Лаура Дальмаєр

Лаура Дальмаєр (нім. Laura Dahlmeier; нар. 22 серпня 1993(19930822), Гарміш-Партенкірхен, Німеччина) — німецька біатлоністка, дворазова олімпійська чемпіонка, чемпіонка та призерка чемпіонатів світу, триразова чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону.

Лаура Дальмаєр Лаура Дальмаєр
Загальна інформація
Національність	німкеня
Громадянство	Німеччина
Народження	22 серпня 1993(1993-08-22) (30 років) Гарміш-Партенкірхен
Зріст	165 см
Вага	65 кг
Вебсторінка	laura-dahlmeier.de
Спорт
Країна	Німеччина
Вид спорту	біатлон
Участь і здобутки
Лаура Дальмаєр у Вікісховищі
Нагороди Спортивні медалі Представник  Німеччина Біатлон Олімпійські ігри Золото Пхьончхан 2018 спринт Золото Пхьончхан 2018 переслідування Бронза Пхьончхан 2018 інд. гонка Чемпіонати світу Золото Осло 2016 персьют 10 км Золото Контіолагті 2015 естафета 4х6 км Золото Гохфільцен 2017 змішана естафета Золото Гохфільцен 2017 переслідування Золото Гохфільцен 2017 інд. гокнка, 15 км Золото Гохфільцен 2017 естафета 4х6 км Золото Гохфільцен 2017 масстарт Срібло Осло 2016 масстарт 12,5 км Срібло Контіолахті 2015 персьют 10 км Срібло Гохфільцен 2017 спринт Бронза Осло 2016 спринт 7,5 км Бронза Осло 2016 індив. 15 км Бронза Осло 2016 естафета 4х6 км Бронза Естерсунд 2019 спринт 7,5 км Бронза Естерсунд 2019 переслідування 10 км

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійської чемпіонки Дальмаєр виборола на Олімпіаді 2018 року в Пхьончхані у спринтерській гонці на 7,5 км. У переслідуванні вона зберегла першу позицію, що принесло їй другу золоту олімпійську медаль.

Кар'єра в Кубку світу

• Дебют в кубку світу — 15 лютого 2013 року в естафеті в Нове Место-на-Мораві — 5 місце.
• Перше попадання до залікової зони — 1 березня 2013 року в спринті в Осло — 7 місце.
• Перший подіум — 10 березня 2013 року в естафеті в Сочі — 1 місце.
• Перший особистий подіум — 23 січня 2015 року в спринті в Антгольці — 3 місце.
• Перша перемога — 20 березня 2013 року в естафеті в Сочі — 1 місце.

Дебют Лаури в гонках етапах Кубка світу відбувся одразу на Чемпіонаті світу з біатлону 2013. Після вдало проводеного юніорського чемпіонату світу, на якому Лаура стала триразовою чемпіонкою, тренерській штаб німецької жіночої збірної вирішив включити її до естафетної команди. Хоча німкені у підсумку гонки опинилися на 5 сходинці, однак Лаура відпрацювала свій 3 етап просто на відмінно. Після Чемпіонату світу Дальмаєр взяла участь у 3 заключних етапах Кубка світу, де змогла потрапити до залікової зони у всіх особистих гонках. Найкращим особистим досягненням спортсменки стало 6 місце в гонці переслідування на 8 етапі Кубка світу, що проходив в російському Ханти-Мансійську. Незважаючи на те що Лаура виступила лише в 7 особистих гонках сезону, їй вдалося здобути 220 залікових балів та завершити сезон на 35 позицій в загальному заліку біатлоністів.

Особливо успішним видався для Лаури сезон 2016—2017 років. На чемпіонаті світу 2017 вона виборола 6 медалей, зокрема 5 золотих. За підсумками сезону вона здобула великий кришталевий глобус переможниці в загальному заліку та малі кришталеві глобуси в переслідуванні й індивідуальній гонці.

Завершення спортивної кар'єри

17 травня 2019 року німецька біатлоністка оголосила про завершення кар'єри. Дальмаєр звернулась до своїх фанів на сторінці соцмережі Facebook, зазначаючи, що «після неймовірно тяжкого останнього сезону, сповненого злетів та падінь, вона більше не відчуває стовідсоткової пристрасті, необхідної для професійного спорту». Таким чином, після довгих вагань вона вирішила завершити свою кар'єру в біатлоні. Спортсменка виступила востаннє на традиційній різдвяній гонці з біатлону — «World Team Challenge 2019». 26-річна Лаура Дальмаєр спочатку повинна була бігти з Еріком Лессером, який, однак, захворів. Лаурі виступала в парі з Філіпом Навратом. Німецька збірна посіла четверте місце. Спортсменка зазначила, що вона «рада, що сьогодні змогла знову стати біатлоністкою».

Особисте життя

Дальмаєр проживає в Гарміш-Партенкірхені. Дочка Сюзі (дошл. Бухвізер) та Андреаса Дальмаєра. На початку 90-х років мати Лаури, а також її тітка, Реґіна Штіфль, мали успішну кар'єру з їзди на гірському велосипеді; вони отримали кілька національних та міжнародних нагород. Батько Лаури — альпініст і лижник.

1 серпня 2011 року Дальмаєр була прийнята в лижну команду Федеральної митної адміністрації Німеччини і отримала кваліфікацію з митної служби. Після завершення біатлонної кар'єри Лаура офіційно залишила митну службу в серпні 2018 року.

Дальмаєр — досвідчена альпіністка. Влітку 2017 року спортсменка піднялася на перуанський гірський масив Кордильєра-Бланка, підкоривши такі верщини як Токлараю і Альпамайо. 2019 року вона піднялася на найвищу гору Ірану — Демавенд.

З 2019 року Дальмаєр вивчає спорт в Мюнхенському технічному університеті.

18 жовтня 2019 року Лаура Дальмаєр презентувала на Франкфуртському книжковому ярмарку дитячу книжку «Die Klimagang: Laura Dahlmeier und Freunde im Einsatz für die Natur».

Статистика в біатлоні

Виступи на Олімпійських іграх

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ
2014	Росія Сочі	13	46	30	—	11	DSQ
2018	Південна Корея Пхьончхан	3	1	1	16	8	4

Виступи на чемпіонатах світу

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ
2013	Нове Место-на-Мораві	—	—	—	—	5	—
2015	Контіолахті	6	4	2	7	1	—
2016	Голменколлен	3	3	1	2	3	—
2017	Гохфільцен	2	1	1	1	1	1
2019	Естерсунд	4	3	3	6	4	—

Статистика кубка світу

У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.

• Місця 1–3: кількість подіумів
• Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
• В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
• Старти: кількість стартів
• Естафета: включно зі змішаною

Місця	Індивід.	Спринт	Персьют	Мас-старт	Естафета	Разом
1	3	3	8	3	10	27
2		5	3	4	3	15
3	1	3	1	1	3	9
Чільна 10	7	21	20	14	18	80
В очках	9	30	25	18	18	100
Стартів	9	30	26	18	18	101
Станом на: Кінець сезону 2016/17

Статистика стрільби

№ п/п	Сезон	Загальна	Індивідуальна гонка	Спринт	Гонка переслідування	Масстарт	Естафета
1	2012—2013	90,0% (117/130)	0,0% (0/0)	96,7% (29/30)	82,5% (33/40)	87,5% (35/40)	99,9% (20/20)

Загальний залік в Кубку світу

• 2012—2013 — 35-е місце (220 очок)

Примітки

1. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 24 листопада 2020.
2. Губенко, Дмитро. . DW.COM (укр.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
3. Вербицький, Іван. Різдвяна гонка: рекорди, перемоги українців та решта цікавинок останнього біатлонного старту в 2019-му. glavcom.ua (укр.). Главком. Процитовано 24 листопада 2020.
4. . sport.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 24 листопада 2020.
5. . Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
6. https://www.ovb-online.de/sport/gipfelstuermerin-goldkurs-7378917.html
7. . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 25 листопада 2020.
8. . Laura Dahlmeier (нім.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
9. Sport1.de. . Sport1.de (нім.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
10. Laura Dahlmeier präsentiert ihr erstes Kinderbuch auf der Frankfurter Buchmesse — sportpresseportal.de. www.sportpresseportal.de. Процитовано 25 листопада 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
11. В дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. В статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світу

Посилання

• Профіль на сайті IBU [ 15 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті ФБУ [ 10 березня 2014 у Wayback Machine.]