Замок Любомирських у Ланьцуті один із найвидатніших та найвідвідуваніших замково паркових ансамблів східної Польщі це сп

Замок Любомирських у Ланьцуті - один із найвидатніших та найвідвідуваніших замково-паркових ансамблів східної Польщі, це справжня скарбниця польської історії та культури. Розташований за 18 кілометрів від міста Ряшів.

Ланьцутський замок


50°04′06″ пн. ш. 22°14′04″ сх. д. / 50.068455400027772839° пн. ш. 22.23456260002777896° сх. д.Координати: 50°04′06″ пн. ш. 22°14′04″ сх. д. / 50.068455400027772839° пн. ш. 22.23456260002777896° сх. д.
Тип	замок
Статус спадщини	Пам'ятка історії і об'єкт культурної спадщини Польщі
Країна	Польща
Розташування	Ланьцут
Архітектурний стиль	бароко
Архітектор	Тильман Ґамерський
Засновано	1641
Сайт	zamek-lancut.pl
Ланьцутський замок (Польща)

Ланьцутський замок у Вікісховищі

Історія

Історія Ланьцута сягає раннього середньовіччя. Роком заснування міста вважається 1349 р. і пов'язується із королем Казимиром Великим. Ланьцут, в свою чергу, крім Любомирських, належав до Пілецьких, Стадницьких, та Потоцьких. Перше місце "панів на Ланьцуті" було розташоване на пагорбі в північній частині міста. Нинішній замок був побудований на замовлення Станіслава Любомирського в 1629 - 1642 роках. Тоді це була сучасна резиденція в стилі , що складалася з житлового будинку з вежами в кутах, оточених бастіонними укріпленнями. Під час його будівництва були задіяні художники Мацей Трапола, , Тильман Ґамерський і Джованні Баттіста Фальконі.

У 2-ій половині 18 століття тодішня власниця Ланьцута Ізабела Любомирська перетворила фортецю на замково-парковий комплекс. У той час у Ланьцуті працювало багато видатних художників, в тому числі Шимон Богуміл Цуг, , , Фридерик Бауман та Вінченцо Бренна.

Найважливіші зміни були внесені в планування та устаткування замку, адаптуючи їх до потреб і підпорядкувавши їх сучасній моді. Палац був наповнений чудовими витворами мистецтва. У сімдесятих роках 18 століття був створений парк, що оточував замок. Уздовж дороги були висаджені липи і таким чином створена пішохідна алея.

Наприкінці 18 століття Ланьцут належав до найвеличніших резиденцій Польщі. Тут процвітало музично-театральне життя, маєток відвідувало багато знаменитих гостей.

У 1816 році, після смерті герцогині Любомирської, вся власність перейшла у розпорядження її онуків, які створили тут маєток у 1830 році. Тоді садиба набула свого найбільшого розквіту.

У 1889–1911 роках у замку було проведено загальний ремонт та реконструкцію. Роботою керували та .

Реконструкція охопила всі поверхи. Було прокладено водопровідну та каналізаційну системи, а весь замок був електрифікований. Тоді було створено більшість інтер’єрів, які проіснували до сьогодні. Фасади трансформувались у стилі французького необароко.

Роботи в парку розпочалися в 1890 році і проводилися протягом чотирнадцяти років. Потім його було збільшено вдвічі. У безпосередній близькості від замку, уздовж східного фасаду, було встановлено італійський сад. З південної сторони Оранжерії було влаштовано Рожевий сад.

Після ретельної реконструкції та модернізації палацово-парковий комплекс Ланьцут став однією з найрозкішніших резиденцій континентальної Європи. Сюди часто навідувалися ерцгерцог Рудольф та Франц Фердинанд. Було також багато представників чудових аристократичних родин та відомих дипломатів. На початку XX століття Ланьцутський замок був п’ятим у Польщі за площею.

У 1920-х роках у Замку було проведено модернізацію центрального опалення, в підземних кімнатах було влаштовано лазню.

Замок Ланьцут став місцем соціальних зібрань. Тут були представники королівських родин, польська та зарубіжна аристократія та політики. У 1944 році Альфреду Антонію Потоцькому довелося залишити Ланьцут та перебратися до Швейцарії. Після Другої світової війни замок був націоналізованим та перетворився на загальнодоступний музей. З 1961 року кожного травня тут проводиться фестиваль камерної музики.

Посилання

Сайт Ланьцутського замку [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.](пол.)