Ланцфер Ярослав Йосипович

Яросла́в Йо́сипович Ла́нцфер (нар. 28 жовтня 1966, Хуст, СРСР) — радянський та український футболіст, відомий завдяки виступам у складі харківського «Металіста», полтавської «Ворскли» та низки інших українських клубів. Після завершення активних виступів перейшов до тренерської діяльності. Очолював жіночий футбольний клуб «Житлобуд-1». Найкращий тренер України в жіночому футболі (2013).

Ярослав Ланцфер
Особисті дані
Повне ім'я	Ланцфер Ярослав Йосипович
Народження	28 жовтня 1966(1966-10-28) (57 років)
	Хуст, СРСР
Зріст	184 см
Вага	80 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986 «Металіст» 2 (0) 1987 СКА К 47 (2) 1989—1992 / «Металіст» 37 (1) 1992 «Верес» 13 (0) 1992 «Торпедо» З 13 (1) 1993 «Таврія» Х 21 (2) 1994 «Металіст» 10 (0) 1994 «Ворскла» 11 (0) 1996 «Нафтовик» 23 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2009—2016 ЖФК «Житлобуд-1»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Ярослав Ланцфер народився у Хусті, де й почав займатися футболом в місцевій ДЮСШ під керівництвом власного батька. Згодом продовжив підготовку в львівській школі-інтернаті спортивного профілю. Викликався до юнацької збірної СРСР, у 1986 році дебютував у вищій лізі в складі харківського «Металіста». Наступного року був призваний до лав радянської армії та продовжив виступи у складі київського СКА, після чого знову повернувся до харківського клубу.

У 1992 році залишив Харків і нетривалий час захищав кольори рівненського «Вереса» та запорізького «Торпедо». У сезоні 1993/94 Ярослав Ланцфер змінив одразу три команди — розпочав футбольний рік у друголіговій херсонській «Таврії», згодом здійснив ще одну спробу закріпитися у «Металісті», а завершував сезон у полтавській «Ворсклі». Наприкінці 1994 року виступав за харківський «ВлаСКо» у чемпіонаті ААФУ, влітку 1995 року провів два матчі у складі аматорського клубу «Словхліб» зі Слов'янська. У професійний футбол повернувся навесні 1996 року. Близько півроку захищав кольори охтирського «Нафтовика», після чого повісив бутси на цвях.

Працював помічником у тренерському штабі харківського жіночого клубу «Житлобуд-1». У вересні 2009 року був призначений головним тренером команди. Під керівництвом Ланцфера харків'янки стали беззаперечним лідером українського жіночого футболу, здобувши чотири поспіль «золота» у національному чемпіонаті. У 2013 році Ярослава Ланцфера було визнано найкращим тренером в українському жіночому футболі.

Досягнення

Кар'єра гравця

• Фіналіст Кубка України (1): 1992

Тренерська кар'єра

• Чемпіон України серед жінок (4): 2011, , , 2014
• Срібний призер чемпіонату України серед жінок (2): 2009, 2010
• Володар Кубка України серед жінок (4): , , ,

Індивідуальні досягнення

• Найкращий тренер в українському жіночому футболі (1): 2013

Примітки

1. . «Фортуна». Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
2. (рос.) . «Вечерний Харьков». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 червня 2015.
3. . Офіційний сайт ФФУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 червня 2015.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Процитовано 14 червня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua