових зірок у рамках моделі теплового ядерного вибуху зірки-карлика в результаті гравітаційного стиснення. Багато уваги приділяв питанням космогонії. Спільно з Л. Є. Гуревичем розглянув різні етапи процесу перетворення газопилової хмари в планети. У роботах з зоряної космогонії висловив низку важливих ідей про гравітаційну конденсацію і динаміку зоряних систем, розглянув фізичні процеси, що протікають в дифузних туманностях. Був одним із перших у СРСР дослідників полярних сяйв. У 1948–1950 організував ряд комплексних експедицій у райони Крайньої Півночі для вивчення полярних сяйв.
Створив оригінальну апаратуру для автоматичної безперервної реєстрації неба фотокамерами і отримання спектрів всього неба. Апаратура подібного типу використовувалася для патрулювання неба в Арктиці та Антарктиці під час Міжнародного геофізичного року, і в результаті було отримано цінний науковий матеріал. Брав участь у створенні апаратури для спектрофотометричних досліджень планет із супутників і міжпланетних автоматичних станцій. За допомогою цієї апаратури з 1964 на супутниках серії «Космос», автоматичних міжпланетних станціях серії «Зонд» і автоматичних місячних станціях серії «Луна» було отримано великий експериментальний матеріал. Брав участь в обробці панорамних знімків місячної поверхні, отриманих автоматичною станцією «Луна-9». У 1947 брав участь в експедиції зі спостереження сонячного затемнення в Бразилії, розробив для цієї мети спеціальний багатоканальний спектрограф.
Джерела
- Астронет [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Lebedinskij Oleksandr GnatovichNarodivsya17 sichnya 1913 1913 01 17 Zheneva ShvejcariyaPomer8 veresnya 1967 1967 09 08 54 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnistdocent astronom fizikAlma materKrimskij pedinstitutGaluzAstrofizikaZakladLeningradskomu universiteti Moskovskij universitetNaukovij stupinDoktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnikProfesor Lebedinskij Oleksandr Gnatovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedinskij Oleksandr Gnatovich Lebedinskij ros Aleksandr Ignatevich Lebedinskij 7 sichnya 1913 8 veresnya 1967 radyanskij astrofizik BiografiyaNarodivsya v Zhenevi Nezabarom sim ya pereyihala do Simferopolya U 1932 zakinchiv Krimskij pedinstitut U 1935 pislya zakinchennya aspiranturi pri Leningradskomu universiteti stav spivrobitnikom observatoriyi universitetu z 1938 docent z 1948 profesor kafedri astrofiziki universitetu Z 1953 profesor Moskovskogo universitetu Vnesok u naukuNaukovi praci prisvyacheni riznim problemam astrofiziki i geofiziki doslidzhennyu kosmichnogo prostoru ta konstruyuvannyu astronomichnoyi aparaturi Odin z pioneriv magnitogidrodinamiki Spilno z L E Gurevichem obgruntuvav mozhlivist viniknennya dinamo efektu v sonyachnij atmosferi Doslidzhuvav problemu spalahiv novih zirok u ramkah modeli teplovogo yadernogo vibuhu zirki karlika v rezultati gravitacijnogo stisnennya Bagato uvagi pridilyav pitannyam kosmogoniyi Spilno z L Ye Gurevichem rozglyanuv rizni etapi procesu peretvorennya gazopilovoyi hmari v planeti U robotah z zoryanoyi kosmogoniyi visloviv nizku vazhlivih idej pro gravitacijnu kondensaciyu i dinamiku zoryanih sistem rozglyanuv fizichni procesi sho protikayut v difuznih tumannostyah Buv odnim iz pershih u SRSR doslidnikiv polyarnih syajv U 1948 1950 organizuvav ryad kompleksnih ekspedicij u rajoni Krajnoyi Pivnochi dlya vivchennya polyarnih syajv Stvoriv originalnu aparaturu dlya avtomatichnoyi bezperervnoyi reyestraciyi neba fotokamerami i otrimannya spektriv vsogo neba Aparatura podibnogo tipu vikoristovuvalasya dlya patrulyuvannya neba v Arktici ta Antarktici pid chas Mizhnarodnogo geofizichnogo roku i v rezultati bulo otrimano cinnij naukovij material Brav uchast u stvorenni aparaturi dlya spektrofotometrichnih doslidzhen planet iz suputnikiv i mizhplanetnih avtomatichnih stancij Za dopomogoyu ciyeyi aparaturi z 1964 na suputnikah seriyi Kosmos avtomatichnih mizhplanetnih stanciyah seriyi Zond i avtomatichnih misyachnih stanciyah seriyi Luna bulo otrimano velikij eksperimentalnij material Brav uchast v obrobci panoramnih znimkiv misyachnoyi poverhni otrimanih avtomatichnoyu stanciyeyu Luna 9 U 1947 brav uchast v ekspediciyi zi sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya v Braziliyi rozrobiv dlya ciyeyi meti specialnij bagatokanalnij spektrograf DzherelaAstronet 25 grudnya 2010 u Wayback Machine