Ламброн (Лампрон) (вірм. Լամբրոն Բերդ; фр. Les Embruns; англ. Lambrom castle) — вірменська фортеця XI століття, розташована неподалік від міста в сучасній Туреччині. Була родовою фортецею Хетумідів — вірменської царської династії Вірменського Кілікійського царства.
Ламброн | |
---|---|
37.16575° пн. ш. 37.16575° сх. д. / 37.16575° пн. ш. 37.16575° сх. д.Координати: 37.16575° пн. ш. 37.16575° сх. д. / 37.16575° пн. ш. 37.16575° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Місто | Чамлияйла |
Тип | замок археологічна пам'ятка і d |
Дата заснування | 1071 |
Ламброн Ламброн (Туреччина) | |
Історія
У першій половині XI століття втрата вірменами національної державності після завоювання Візантією, а також навали сельджуків на Вірменію призвели до масового переселення вірменів до Кілікії, де виникло нове Кілікійське царство.
1073 року вірменський феодал Ошин зі своїми братами з Гандзака переселився до Кілікії, до району, де намісником був його друг (Абелгаріб Тарський). Останній подарував Ошину фортецю Ламброн (вірм. Լամբրոն) в горах Тавра, яку Ошин відбив у арабів Ошин, залишаючись на службі, поклав початок відомому у тих місцях княжому роду.
Період правління царів Кілікійської Вірменії збігся з періодом хрестових походів. То були часи бурхливого розквіту торгівлі й ремесел, збудовано багато вірменських монастирів, серед них розташований поблизу Ламброна монастир , у якому наприкінці XII століття завершилось остаточне оформлення стилю кілікійського мініатюрного живопису.
Архітектура
Як і багато замків Вірменського царства в гірських ландшафтах, Ламброн — є скелястою фортецею. Він займає площу близько 330 на 150 метрів на верхівці пагорбу.
Замок розділений на нижню та верхню палати. Верхня палата доступна тільки через сходи, вирублені у скелях або через вузький прохід. Багато будівель у нижній палаті перетворились на руїни, але аркова зала збереглась. Деякі з приміщень опалювались за допомогою гіпокауста.
Примітки
- Glanville Price. Encyclopedia of the languages of Europe. — Wiley-Blackwell, 2000. — стор. 17.
- Gabriel Sheffer. Diaspora politics: at home abroad. — Cambridge University Press, 2003. — стор. 59
- András Róna-Tas. Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history. — Central European University Press, 1999. — стор. 76.
- Історія Сходу. У 6 т. Т. 2. Схід у середньовіччі. [ 14 березня 2013 у Wayback Machine.] М., «Восточная литература», 2002.
- Манук Абегян //Історія давньовірменської літератури// Видавництво АН ВРСР 1975 р. — стор. 409(605)
- А. П. Каждан. // Вірмени у складі панівного класу Візантійської імперії в 11-12 ст. // Гл.4 ч.50 «Ошин». Стор. 131–132 // АН ВРСР 1973 р.
- Академія Наук СРСР//Інститут Історії// Византийский временник //Том XXVIII стор. 278 [[https://web.archive.org/web/20141006125218/http://www.hist.msu.ru/Byzantine/BB%2028%20%281968%29/BB%2028%20%281968%29%20278.pdf Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]] // Видавництво «Наука» М.- 1968 р.
- Академія Наук СРСР//Інститут історії// Византийский временник //Том XXVIII стор. 277 [[https://web.archive.org/web/20141006110850/http://www.hist.msu.ru/Byzantine/BB%2028%20%281968%29/BB%2028%20%281968%29%20277.pdf Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]] // Видавництво «Наука» М.- 1968 р.
Джерела
- «Unknown crusader castles» , Kristian Molin, Hambledon Continuum, 2001
- Lampron: Castle of Armenian Cilicia. By F. C. R. Robinson and P. C. Hughes. Anatolian Studies, Vol. 19, (1969), pp. 183-207. Published by: British Institute at AnkaraStable URL: [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з історії Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lambron Lampron virm Լամբրոն Բերդ fr Les Embruns angl Lambrom castle virmenska fortecya XI stolittya roztashovana nepodalik vid mista v suchasnij Turechchini Bula rodovoyu forteceyu Hetumidiv virmenskoyi carskoyi dinastiyi Virmenskogo Kilikijskogo carstva lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Lambron37 16575 pn sh 37 16575 sh d 37 16575 pn sh 37 16575 sh d 37 16575 37 16575 Koordinati 37 16575 pn sh 37 16575 sh d 37 16575 pn sh 37 16575 sh d 37 16575 37 16575KrayinaTurechchinaMistoChamliyajlaTipzamok arheologichna pam yatka i dData zasnuvannya1071LambronLambron Turechchina IstoriyaU pershij polovini XI stolittya vtrata virmenami nacionalnoyi derzhavnosti pislya zavoyuvannya Vizantiyeyu a takozh navali seldzhukiv na Virmeniyu prizveli do masovogo pereselennya virmeniv do Kilikiyi de viniklo nove Kilikijske carstvo 1073 roku virmenskij feodal Oshin zi svoyimi bratami z Gandzaka pereselivsya do Kilikiyi do rajonu de namisnikom buv jogo drug Abelgarib Tarskij Ostannij podaruvav Oshinu fortecyu Lambron virm Լամբրոն v gorah Tavra yaku Oshin vidbiv u arabiv Oshin zalishayuchis na sluzhbi poklav pochatok vidomomu u tih miscyah knyazhomu rodu Period pravlinnya cariv Kilikijskoyi Virmeniyi zbigsya z periodom hrestovih pohodiv To buli chasi burhlivogo rozkvitu torgivli j remesel zbudovano bagato virmenskih monastiriv sered nih roztashovanij poblizu Lambrona monastir u yakomu naprikinci XII stolittya zavershilos ostatochne oformlennya stilyu kilikijskogo miniatyurnogo zhivopisu ArhitekturaYak i bagato zamkiv Virmenskogo carstva v girskih landshaftah Lambron ye skelyastoyu forteceyu Vin zajmaye ploshu blizko 330 na 150 metriv na verhivci pagorbu Zamok rozdilenij na nizhnyu ta verhnyu palati Verhnya palata dostupna tilki cherez shodi virubleni u skelyah abo cherez vuzkij prohid Bagato budivel u nizhnij palati peretvorilis na ruyini ale arkova zala zbereglas Deyaki z primishen opalyuvalis za dopomogoyu gipokausta PrimitkiGlanville Price Encyclopedia of the languages of Europe Wiley Blackwell 2000 stor 17 Gabriel Sheffer Diaspora politics at home abroad Cambridge University Press 2003 stor 59 Andras Rona Tas Hungarians and Europe in the early Middle Ages an introduction to early Hungarian history Central European University Press 1999 stor 76 Istoriya Shodu U 6 t T 2 Shid u serednovichchi 14 bereznya 2013 u Wayback Machine M Vostochnaya literatura 2002 ISBN 5 02 017711 3 Manuk Abegyan Istoriya davnovirmenskoyi literaturi Vidavnictvo AN VRSR 1975 r stor 409 605 A P Kazhdan Virmeni u skladi panivnogo klasu Vizantijskoyi imperiyi v 11 12 st Gl 4 ch 50 Oshin Stor 131 132 AN VRSR 1973 r Akademiya Nauk SRSR Institut Istoriyi Vizantijskij vremennik Tom XXVIII stor 278 https web archive org web 20141006125218 http www hist msu ru Byzantine BB 2028 20 281968 29 BB 2028 20 281968 29 20278 pdf Arhivovano6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vidavnictvo Nauka M 1968 r Akademiya Nauk SRSR Institut istoriyi Vizantijskij vremennik Tom XXVIII stor 277 https web archive org web 20141006110850 http www hist msu ru Byzantine BB 2028 20 281968 29 BB 2028 20 281968 29 20277 pdf Arhivovano6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vidavnictvo Nauka M 1968 r Dzherela Unknown crusader castles Kristian Molin Hambledon Continuum 2001 Lampron Castle of Armenian Cilicia By F C R Robinson and P C Hughes Anatolian Studies Vol 19 1969 pp 183 207 Published by British Institute at AnkaraStable URL 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi