У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Леб яже Леб я же з 1917 до 1921 Червоножовтневе село в Україні у Чк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леб'яже.

Леб'я́же (з 1917 до 1921 — Червоножовтневе) — село в Україні, у Чкаловській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 1534 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Леб'язька сільська рада.

село Леб'яже
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Громада	Чкаловська селищна громада
Облікова картка	Леб'яже
Основні дані
Засноване	1707
Колишня назва	Червоножовтневе
Населення	1534
Площа	2,26 км²
Густота населення	783,19 осіб/км²
Поштовий індекс	63530
Телефонний код	+380 5746
Географічні дані
Географічні координати	49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. / 49.80306° пн. ш. 36.90583° сх. д. / 49.80306; 36.90583Координати: 49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. / 49.80306° пн. ш. 36.90583° сх. д. / 49.80306; 36.90583
Середня висота над рівнем моря	101 м
Водойми	р. Сіверський Донець
Відстань до районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Гракове
Відстань до залізничної станції	10 км


Місцева влада
Адреса ради	63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, селище Чкаловське, вул. Свободи, 1
Карта
Леб'яже
Леб'яже
Мапа

Леб'яже у Вікісховищі

Географія

Село Леб'яже розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець у місці впадання в неї річки Леб'яжа, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Базаліївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Таганка. За 1,5 км лежить село Пушкарне. Русло річки звивисте, утворює стариці, лимани й озера, зокрема озеро Леб'яже.

Історія

У 1707 році це село було засноване як двір біля млина, що належав поміщику Квітці.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Коробчанської волості Зміївського повіту мешкало 1492 осіб (755 чоловічої статі та 737 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква та винокуренний завод.

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1 908 осіб.

У 1917 році перейменоване в село Червоножовтневе, а в 1921 році отримало назву Леб'яже.

Село постраждало внаслідок голодоморів 1921—1923 рр. і 1932–1933 рр.. Про ці події, а також інші події з історії села, описано в щоденнику колгоспного сторожа Нестора Білоуса, який знайдено в архіві СБУ.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади.

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.

2022 року село постраждало від російських обстрілів, що почалися невдовзі після початку вторгнення.

Ліцей у селі після російських обстрілів 2022 року

Економіка

Птахо-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери

Дитячий садок.
Школа (частково зруйнована російськими обстрілами 2022 року).
Клуб.
Фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятки

Церква Архангела Михаїла.

Відомі люди

Дейнеховський Петро Іполитович (05.02.1907, с. Леб'яже Чугуївського району Харківської області — 2000, м. Москва) — український військовик. Учасник Другої світової війни. Генерал-майор артилерії.
(21.10.1906 — 06.10.1969) — учасник Другої світової війни, за особисту мужність і відвагу на війні удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (27.02.1945), також нагороджений двома орденами Червоного Прапора та орденом Вітчизняної Війни І та ІІ ст., з 1946 — підполковник у відставці. Після війни жив у Києві.
Нестор Білоус (1889—1972) — колгоспний сторож, завдяки якому дійшли відомості про події Голодомору в Україні.
Межеріцький Іван Петрович (1926—1986) — український радянський діяч.
Самофал Валерій Павлович (1969—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Павленко Георгій Євстафійович (1898—1970) — український радянський вчений у галузі гідромеханіки і теорії корабля, академік АН УРСР.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)

Примітки

Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1548)(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Комп'ютери ховали у погребах: ліцей у Леб'яжому на Харківщині окупанти обстріляли тричі. Суспільне. 11 лютого 2023. Архів оригіналу за 6 квітня 2023.

Джерела

Погода в селі Леб'яже [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Командир бригади полковник Дейнеховський Петро Іполітович // Джога І. Вони визволяли Буковину. Факти. Дати. Імена. — Чернівці: МВІЦ «Місто», 2006. — С. 180. — .
Щоденник жителя с. Леб'яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н. М. Білоуса [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186

[2] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1548)(рос. дореф.)

[3] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[4] . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.

[5] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[suspilne_2023-7] Комп'ютери ховали у погребах: ліцей у Леб'яжому на Харківщині окупанти обстріляли тричі. Суспільне. 11 лютого 2023. Архів оригіналу за 6 квітня 2023.